Ухвала суду № 67695815, 19.05.2017, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8369/15-ц

Провадження 4-с/185/45/17

У Х В А Л А

19 травня 2017 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Бабій С. О., за участю секретаря судового засідання Шмик К.Д., розглянувши клопотання скаржника ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця Київського районного відділу державної виконавчої служби м. Донецька Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"

В С Т А Н О В И В:

16.04.2017 року відповідно до відбитку штемпеля на конверті поштового відправлення до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області направлено заяву представника ОСОБА_1 про розгляд скарги в режимі відео конференції, проведення якої доручити Шевченківському районному суду м. Києва.

Розглянувши клопотання скаржника, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1-3 ст.158-1ЦПК України суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи іншого учасника цивільного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

Аналіз положень наведених вище норм Кодексу дає суду підстави для висновку, що ухвалення судового рішення про участь особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції є правом, а не обовязком суду.

Згідно ч.5 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому процесуальним законом. Обовязок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" та розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року, визначено територіальну підсудність справ, підсудних Київському районному суду м.Донецька, Калінінському районному суду м.Донецька та Куйбишевського районному суду м.Донецька - Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області, що зумовлює значну завантаженість системи відеоконференцзв'язку у відповідних справах, підсудність яких визначена Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області.

За ст.129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За загальним правилом, відповідно дост. 60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В клопотанні скаржником не викладені підстави, які обґрунтовують необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції, які свідчать про неможливість прибуття до місця розгляду даної справи, та обґрунтовують необхідність участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Лише факт того, що скаржник та його представник проживають та працюють у м. Києві, сам по собі не може свідчити про наявність вказаних підстав.

Крім того, такий спосіб участі має винятковий характер, та має бути зумовлений обґрунтованими причинами, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони в судовому засіданні.

Наведені в заяві доводи не підтверджені жодними доказами та не можуть бути визнані такими, що унеможливлюють участь відповідача або будь-якого скаржникау судовому засіданні.

Скаржником не були зазначені виняткові причини, які фактично ускладнюють або роблять неможливою участь скаржника/представника скаржника в судовому засіданні, а так само не зазначено, які фактичні дані можуть бути встановлені з пояснень скаржника, його представника, що мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, а також, те, що ст.158-1 ЦПК України не передбачено розгляду скарги в режимі відеоконференції, а передбачено лише участь учасника цивільного процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд вважає, що клопотання скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 158-1, 208-210, 293 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання скаржника ОСОБА_1 про розгляд скарги у режимі відеоконференції - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Бабій