Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06.11.09 р. Справа № 16/290
Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,
при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Елемент Лізинг” м.Київ
до відповідачів: 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Донецьк
2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Мінєрва” м.Донецьк
про розірвання договору фінансового лізингу, зобовязання повернути предмет лізингу та стягнення заборгованості з лізингових платежів в розмірі 34161,63грн., суми незавершеного лізингового платежу в розмірі 5915,94грн., заборгованості за додатковою комісією в розмірі 24703,82грн., пені в розмірі 3175,11грн.,
За участю представників сторін :
від позивача: Делова І.Ю. за довіреністю
від відповідачів: 1) не зявився, 2) не зявився
СУТЬ СПОРУ:
Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.09.2009р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Елемент Лізинг” м.Київ до відповідачів, 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Донецьк та 2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Мінєрва” м.Донецьк, про розірвання договору фінансового лізингу № ЭЛ/Днк-0054/ДЛ від 24.09.2007р., зобовязання повернути предмет лізингу та стягнення заборгованості з лізингових платежів в розмірі 34161,63грн., суми незавершеного лізингового платежу в розмірі 5915,94грн., заборгованості за додатковою комісією в розмірі 24703,82грн., пені в розмірі 3175,11грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 30.09.2009р. 10год. 15хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.
Представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, розяснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір фінансового лізингу № ЭЛ/Днк-0054/ДЛ від 24.09.2007р. з додатками, договір поруки № ЭЛ/Днк-0054/ДП2 від 24.09.2007р., претензію від 20.08.2009р., рахунки на оплату, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем нарахована пеня, та позивач звернувся з вимогою про розірвання договору та зобовязання повернути предмет лізингу.
Згідно ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог та умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Позивач звернувся до суду із заявою від 25.09.2009р. про часткову відмову від позовних вимог про стягнення суми заборгованості за додатковою комісією в розмірі 24703,82грн. та наполягає на розірванні договору фінансового лізингу № ЭЛ/Днк-0054/ДЛ від 24.09.2007р., зобовязанні відповідачів повернути предмет лізингу, крім того, просить стягнути заборгованість з лізингових платежів в розмірі 34161,63грн., суму незавершеного лізингового платежу в розмірі 5915,94грн., пеню в розмірі 3175,11грн.
Оскільки часткова відмова від позовних вимог не порушує права сторін, суд приймає часткову відмову позивача від стягнення суми заборгованості за додатковою комісією в розмірі 24703,82грн.
Відповідачі 1, 2 не забезпечили явку представників у судові засідання, письмові відзиви та витребувані документи не надали, хоча були повідомлені про слухання справи належним чином.
Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АГ № 919174, серія АД № 032959) Товариство з обмеженою відповідальністю „Мінєрва” зареєстрований як юридична особа за адресою: вул.Бакинських Комісарів, буд.17 А, м.Донецьк, 83096.
Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія НОМЕР_3) Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, 83000.
Ухвали суду направлялись саме за вказаними адресами, а тому суд дійшов висновку, що відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд встановив:
24.09.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Елемент Лізинг” (Лізингодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Лізингоотримувач) був укладений договір фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Днк-0054/ДЛ (далі за текстом договір), згідно пункту 3 якого Лізингодавець придбав у власність предмет лізингу і надав його Лізингоотримувачеві за плату у тимчасове володіння та користування на умовах даного договору і Правил.
Лізингодавцем належним чином були виконані умови договору, а саме: майно, що є предметом лізингу, було передано в користування Лізингоотримувачу на підставі підписаного акту прийому-передачі від 17.07.2008р.
Відповідно до пунктів 10.1. та 10.3. Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів, договір набирає чинності з дати його підписання, закінчення строку лізингу зазначається в Графіку лізингових платежів (додаток № 3 до договору).
