Постанова № 67699793, 06.07.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2017 року Справа № 803/355/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Хомяк М. І.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі ДП «Волинський облавтодор» «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.11.2016 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі 822 661,25 грн., в тому числі за основним платежем 658129,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 164532,25 грн., № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 586906,50 грн., в тому числі за основним платежем 391271,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 195635,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 04.11.2016 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, оскільки виявлені в акті перевірки порушення не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали із наведених у позовній заяві підстав, просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у письмових запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні вимог товариства не визнав, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що з 26.08.2016 року по 06.10.2016 року посадовими особами Головного управління ДФС у Волинській області проведено планову документальну виїзну перевірку ДП «Волинський облавтодор» «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.10.2016 року № 499/014-01/32035139, яким встановлено порушення, зокрема, вимог п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 658129,00 грн., в тому числі за 2013 рік 541597,00 грн., 2014 рік 116 532,00 грн., та завищення відємного значення обєкта оподаткування на 2015 рік в сумі 45625,00 грн.; пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 579227,00 грн., в тому числі за травень 2013 року на суму 3704,00 грн., червень 2013 року 3963,00 грн., вересень 2013 року 180289,00 грн., жовтень 2013 року 200431,00 грн., грудень 2013 року 181715,00 грн., листопад 2015 року 9125,00 грн. (а.с. 54-94).

04.11.2016 року Головним управлінням ДФС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі 822 661,25 грн., в тому числі за основним платежем 658129,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 164532,25 грн., № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 586906,50 грн., в тому числі за основним платежем 391271,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 195635,50 грн. (а.с. 6-7).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем було подано скаргу до Державної фіскальної служби України (а.с. 108-111). Рішенням від 28.12.2016 року № 28288/6/99-99-11-01-01-25 Державна фіскальна служба України залишила без змін, зокрема, податкові повідомлення-рішення від 04.11.2016 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, а скаргу - без задоволення (а.с. 114-116).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 4.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 138.1.1. пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення обєкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 139.1.1 пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Головного управління ДФС у Волинській області, судом при розгляді справи підлягали зясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовано дані податкового обліку, належного оформлення первинних документів.

Як вбачається з розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за результатами перевірки ДП «Волинський облавтодор» «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України (акт від 21.10.2016 року № 499/014-01/32035139), контролюючим органом збільшено позивачу суму грошового зобовязання по податку на прибуток у загальному розмірі 822661,25 грн. (в тому числі по господарських операціях у 2013 році з ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп» у розмірі 676996,25 грн., у 2014 році з ТзОВ «Телеком Енергосистеми» у розмірі 145665,00 грн.) та по податку на додану вартість у розмірі 586906,50 грн. по господарських операціях з ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп» (а.с. 166).

Щодо господарських операцій позивача з ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп» судом встановлено наступне.

27.05.2013 року між ДП «Волинський облавтодор» «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (підрядник) та ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп» (субпідрядник) було укладено договір субпідряду № 66 на надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення Волинської області, замовником виступає Служба автомобільних доріг у Волинській області, відповідно до умов якого субпідрядник зобовязався у 2013 році на свій ризик надати послуги: експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення Волинської області влаштування горизонтальної розмітки проїзної частини доріг, а підрядник прийняти і оплатити такі послуги в межах виділених замовником коштів. Ціна договору становить 3300000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Усі розрахунки за надані послуги по договору здійснюються шляхом перерахування замовником відповідних коштів на рахунок підрядника або субпідрядника на підставі документів, визначених пунктом 4.2, в межах забезпечення технологічного циклу наданих послуг. Підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами Акт приймання виконаних підрядних робіт, Довідка про вартість наданих підрядних послуг, що складаються субпідрядником і подаються для підписання підряднику до 28 числа звітного місяця. Розрахунок проводиться протягом 7 робочих днів з дати підписання відповідних документів сторонами, при умові надходження коштів від замовника на розрахунковий рахунок підрядника (а.с. 13-15).

