Постанова № 67701594, 04.07.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 року справа № 823/880/17

10 год. 39 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання Гордієнко Ю.П.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ОСОБА_2 подала позов, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, буд. 235, м. Черкаси, ЄДРПУО 39497534) № 26963-13 від 30.06.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки до моменту винесення вказаного податкового повідомлення-рішення відповідач не знімав показників пробігу належного ОСОБА_2 транспортного засобу марки Porsche Cayenne 2014 року випуску, з обємом двигуна 3598 куб. см. дата реєстрації 12.12.2014. Тому, відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України та Порядку визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 403 від 10.04.2013 не міг розрахувати середньо ринкової вартості транспортного засобу, а отже і не міг визначити чи є автомобіль обєктом оподаткування транспортним податком.

Окрім того, позивач вважає, що з урахуванням чинного законодавства, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Оскільки Положення про транспортний податок на території м. Черкаси викладено в новій редакції згідно з рішенням Черкаської міської ради № 2-136 від 28.01.2016, то його застосування контролюючим органом у 2016 році є помилковим.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що Законами України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році № 909-VIII від 24.12.2015 та Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи № 71-VIII від 28.12.2014 з 01 січня 2015 року введено в дію статтю 267 ПК України та внесено зміни, зокрема до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України. У вказаній статті не встановлювався новий транспортний податок та не змінювались його ставка, а лише змінювалися вимоги до обєкта оподаткування таким податком, фактично запроваджено механізм справляння та порядок сплати транспортного податку.

Відповідно до наданого свідоцтва про реєстрацію транспортний засіб Porsche Cayenne 2014 року випуску, з обємом двигуна 3598 куб. см., який належить позивачеві, в повній мірі підпадає під визначення обєкта оподаткування в розумінні статті 267 Податкового кодексу України.

Також відповідач, зазначає, що на території м. Черкаси рішення міської ради від 25.06.2015 № 2-1312 Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси не оскаржувалося, не переглядалося та є обовязковим до виконання відповідно до статті 144 Конституції України. В рішенні № 2-136 від 28.01.2016 Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 № 2-1312 Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси прямо визначено, що це рішення застосовується з дати набрання чинності Закону України від 24.12.2015 № 909-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році.

Відповідач зазначає, що державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяла у законний спосіб, на підставах та в межах визначених повноважень.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання свого представника не направив, заява про розгляд справи без участі представника в матеріалах справи відсутня.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХХ № 575392 з 12.12.2014 позивач є власником автомобіля: марки Porsche, модель Cayenne, тип легковий універсал В, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2014, обєм двигуна 3598 куб. см.

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та відповідно до п. 267.4, пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 № 26963-13, яким позивачеві визначено податкове зобовязання по транспортному податку за 2016 рік в сумі 25000 грн 00 коп.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 № 71-VIII, яким шляхом викладення в новій редакції статей 265-267 Податкового кодексу України, було введено транспортний податок з фізичних осіб.

Так, відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є обєктами оподаткування.

Згідно з пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 24.12.2015 № 909-VIII, що набрав чинності 01.01.2016) обєктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, обєму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Згідно з п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 267.5.1 п.267.5 ст. 267 Податкового кодексу України).

Отже, обєктом оподаткування у 2016 році є автомобілі, що використовуються до 5 років і середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

При цьому, згідно з пп. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Таким чином, використання транспортного засобу повязується з його реєстрацією.

Постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18.02.2016 затверджена Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів.

Відповідно до п. 13, 14 вказаної Методики, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, обєм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

За змістом пп. 267.6.1, пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з обєкта/обєктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо обєктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий обєкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідачем не доведено виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 66 від 18.02.2016 в частині визначення середньоринкової вартості належного позивачеві автомобіля з урахуванням даних про його марку, модель, рік випуску, тип двигуна, обєм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг, оскільки такі докази в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 (далі Порядок № 403) середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою:

Сср= Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100),

де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні;

Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1;

Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 403 коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу транспортних засобів.

У разі коли фактичний середньорічний пробіг транспортних засобів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується. Нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів, при розрахунку коефіцієнта коригування ринкової ціни транспортних засобів, становить 27000 км. (додаток 2 до Порядку № 403).

Також, відповідно до пункту 12 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів.

У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

Враховуючи вищевикладене, на переконання суду, в разі ненадання відомостей про фактичний пробіг автомобіля відповідач при розрахунку середньоринкової вартості транспортного засобу позивача у графі пробіг, км мав би зазначити нормативний середньорічний пробіг транспортного засобу, з урахуванням дати його реєстрації.

При цьому, відповідно до пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобовязання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобовязання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом, а згідно частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вищевказані обставини свідчать про протиправність винесення податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 № 26963-13.

Щодо доводів позивача про відсутність у нього обовязку сплачувати транспортний податок саме у 2016 році, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад обєднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обовязковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3 статті 8 Податкового кодексу України).

Підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України визначено, що до місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, в склад якого, відповідно до підпункту 265.1.2 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України входить транспортний податок.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обовязково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 12.3 статті 12 Податкового кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради та ради обєднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Згідно підпункту 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України до повноважень міських рад щодо податків та зборів належить: встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених Податкового кодексу України.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України).

Відповідно до підпункту 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада обєднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обовязковими згідно з нормами ПК України, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПК України із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Водночас 24 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнятий Закон України за № 909-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році, що набрав чинності 01 січня 2016 року (далі - Закон №909-VIII)

Пунктом 4 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону № 909-VIII визначено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Крім цього, відповідно до пункту 7 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону № 909-VIII рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених статтею 10 Податкового кодексу України.

Суд встановив, що рішенням Черкаської міської ради від 25.06.2015 № 2-1312 Про затвердження Положень та встановлення місцевих податків і зборів на території міста Черкаси затверджено, зокрема, Положення про транспортний податок на території міста Черкаси для легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років та середня вартість яких становить 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль.

28 січня 2016 року Черкаська міська рада прийняла рішення від 28.01.2016 № 2-136 Про внесення змін до рішенням Черкаської міської ради від 25.06.2015 № 2-1312 Про затвердження Положень та встановлення місцевих податків і зборів на території міста Черкаси. Пунктом 1 вказаного рішення виклали в новій редакції, зокрема, Положення про транспортний податок на території міста Черкаси.

Отже, Черкаська міська рада самостійно транспортний податок у 2016 році не встановлювала, а фактично запровадила механізм справляння та порядок сплати транспортного податку в м. Черкасах, встановленого Податковим кодексом України.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що саме 2016 рік і є базовим (звітним) періодом для оподаткування транспортним податком з обєкту, який належить на праві власності позивачеві. Разом з тим, як було зазначено вище, оскільки відповідачем не доведено виконання вимог чинного законодавства щодо визначення середньоринкової вартості належного позивачеві транспортного засобу, то, відповідно, контролюючий орган неправомірно нарахував суму транспортного податку у 2016 році.

Крім того, при вирішенні спору суд також враховує висловлену Європейським судом з прав людини в рішеннях від 14.11.2011 у справі Щокін проти України та від 07.07.2011 у справі Серков проти України позицію, згідно якої застосування національного законодавства має відбуватися у найсприятливіший для заявника спосіб у випадку допущення можливості його неоднозначного тлумачення.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 30.06.2016 № 26963-13 є протиправним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 30.06.2016 № 26963-13.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39497534) на користь ОСОБА_2 (18000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 07.07.2017.