Постанова № 67704015, 13.07.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2017 рокусправа № 804/16271/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Іванова С.М.

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання:Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у справі № 804/16271/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування картки відмови, визнання недійсним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (далі позивач) звернулося з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС України (далі відповідач), у якому просило скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2015/20059 від 15.06.2015 р.; визнати недійсним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2015/600392/1 від 15.06.2015 р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування картки відмови, визнання недійсним та скасування рішення відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, Публічне акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат подало апеляційну скаргу, відповідно до якої просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рахунки по взаємовідносинам продавця товару з третьою особою не є обовязковими документами відповідно до приписів ч. 2 ст. 53 МК України. Посилання відповідача на те, що інвойси та рахунки не містять печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць, є безпідставними, оскільки вказані документи не слідували разом з вантажем, а були отримані поштою, що не суперечить приписам чинного законодавства України. Позивачем було надано до митного оформлення всі необхідні для декларування митної вартості товарів документи відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 МК України. В той же час, відповідач не обґрунтував свій сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару за основним методом та не довів правомірності застосування другорядного методу визначення митної вартості товару.

На підставі ст. 55 КАС України здійснено заміну Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" його правонаступником Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат".

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив останню задовольнити на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, що Публічне акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат зареєстровано 27.02.1997 р. та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 05393043.

Основний вид діяльності Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського за КВЕД 24.10 виробництво чавуну сталі та феросплавів.

29 квітня 2015 року між Публічним акціонерним товариством Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського (покупцем) та ООО Русская горно-металлургическая компания, м. Москва, Росія (продавець) укладено контракт № 15-0835-12 (далі - Контракт), відповідно до умов якого продавець зобовязується передати покупцю, а покупець прийняти та своєчасно оплатити товар, найменування, кількість, вартість, умови і строки поставки якого визначаються даними Контрактом, Додатками (Специфікаціями) і додатковими угодами до нього, які є невідємною частиною даного Контракту (а.с.32).

Згідно з пунктами 2.3, 2.4 Контракту якість товару по даному Контракту повинна відповідна технічним умовам продавця, нормативно-технічній документації, СТО 00186826-026-2015 концентрат залізорудний агломераційний ОАО Стойленский ГОК, СТО 00186826-029-2015 руда залізна агломераційна ОАО Стойленский ГОК, а також підтверджуватись сертифікатом якості, виданим виробником товару.

Сертифікати якості видаються окремо по кожному маршруту.

В Сертифікатах якості зазначаються Виробник, дата відвантаження, вантажоотримувач, найменування Товару, відвантажена кількість, вміст заліза, вологи та кремнезему (а.с.32).

Згідно Додатку № 4 від 27.05.2015 року до Контракту № 15-0835-12 від 29.04.2015 року продавець - ООО Русская горно-металлургическая компания - зобовязаний у червні 2015 року поставити залізорудний концентрат, СТО 00186826-026-2015, в кількості 80 000 тон за ціною 1977,84 рублів РФ за тону на загальну суму 158 227 200,00 руб. РФ при вмісті Fе 66%, на умовах поставки: СРТ - станція Дніпродзержинськ, Придніпровської залізниці, Україна; вантажовідправник: ОАО Стойленский ГОК, Росія, Белгородська область, виробник: ОАО Стойленский ГОК, Росія, Белгородська область, г. Старый Оскол (а.с.35 зворотній бік).

Також, додатком №4 від 27.05.2015 р. до Контракту визначено, що в залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе, надбавка або знижка до базової ціни складає 21,12руб.РФ/мт. за 1% Fе долі в пропорції (п.1).

Згідно з п.2 додатку №4 від 27.05.2015 р. до Контракту фактичний вміст Fе в товарі визначається на підставі сертифікатів якості, виданих виробником.

На підставі положень контракту від 29.04.2015 року № 15-0835-12 та додатку № 4 від 27.05.2015 року продавцем на митну територію України для покупця було ввезено вантаж Залізорудний концентрат. Концентрат залізорудний агломераційний, з вмістом Fе203-66,0%, Si02 7,3%; волога 9,93%, 9,96%; одержаний методом магнітної сепарації. СТО 00186826-026-2015. Застосовується при виробництві агломератів у агломераційному цеху. Використовується у металургійному виробництві для власних потреб..

15 червня 2015 року Публічне акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського звернулося до Дніпропетровської митниці для здійснення митного оформлення товару.

Вищевказаний товар заявлено до митного оформлення шляхом подання МД № 110010000/2015/021225; митна вартість товару заявлена декларантом за ціною договору (основний метод) та визначена на рівні 1,908руб./кг.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу наступні документи: контракт № 15-0835-12 від 29.04.2015 року; додаток № 4 від 27.05.2015 року до Контракту № 15-0835-12 від 29.04.2015 року; рахунок фактуру (інвойс) № БЕЛ00082 від 07.06.2015 року разом з додатком до нього; рахунок фактуру (інвойс) № БЕЛ00084 від 07.06.2015 року разом з додатком до нього; лист ПАТ ДМКД № 062Д/1516 від 10.06.2015р., залізнична накладна № 46909263 від 09.06.2015 р.; залізнична накладна № АЦ643228 від 07.06.2015 року; залізнична накладна № 46919627 від 09.06.2015 року; два рахунки фактури №б/н від 07.06.2015 р.; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №RUUA НОМЕР_1 4491341 від 10.06.2015 р.; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №RUUA НОМЕР_2 4491342 від 10.06.2015 р.; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №RUUA НОМЕР_3 4491343 від 10.06.2015 р.; сертифікат якості № 72 від 07.06.2015 року; сертифікат якості № 73 від 07.06.2015 року; лист ПАТ ДМКД № 062Д/1540 від 12.06.2015 року; копія митної декларації країни відправлення № 10101100/070515/0000576 від 28.05.2015 року.

З причин певного ступеню ризиковості операції та за наявності певних розбіжностей у наданих до митного оформлення документах з метою здійснення вичерпного переліку форм та обсягів митного контролю для унеможливлення декларування недостовірної митної вартості посадовою особою за МД від 27.05.2015 р. №110010000/2015/021225 сформовано профіль ризику 105-2 Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості. Звернуто увагу на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів.

Посадовою особою Дніпропетровської митниці ДФС відповідно до п. 4.1 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

В результаті контролю митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності, а саме:

1. Товар імпортовано за контрактом від 29.04.2015 року № 15-0835-12 та додатком № 4 від 27.05.2015 року, що заявлений декларантом ПАТ ДМКД як непрямий, тобто укладений не з виробником оцінюваного товару. Договір із третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, в пакеті документів приєднаних до ЕМД декларантом ПАТ ДМКД не наданий;

2. Відповідно до контракту від 29.04.2015 року № 15-0835-12 залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fе. Базова ціна залізорудного концентрату визначається на рівні 1977,84 руб. РФ/т при вмісті Fе 66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе, надбавка або знижка до базової ціни складає 21,12 руб. РФ/т за 1% Fе долі в пропорції. Отже, відповідно до зазначеного середня вартість одиниці оцінюваного товару заявлена на рівні 1982,06 руб. РФ/т.;

3. При переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України залізничним транспортом декларант зобов'язаний надати митному органу комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться (п.п.4. ґ) ст.335 Кодексу).

За даними гр.23 Документы, приложенные отправителем скан-копій залізничних накладних приєднаних до МД від 15.06.2015 року № 110010000/2015/021225, наявні товаросупровідні документи, що надавалися відправником, в т.ч. рахунок-фактура та декларація країни експорту від 28.05.2015 року № 10101100/280515/0000576.

Декларантом ПАТ ДМКД надано до митного оформлення рахунки-фактури контрактоутримувача:

- № БЕЛ00082, в якому вартість товару становить 1977,84 руб. РФ/т, вміст Fе 66,0% відповідно до сертифікату якості № 72 від 07.06.2015 року,

- № БЕЛ00084, в якому вартість товару становить 1977,84 руб. РФ/т, вміст Fе 66,0% відповідно до сертифікату якості № 73 від 07.06.2015 року.

Дані рахунки-фактури контрактоутримувача виставлені в рамках зовнішньоекономічного контракту від 29.04.2015 року № 15-0835-12 на умовах поставки СРТ Дніпродзержинськ.

Також надано рахунки виробника від 07.06.2015 р. № б/н (2шт), що виставлені в рамках контракту 15-04-29 (дата не зазначена), додатку № 2 від 29.04.2015 р., не містять умов поставки та не завірені печаткою підприємства, що видало зазначені рахунки (ОАО Стойленський ГОК).

Рахунки виробника містять посилання на сертифікати якості для можливості ідентифікації за вмістом Fe, але ціна залізнорудного концентрату при базі Fe 66,5% визначена на рівні 1290 руб.РФ/т.

Відповідно до зазначеного, рахунок виробника та рахунок контрактоутримувача містять вартість оцінюваного товару визначену відносно різної базової ціни, що залежить від вмісту Fe. За відсутності договору із третіми особами, що пов'язаний з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається, унеможливлене проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Рахунок контрактоутримувача та виробника ідентифікуються між собою лише за вагою та, як зазначено вище, містять ціну товару визначену в залежності від вмісту Fe, що не відповідає ціні рахунку виробника.

Таким чином, відповідні документи контрактоутримувача та виробника містять розбіжності щодо вартості товару, що постачається.

4. Надані рахунки контрактоутримувача та виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць. Відповідно до Положення про уніфікований порядок проставляння митними органами держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав-учасниць Співдружності рішенням № 5/32 від 13.09.2001 року. Відсутність на транспортних і/або комерційних документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю.

5. За відомостями гр. 46 наданої декларантом копії декларації експорту від 28.05.2015 року № 10101100/280515/0000576 митна вартість оцінюваного товару на умовах СРТ Дніпродзержинськ складає 34,72 дол. США/т, що за курсом ЦБРФ станом на день оформлення зазначеної МД складає 1771,34 руб. РФ/т, що не відповідає ні рахункам виробника, ні рахункам контрактоутримувача.

Зазначене унеможливлює використання наданої декларації країни експорту в якості документа, що підтверджує заявлену митну вартість.

6. За умовами контракту від 29.04.2015 року № 15-0835-12, додатку № 4 від 27.05.2015 року, визначено умови поставки СРТ Дніпродзержинськ, які передбачають несення продавцем витрат доставки до місця призначення на кордоні України. Відповідно п. 10 ст. 58 МК України складовими митної вартості є, в тому числі, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, повязані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до заяви декларанта від 05.06.2015 року № 062Д/1540 підтвердження транспортної складової територією України неможливий.

Оскільки декларантом ПАТ ДМКД надано документи, що містять розбіжності стосовно умов поставки оцінюваного товару та, відповідно, вартості зазначеного товару відповідно до таких умов, необхідне надання відомостей щодо транспортної складової з метою проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Документи, визначені п. 2.6 ст.53 МКУ, які містять відомості, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів декларантом не надано.

Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, посадовою особою митниці сформовано електронне повідомлення із зазначенням переліку документів, що підлягають наданню на вимогу митного органу, а саме митний орган зобовязав декларанта у 10 - денний термін додатково надати наступні документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом на поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 15.06.2015 року за вих. № 062Д/1556 ПАТ Дніпровський металургійний комбінат , надісланим у складі електронного повідомлення, проінформовано митний орган про неможливість надання додаткових документів у термін визначений п. 3 ст. 53 МКУ та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно до п. 8 ст. 55 МКУ.

Відповідно до п. 3.4 ст. 57 МКУ проведено консультацію з приводу обрання методу визначення митної вартості, під час якої Дніпропетровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15.06.2015 року № 110010000/2015/600392/1, відповідно до якого митну вартість товару Залізорудний концентрат. Концентрат залізорудний агломераційний, з вмістом Fе203-66,0%, Si02 7,3%; волога 9,93%, 9,96%; одержаний методом магнітної сепарації. СТО 00186826-026-2015. Застосовується при виробництві агломератів у агломераційному цеху. Використовується у металургійному виробництві для власних потреб. скориговано до 2,9508 RU/кг із застосуванням другорядного методу (2-г) відповідно Митного кодексу України (а.с.22) та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2015/20059 від 15.06.2015 року

Митне оформлення товару було здійснено під гарантію та оформлене за МД №110010000/2015/021228 від 15.06.2015 р.

Скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови і було предметом судового розгляду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що документи виробника та контрактоотримувача містять суттєві розбіжності щодо вартості товару, що виключає їх належність та допустимість як доказу, при цьому позивачем так і не було надано договору із третіми особами, що унеможливлює перевірку числового значення заявленої митної вартості.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З 01.06.2012 року відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст. 53 МК України).

