Рішення № 6770439, 06.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.11.09 р.                     Справа № 15/269                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурсенерготрейд” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 34828746)

до відповідача державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” м. Вугледар (код ЄДРПОУ 34032208)

про стягнення пені в сумі 11601,75 грн., 3% річних в розмірі 2813,75 грн., інфляції в сумі 14096,32 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Костюк С.В. за довіреністю № 177 від 21.01.2009 р.

від відповідача: Білецький В.М. за довіреністю № 1/33 від 01.06.2009 р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 14.10.2009 р. до 06.11.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурсенерготрейд” м. Донецьк до державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” м. Вугледар про стягнення пені в сумі 11601,75 грн., 3% річних в розмірі 2813,75 грн., інфляції в сумі 14096,32 грн.

Ухвалою суду від 18.09.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/269, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2008 р. сторони уклали договір № ПР16 купівлі–продажу, згідно якого продавець (позивач) зобов’язався передати у власність покупцю, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти та своєчасно оплатити товар. Найменування, кількість, ціна, строки оплати, строки та умови поставки товару вказані в специфікаціях, що є невід’ємною частиною даного договору.

Згідно п. 3.4 договору розрахунки за товар здійснюються грошовими коштами на поточний рахунок продавця в строк, встановлений в специфікаціях до договору.

Пунктом 3 специфікації до договору передбачено, що оплата здійснюється покупцем протягом 90 днів по факту поставки товару.

Пунктом 9.2 договору передбачено, що він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2008 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Завірені копії договору та специфікації додані до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № ПР16 від 11.04.2008 р. ним було поставлено відповідачу товар за видатковою накладною № 052205 від 22.05.2008 р. на суму 95892,94 грн. Факт отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується підписом уповноваженої особи, яка фактично отримала товар для відповідача, на видатковій накладній в графі „Прийняв” та відбитком печатки, а також податковою накладною № 052205 від 22.05.2008 р., рахунком № 052205 від 22.05.2008 р., актом прийому–передачі від 22.05.2008 р. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними документами був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № ПР16 від 11.04.2008 р. суд робить виходячи з того, що найменування, кількість та ціна товару, зазначеного у накладних, рахунку та акті повністю відповідають тим, що вказані у специфікації до договору. Крім того, в рахунку та податковій накладній умовою поставки вказаний саме договір № ПР16 від 11.04.2008 р.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в специфікації до договору передбачили відстрочення платежу на 90 календарних днів з моменту відвантаження товару, тобто від дати накладної.

Виходячи з того, що за спірною видатковою накладною № 052205 товар був отриманий відповідачем 22.05.2008 р., строк оплати наступив у період з 23.05.2008 р. по 20.08.2008 р. включно, а вже з 21.08.2008 р. для відповідача почалося прострочення виконання грошового зобов’язання за цією партією товару.

Відповідач погасив заборгованість в сумі 95892,94 грн. за товар, отриманий згідно спірної видаткової накладної, шляхом підписання угоди про припинення зобов’язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги від 12.08.2009 р., завірена копія якої додана до позову.

Таким чином, прострочення виконання грошового зобов’язання відповідача склало з 21.08.2008 р. по 12.08.2009 р.

За вказаних обставин позивач, керуючись пунктами 5.2, 5.4 договору, нарахував відповідачу пеню в сумі 11601,75 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 5.2 договору у випадку порушення зобов’язань по договору застосовуються штрафні санкції, передбачені даним договором.

Згідно п. 5.4 договору у випадку порушення строків оплати товару покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Відповідач надав до суду відзив № 269–7 від 13.10.2009 р. на позовну заяву, яким проти нарахування пені заперечує у зв’язку з пропущенням строку позовної давності, встановленого ст. 258 ЦК України.

Статтею 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно п. 11 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 16.04.1993 р. № 01–6/438 „Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів” (з наступними змінами) якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочки виконання зобов’язання, строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо.

Вказане роз’яснення суд приймає до уваги при розгляді даного спору, оскільки застосування строку позовної давності можливо тільки стосовно права на судовий захист, яке фактично виникло у позивача.

При нарахуванні пені право на судовий захист виникає у позивача щоденно в залежності від тривалості періоду прострочення виконання грошового зобов’язання, кожен день на певну суму пені. До настання відповідної дати прострочки право звернення до суду про стягнення пені за конкретний день у позивача відсутнє.

Таким чином, виходячи з дати надходження позовної заяви до суду – 16.09.2009 р., суд дійшов висновку, що строк позовної давності до пені підлягає застосуванню за період до 16.09.2008 р.

21.10.2009 р. позивач надав до суду заяву № 16–2/07/09 від 19.10.2009 р. про уточнення позову, яка по суті є зменшенням розміру позовних вимог у зв’язку з урахуванням строку позовної давності до нарахування пені та застосуванням 366 днів при розрахунку 3% річних. В заяві позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 9943,93 грн., 3% річних в сумі 2810,92 грн., інфляцію в сумі 14096,32 грн. До заяви додані нові розрахунки пені, інфляції та 3% річних. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав зменшені позовні вимоги.

Позивач здійснив розрахунок пені з урахуванням положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р., а саме того, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

У відзиві відповідач визнавав позовні вимоги в частині стягнення інфляції в сумі 14096,32 грн. та 3% річних в розмірі 2813,75 грн. В судовому засіданні 14.10.2009 р. в усній формі заперечував по нарахуванню 3% річних за 2008 р.

В нових розрахунках позивач врахував кількість днів в 2008 р. при нарахуванні 3% річних.

Заперечень на зменшені позовні вимоги та нові розрахунки позивача відповідач не заявив.

Перевіркою нових розрахунків суми пені та 3% річних судом встановлено, що дані розрахунки позивача відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймаються судом як належні докази у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 9943,93 грн., 3% річних в сумі 2810,92 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіркою розрахунків інфляції судом встановлено, що позивач безпідставно нарахував інфляцію за серпень 2008 р. та липень 2009 р., тому що середній індекс інфляції за вказані місяці складає менше 100%. Це призвело до зменшення суми інфляції у розрахунку позивача. За власним розрахунком суду інфляція нараховується за період з вересня 2008 р. по червень 2009 р. та складає: 95892,94 грн. х 115,69% = 110938,54 грн. – 95892,94 грн. = 15045,60 грн., де 115,69% – середній індекс інфляції за вказаний період. Але суд при винесенні рішення згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України не може виходити за межі заявлених позовних вимог без наявності клопотання про це самого позивача. Такого клопотання до суду не надходило, тому задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення інфляції на суму 14096,32 грн.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволення позовних вимог – на відповідача, в частині зменшення розміру позовних вимог – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” (юридична адреса: 85670, Донецька область, м. Вугледар; код ЄДРПОУ 34032208; рахунок 26003301786784 в філії ГУ ПІБ Донецької області, МФО 334635) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурсенерготрейд” (юридична адреса: 83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66; код ЄДРПОУ 34828746; рахунок 26002301793002 в філії ГУ ПІБ Донецької області, МФО 334635) суму 26851,17 грн. (а саме: пеню в розмірі 9943,93 грн., 3% річних в сумі 2810,92 грн., інфляцію в розмірі 14096,32 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 268,51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 222,25 грн.

В судовому засіданні 06.11.2009 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення підписаний судом 09.11.2009 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя