Постанова № 67700588, 12.07.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2017 року № 810/1950/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Завод "Точмаш" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

7 червня 2017 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося публічне акціонерне товариство "Завод "Точмаш" (далі - позивач) з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 грудня 2016 р. № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідачем було протиправно нараховано орендну плату земельної ділянки загальною площею 22,37 га (яка знаходиться за адресою: вул. Петропавлівська, 34, м. Переяслав-Хмельницький). Стверджує, що подана позивачем податкова звітність з орендної плати з юридичних осіб за 2016 р., розрахована відповідно до умов договору оренди з урахуванням індексації. Вважає, що у відповідача не було підстав визначати розмір орендної плати за 2016 р. з урахуванням невстановленої нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 3-6).

Відповідач позов не визнав, письмових заперечень не подав, у судовому засіданні у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням було визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за 2016 р.

11 липня 2017 р. від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

28 червня 1996 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 42-48).

7 грудня 2016 р. відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності з орендної плати за землю позивача за 2016 р., за результатами якої у цей же день складено акт перевірки №114/19277566/1032/1201 (далі - акт перевірки) (а.с. 8-9).

У розділі "Висновок" названого акта перевірки зазначено, що річна сума орендної плати за земельну ділянку становить 3% від нормативної грошової оцінки - 1 196 447 грн 78 коп., в тому числі місячний платіж з січня по листопад становить 99 703 грн 98 коп. Орендна плата за грудень становить 99 704 грн 00 коп. Недоплата за січень-жовтень 2016 р. складає 701 138 грн 10 коп. (а.с. 9).

23 грудня 2016 р., на підставі названого акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким визначено грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 876 422 грн 63 коп., з яких: 701 138 грн 10 коп. за основним платежем, 175 284 грн 53 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (далі - податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1) (а.с. 10).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України.

Згідно з вимогами п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до вимог п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобовязаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають обєкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 16 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, подають контролюючим органам декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.

Як убачається з п. 49.3 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з вимогами п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

14 жовтня 2008 р. між позивачем (орендар) та Переяслав-Хмельницькою міською радою Київської області (орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди) (а.с. 17-22).

Згідно з п. 1.1 названого договору орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку під виробничу базу, яка знаходиться в м. Переяслав-Хмельницькому, по вул. Першотравневій, 34 (а.с. 17).

Відповідно до п.2 договору оренди в оренду передано земельну ділянку загальною площею 22,37 із земель промисловості.

Згідно з п. 5 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору оренди (14 жовтня 2008 р.) становила 5 374 294 грн 21 коп. (а.с. 18).

Як убачається з п. 9 договору оренди, орендна плата встановлювалася та справляється у грошовій формі за рік в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно з п. 10 договору оренди обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (а.с. 18).

Наведене свідчить, що позивач був зобов'язаний самостійно визначити та сплатити орендну плату за землю за 2016 р. у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка була визначена з урахуванням коефіцієнта індексації.

22 жовтня 2008 р. земельна ділянка була передана позивачу, що підтверджується копією акта прийняття-передачі земельної ділянки (а.с. 23).

Крім того, 21 лютого 2010 р. між позивачем та Переяслав-Хмельницькою міською радою було укладено додаткову угоду до договору оренди (а.с. 24).

Згідно з п. 1 названої додаткової угоди було встановлено нормативно-грошову оцінку земельної ділянки у сумі 6 613 005 грн 51 коп. (а.с. 24).

Відповідно до п. 3 названої додаткової угоди було внесено зміни до п. 11 договору оренди та викладено його в такій редакції "Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 16 532 грн 51 коп." (а.с. 24).

При вирішенні справи судом враховано таке.

Згідно з вимогами п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до вимог п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Як убачається з п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Так, на виконання вимог зазначеної норми 13 лютого 2017 р. позивачем було подано до відповідача уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 р., в якій самостійно визначено річний розмір орендної плати в сумі 198 390 грн 12 коп., в тому числі: 16 532 грн 51 коп. щомісяця (далі - декларація за 2016 р.) (а.с. 28).

При вирішенні справи підлягає з'ясуванню питання правомірності визначення відповідачем орендної плати за землю за 2016 р. із розрахунку нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в сумі 6 613 005 грн 510 коп. відповідно до додаткової угоди.

Згідно з вимогами п.п. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Правові засади проведення нормативно-грошової оцінки встановлені Законом України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 р. № 1378-IV (далі - Закон № 1378-IV).

Відповідно до вимог абз. 5 ст. 5 названого Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Як убачається з ст. 18 Закону № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Згідно з вимогами ст. 23 названого Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Повноваження Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) визначені Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 (далі - Положення).

Згідно з вимогами п. 1 названого Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до вимог п. 4 Положення Держгеокадаср відповідно до покладених повноважень розробляє: нормативно-технічні документи, державні стандарти, норми і правила у сфері земельних відносин в установленому законодавством порядку; стандарти і технічні регламенти у сфері Державного земельного кадастру відповідно до закону, а також порядки створення та актуалізації картографічних матеріалів, кадастрових класифікаторів, довідників та баз даних; нормативно-технічні документи з питань геодезії, картографії, геоінформаційних систем.

Повноваження Управління (Відділ) Держгеокадастру у районі визначені Положенням про Управління (Відділ) Держгеокадастру у районі, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 3 лютого 2015 р. № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2015 р. за № 179/26624.

Зокрема, згідно з п. 1 цього Положення Управління (Відділ) Держгеокадастру у районі (далі - Управління (Відділ)) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки видається територіальними органами Держземагентства України в містах Києві та Севастополі, в районах, містах (обласного та районного значення), міжміськими, міжрайонними та міськрайонними управліннями (відділами) Держземагентства України, на замовлення.

Отже, названий орган наділений повноваженнями видавати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Як вже зазначалося, згідно з додатковою угодою від 21 лютого 2010 р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 6 613 005 грн 51 коп. (а.с. 24).

Названа нормативна грошова оцінка є чинною, іншої станом на дату звернення до суду проведено не було.

Відповідно до вимог ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з листом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 12 січня 2017 р. № 22-28-0.22-443/2-17 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель: за 2008 р. - 1, 152; 2009 р. - 1,059; 2010 р. -1,0; 2011 р. - 1,0; 2012 р. - 1,0; 2013 р. - 1,0; 2014 р. - 1,249; 2015 р. - 1,433.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0, для земель несільськогосподарського призначення - 1,06.

Тобто, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки позивача станом на 2016 р. складала 7 009 785 грн 84 коп. ( 6 613 005 грн 51 коп. (нормативно-грошова оцінка станом на 2010 р.)*1,06.

Наведене свідчить, що річний розмір орендної плати за вказану земельну ділянку становить 210 293 грн 58 коп. (7 009 785 грн 84 коп. - нормативно-грошова оцінка земельної ділянки позивача станом на 2016 р. з урахуванням коефіцієнту індексації)* 3%.

Відповідно місячний розмір орендної плати становить 17 524 грн 47 коп.

Наведене свідчить, що позивачем було невірно розраховано розмір орендної плати за земельну ділянку.

Водночас, з акта перевірки не можливо встановити яким саме чином відповідачем було розраховано розмір орендної плати позивача за 2016 р. у сумі 1 196 447 грн 78 коп.

Представник відповідача у судовому засіданні не подав жодного документа на підтвердження правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та не надав розрахунку його складових, документів, на підставі яких його було вирахувано.

Враховуючи, що позивачем визначено річний розмір орендної плати в сумі 198 390 грн 12 коп., в тому числі: 16 532 грн 51 коп. щомісяця, а підлягав сплаті відповідно до вимог п. 289.2 ст. ПК України - 210 293 грн 58 коп. (річний розмір орендної плати) (місячний розмір орендної плати - 17 524 грн 47 коп.), суд дійшов висновку, щодо заниження позивачем розміру орендної плати за земельну ділянку у сумі 11 903 грн 46 коп. за 2016 р., в тому числі: на 991 грн 96 коп. щомісяця.

При цьому, суд вважає, що до позивача мають бути застосовані штрафні санкції відповідно до вимог п. 123.1 ст. 123 ПК України у сумі 2975 грн 87 коп. (11 903 грн 46 коп.* 25%).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині нарахування 861 543 грн 30 коп., з яких: за основним платежем 689 234 грн 64 коп. (701 138 грн 10 коп. (нараховано оскаржуваним повідомленням-рішенням) - 11 903 грн 46 коп. (встановлена судом сума заниження річного розміру орендної плати); за штрафними санкціями - 172 308 грн 66 коп. (175 284 грн 53 коп. (нараховано оскаржуваним повідомленням-рішенням) - 2975 грн 87 коп. (нараховано судовим рішенням).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, що було зроблено позивачем в частині позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого не було зроблено відповідачем.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницького відділення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 23 грудня 2016 р. № НОМЕР_1 в частині нарахування 861 543 грн 30 коп., з яких: за основним платежем 689 234 грн 64 коп.; за штрафними санкціями - 172 308 грн 66 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.