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 МК України).

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/ або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою ним в постанові від 01.10.2013 р. у справі № 21-354а13, зазначено, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, вказує далі Верховний Суд України, митниця зобов'язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

В постановах від 15.10.2013 р. у справі № 21-270а13 та від 22.10.2013 р. у справі № 21-342а13 Верховний Суд України за результатами аналізу Митного кодексу України 2002 року зазначає, що підставою для витребовування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби (далі - ЄАС) інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів.

Аналіз норм Митного кодексу України 2012 року дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення декларантом митної вартості може здійснюватися, в тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням ЄАС, яка містить відповідну інформацію.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постановах від 31.03.2015 року по справі № 21-127а15 та від 31.03.2015 року по справі № 21-53а15, разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Так, обґрунтовуючи розбіжності у наданих позивачем документах, митний орган посилається на те, що товар імпортовано за контрактом від 29.04.2015 року № 15-0835-12 та додатком № 4 від 27.05.2015 року, що заявлений декларантом ПАТ ДМКД як непрямий, тобто укладений не з виробником оцінюваного товару, в той час, як договір із третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, в пакеті документів приєднаних до ЕМД декларантом ПАТ ДМК не наданий.

Дані посилання колегія суддів вважає безпідставними, оскільки оцінка методики ціноутворення продавця як умова договору з його постачальником (виробником) продукції не є елементом перевірки складових числового значення митної вартості в розумінні ст. 58 МК України. При цьому рахунки по взаємовідносинам продавця товару з третьою особою (виробником), на зміст яких послався митний орган, не є обов'язковими документами відповідно до частини 2 ст. 53 МК України, а наведені в цих рахунках відомості щодо ціни товару не суперечать економічній обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару за основним методом.

Також необґрунтованими є посилання відповідача на те, що рахунки контрактоутримувача і рахунки виробника не містять печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць, і це є підставою для сумніву у правильності визначення митною вартості.

Колегія суддів, виходячи зі змісту пп. «ґ» п. 4 ч. 1 ст. 335 Митного кодексу України та Положення про уніфікований порядок проставляння митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням № 5/32 від 13.09.2001 року, зазначає, що законодавством не передбачено обовязковість наявності на комерційних документах печаток та штампів прикордонних та митних служб, а лише таку можливість, якщо вони наявні у перевізника. В той же час на товаро-транспортних документах, для яких наявність таких печаток і штампів є обовязковою, ці реквізити в наявності, на залізничних накладних, які є транспортними документами, міститься відмітка митних органів як Російської Федерації так і України. Отже, вказані обставини не можуть вважатися підставою для виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо наданих позивачем для митного оформлення документів.

Крім того, відповідач в оскаржуваному рішенні також зазначає про необхідність надання відомостей щодо транспортної складової у вартості оцінюваних товарів, хоча згідно зовнішньоекономічного контракту та наданих позивачем документів підтверджено здійснення поставки на умовах СРТ - ст. Дніпродзержинськ, які передбачають несення витрат на поставку товару до вказаного пункту призначення продавцем, отже включені у вартість товару. Натомість положення частини 2 ст.53 Митного кодексу України в такому випадку не передбачають необхідності надання транспортних (перевізних) документів.

Отже, повна вартість доставки товару на митну територію України була включена у заздалегідь визначену вартість товару за контрактом і здійснювалась постачальником, а тому деталі організації та вартості його транспортування не впливали на визначення митної вартості товару за основним методом, що не врахував суд першої інстанції.

Посилання митного органу на те, що в декларації експорту від 28.05.2015 року № 10101100/280515/0000576 митна вартість оцінюваного товару на умовах СРТ Дніпродзержинськ складає 34,72 дол. США/т, що за курсом ЦБРФ станом на день оформлення зазначеної МД складає 1771,34 руб. РФ/т, що не відповідає ні рахункам виробника, ні рахункам контрактоутримувача, колегією суддів апеляційного суду вважаються безпідставними з огляду на наступне.

