Ухвала суду № 67697257, 07.07.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/14451/17

Провадження №1-кс/127/5883/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2017 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., при секретарі Гнасько Н.О., за участю прокурора Ужвак О.С., підозрюваного ОСОБА_1, захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_2, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Лівобережного ВП Вінницького ВП ГУНП України у Вінницькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за відсутністю клопотання учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Колодяжний О.А.звернувся до суду із вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором Ужваком О.С.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_4, 05.07.2017 року о 05:09 год., перебуваючи за адресою: м. Вінниця, вул. Д. Нечая, 7А, помітили автомобіль марки «ЗАЗ SENS», білого кольору, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер шасі Y6DTF698KG0337888, належний ТзОВ «БІ-ЕС Косметікс Україна», дверцята якого знаходились у відчиненому стані. У цей час у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виник спільний злочинний умисел на незаконне заволодіння вищезазначеним транспортним засобом.

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи протиправність та караність своїхзлочинних дій та упевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 через незачинені дверцята сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля, а ОСОБА_4 у свою чергу сів за кермо автомобіля, де у замку запалювання виявив ключі від даного транспортного засобу.

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел до кінця ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 завівши вищезазначений автомобіль залишили місце вчинення злочину, розпорядившись даним автомобілем на власний розсуд.

Тобто, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

05.07.2017 року о 11:20 годині ОСОБА_1 затриманий на підставі ст. 208 КПК України та 06.07.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 289 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: Заявою ОСОБА_6 від 05.07.2017 року; протоколом допиту ОСОБА_6 від 05.07.2017 року; протоколом огляду місця події від 05.07.2017 року; роздруківкою JPS-навігатора; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 05.07.2017 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 05.07.2017 року та іншими матеріалами, отриманими у встановленому порядку під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Слідчий зазначив, що з урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_1,жоден інший більш мякий запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, не забезпечить належну поведінку останнього,виконання з ним процесуальних дій та спробам останнього перешкоджати досудовому розслідуванню.

Враховуючи, що ОСОБА_1, будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знов підозрюється у вчиненні умисного, корисливого кримінального правопорушення проти власності, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, соціально стримуючих факторів, як сімя та робота в нього не має, проживає за межами міста Вінниці, дані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення у тому числі з корисливим мотивом, а також переховуватися від слідства та суду.

В той же час, відсутність постійного джерела доходу, а також судимості за вчинення умисних корисливих злочинів свідчать про не можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш мяких запобіжних заходів, як особисте зобовязання, домашній арешт чи застава.

В судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, просив застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного ОСОБА_2 заперечила проти даного клопотання, суду пояснила, що її підзахисний розкаявся у вчиненому, обіцяє виконувати всі передбачені ст. 194 КПК України процесуальні обов"язки.

На думку захисника ризики, передбачені ст. 177 КПК України прокурором, слідчим жодним чином не доведені, тому просила застосувати до ОСОБА_1 більш м»який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі заперечення захисника, просив обрати до нього більш м"який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінальної провадження №12017020020002223 від 05.07.2017 року, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного, його захисника, вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1- 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2. Слідчий суддя, суд зобовязаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

3. Слідчий суддя, суд має право зобовязати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

4. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обовязки, передбачені частиною пятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні Летельє проти Франції від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання №12017020020002223 від 05.07.2017 року, який не одружений не працює та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу

Врахувавши фактичні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за грунтовні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 раніше судимий, на даний час звільнений за вироком суду від 12.04.2016 року з іспитовим строком - 2 роки, знов обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого умисного тяжкого кримінального правопорушення, крім того ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв"язків, а тому наявні ризики вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Відповідно до ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених названим Кодексом, ОСОБА_1 необхідно визначити заставу в розмірі 128000 ( сто двадцять вісім тисяч ) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 196, 197 КПК України, -.

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах досудового розслідування, строком 60 (шістдесят) днів, а саме: до 11: 20 години 02 вересня 2017 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах в сумі 128000 ( сто двадцять вісім тисяч ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Реквізити рахунку: Депозит 37315033000 401; ЄДРПОУ 26286152; ОСОБА_9 казначейство України, м. Київ МФО 820 172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення ОСОБА_1 застави покласти на останнього обов"язки, зокрема: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора, а також виконувати обовязки, передбачені пунктами 1- 4, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

На ухвалу може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: