Вирок № 67702431, 13.07.2017, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/3780/16-к

Провадження № 1-кп/323/57/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2017м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Фісун Н.В.

при секретарі

судового засідання: Сабліної А.А.

прокурора Щербини І.О.

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

адвокатів Ілієнко І.С., Махно К.І.

законних представників ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12016080310000611 по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. М.Токмачка, Оріхівського району, Запорізької області, громадянин України, навчається в Державному навчальному закладі « Оріхівський професійний ліцей»,проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився в м. Оріхів, Оріхівського району, Запорізької області, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, навчається в Державному навчальному закладі «Оріхівський професійний ліцей»раніше судимий: 22.03.2017 Оріхівським районним судом за ч.2 ст. 125 КК України до 1 року обмеження волі, ст.ст. 75,76 КК України - іспитовий строк 1 рік.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

23.05.2016,близько 20 год. 40 хв., неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3, знаходячись на території недобудованого спортивного комплексу Оріхівського навчально- виховного комплексу №2 імені академіка В.А Лазаряна Оріхівської районної ради Запорізької області, розташованого по вул. Шевченка 16 в м. Оріхів, Запорізької області, підійшли до раніше незнайомих їм ОСОБА_8 та ОСОБА_9, де між ними виник конфлікт в ході якого, реалізуючи несподівано виниклий намір, діючи з метою заволодіння майном потерпілих почали наносити останнім удари по різним частинам тіла, кінцівках та головах, тобто скоїли напад на потерпілих з метою заволодіння їх майном. В результаті протиправних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_8, відповідно до висновку експерта № 2005 від 23.06.2016, спричиненні тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, поранення в лівій скроневій області, крововиливів в навколоочних областях ліворуч та праворуч, саднин у лівій тім'яно-скроневої області, набряків м'яких тканин і саднин в лобній області, в області спинки носу, у лівій скуловій області, крововиливів в області слизових оболонок верхньої та нижньої губ, які у сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також, рани в області правої гомілки, крововиливу в області шиї праворуч, в області грудної клітини праворуч, крововиливу і саднин в області лівого плечового суглобу, саднин в області лівого плеча, в області лівого ліктьового суглобу, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Потерпілому ОСОБА_9 спричинені, відповідно до висновку експерта № 2004 від 24.06.2016 року тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, крововиливу з набряком м'яких тканин біля основи правої вушної раковини, саднин в правій тім'яній області, в області спинки носу, в області нижнього повіка та правого ока, які в сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також крововиливу в області грудної клітини ліворуч, садна в проекції правого ліктьового відростку, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Таким чином, неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 застосували відносно потерпілих фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу.

Після цього, перебуваючи на вказаному місці, зазначеного дня, приблизно о 20 год. 50 хв., ОСОБА_2, висловив вимогу потерпілим віддати належне їм майно. На вимогу ОСОБА_2 потерпілий ОСОБА_8 відмовився, у зв'язку з чим ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_8 ще не менш одного удару ногою в область голови при цьому висловивши погрозу про застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я та ОСОБА_8, підкорився волі нападника і віддав ОСОБА_2 свій мобільний телефон марки «Леново» моделі 8650 вартістю 1291, 34 гривні та грошові кошти у сумі 10 гривень. Одночасно з цим, ОСОБА_9, будучу наляканим тим, що ОСОБА_3 або ОСОБА_2 продовжать спричиняти фізичне насильство до нього у випадку відмови надати їм своє майно, віддав ОСОБА_3 свій мобільний телефон марки «Леново» моделі АЗ 19, вартістю 1246, 70 гривень та грошові кошти у сумі 20 гривень.

Заволодівши чужим майном, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 покинули місце скоєння злочину.

Таким чином, в результаті злочинних дій, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заволоділи майном ОСОБА_8 на загальну суму 1301,34 гривень та майном ОСОБА_9 на загальну суму 1266, 70 гривень.