В експортній декларації країни відправлення від 28.05.2015 року вказано у графі 22 інформацію про загальну вартість за рахунком у сумі 166138560,00 рос. руб., у графі 42 вказано ціну товару 166138560,00 рос. руб., у графі 46 вказано статистичну вартість товару у розмірі 2916282,25 без зазначення валюти.

Якщо розділити ціну товару, яка вказана у експортних деклараціях країни відправлення та масу товару нетто, то отриманні суми за одиницю товару відповідають сумі, яка вказана у додатку № 4 від 27.05.2015 року до контракту.

Суми у графах 46 експортних деклараціях країни відправлення визначають саме статистичну інформацію про товар.

Статистичною вартістю товару є вартість, яку мають товари у відповідності до правил, встановлених у країні статистичного обліку.

В даному випадку країною статистичного обліку є Російська Федерація, оскільки товар прибув саме з цієї країни.

У відповідності до рішення Комісії Митного союзу від 20.05.2010 року № 257 «Про Інструкцію з заповнення митних декларацій і формах митних декларацій», витяг з якого міститься у матеріалах справи, статистична вартість товару розраховується на основі митної вартості товару, яка вказується у графі 45 митної декларації. Якщо графа 45 митної декларації не заповнюється, статистична вартість товару розраховується на основі ціни товару, яка вказана у графі 42 митної декларації.

За вказаних обставин статистична вартість товару не є тотожною митній вартості товару і лише остання повинна враховуватись митним органом.

За вказаних обставин надані позивачем до митного оформлення документи не містять розбіжностей та не містять ознак підробки, а містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на рахунки-фактури виробника товару ОАО «Стойленский ГОК», оскільки останній виставлявся не позивачу, а його постачальнику ООО «Русская горно-металлургическая компания» за іншим контрактом, а ніж який укладено позивачем та надано для митного оформлення.

Рахунки фактури виробника товару ОАО «Стойленский ГОК» в даному випадку підтверджують факт купівлі товару ООО «Русская горно-металлургическая компания» для його подальшої поставки позивачу.

Вказані рахунки-фактури виробника товару та рахунки фактури ООО «Русская горно-металлургическая компания» кореспондуються між собою за вагою та вмістом Fe.

Не відповідність ціни товару у додатку № 4 від 27.05.2015 року до контракту та рахунками-фактурами ООО «Русская горно-металлургическая компания» пояснюється збільшеним відсотком Fe у товарі, що відповідає умовам специфікації № 4 від 27.05.2015 року до контракту.

Колегія суддів вважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, з урахуванням умов поставки товару, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідність витребовувати додаткові документи.

Натомість відповідач витребував у позивача додаткові документи за всім переліком, що передбачено частиною 3 статті 53 МК України безвідносно перевірки саме тих обставин, які ним розцінені як суттєві розбіжності, а в подальшому ненадання позивачем цих додаткових документів використано для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2015/600392/1 від 15.06.2015 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2015/20059 від 15.06.2015 р. Витребування за таких обставин додаткових документів свідчить про формальний підхід митного органу до перевірки правильності заявленої митної вартості.

Крім того, слід зазначити, що приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем застосовано другорядний метод 2-ґ, але не надано жодних переконливих доказів неможливості застосування інших попередніх другорядних методів, як того вимагають приписи частини 3 ст. 57 МК України, зокрема ані методу визначення щодо ідентичних товарів, ані методу щодо подібних (аналогічних) товарів. При цьому відповідачем свою позицію вмотивовано відсутністю в інформаційних ресурсах митного органу даних щодо митного оформлення ідентичних або подібних товарів за ціною договору, тобто за основним методом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень в судовому засіданні не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

При цьому митним органом не було спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митною кодексу України.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим у справі обставинам, а рішення прийняте із порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

При поданні позову та апеляційної скарги позивачем було сплачено судовий збір в сумі (2436 грн. + 2679,60 грн.) = 5115,60 грн., який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у відповідності до ст. 94 КАС України, оскільки позов та апеляційна скарга підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 161, 195, 198, 202, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у справі № 804/16271/15 скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2015/20059 від 15.06.2015 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2015/600392/1 від 15.06.2015 р.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 5115 грн. (пять тисяч сто пятнадцять гривень) 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ст. 254 КАС України.

Головуючий:С.М. Іванов

Суддя:О.М. Панченко

Суддя:В.Є. Чередниченко