Ухвала суду № 67687294, 11.07.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/3632/17

Провадження № 1-КП/359/303/2017

У Х В А Л А

«11» липня 2017 року

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Криворучка І.В.,

прокурора Мельника А.С.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника Панчука Ю.П.,

при секретарі Шукало М.І.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло зазначене кримінальне провадження після чого було призначене підготовче судове засідання, в яке потерпілий неодноразово не з'являвся, прокурор обов'язків покладених на нього судом по забезпеченню явки потерпілого в судове засідання не виконував.

У зв'язку з неявкою в попереднє судове засідання, яке відбулось 11.07.2017р. потерпілого і не забезпечення його явки прокурором, підготовче судове засідання в черговий раз підлягає відкладенню.

Під час підготовчого судового засідання судом було поставлене для вирішення питання щодо необхідності продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, оскільки строк дії зазначеного запобіжного заходу спливає 23.07.2017 р., а провадження до цього часу не розглянуте, зокрема, у зв'язку з незабезпеченням прокурором явки потерпілого в судове засідання.

Прокурор просить суд продовжити строк дії запобіжного заходу, оскільки ризики, які слугували підставою його обрання на думку прокурора не відпали і продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_2 просить змінити запобіжний захід на більш м'який.

Обвинувачений ОСОБА_1 при вирішенні цього питання покладається на думку суду.

Захисник ОСОБА_3 висловив думку щодо можливості заміни обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу на інший, більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.

Встановлено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_2 - закінчується 23.07.2017 року.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу строку тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених, суд враховує вимоги п. 3 і п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Сама лише тяжкість інкримінованого обвинувачення, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від правосуддя, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою і не має пріоритетної сили перед іншими даними про особу обвинуваченого.

Так, у справі «Харченко проти України» Європейський суд з прав людини звертає увагу на те, що доцільність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Зі спливанням певного часу саме тільки існування обґрунтованого обвинувачення перестає бути підставою для позбавлення свободи і орган досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави. До того ж, такі підстави мають бути чітко вказані.

Однак, на підтвердження вказаних ризиків стороною обвинувачення у судовому засіданні не надано жодного доказу, який би свідчив, що ризики, які слугували підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою, продовжують існувати.

Отже, заявлені ризики в сукупності з тяжкістю злочину не можуть служити винятковими підставами для запобіжного ув'язнення обвинуваченого, а тому у суду відсутні правові підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки доводи прокурора не підтверджені жодним доказом, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Встановлено, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, має постійне місце проживання на території Київської області, судимість погашена, має сталі соціальні зв'язки, проживає з матір'ю інвалідом ІІІ групи, братом та сестрою, має на вихованні малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_1, якій допомагає матеріально, неофіційно працевлаштований.

Дане кримінальне провадження не завершується розглядом з причин не одноразових неявок в судове засідання потерпілого по цьому кримінальному провадженні, що не дає змогу суду розглянути це провадження, внаслідок чого суд вимушений витрачати час на повторні виклики та повідомлення вказаної особи, що затягує судовий розгляд.

Обвинувачений ОСОБА_2 зареєстрований і постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначені обставини вказують на те, що прокурором не надано жодних доказів того, що обвинувачений буде негативно впливати на хід судового розгляду у випадку зміни йому запобіжного заходу з утримання під вартою на інший, більш м'який.

З огляду на ці обставини суд вважає, що існування ризиків, які слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурором в судовому засіданні не доведені, і у суду є можливість змінити запобіжний захід обвинуваченому з утримання під вартою на домашній арешт у певний час доби, та з покладанням обов'язків, передбачених ст..194 КПК України.

Керуючись ст..176, п.1, п.4, п.5 ч.1, ч.2 ст.177, ст.178, 181, 194, 314, 331, ч.2 ст.369, ст.370, ч.3 ст.371, ст.372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Запобіжний заход відносно обвинуваченого ОСОБА_2 змінити та застосувати щодо обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця і мешканця АДРЕСА_1,- запобіжний захід у виді домашнього арешту та заборонити залишати житло без дозволу слідчого, прокурора, суду з 22-00 год. до 07-00 год. терміном до 08 вересня 2017 року включно, дату закінчення дії даної ухвали вважати 09 вересня 2017 року.

Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Адреса житла, яке обвинуваченому ОСОБА_2 забороняється залишати: АДРЕСА_1

Ухвалу для виконання та контролю виконання передати в Бориспільський ВП ГУ НП України в Київській області.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, зокрема:

1) прибувати по першому виклику прокурора слідчого чи суду у встановлений ними час;

2) не відлучатися з с.Гнідин Бориспільського району Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5;

5) не відвідувати місця де продаються алкогольні напої на розлив;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.

Суддя Бориспільського міськрайсуду

Київської області І.В. Криворучко