Ухвала суду № 67691855, 11.07.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8588/17

Провадження № 11-сс/779/179/2017

Категорія ст.183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.

Суддя-доповідач Васильєв

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Васильєва О.П.

суддів Повзла В.В., Шкрібляка Ю.Д.,

за участю секретаря судового засідання Василаш Х.М.

прокурора Гарасимика Т.О.

підозрюваного ОСОБА_2,

захисників Притули В.Д.,Кметика В.С.,Боднарчука Т.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника Кметика В.С., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого в кримінальному провадженні №120176090000000060 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2017 року задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України на строк шістдесят днів - до 04 вересня 2017 року включно. Визначено заставу в межах 934 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1 494 400 гривень.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що прокурором доведено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; контактувати із особами, яким сприяв у незаконному перетині Державного кордону, особами, які надавали засоби для вчинення таких дій, та особами, які усували перешкоди з цією метою, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі захисник Кметик В.С., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 вважає, що вказана ухвала суду постановлена з порушенням КПК України та норм європейського права, у зв'язку з необґрунтованим обранням стосовно підозрюваного найбільш суворого, виняткового запобіжного заходу з непомірною заставою. Просить скасувати ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2017 року та ухвалити нову ухвалу, обравши ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: м. Тернопіль, вул. Галицька, 45/19.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_2 раніше не судимий, до кримінальної відповідності не притягався, на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, матеріальна шкода не завдана, злочин не спрямований проти життя та здоров'я, вина не доведена, а пред'явлена підозра не обґрунтована та не підтверджена доказами , жоден ризик, передбачений ст. 177 КПК України недоведений, а навпаки спростований процесуальною поведінкою ОСОБА_2, який з початку розслідування кримінального провадження постійно з'являвся на виклики слідчого, повідомляв про зміну місця перебування у зв'язку із стаціонарним лікуванням, крім того, вважає, що підозрюваному немає сенсу переховуватись від органів слідства, впливати на свідків та інших підозрюваних, та перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином, оскільки жодного злочину він не вчиняв. Захисник вказує, що слідчим суддею безпідставно визначено заставу, що майже у 12 разів перевищує максимальні розміри, передбачені п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, оскільки ОСОБА_2 раніше не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей віком 7 та 11 років, злочин, у якому він підозрюється, не є насильницьким та не посягає на життя чи здоров'я особи, в даний час ніде не працює та немає постійних джерел доходу, немає будь-якого рухомого чи нерухомого майна та особистих заощаджень, тому застава в такому розмірі є непомірно великою сумою для підозрюваного.

В апеляційній інстанції:

- прокурор заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін;

- захисники підозрюваного ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дотримані вимоги ст. ст. 176, 177, 178, 183, 194 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи 22 лютого 2017 року відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017090000000060 (а.п.6).

06 липня 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню порадами, вказівками та усуненням перешкод, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 23.06.2017р. (а.п.7-8) протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 21.06.2017р. (а.п.9-10), протоколом огляду місця події від 20.06.2017р. (а.п.11-13).

На думку колегії суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку дійшов правильного висновку, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Таким чином, викладені обставини спростовують доводи захисту щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_2

Також, слідчий суддя дійшов правильного висновку стосовно того, що слідчим і прокурором надано достатньо даних, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України та мотивовано чому інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор обґрунтовував тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, тому усвідомлюючи неминучість покарання може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки у ОСОБА_2 є паспорт громадянина України для виїзду закордон, підозрюваний ніде не працює, основним джерелом його доходів на протязі тривалого часу була злочинна діяльність, він може перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, не всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, притягнуті до кримінальної відповідальності і будучи на волі, ОСОБА_2 може контактувати із особами, яким сприяв у незаконному перетині Державного кордону, особами, які надавали засоби для вчинення таких дій, та особами, які усували перешкоди з цією метою.