Згідно умов додаткової угоди № 1 до договору № 66 від 27.05.2013 року на надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення Волинської області сторони погодили, що ціна цього договору становить 3374607,00 грн. (а.с. 16).

Позивачем на підтвердження наданих ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп» послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення Волинської області надано суду довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за період з вересня 2013 року по грудень 2013 року, в яких зазначено які саме послуги були надані субпідрядником, за якою адресою та їх вартість (а.с. 17-25).

Як вбачається з акту перевірки від 21.10.2016 року № 499/014-01/32035139 (а.с. 58-63, 85-87) та не заперечується сторонами у судовому засіданні, ДП «Волинський облавтодор» «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» під час проведення перевірки були надані перевіряючим: 1) акти приймання виконаних робіт, складені ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп» за вересень 2013 року (філія Ст.Вижва райавтодор) на суму 29145,00 грн.; за вересень 2013 року (філія Луцька ДЕД) на суму 23121,67 грн.; вересень 2013 року (філія Ковельська ДЕД) на суму 849178,33 грн.; жовтень 2013 року (філія Ковельська ДЕД) на суму 290590,00 грн.; за жовтень 2013 року (філія Ст.Вижва райавтодор) на суму 60435,83 грн.; за жовтень 2013 року (філія Луцька ДЕД) на сум 179641,67 грн.; за жовтень 2013 року (філія Луцька ДЕД) на суму 102084,17 грн.; за жовтень 2013 року (філія Камінь-Каширський райавтодор) на суму 36113,33 грн.; за жовтень (філія Маневицька ДЕД) на суму 158383,33 грн.; за жовтень (філія Маневицька ДЕД) на суму 235340,00 грн.; за грудень 2013 року (філія Луцька ДЕД) на суму 98204,17 грн.; за грудень 2013 року (філія Маневицька ДЕД) на суму 641979,17 грн.; за грудень 2013 року (філія Ст.Вижва райавтодор) на суму 62155,83 грн.; за грудень 2013 року (філія Ст.Вижва райавтодор) на суму 33415,83 грн.; за грудень 2013 року (філія Ст.Вижва райавтодор) на суму 12384,17 грн.; 2) податкові накладні, виписані ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп», від 09.09.2013 року № 4 на суму 23121,67 грн.; від 09.09.2013 року № 5 насуму 849178,33 грн. від 09.09.2013 року № 6 на суму 29145,00 грн.; від 30.10.2013 року № 13 на суму 179641,67 грн.; від 30.10.2013 року № 14 на суму 102084,17 грн.; від 30.10.2013 року № 15 на суму 36113,33 грн.; від 30.10.2013 року № 16 на суму 235340,00 грн.; від 30.10.2013 року № 17 на суму 158383,33 грн.; від 30.10.2013 року № 18 на суму 290590,00 грн.; від 31.12.2013 року № 6 на суму 12384,17 грн.; від 31.12.2013 року № 7 на суму 62155,83 грн.; від 31.12.2013 року № 8 на суму 33415,83 грн.; від 31.12.2013 року № 9 на суму 641979,17 грн.; від 31.12.2013 року № 10 на суму 98204,17 грн.; від 30.10.2013 року № 19 на суму 60435,83 грн.

Крім того, 27.05.2013 року між ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп» (продавець) та позивачем (покупець) було укладено договір № 64 поставки товару, відповідно до умов якого продавець зобовязався постачати (передавати) товар (бітум, гудрон, пічне паливо, мінеральний порошок та інша продукція) у власність покупця для використання у виробничій діяльності, а покупець зобовязався прийняти товар та сплатити його вартість на умовах договору. Ціна товару може змінюватися та встановлюється на кожну партію і оформляється додатками, які являються невідємною частиною даного Договору. Підтвердженням якості товару є сертифікат (паспорт) якості виробника. Транспортні витрати по перевезенню товару відносяться на рахунок покупця та підлягають оплаті покупцем разом з оплатою отриманої партії товару (а.с. 178-179).

На виконання умов договору від 27.05.2013 року № 64 ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп» було поставлено позивачу товар на загальну суму 100752,67 грн., в тому числі ПДВ 16792,11 грн., згідно видаткових накладних від 27.05.2013 року № 78 на загальну суму 10956,00 грн. (включаючи вартість товару мінеральний порошок та відшкодування транспортних послуг); від 31.05.2013 року № 87 на загальну суму 11267,17 грн. (включаючи вартість товару мінеральний порошок та відшкодування транспортних послуг); від 19.06.2013 року № 94 на загальну суму 11765,26 грн. (включаючи вартість товару мінеральний порошок та відшкодування транспортних послуг); від 21.06.2013 року № 95 на загальну суму 12014,24 грн. (включаючи вартість товару мінеральний порошок та відшкодування транспортних послуг); від 16.11.2015 року № 1 на суму 54750,00 грн. (вартість товару мікросфера зі скла) та податкових накладних від 27.05.2013 року № 28, від 31.05.2013 року № 37, від 19.06.2013 року № 7, від 21.06.2013 року № 8, від 16.11.2015 року № 1 (а.с. 180-190).

На підтвердження факту транспортування вказаного товару позивачем надано товарно-транспортні накладні від 27.05.2013 року, від 31.05.2013 року, від 19.06.2013 року, від 21.06.2013 року (а.с. 181, 184, 187, 190).

В акті перевірки від 21.10.2016 року № 499/014-01/32035139 зазначено, що оплата за надані ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп» послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення Волинської області відповідно до договору субпідряду № 66 від 27.05.2013 року та поставлений товар відповідно до договору поставки товару від 27.05.2013 року № 64 проведена позивачем у травні 2013 року листопаді 2015 року на рахунки ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп» всього на загальну суму 3527084,00 грн.

З акту перевірки вбачається, що контролюючим органом під час перевірки не було зроблено жодних зауважень щодо первинних документів по господарських операціях з ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп».

Враховуючи викладене суд вважає, що господарські операції між позивачем та ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп» відбулися, поставку товару та надання послуг було здійснено в повному обємі, що підтверджується фактичними обставинами по справі.

У акті перевірки від 21.10.2016 року № 499/014-01/32035139 та в запереченні на адміністративний позов відповідач посилається на те, що згідно з інформацією з Єдиного реєстру судових рішень у справі № 757/7656/16-к ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.02.2016 року відкрито кримінальне провадження за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп» в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що з 2012 року по теперішній час засновниками та учасниками ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп» організовано та введено в дію схему ухилення від сплати податків, яка полягає в відображенні в податковій звітності та бухгалтерському обліку ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп» взаємовідносин з підприємствами з ознаками фіктивності. Основним постачальником ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп» у періоді виконання робіт було ТзОВ «Грант Тайм», яке зареєстроване на підставних осіб, та в ланцюгах постачання якого відсутні матеріали, які б використовувало ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп» у роботах, реалізованих для позивача. Таким чином, контролюючим органом зроблено висновок про те, що господарські операції ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп» із позивачем не мали реального товарного характеру.

Суд не бере до уваги вищевказані доводи відповідача, оскільки по операціях придбання позивачем у ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп» товару та послуг не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, наявності протиправного умислу на укладення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а отже віднесення його до категорії нікчемних та таких, що не спрямовані на настання реальних наслідків. Судом не встановлено фактів визнання недійсними установчих документів юридичної особи ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп» на момент здійснення господарських операцій з позивачем, також відсутній обвинувальний вирок суду, яким були б засуджені винні особи за створення фіктивного підприємства ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп», не здобуто доказів наявності протиправного умислу у ДП «Волинський облавтодор» «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Також суд зазначає, що контролюючим органом фактично виявлені порушення в ланцюгу постачальників другої черги ТзОВ «Грант Тайм» без фактичного дослідження реальності господарських операцій позивача із ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп».

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд вважає, що господарські операції позивача з контрагентом ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп» мали реальний характер, а висновки контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

З урахуванням того, що в ході розгляду справи підтверджено помилковість висновків контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій позивача із ТзОВ «Євроконсалтсервісгруп», відтак суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 04.11.2016 року № НОМЕР_1 в частині збільшення суми грошового зобовязання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі 676996,25 грн. та № НОМЕР_2, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо господарських операцій позивача з ТзОВ «Телеком-Енергосистеми» суд зазначає наступне.

