Рішення № 67695492, 09.06.2017, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4141/16-ц

Провадження № 2/210/448/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"09" червня 2017 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Чайкіної О.В.,

за участі секретаря: Семко Н.А.

за участі сторін : представник позивача - ОСОБА_2, представник відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Кривому Розі про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_5, звернулася до суду з позовом, в якому просила встановити факт проживання однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_6, померлим при виконанні трудових обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_4 року, починаючи з листопада 2013 року по день його смерті. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 працював на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». При виконанні трудових обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_4 року загинув у віці 53 років. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 мешкали без реєстрації разом однією сім'єю у квартирі АДРЕСА_1 з листопада 2013 року до дня смерті ОСОБА_6, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Встановлення факту проживання однією сім'єю позивачу необхідно для отримання страхових виплат допомоги на сім'ю, тому вона звернулася до суду з цим позовом.

В судовому засіданні представник позивача був присутній, позов підтримав, просив задовольнити з мотивів та підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечувала проти позову, зазначила, що при зверненні до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області позивачем не було надано всіх необхідних документів для отримання одноразової допомоги у разі смерті на виробництві потерпілого в наслідок нещасного випадку; проживання однією сім'єю без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя, тому просила у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши представників сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

За змістом статей 3, 11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Звертаючись до суду із позовом про встановлення факту, який має юридичне значення, ОСОБА_4 посилалася на те, що за відсутності належного встановлення факту того, що вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_6, який загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві, вона не може отримати одноразову допомогу на підставі Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» .

Отже, зміст її вимоги направлений на встановлення та підтвердження юридичного факту, який є підставою для видачі їй суми одноразової допомоги сім'ї потерпілого у зв'язку зі смертю на виробництві внаслідок нещасного випадку .

Відповідно до ст. 256 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з ч.6 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абз. 3 п. 1-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, спори щодо розміру шкоди та права на її відшкодування у вигляді страхових виплат розглядаються судами в позовному провадженні за загальними правилами.

Таким чином, встановлення юридичного факту, про який просить позивач, породжує правовий наслідок, оскільки цей факт впливає на виплату суми одноразової допомоги у зв'язку із смертю на виробництві ОСОБА_6 внаслідок нещасного випадку, та за наявності спору про таке право, оскільки право на отримання страхової виплати ОСОБА_4 не визнається відповідачем, справа розглядається за правилами позовного провадження.

Вирішуючи заявлений спір, суд враховує наступне.

Згідно з ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5- рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

У відповідності до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Належними та допустимими доказами для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу є документи та докази того, що між двома особами ( у даному випадку позивачем та померлим) мали місце фактичні шлюбні стосунки, а саме: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази спільного придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

В обґрунтування підстав для задоволення позову позивачем та її представником надано акт б/н від 20 серпня 2016 року, складений дільницею № 25 «Житлосервіс-КР», в якому значиться, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 проживали однією сім'єю в квартирі АДРЕСА_2 з листопада 2013 року по день смерті ОСОБА_6 (а.с.11).

Допитаний у судовому засіданні під присягою свідок ОСОБА_7 зазначив, що із ОСОБА_6 вони познайомились років 5-6 тому на риболовлі, а потім подружилися, тоді, коли він почав жити із ОСОБА_4, на АДРЕСА_3

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що з ОСОБА_9 познайомились через ОСОБА_6 він добре знає, часто був у них на 4-му поверсі, робив ОСОБА_10 на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Із показів вищевказаних свідків не можливо встановити достеменно, що позивач та ОСОБА_6 спільно проживали у період з листопада 2013 року по день смерті ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільні витрати, придбавали майно для спільного користування, обопільно приймали участь у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року під час виконання трудових обов'язків на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06 червня 2016 року, актом № 14 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 15.07.2016 року, актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_4 року (а.с. 10, 48-65).

Згідно з акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_4 року о 15год33хв. за формою Н-5, ОСОБА_6 проживав за адресою: АДРЕСА_4, члени сім'ї та особи, що перебувають на утриманні - відсутні (а.с. 48-57).

Як вбачається з Акту за № 14 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, ОСОБА_6 проживав за адресою: АДРЕСА_5

Крім того, як вбачається з побутової характеристики, наданої при розслідуванні нещасного випадку, що мав місце на ПАТ «АМКР», складений ТОВ «Сітісервіс-КР», дільниця № 3, ОСОБА_6, був зареєстрований та фактично проживав у гуртожитку з 2002 року по день смерті, проживав один, гуртожиток по АДРЕСА_5 - для одиноких чоловіків. В цивільному шлюбі не перебував (а.с. 47).

Таким чином, з наданих документів, що стосуються розслідування нещасного випадку на виробництві, відносно ОСОБА_6 вбачається, що останній проживав за адресою: АДРЕСА_5 самостійно, в цивільному шлюбі не перебував.

У зв»язку із викладеним, суд критично ставиться до акту б/н від 20 серпня 2016 року, складений дільницею № 25 «Житлосервіс-КР», в якому значиться, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 проживали однією сім'єю в квартирі АДРЕСА_2 з листопада 2013 року по день смерті ОСОБА_6

Крім того, суд критично ставиться до наданого представником позивача товарного чеку № 6 від 06 червня 2016 року, про те, що ОСОБА_4 замовила ритуальні послуги (а.с. 45), виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 постанови Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.10.2008 року №45 витрати на поховання та пов'язанні з цим ритуальні послуги проводяться тільки за наявності документів (довідок, рахунків тощо), що підтверджують відповідні витрати на день поховання, які зазнані страхувальником, сім'єю потерпілого або іншими особами, але не вище розмірів витрат на поховання потерпілого та пов'язаних з цим ритуальних послуг для управлінь виконавчої дирекції Фонду в розмірі, установленому цією постановою, то відшкодування проводиться тільки за фактичними витратами.

Статтею 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу" визначено, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв'язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Виходячи із визначення поняття поховання відповідно до закону до таких витрат можна віднести ті, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу. Витрати на організацію поминального обіду не є витратами на поховання.

При цьому, крім товарного чеку, в якому перелічені перелік послуг, та по суті який є товарною накладною, не надано інших належних доказів понесення таких витрат: квитанції, чеки, акти виконаних робіт, наданих послуг, свідоцтв реєстрації надавача послуг, довідок про взяття на облік, тощо.

Тому суд вважає, що вказаний чек не є належним та беззаперечним доказом, що ОСОБА_4 фактично понесла такі витрати у зв»язку з похованням ОСОБА_6

Представником позивача до суду надані письмові пояснення свідків, однак суд критично ставиться до показів свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 (а.с. 39-43), оскільки крім письмових пояснень та акту мешканців будинку інших доказів проживання однією сім'єю до суду не надано, вказані свідки до суду не з'явились, присягу суду не складали, та не були допитані в судовому засіданні з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності, та сторона відповідача і сам суд був позбавлений можливості з»ясувати обставини спільного проживання, про які йдеться в письмових поясненнях..

Встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу необхідно позивачу для отримання одноразової допомоги у разі смерті на виробництві потерпілого в наслідок нещасного випадку, але факт проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не доведений, вимоги позивача не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, тому суд відмовляє у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3 Сімейного кодексу України , ст.ст. 10, 60, 130, 169, 174, 209, 213-215, 256 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Кривому Розі про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Повний текст рішення складено 13 червня 2017 року.

Суддя: О. В. Чайкіна