Колегія суддів, враховуючи стадію на якій знаходиться розслідування даного кримінального провадження, характер слідчих дій, які необхідно провести для встановлення обставин, які зможуть підтвердити або спростувати причетність підозрюваного ОСОБА_2 до вчиненого злочину та дозволять перевірити правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст.332 КК України, допоможуть встановити інших осіб, які причетні до злочину, вважає, що доводи органу досудового слідства про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є обґрунтованими і тільки обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить на теперішній час належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За таких обставин слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, відповідно до вимог КПК України законно застосував запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Водночас колегія суддів вважає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначаючи відповідно до ст. 183 КПК України розмір застави, не в повній мірі дотримався вимог ст.182 КПК України, внаслідок чого було визначено підозрюваному непомірно великий розмір застави.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак, у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні злочину покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує розмір, передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Колегія суддів погоджується з тим, що характер та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, вірогідність існування в нього достатньо стійких злочинних зв'язків з іншими особами, які можуть бути причетні до вказаного кримінального правопорушення, частина з яких є невстановленими працівниками Державної прикордонної служби України в міжнародному пункті пропуску «Лужанка» свідчать про те, що у даному випадку, який має виключний характер, застава в вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і повинна бути призначена у більшому розмірі.

Разом з тим, в ухвалі слідчого судді не наведено достатніх мотивів, які підтверджують необхідність визначення підозрюваному ОСОБА_2 застави в розмірі, який більш ніж в десять разів перевищує максимальний розмір застави, зазначений в п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

З матеріалів провадження, а також з ухвали не вбачається відповідних доказів та обставин, які б підтверджували отримання ОСОБА_2 відповідних злочинних доходів, а також не досліджувався матеріальний стан підозрюваного на підтвердження того, що застосована застава не є завідомо непомірною для нього і може бути внесена ним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Апеляційний суд вважає, що висновок в ухвалі слідчого судді про те, що розмір застави, визначений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не забезпечить виконання ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків є слушним.

В апеляційній скарзі захисника зазначено, що у підозрюваної немає будь-якого рухомого чи нерухомого майна та особистих заощаджень, а прокурором вказана інформація не спростована.

Апеляційний суд критично ставиться до доводів прокурора про те, що дружина підозрюваного ОСОБА_8 займається підприємницькою діяльністю і має на праві власності рухоме і нерухоме майно, вартість якого дозволяє внести заставу у розмірі, визначеному судом першої інстанції. Стороною обвинувачення не надано жодних документів, які підтверджують матеріальний стан підозрюваного або інших фізичних осіб, які знаходяться з підозрюваним у родинних відносинах і мають можливість внести заставу у розмірі визначеному слідчим суддею.

Разом з тим, колегія суддів ставиться критично до доводів сторони захисту про те, що підозрюваний ОСОБА_2 не перебуває у шлюбі з ОСОБА_8 Зокрема, в судовому засіданні апеляційного суду, в обґрунтування відсутності додаткових джерел доходу у підозрюваного, захисником Кметиком В.С. надано ксерокопію з копії рішення Тернопільського міськрайонного суду від 02.03.2016 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_8, яку апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки вказана копія судового рішення належним чином не завірена.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в даному випадку, посилаючись на відсутність у підозрюваного ОСОБА_8 права власності на рухоме та нерухоме майно, сторона захисту не вказує на те, яке майно перебувало у спільній власності подружжя, яким чином воно було розподілено між ними після розірвання шлюбу і як вирішено питання щодо виховання дітей та їх місця проживання.

Відповідно до ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Оскільки апеляційним судом було встановлено порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального законодавства при визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою застосувати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити йому розмір застави згідно положень ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Колегія суддів враховує, що відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, тяжкість покарання, що загрожує йому за інкримінований злочин, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави в межах 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 720000 гривень.

При визначенні розміру застави колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

На переконання апеляційного суду саме такий розмір застави у сукупності з покладенням на ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч.5ст.194 КПК України відповідає вимогам міжнародного та національного законодавства буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, дозволить контролювати його місце перебування під час досудового розслідування, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

За таких обставин, апеляційна скарга захисника Кметика В.С. підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали.

Керуючись ч.2 ст.376, ст.ст. 177,178,183,184,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника Кметика В.С., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого в кримінальному провадженні №120176090000000060 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 скасувати та постановити нову ухвалу.

Застосувати щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 04 вересня 2017 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити розмір застави щодо ОСОБА_2 в межах 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 720000 (сімсот двадцять тисяч) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Апеляційного суду Івано-Франківської області. (Одержувач коштів: Апеляційний суд Івано-Франківської області; код ЄДРПОУ: 05382963; МФО: 820172; банк: Державна казначейська служба України, м. Київ; Рахунок: 37316089002139).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 на строк до 04 вересня 2017 року включно наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора, або суду із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з потерпілими, свідками;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, -

та роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз'яснити ОСОБА_2, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя О.П. Васильєв

Судді: В.В. Повзло

Ю.Д. Шкрібляк