Ухвала суду № 67698097, 12.07.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №469/97/17 12.07.2017

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/784/515/17 Головуюча у суді першої інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ч. 1 ст. 375 КК України Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гулого В.П.,

суддів: Фаріонової О.М., Чебанової-Губарєвої Н.В.,

за участю секретаря Жовтоногої М.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42014160000000172, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 квітня 2014 року за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 травня 2017 року, якою відносно:

- ОСОБА_4,1953 року, жовтня місяця, 7-го дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який має вищу освіту, працюючого на посаді судді Київського районного суду м. Одеси, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

- обвинувальний акт повернуто прокурору.

Учасники судового провадження:

прокурор Хомік І.І.,

обвинувачений ОСОБА_4,

захисник ОСОБА_3,

потерпілий ОСОБА_5,

представник потерпілого ОСОБА_6

Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника.

Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити ухвалу, якою призначити новий розгляд обвинувального акта у кримінальному проваджені № 42014160000000172 за обвинуваченням ОСОБА_4 у суді першої інстанції іншим складом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, повернуто прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Узагальнені доводи апеляційної скарги захисника.

В апеляційній скарзі захисник вважає ухвалу суду незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії злочинів проти правосуддя, основним безпосереднім обєктом якого є встановлений порядок реалізації конституційних засад здійснення судочинства, вважає недоречним та необґрунтованим виносок суду щодо відсутності в обвинувальному акті зазначення анкетних даних кожного потерпілого.

Стверджує, що висновок суду першої інстанції щодо невідповідності обвинувального акту п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України є таким, що не відповідає вимогам КПК України.

Посилаючись на норми КПК, розяснення, які містяться в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24 жовтня 2003 року № 8, вказує, що у обвинувальному акті повинні бути викладені лише ті фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими.

Позиція інших учасників судового провадження.

Представник потерпілого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 вважає апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 необґрунтованою, безпідставною, у звязку з чим просить залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

2 березня 2017 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженніпо обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд, пославшись на порушення вимог п. 3, 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, дійшов висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України, а саме: не зазначення анкетних відомостей кожного потерпілого; відсутність чіткого (конкретного) викладення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, які згідно положень ст. 91 КПК України та з огляду на правову кваліфікацію дій обвинуваченого, зазначену в обвинувальному акті, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, мотив, які спонукали обвинуваченого постановити як суддею ряд завідомо неправосудних рішень (бажання отримати вигоду, страх або бажання вислужитися перед кимось, тощо).

За такого, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення прокурору обвинувального акту для усунення виявлених недоліків.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3 на підтримку апеляційної скарги, пояснення потерпілого ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6, які просили залишити ухвалу суду без змін, думку прокурора про необхідність скасувати ухвалу суду, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи скарги в її межах, апеляційний суд дійшов наступного.

Відповідно до змісту ст. 291 КПК України, обвинувальний акт є підсумковим процесуальним документом досудового слідства, за допомогою якого здійснюється функція обвинувачення, та в якому викладається його сутність і підстави, дається юридична оцінка та кваліфікація дій підозрюваного (обвинуваченого), визначаються межі судового розгляду.

Вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт, визначено ч. 2 ст. 291 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Таким чином, у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт перевіряється на відповідність саме вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України.

Із вимог п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України випливає, що обвинувальний акт повинен обовязково містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Як вбачається із змісту оскаржуваного апелянтом рішення, суд дійшов висновку, що досудовим слідством в обвинувальному акті не зазначені анкетні відомості кожного з потерпілих.

Як слідує із змісту обвинувального акту, в ньому зазначені особи, яким, враховуючи положення ст. 55 КПК України, кримінальним правопорушенням могла бути заподіяна шкода.

Однак, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт не містить відомості кожного потерпілого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянства).

За такого, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо невідповідності обвинувального акту відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 375 КК України вимогам п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Посилання апелянта щодо недоречності зазначення в обвинувальному акті відомостей про кожного потерпілого, виходячи із безпосереднього обєкту складу інкримінованого обвинуваченому злочину, є безпідставними, так як норми КПК України щодо поняття потерпілого, його прав, у тому числі права на доступ до правосуддя, не можуть бути обмежені, не дивлячись на той чи інший склад кримінального правопорушення (злочину), у тому числі обєкт, на який він посягає. Особливості змісту обвинувального акту та, відповідно, підстави для його повернення прокурору, виходячи з складу кримінального правопорушення, Законом не встановлені.

Разом з тим, є слушними доводи захисника в апеляційній скарзі щодо необґрунтованості висновків суду про невідповідність обвинувального акту вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Згідно вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, та формулювання обвинувачення.

З тексту обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42014160000000172 відносно ОСОБА_4 вбачається, що в ньому викладені фактичні обставини злочину, які прокурор вважав встановленими, викладено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а саме, зазначена кваліфікація дій за ч. 1 ст. 375 КК України постановлення суддею завідомо неправосудного рішення та викладено і формулювання обвинувачення.

Наведені в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_4 фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, у тому числі і ті, на які посилається суд першої інстанції, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

З огляду на наведене, ухвала суду підлягає зміні, апеляційна скарга захисника частковому задоволенню. З мотивувальної частини ухвали підлягає виключенню посилання на невідповідність обвинувального акту п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Керуючись ст. 405, 407, 409, 424, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 травня 2017 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42014160000000172 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 375 КК України змінити.

Виключити з мотивувальної частини ухвали суду посилання на невідповідність обвинувального акту п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: