Рішення № 67689698, 12.07.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1507/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19, 23 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4секретарОСОБА_5

за участю:

представника позивача ОСОБА_6

представника відповідача ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 30 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_8 до Державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Драбівської райдержадміністрації Черкаської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та визнання договору оренди землі не чинним, -

в с т а н о в и л а :

у березні 2017 року ОСОБА_8 звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 01 листопада 2006 року батько позивачки ОСОБА_9 уклав договір оренди землі з ТОВ «Продсільпром», термін дії якого закінчився 22 січня 2016 року, оскільки договір був зареєстрований 22.01.2007 року у Драбівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України.

10 червня 2016 року ОСОБА_9 помер.

Позивачка в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_9 стала власником орендованої відповідачем ТОВ «Продсільпром» земельної ділянки.

06.01.2017 року позивачка направила на адресу генерального директора ТОВ «Продсільпром» повідомлення про припинення дії договору оренди землі та проінформувала, що вона в порядку спадкування стала власником вищевказаної земельної ділянки і не бажає продовжувати з ним орендні відносини. Натомість, відповідач повідомив, що 01 жовтня 2010 року батько позивача ОСОБА_9 уклав договір оренди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» відносно тієї ж земельної ділянки на 15 років.

Після звернення адвоката до державного реєстратора було встановлено, що право оренди землі за новим договором було зареєстровано державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Драбівської райдержадміністрації Черкаської області ОСОБА_10 06.10.2016 року, тобто після смерті ОСОБА_9

Тому позивачка вважає реєстрацію речового права неправомірною, оскільки договір не був зареєстрований у встановленому до дня смерті порядку.

Враховуючи наведене, ОСОБА_8 просила суд скасувати державну реєстрацію права оренди ТОВ «Продсільпром» належної їй земельної ділянки загальною площею 2,9980 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7120685200:03:001:1129, яка знаходиться в адміністративних межах Коломицької сільської ради Драбівського району Черкаської області, проведену державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Драбівської райдержадміністрації Черкаської області ОСОБА_10, номер запису про інше речове право: 16797476 від 06.10.2016 року, вчинену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 31771928 від 07.10.2016 року, яке виникло на основі договору оренди землі від 01.10.2010 року, визнати нечинним договір оренди землі від 01.10.2010 року, укладений між ОСОБА_9 та ТОВ «Продсільпром».

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 30 травня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Продсільпром» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині визнання не чинним договору оренди землі від 01.10.2010 року та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог; рішення суду в частині скасування державної реєстрації права оренди ТОВ «Продсільпром», проведену державним реєстратором ЦНАП Драбівської райдержадміністрації, скасувати і постановити ухвалу про закриття провадження у справі в цій частині, у звязку з тим, що ці вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення не відповідає.

Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Встановлено, що батько позивачки ОСОБА_9 був власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,998 га, кадастровий номер 7120685200:03:001:1129, розташованої в адміністративних межах Коломицької сільської ради Драбівського району Черкаської області.

01 листопада 2006 року ОСОБА_9 уклав договір оренди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю «Продсільпром», за яким орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,00 га, розташовану в адміністративних межах Коломицької сільської ради Драбівського району Черкаської області. Термін дії вищезазначеного договору складає 10 років. Вказаний договір був зареєстрований у Драбівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.01.2007 року за № 04.07.781.00435.

10 червня 2016 року ОСОБА_9 помер.

За життя, 01 жовтня 2010 року, ОСОБА_9 уклав договір оренди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» відносно тієї ж земельної ділянки терміном дії 15 років, право оренди землі за яким зареєстровано державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Драбівської райдержадміністрації Черкаської області ОСОБА_10 за номером 16797476 від 06.10.2016 року.

Позивач ОСОБА_8 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_9 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 5407 від 29.12.2016 року на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,998 га, кадастровий номер 7120685200:03:001:1129, розташованої в адміністративних межах Коломицької сільської ради Драбівського району Черкаської області.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки власник земельної ділянки ОСОБА_9 помер 10 червня 2016 року, а державна реєстрація речового права оренди відбулася після його смерті - 06 жовтня 2016 року, то не могло виникнути жодних прав та обовязків за договором оренди від 01 жовтня 2010 року в обох сторін.

При цьому, суд першої інстанції вважав, що договір оренди земельної ділянки від 01 жовтня 2010 року повинен був набрати чинності з моменту його державної реєстрації, яка відбулась лише 06 жовтня 2016 року.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Так, згідноч. 1 ст. 626 ЦК України договір є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

За змістом статей 18, 20 цього Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Пунктом 43 Договору оренди землі від 01 жовтня 2010 року сторони визначили, що він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с. 9 зворот).

Таким чином, строк дії спірного договору оренди земельної ділянки починається після його підписання сторонами, тобто з 01 жовтня 2010 року, оскільки при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо початку дії його строку саме з цього моменту.

Отже, з моменту підписання договору оренди 01 жовтня 2010 року у його сторін виникли відповідні права та обовязки за даним договором, тобто він набув чинності за життя спадкодавця ОСОБА_9

Враховуючи наведене, твердження суду першої інстанції щодо виникнення у сторін договору прав та обовязків за договором оренди з моменту його державної реєстрації є помилковими.

Крім того, з матеріалів справи вбачається та не оспорюється сторонами, що ТОВ «Продсільпром» фактично користується земельною ділянкою, належною ОСОБА_9, а на даний час його спадкоємцю ОСОБА_8, з 2006 року, коли було укладено попередній договір оренди даної земельної ділянки 01.11.2006 року (а.с. 8).

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_8 про визнання не чинним договору оренди земельної ділянки від 01 жовтня 2010 року.

Оскільки позовна вимога про скасування державної реєстрації права оренди ТОВ «Продсільпром» вказаної земельної ділянки, проведеної державним реєстратором ЦНАП Драбівської райдержадміністрації Черкаської області 06 жовтня 2016 року, є похідною від позовної вимоги про визнання договору оренди не чинним, колегія суддів вважає, що в її задоволенні також слід відмовити.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Продсільпром» підлягає до часткового задоволення, рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 30 травня 2017 року слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів також відхиляє твердження апелянта щодо наявності підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України відносно позовної вимоги про скасування державної реєстрації права оренди землі, оскільки дана вимога є похідною від вимоги про визнання не чинним договору оренди, а тому не може розглядатись окремо в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати ,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» задовольнити частково.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 30 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_8 до Державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Драбівської райдержадміністрації Черкаської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та визнання договору оренди землі не чинним скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до Державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Драбівської райдержадміністрації Черкаської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та визнання договору оренди землі не чинним відмовити.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :