Постанова № 67701908, 04.07.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 липня 2017 року 13:47 № 826/8992/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Ферштей А.М., за участі позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Уса Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про визнання дій та рішення незаконними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві, Департаменту патрульної поліції, в якому просить (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 21.03.2017):

- визнати дії службових осіб органів внутрішніх справ щодо проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 такими, що суперечать діючому законодавству та визнати їх незаконними;

- визнати службове розслідування щодо ОСОБА_1 незаконним;

- визнати незаконним та скасувати висновок службового розслідування відносно ОСОБА_1;

- визнати процедуру притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності як таку, що відбувалась з грубим порушенням діючого законодавства, незаконною та нечинною;

- скасувати наказ про накладення на ОСОБА_1 суворої догани;

- стягнути з Управління патрульної поліції у місті Києві та Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 17 697,46 грн.;

- стягнути з Управління патрульної поліції у місті Києві та Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі потрійної заробітної плати офіцера патрульної поліції станом на грудень 2016 року, а саме: 31675,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу не повідомлено причин проведення службового розслідування щодо нього, наслідком чого слугувало застосування заходів дисциплінарного стягнення - суворої догани. При цьому, позивачем наголошено, що у силу ч. 2 ст. 15 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», дисциплінарні стягнення накладаються тільки після закінчення чергування, у той час коли позивача повідомили про сувору догану під час здійснення останнім нічного чергування. Крім того, ОСОБА_1 зазначено про допущення процедурних порушень під час проведення службового розслідування, а також наголошено на порушенні строків його проведення.

Під час судового розгляду справи позивачем заявлені позовні вимоги підтримано у повному обсязі, які останній просив суд задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено, що службове розслідування відносно ОСОБА_1 призначено у межах та на підставі наявних у Департаменту патрульної поліції повноважень, з огляду на виявлений факт можливого порушення позивачем дисципліни, що підтверджено під час її проведення, наслідком чого слугувало прийняття Департаментом патрульної поліції наказу «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УПП у місті Києві ДПП» від 20.04.2016 №650.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, черговий інспектор відділу чергової служби Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції молодший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до начальника Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції з поясненнями від 12.12.2015, в яких зазначено, що останній під час добового наряду виявив відсутність на першому пості інспектора патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_4 та лейтенанта поліції ОСОБА_1, які про дану подію нічого не доповідали та пояснити нічого не змогли, зокрема щодо причини їхньої відсутності.

На підставі викладеного, Департаментом патрульної поліції прийнято наказ «Про організацію проведення службової перевірки» від 19.12.2015 №68, яким призначено службову перевірку за фактом можливого порушення службової дисципліни 11.12.2015 інспекторами роти №6 батальйону №1 Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_4 та лейтенантом поліції ОСОБА_1

За результатами проведення вказаної службової перевірки складено висновок, затверджений начальником Департаменту патрульної поліції підполковником поліції ОСОБА_5 19.01.2016, яким підтверджено факт порушення службової дисципліни 11.12.2015 інспектором роти №6 батальйону №1 Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 Крім того, у вказаному висновку зазначено клопотати перед керівництвом Департаменту про призначення службового розслідування, зокрема, відносно інспектора роти №6 батальйону №1 Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1, у ході якого дослідити питання щодо фактів порушення службової дисципліни.

Доповідною запискою від 20.01.2016 начальник управління моніторингу та аналітичного забезпечення Департаменту патрульної поліції просив призначити службове розслідування у зв'язку із вказаними у висновку фактами.

Як убачається з рапорту від 21.02.2016, начальник управління моніторингу та аналітичного забезпечення Департаменту патрульної поліції просив продовжити строк проведення службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни лейтенантом поліції ОСОБА_1

Згідно з висновком, затвердженим начальником Департаменту патрульної поліції підполковником поліції ОСОБА_5 20.03.2016, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у залишенні служби, у зв'язку з чим інспектор роти №6 батальйону №1 Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 порушив вимоги Присяги працівника поліції, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 18, ст. 12 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 1, п.п. 1, 3, 4, 9 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 4.1 розділу ІІІ Моральні основи служби в органах внутрішніх справ наказу МВС України від 22.02.2012 №155 «Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України», вказано за доцільне на підставі п. 4 ст. 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут внутрішніх справ України» інспектору роти №6 батальйону №1 Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголосити догану.

Наказом Департаменту патрульної поліції «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УПП у місті Києві ДПП» від 20.04.2016 №650, на підставі викладених вище висновків, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у залишенні служби, інспектору роти №6 батальйону №1 Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголошено догану.

Вважаючи факт проведення службового розслідування та складання на його підставі висновків та наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з такого.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України «Про Національну поліцію».

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію», у складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення.

Приписами ст. 12 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.

Поліція не має права відмовити в розгляді або відкласти розгляд звернень стосовно забезпечення прав і свобод людини, юридичних осіб, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань з посиланням на вихідний, святковий чи неробочий день або закінчення робочого дня.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Слід зазначити, що у силу п. 4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Так, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006 №3460-IV, який наразі, у силу п. 4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

У розумінні ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ (ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування (ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ (ч. 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

При цьому, ч. 2 ст. 15 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що накладання дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу за проступки, учинені під час чергування, несення вартової чи патрульно-постової служби, здійснюється тільки після закінчення чергування, варти або після заміни їх іншими особами та здачі зброї.

Так, за твердженнями позивача, останнього притягнуто до відповідальності під час несення ним чергування/варти з охорони адміністративної будівлі, зброя залишалась при ньому, заміни позивача на службі не відбулось, що є порушенням ч. 2 ст. 15 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

У той же час, суд звертає увагу, що обмеження в частині можливості накладення дисциплінарного стягнення, визначене у ч. 2 ст. 15 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, стосується можливості накладення стягнень за проступки, учинені під час чергування, несення вартової чи патрульно-постової служби, лише після закінчення чергування, варти або після заміни їх іншими особами та здачі зброї.

Натомість, наказ Департаменту патрульної поліції «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УПП у місті Києві ДПП» від 20.04.2016 №650, який оголошено позивачу 21.04.2016, стосується подій, які мали місце 11.12.2015, тобто даний наказ не стосується подій, які мали місце у день оголошення наказу (21.04.2016), а тому обмеження, визначені ч. 2 ст. 15 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, не підлягають застосуванню у межах спірних правовідносин.

Суд також визнає необґрунтованими твердження позивача про вчинення оскаржуваних дій щодо службового розслідування, з огляду на дискримінаційний підхід до позивача, а саме: наявність в останнього статусу переселенця, оскільки такі твердження не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи та є лише припущеннями позивача.

Відтак, суд вказує, що твердження позивача про безпідставність службового розслідування відносно ОСОБА_1 та результатів останнього, викладених у висновках та наказі, є необґрунтованими, з урахуванням того, що позивачем у межах даної справи не заперечувалось факту вчинення останнім дисциплінарного проступку - залишення служби, що додатково свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог. Крім того, слід зазначити, що допитаний під час судового розгляду справи свідок ОСОБА_6 також підтвердив відсутність позивача протягом тривалого періоду на посту. Позивач протягом судового розгляду справи даного факту не спростував.

З приводу вказаних позивачем у додаткових поясненнях процедурних порушень в частині проведення службового розслідування суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Позивач стверджує, що начальнику Департаменту патрульної поліції про вчинення дисциплінарного проступку стало відомо з часу подання ОСОБА_3 пояснення, а саме: 12.12.2015, а тому наказ про призначення службового розслідування повинен бути прийнятий до 12.01.2016, а не 21.01.2016. Продовжити службове розслідування можливо було лише до 12.03.2016, а тому саме 12.03.2016 є останнім днем для складання та затвердження висновку службового розслідування.