Відповідно до статті 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” № 723/97-ВР від 16.12.1997р. (із змінами та доповненнями) сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. При цьому, лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Згідно пункту 1.1. Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів, Лізингоотримувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобовязався оплатити Лізингодавцеві лізингові платежі до оплати в строки, зазначені в Графіку лізингових платежів (додаток № 3 до договору), та інші платежі, зазначені в статті 5 договору лізингу. Зобовязання зі сплати лізингових платежів наступають з моменту передачі предмету лізингу Лізингоотримувачеві, тобто з дати підписання сторонами акту прийому-передачі предмету лізингу.
Проте всупереч прийнятих обовязків, Лізингоотримувач зобовязання за договором щодо сплати лізингових платежів виконує не в повному обсязі, внаслідок чого за період з 17.02.2009р. по серпень 2009р. виникла заборгованість в розмірі 34161,63грн.
Факт невиконання відповідачем-1 взятих на себе зобовязань підтверджений матеріалами справи та не спростований у судовому засіданні.
Зважаючи на той факт, що на момент розгляду справи сторонами не надано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості за договором у повному обсязі за період з 17.02.2009р. по серпень 2009р., позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості з лізингових платежів за договором в розмірі 34161,63грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Посилаючись на підпункт 8.2.4. пункту 8.2. та пункту 8.5. статті 8 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів до договору фінансового лізингу № ЭЛ/Днк-0054/ДЛ від 24.09.2007р., позивач наполягає на розірванні договору фінансового лізингу та поверненні предмету лізингу напівпричіп бортовий тентований WIELTON NS34ST, шасі НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_1, вартістю 261918,83грн. за актом приймання-передачі.
Підпунктом 8.2.4. пункту 8.2. статті 8 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів до договору фінансового лізингу визначено, що лізингодавець має право розірвати договір лізингу або відмовитись від виконання договору лізингу в односторонньому порядку, без відшкодування лізингоодержувачу будь-яких збитків, які викликані цим розірванням або відмовою, у разі якщо заборгованість лізингоодержувача з оплати лізингових платежів перевищить 30 календарних днів.
Згідно п. 8.4 статті 8 вищезгаданих правил до договору фінансового лізингу, при розірванні договору лізингу з причин, передбачених п.п. 8.2.4.-8.2.12. лізингоодержувач зобовязаний повністю сплатити заборгованість за договором, у тому числі:
-заборгованість з лізингових платежів (у випадку наявності такої на момент розірвання договору лізингу);
-суми неустойки (штрафів та пені);
-суму покриття;
-збитків, понесені лізингодавцем у результаті такого розірвання договору лізингу.
У звязку з неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору фінансового лізингу перед позивачем виникла заборгованість з лізингових платежів за період з 17.02.2009р. по серпень 2009р., на підставі чого позивач наполягає на розірванні спірного договору.
Разом з тим, відповідно до пункту 8.5 статті 8 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів до договору фінансового лізингу, при настанні випадків, вказаних у п.п. 8.2.4.-8.2.12. та невиконанні умов, вказаних в п. 8.4 правил, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача повернути йому предмет лізингу. При цьому, лізингоодержувач зобовязаний протягом 5 календарних днів з дати отримання повідомлення від лізингодавця доставити предмет лізингу у робочому стані з урахуванням нормального зносу до місця, зазначеного лізингодавцем.
За приписами статті 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” № 723/97-ВР від 16.12.1997р. (із змінами та доповненнями) у разі дострокового розірвання договору лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
На момент вирішення спору до матеріалів справи не надано доказів повернення предмету лізингу згідно умов договору.
Дослідивши та проаналізувавши обставини, на які позивач посилається в обґрунтування вимог щодо розірвання договору фінансового лізингу та повернення предмету лізингу за актом приймання-передачі, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.
В пункті 5 ст.188 Господарського кодексу України встановлено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Стосовно вимог позивача щодо стягнення суми незавершеного лізингового платежу в розмірі 5915,94грн., суд зазначає наступне:
Відповідно до пункту 10.7. Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів до договору фінансового лізингу, при достроковому розірванні договору лізингу через будь-які обставини незавершений лізинговий платіж оплачується Лізингоотримувачем у повному обсязі.
Внаслідок дострокового розірвання судом договору фінансового лізингу № ЭЛ/Днк-0054/ДЛ від 24.09.2007р., вимога позивача про стягнення суми незавершеного лізингового платежу в розмірі 5915,94грн. підлягає задоволенню.
Щодо стягнення суми пені в розмірі 3175,11грн., суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного:
Згідно п.5.1. Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів до договору фінансового лізингу, у разі прострочення встановлених договором лізингу строків оплати або при частковій оплаті Лізингоотримувач зобовязується не пізніше трьох банківських днів з дня погашення заборгованості перерахувати на р/р Лізингодавця пеню в розмірі 0,1% від суми, що підлягає оплаті (заборгованості) за кожний календарний день прострочки.
Однак, відповідно до вимог статей 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та обчислюється від суми простроченого платежу, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобовязань.
Наданий позивачем розрахунок пені визнаний судом вірним та таким, що підлягає задоволенню.
24.07.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Елемент Лізинг” (Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю „Мінєрва” (Поручитель) і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Боржник) був укладений договір поруки № ЭЛ/Днк-0054/ДП2 (далі за текстом договір поруки), за умовами якого Поручитель зобовязався перед Кредитором відповідати за повне виконання Боржником зобовязань перед Кредитором, які виникли із договору фінансового лізингу № ЭЛ/Днк-0054/ДЛ від 24.09.2007р., що як існують у момент укладання даного договору, так і тих, які можуть виникнути в майбутньому.
Відповідно до ст.ст. 553, 554 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором.
Згідно пункту 1.6. договору поруки, поручитель зобовязався відповідати перед кредитором солідарно за виконання зобовязань боржником за договором лізингу у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату відсотків, штрафних санкцій, відшкодування судових та інших витрат зі стягнення боргу й інших збитків кредитора, що викликано невиконанням чи неналежним виконанням боржником своїх зобовязань за договором лізингу.
В пункті 2.2. договору поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником своїх зобовязань за договором лізингу, поручитель зобовязаний протягом 5 (пяти) банківських днів з дати отримання від кредитора вимоги про оплату перерахувати на р/рах. кредитора суму заборгованості боржника, вказану у вимозі.
Позивачем 01.09.2009р. рекомендованим листом на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Мінєрва” було направлено повідомлення за № 2328/1 від 20.08.2009р. з вимогою погасити заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з лізингових платежів, додатковій комісії та оплатити пеню, нараховану за прострочення оплати лізингових платежів за договором лізингу.
На підставі укладеного договору поруки Поручитель (відповідач-2) та Боржник (відповідач-1) несуть солідарну відповідальність за невиконання Боржником зобовязань за договором фінансового лізингу.
Отже, на підставі зазначеного стягненню з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Донецьк підлягає сума заборгованості за договором з лізингових платежів в розмірі 17080,81грн., сума незавершеного лізингового платежу в розмірі 2957,97грн., сума пені в розмірі 1587,55грн.; стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мінєрва” м.Донецьк підлягає сума заборгованості за договором з лізингових платежів в розмірі 17080,82грн., сума незавершеного лізингового платежу в розмірі 2957,97грн., сума пені в розмірі 1587,56грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідачів, оскільки саме з вини останніх виник спір.
Позивачем при зверненні до суду було заявлено майнові вимоги на загальну суму 67956,50грн., а тому державне мито повинно бути сплачене у розмірі 1 відсоток від заявленої суми, тобто 679,57грн., та заявлено немайнові вимоги (розірвання договору фінансового лізингу та зобовязання відповідачів повернути предмет лізингу), а тому за ці вимоги державне мито повинно бути сплачене у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85,00грн.).