Цивільний позов по справі заявлений потерпілим ОСОБА_8 на суму 14 528,69 гривень та потерпілим ОСОБА_9 на суму 20758,23 гривні.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину повністю визнав у скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.187 КК України та суду пояснив, що всі обставини кримінального правопорушення які вказані в обвинувальному акті він визнає повністю, від надання пояснень відмовляється відповідно до ст.63 Конституції України, щиро розкаюється.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину повністю визнав у скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.187 КК України та суду пояснив, що всі обставини кримінального правопорушення які вказані в обвинувальному акті він визнає повністю, від надання пояснень відмовляється відповідно до ст.63 Конституції України, щиро розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_9 до судових засідань не з'являвся, надав заяву суду про розгляд справи без його участі та розписку про відшкодування обвинуваченим матеріальної шкоди у повному обсязі, претензій до ОСОБА_2 не має, та прохав суд суворо не карати обвинуваченого/а.с.56, 234/.

Крім визнання вини обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 їх винуватість у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.187 КК України підтверджується наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_8 суду пояснив, що в 23 травня 2016 він подзвонив ОСОБА_9 щоб зустрітися та випити пиво. Вони зустрілися, купили пиво та пішли на територію недобудованого спортивного комплексу Оріхівського навчально- виховного комплексу №2. Коли вони прийшли, то в будівлі знаходилися ще люди. ОСОБА_2 підійшов до них та попросив закурити, за ним підійшли ще хлопці, їх було не менше шести, розпочалася між ними розмова. Потім розпочалася бійка. ОСОБА_2 перший вдарив його в голову, він впав на землю, почали 2-3 чоловіка бити ногами по голові, а потім вимагати телефон. Спочатку він сказав їм , що у нього телефону немає, вони продовжували його бити, а потім витягнув телефон, гроші та віддав їм. Хто саме конкретно наносив удари, коли він лежав не землі він не пам'ятає. Обвинувачені відшкодували в повному обсязі йому матеріальну та моральну шкоду, претензій до них не має, прохає суворо не карати.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він разом з ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_13, зібралися вийти погуляти до центру міста. Там до них підійшов ОСОБА_2 та ОСОБА_6, стояли розмовляли, потім купили пиво і пішли на територію недобудованого спортивного комплексу Оріхівського навчально- виховного комплексу №2. ОСОБА_6та ОСОБА_12 відійшли він них, про щось розмовляли. Вони побачили , що на території знаходилися ще хлопці, потерпілі по справі. ОСОБА_2та ОСОБА_6 попросили у них сигарет, ті їм не дали, обвинувачені повернулися до хлопців та повідомили що незнайомі хлопці відмовляють їм надати сигарети. Всі вони підійшли до потерпілих, ОСОБА_2 перший розпочав розмову та потім вдарив потерпілого, ОСОБА_6 вдарив іншого потерпілого. Хлопці почали їх відтягувати. ОСОБА_2 наніс перший удар потерпілому в обличчя та штовхнув його на землю та почав бити ногами. ОСОБА_6 розпочав бійку з другим потерпілим, який впав на землю та його почав бити ногами. ОСОБА_11 намагався також наносити удари, але його відтягнули від потерпілих. До кінця бійки він не був присутнім, а з хлопцями зустрівся пізніше біля магазину «Карат», із обвинувачених повідомив що хтось загубив телефон. ОСОБА_6 всім роздав кошти по 20 гривень. ОСОБА_2 пояснив, що кошти забрали у потерпілих 40 гривень, але була сума більше. Він не чув під час бійки чи хтось вимагав кошти та телефони у потерпілих. ОСОБА_2 пішов до « Карату» купити сигарет, а всі пішли додому.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він разом з ОСОБА_3, ОСОБА_13,ОСОБА_10 вирішили вийти погуляти до центру міста. В центрі зустріли ОСОБА_2 та ОСОБА_14, купили пива та пішли на територію недобудованого спортивного комплексу Оріхівського навчально- виховного комплексу №2. Вийшли покурити та побачили неподалік стояли потерпілі, розпочався конфлікт. Один із потерпілих замахнувся на ОСОБА_2 , але він відхилився і наніс останньому удар, інший замахнувся на ОСОБА_3 і обвинувачений наніс декілька ударів потерпілому, розпочалася бійка. Потерпілі лежали на землі , один із потерпілих протягнув телефон ОСОБА_3, а другий телефон лежав на землі, його забрав ОСОБА_2 Після бійки вони пішли до магазину «Карат» де ОСОБА_3 роздавав хлопцям гроші, за що він так і не зрозумів.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що він разом з ОСОБА_2 вийшов погуляти до центру міста, зустріли там ОСОБА_3 та його товаришів. Купили 2 л пива і пішли на територію недобудованого спортивного комплексу Оріхівського навчально- виховного комплексу №2. Розлили пиво та почали пити. ОСОБА_3з ОСОБА_2 вийшли покурити. Вони почули нецензурну лайку, вибігли до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і побачив як ОСОБА_2 штовхнули в обличчя, потім почав битися ОСОБА_2 з незнайомим хлопцем. Більше нічого не бачив, так як було багато людей, після закінчення бійки пішли всі додому, а незнайомі хлопці залишилися.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він зустрівся з ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_10 в центрі міста, потім зустріли ОСОБА_2 Вирішили купити пива та пішли на територію недобудованого спортивного комплексу Оріхівського навчально- виховного комплексу №2. Коли прийшли на територію то пізніше побачив , що там були і потерпілі. Всі хлопці підішли до них, розмовляли, пили пиво. Потім розпочався конфлікт, між ким він не пам'ятає, так як був в стані алкогольного сп'яніння. Пам'ятає , що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 почали грубити хлопцям, хто розпочав бійку він не бачив так як стояв від них на відстані і в бійці не приймав участі. Потерпілий віддавав телефон обвинуваченому добровільно, з яких причин не знає. Після закінчення бійки, потерпілий один лежав на землі, другий сидів, всі хлопці пішли додому.