Як убачається з матеріалів справи, наказом Департаменту патрульної поліції від 19.12.2015 №68 була призначена службова перевірка, яка завершена складанням висновку від 19.01.2016, який, зокрема, слугував підставою для проведення службового розслідування, яке розпочато на підставі довідної записки начальника управління моніторингу та аналітичного забезпечення Департаменту патрульної поліції від 20.01.2016, строк якої продовжено рапортом останнього від 21.02.2016 у силу ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, та завершено складанням висновку від 20.03.2016, що цілком відповідає процедурі проведення службового розслідування, встановленого положеннями Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Крім того, суд звертає увагу, що положеннями Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено лише момент завершення службового розслідування, тобто один місяць з дня його призначення. Відтак, твердження позивача про те, що службове розслідування мало розпочатись саме 12.12.2015, тобто з дня подання ОСОБА_3 пояснення, не відповідають наведеним положенням Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Суд також звертає увагу, що допитані під час судового розгляду справи свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомили суду про те, що позивач всілякими методами відмовлявся від надання пояснень під час службового розслідування, чим затягував проведення останнього, з огляду на що, та, враховуючи скорочені строки проведення розслідування, було складено акт про відмову від надання пояснень і висновок за його результатами складено без надання позивачем пояснень.

З оглянутих у судовому засіданні відеозаписів вбачається, що позивачу під час отримання у нього пояснень по суті судового розслідування було роз'яснено порядок ознайомлення з матеріалами службового розслідування, а саме: після подачі рапорту. Натомість, позивач, в порушення наведеного, вимагав надати йому копії всіх матеріалів службового розслідування і копії наказів, не надавши будь-яких пояснень.

Крім того, вище наведені свідки також повідомили суду про те, що позивач всілякими методами ухилявся від ознайомлення з наказом про накладення дисциплінарного стягнення.

Разом з тим, посилання позивача на наявність процесуальних порушень проведення службового розслідування не є свідченням відсутності у його діях дисциплінарного проступку.

Крім того, п. 4.3 Положення про преміювання поліцейських Департаменту патрульної поліції та структурних підрозділів патрульної поліції, затвердженого Департаментом патрульної поліції Національної поліції України від 14.12.2015 №60, начальник Департаменту патрульної поліції має право позбавляти поліцейського премії повністю або частково, зокрема, за порушення службової дисципліни.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи довідки про доходи ОСОБА_1 від 14.06.2017 №1162, нарахована позивачу заробітна плата становить: 5482,23 грн. за квітень 2016 року, 5827,92 грн. за травень 2016 року, 4467,01 грн. за червень 2016 року, 4467,01 грн. за липень 2016 року, 11027,92 грн. за серпень 2016 року, 6497,46 грн. за вересень 2016 року, 6058,89 грн. за жовтень 2016 року. Згідно з копіями списків преміювання поліцейських Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП, ОСОБА_1 зменшено премію за квітень 2016 року у розмірі 3000,00 грн., за червень 2916 року - 4000,00 грн., за липень 2016 року - 4000,00 грн., за вересень 2016 року - 2000,00 грн. та за жовтень 2016 року - 4452,92 грн.

З огляду на викладене, заниження позивачу розміру виплаченої заробітної плати за вказаний період пов'язане зі зменшенням розміру нарахованої останньому премії, що у силу наведених положень, відбулося у зв'язку із застосуванням по відношенню до позивача заходів дисциплінарного стягнення, правомірність чого встановлена судом під час розгляду даної адміністративної справи.

Отже, з урахуванням накладення на позивача заходу дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, обмеження у застосуванні по відношенню до позивача заходів заохочення, а саме: преміювання, суд вказує про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Управління патрульної поліції у місті Києві та Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 17 697,46 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Управління патрульної поліції у місті Києві та Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у сумі потрійної заробітної плати офіцера патрульної поліції станом на грудень 2016 року, а саме: 31675,14 грн., суд зазначає, що вказана позовна вимога є похідною від розглянутих вище, щодо яких суд дійшов до висновку про їх необґрунтованість, а тому остання також задоволенню не підлягає як необґрунтована.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У силу ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням всі наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення сторін та допитаних у судовому засіданні свідків, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.07.2017