В акті перевірки від 21.10.2016 року № 499/14-01/32035139 відповідачем зазначено, що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Волинський облавтодор» по взаємовідносинах з ТзОВ «Телеком-Енергосистеми» за період з 01.01.2014 року по 30.09.2014 року, про що складено акт №349/22-01/32035139 від 10.12.2014 року, яким встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України та завищено податковий кредит серпня 2014 року на 129480,00 грн. В ході зазначеної перевірки не було можливості встановити факт реального здійснення господарських операцій між ДП «Волинський облавтодор» та з ТзОВ «Телеком Енергосистеми» за серпень 2014 року по придбанню бітуму БНД 60/90, зазначені операції несуть формальний характер, тобто оформлені лише юридично та у податковому обліку, без настання реального здійснення операції. Відповідно вищезазначені операції здійснені для штучного формування податкового кредиту, з метою отримання податкової вигоди у вигляді мінімізації сплати податку на додану вартість до бюджету. Зазначені вище матеріали перевірки платником оскаржувались в судовому порядку. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 року по справі № 803/89/15-а податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ, винесені за результатами перевірки по взаємовідносинах з ТзОВ «Телеком Енергосистеми», залишені в силі. Оскільки актом перевірки було встановлено лише заниження податкового кредиту, у звязку з ненастанням терміну подачі декларації з податку на прибуток та у звязку з вирішенням судової справи на користь податкового органу, ДП «Волинський облавтодор» в порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п.138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 1391. ст. 139 Податкового кодексу України завищено витрати відображені у ряд. 05.1 СВ Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» по взаємовідносинах з ТзОВ «Телеком Енергосистеми» за 2014 рік у сумі 647400,00 грн. (а.с. 63-64).

Як встановлено судом, на підставі акту перевірки №349/22-01/32035139 від 10.12.2014 року Луцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 25.12.2014 року № НОМЕР_3, яким ДП «Волинський облавтодор» «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 194220 грн., в тому числі за основним платежем 129480 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 64740 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 року у справі № 803/89/15-а адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 25.12.2014 року № НОМЕР_3.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 року по справі № 803/89/15-а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 року у справі № 803/89/15-а скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. У вказаній постанові Львівський апеляційний адміністративний суд зазначив, що надані ДП «Волинський облавтодор» «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» документи не підтверджують реальність господарських операцій з придбання бітуму та транспортних послуг у ТзОВ «Телекоменергсистеми», а відтак винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 25.12.2014 року № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 194220 грн., в тому числі за основним платежем 129480 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 64740 грн., є правомірним та скасованим бути не може.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно донараховано ДП «Волинський облавтодор» «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» податок на прибуток за 2014 рік на суму 116532,00 грн., а тому у позові про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2016 року № НОМЕР_1 в частині збільшення суми грошового зобовязання по податку на прибуток у загальному розмірі 145665,00 грн., в тому числі за числі за основним платежем 116532,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 29133,00грн., слід відмовити.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Враховуючи вищевикладене, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення частково шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Волинській області від 04.11.2016 року № НОМЕР_1 в частині збільшення суми грошового зобовязання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі 676996,25 грн., та № НОМЕР_2 повністю.

Як передбачено частинами першою, третьою статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи те, що судом визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 04.11.2016 року № НОМЕР_1 в частині збільшення суми грошового зобовязання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі 676996,25 грн. та № НОМЕР_2 повністю, тому на користь позивача слід присудити судовий збір у розмірі 18959,39 грн.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області:

від 04 листопада 2016 року № НОМЕР_1 в частині збільшення суми грошового зобовязання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі 676996,25 грн.;

від 04 листопада 2016 року № НОМЕР_2 повністю.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір у розмірі 18959,39 грн. (вісімнадцять тисяч девятсот пятдесят девять грн. 39 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої складено 11 липня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

ОСОБА_4 Андрусенко