Свідок ОСОБА_16 та ОСОБА_17 суду пояснили, що в поліції відбували адміністративне покарання, до них прийшли працівники поліції та попросили як понятих підписати протоколи, ніякої участі у слідчих діях не приймали.

Крім того, вина ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами у справі:

-висновком експерта від 4.08.2016 року та доданими фототаблицями - ринкова вартість телефону «Ленова» А319 в корпусі білого кольору на момент вчинення кримінального правопорушення складає 1246 грн. 70 коп. Ринкова вартість телефону «Ленова» S650 в корпусі сріблястого кольору на момент вчинення кримінального правопорушення складає 1291 грн. 34 коп /а.с. 219-226/

-висновком експерта №2005 від 25.05.2016 року потерпілому ОСОБА_8, спричиненні тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, поранення в лівій скроневій області, крововиливів в навколоочних областях ліворуч та праворуч, саднин у лівій тім'яно-скроневої області, набряків м'яких тканин і саднин в лобній області, в області спинки носу, у лівій скуловій області, крововиливів в області слизових оболонок верхньої та нижньої губ, які у сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також, рани в області правої гомілки, крововиливу в області шиї праворуч, в області грудної клітини праворуч, крововиливу і саднин в області лівого плечового суглобу, саднин в області лівого плеча, в області лівого ліктьового суглобу, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. /а.с.197-199/.

-висновком експерта № 2004 від 24.06.2016 потерпілому ОСОБА_9 спричинені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, крововиливу з набряком м'яких тканин біля основи правої вушної раковини, саднин в правій тім'яній області, в області спинки носу, в області нижнього повіка та правого ока, які в сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також крововиливу в області грудної клітини ліворуч, садна в проекції правого ліктьового відростку, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження./а.с.195-196/.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_18 та ОСОБА_2 за ч.1 ст. 187 КК України, за ознаками нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства (розбій).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_18 та ОСОБА_2 суд враховує відповідно до ст.ст.65-67 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь тяжкості цього злочину, суд повинен виходити із усіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали, тощо.

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_18 є щире каяття, добровільне відшкодування шкоди, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставина, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_18 відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» від 16 квітня 2004 року № 5 роз'яснено, що перелік видів покарань, визначений у ст. 98 КК, є вичерпним. Інші основні та додаткові покарання до неповнолітніх не застосовуються, навіть якщо на час розгляду справи судом вони досягли повноліття. Визначаючи розмір покарання таким особам, суд має виходити з відповідних положень статей 99 - 102 КК.

Крім того, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_18 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжкого злочину, обставини вчинення кримінального правопорушення, наслідки від вчиненого злочину, його відношення до вчиненого, визнання своєї вини, дані про його особу, те що раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, за місцем проживання та навчання характеризується виключно позитивно, також суд враховує вік неповнолітнього обвинуваченого, добровільно відшкодував матеріальну та моральну шкоду потерпілим, враховує думку потерпілого і прокурора щодо покарання і його виду , які не наполягали на призначенні суворого покарання. Суд також враховує умови життя неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_18, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними, він навчається в Державному навчальному закладі « Оріхівський професійний ліцей» та вважає недоцільним призначити відбування покарання у вигляді позбавлення волі та приходить до переконання про можливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст. ст. 75, 104, 76 КК України.

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 є щире каяття, добровільне відшкодування шкоди, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставина, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

Крім того, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжкого злочину, обставини вчинення кримінального правопорушення, наслідки від вчиненого злочину, його відношення до вчиненого, визнання своєї вини, дані про його особу, те що раніше судимий, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, за місцем проживання та навчання характеризується виключно позитивно, також суд враховує вік неповнолітнього обвинуваченого, добровільно відшкодував матеріальну та моральну шкоду потерпілим, враховує думку потерпілого і прокурора щодо покарання і його виду , які не наполягали на призначенні суворого покарання. Суд також враховує умови життя неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2, який виховується бабусею та мамою, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними, він навчається в Державному навчальному закладі « Оріхівський професійний ліцей» та вважає недоцільним призначити відбування покарання у вигляді позбавлення волі та приходить до переконання про можливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст. ст. 75, 104, 76 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 засуджено 22 березня 2017 року Оріхівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.125 КК України, у вигляді одного року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік.

За таких обставин, відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7, що містяться у п. 25, коли постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші після постановлення першого вироку, в даному випадку покарання за останнім вироком треба призначити за правилами ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення покаранням, призначеним судом першої інстанції за ч. 2 ст. 125 КК України покарання, призначеного за вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 22.03.2017 року.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченних, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 залишити без розгляду в зв'язку з добровільним відшкодуванням обвинуваченими матеріальної та моральної шкоди.

По справі органами досудового слідства заявлено судові витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 439,80 гривень.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 374 КПК України, суд ,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.104 КК України відповідно до вимог ст.75,76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік 5 місяців, поклавши на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації доуповноваженого органу з питань пробації та повідомляти його про зміну місця проживання та навчання.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.72, 70 ч. 4 КК України, за сукупністю злочинів, з урахуванням покарання призначеного ОСОБА_2 за вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 22.03.2017 року шляхом поглинення більш суворим покарання менш суворого покарання, призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки .

На підставі ст.104 КК України відповідно до вимог ст.75,76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік 5 місяців, поклавши на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти її про зміну місця проживання та навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 . на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 219,90 гривні.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 219,90 гривні.

Речові докази - телефон «Ленова» А319 в корпусі білого кольору, який знаходиться на зберіганні в камері схову Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області повернути власнику ОСОБА_9, телефон «Ленова» S650 в корпусі сріблястого кольору, який знаходиться на зберіганні в камері схову Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області повернути власнику ОСОБА_8

Зняти арешт з телефону «Ленова» А319 в корпусі білого кольору та телефону «Ленова» S650 в корпусі сріблястого кольору.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області: Н.В.Фісун