Оскільки позивачем за платіжним дорученням за № 1165 від 01.09.2009р. було сплачено державне мито у розмірі 2113,47грн., тобто більше ніж передбачено діючим законодавством, суд дійшов висновку про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю „Елемент Лізинг” м.Київ довідки про повернення державного мита у розмірі 1348,90грн., відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993р., у звязку зі сплатою у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
На підставі ст.ст. 525, 549, 553, 554, 615 Цивільного кодексу України, ст.ст.188, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, п.4 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Припинити провадження у справі стосовно позовних вимог про стягнення суми заборгованості за додатковою комісією в розмірі 24703,82грн., відповідно до п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з частковою відмовою позивача від позовних вимог.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Елемент Лізинг” м.Київ до відповідачів, 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Донецьк та 2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Мінєрва” м.Донецьк, про розірвання договору фінансового лізингу № ЭЛ/Днк-0054/ДЛ від 24.09.2007р., зобовязання відповідачів повернути предмет лізингу, та про стягнення суми заборгованості з лізингових платежів в розмірі 34161,63грн., суми незавершеного лізингового платежу в розмірі 5915,94грн., пені в розмірі 3175,11грн. задовольнити.
Розірвати договір фінансового лізингу № ЭЛ/Днк-0054/ДЛ від 24.09.2007р., який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Елемент Лізинг” (Лізингодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Лізингоотримувач).
Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, 83000; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в місячний термін з дня набрання рішенням чинності повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Елемент Лізинг” м.Київ (юрид. адреса: вул.М.Гринченка, 4, оф.130, м.Київ, 03038; факт. адреса: вул.Леваневського, буд.6, оф.85, м.Київ, 03058; ЄДРПОУ 34832663) за актом приймання-передачі предмет договору фінансового лізингу № ЭЛ/Днк-0054/ДЛ від 24.09.2007р. напівпричіп бортовий тентований WIELTON NS34ST, шасі НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_1, вартістю 261918,83грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, 83000; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Елемент Лізинг” м.Київ (юрид. адреса: вул.М.Гринченка, 4, оф.130, м.Київ, 03038; факт. адреса: вул.Леваневського, буд.6, оф.85, м.Київ, 03058; ЄДРПОУ 34832663, р/р 26004010425701 в ЗАТ „Альфа-Банк” у м.Києві, МФО 300346) суму заборгованості за договором з лізингових платежів в розмірі 17080,81грн., суму незавершеного лізингового платежу в розмірі 2957,97грн., суму пені в розмірі 1587,55грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 258,76грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 94,40грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мінєрва” м.Донецьк (вул.Бакинських комісарів, буд.17а, м.Донецьк, 83096; ЄДРПОУ 31184627; р/р 26006301750289 у філії ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Елемент Лізинг” м.Київ (юрид. адреса: вул.М.Гринченка, 4, оф.130, м.Київ, 03038; факт. адреса: вул.Леваневського, буд.6, оф.85, м.Київ, 03058; ЄДРПОУ 34832663, р/р 26004010425701 в ЗАТ „Альфа-Банк” у м.Києві, МФО 300346) суму заборгованості за договором з лізингових платежів в розмірі 17080,82грн., суму незавершеного лізингового платежу в розмірі 2957,97грн., суму пені в розмірі 1587,56грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 258,77грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 94,40грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Видати Товариству з обмеженою відповідальністю „Елемент Лізинг” м.Київ (юрид. адреса: вул.М.Гринченка, 4, оф.130, м.Київ, 03038; факт. адреса: вул.Леваневського, буд.6, оф.85, м.Київ, 03058; ЄДРПОУ 34832663, р/р 26004010425701 в ЗАТ „Альфа-Банк” у м.Києві, МФО 300346) довідку на повернення державного мита у розмірі 1348,90грн., сплаченого платіжним дорученням за № 1165 від 01.09.2009р. на суму 2113,47грн., відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21 січня 1993 року, у звязку зі сплатою в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.
Рішення підписане 06.11.2009р.
Суддя Надруковано 4 примірники Сторонам 3,
У справу 1
Вик. Єрохіна В.В.
Судове рішення № 6770402, Господарський суд Донецької області було прийнято 06.11.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 16/290. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: