Постанова № 67686067, 10.07.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.07.2017 справа №905/2458/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: секретаря ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу від позивача: від відповідача: Селянського (фермерського) господарства «Прометей» смт.Велика Новосілка, Донецька область не з"явився ОСОБА_5, представник за дов. № 875 від 22.09.2014р.на ухвалу господарського суду Донецької області від23.05.2017р. (про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню)у справі№905/2458/16 (суддя Ніколаєва Л.В.)за позовом до відповідача проПриватного підприємства «Рондо» с.Нескучне, Донецька область Селянського (фермерського) господарства «Прометей» смт.Велика Новосілка, Донецька область стягнення 658540,34грн. ВСТАНОВИВ

Відповідач, Селянське (фермерське) господарство «Прометей» смт.Велика Новосілка, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в якій просив суд визнати наказ господарського суду Донецької області по справі №905/2458/16, виданий 15.11.2016р. таким, що не підлягає виконанню, у порядку ст.117 ГПК України (т.2 а.с. 26-27).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.05.2017р. по справі №905/2458/16 у задоволені заяви Селянського (фермерського) господарства «Прометей» смт.Велика Новосілка, Донецька область про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у порядку ст.117 ГПК України відмовлено. Тією ж ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотань Селянського (фермерського) господарства «Прометей» про зупинення стягнення за наказом від 15.11.2016р. та витребування наказу від 15.11.2016р. з Великоновосілківського районного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області (т.2 а.с.41-43).

Ухвала господарського суду мотивована тим, що наказ господарського суду Донецької області від 15.11.2016р., виданий на виконання рішення господарського суду Донецької області від 19.10.2016р. не містить жодної помилки, виданий у відповідності до приписів чинного законодавства після набрання чинності рішенням законної сили, а відтак підстав для задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню не має.

Не погодившись з даною ухвалою, відповідач, Селянське (фермерське) господарство «Прометей» смт.Велика Новосілка, Донецька область подав апеляційну скаргу разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій просив суд поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу від 23.05.2017р., постановити ухвалу та зупинити стягнення за наказом від 15.11.2016р., а також витребувати наказ від 15.11.2016р. з Великоновосілківського районного відділу ДВС ГТЮУ у Донецькій області з матеріалів виконавчого провадження (т.2, а.с.49-51).

На думку апелянта ухвала господарського суду Донецької області від 23.05.2017р. по справі №905/2458/16 прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, зокрема, апелянт зазначає, що по-перше, місцевим господарським судом порушений строк наданий для розгляду заяви про визнання наказу, таким, що не підлягає виконанню, у порядку ст.117 ГПК України. По-друге, місцевим господарським судом проігноровані положення ст.17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яким була визначена система судоустрою в України, яку складають місцеві суди, апеляційні суди, Верховний Суд.

10.07.2017р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в електронному вигляді, в якому позивач просив відмовити у задоволені апеляційної скарги, який колегією суддів розглянутий та залучений до матеріалів справи (т.2, а.с.60-61).

Відповідач у судове засідання з»явився, підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив суд скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 23.05.2017р. по вказаній справі та визнати наказ, виданий господарським судом Донецької області від 15.11.2016р. по справі №905/2458/16 таким, що не підлягає виконанню.

Позивач у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Враховуючи те, що явка сторін не була визнана обов»язковою, колегія суддів ухвалила розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника позивача.

Відповідно до ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про повернення позовної заяви.

За правилами ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Згідно ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги обмеження процесуального строку, встановленого для розгляду апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду та враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду за наявними матеріалами справи, за відсутності позивача.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Приватне підприємство «Рондо» с.Нескучне, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства «Прометей» смт.Велика Новосілка, Донецька область про стягнення заборгованості за договором поставки №2 від 03.01.2014р. у розмірі 658240,34грн. (т.1 а.с.3).

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.10.2016р. позовні вимоги Приватного підприємства «Рондо» до Селянського (фермерського) господарства «Прометей» про стягнення заборгованості за договором поставки №2 від 03.01.2014р. у розмірі 658240,34грн. задоволені у повному обсязі (т.1 а.с. 208-212).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2016р. апеляційну скаргу було повернуто відповідачу, Селянському (фермерському) господарству «Прометей», на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (т.1 а.с.228-229).

15.11.2016р. господарським судом Донецької області був виданий відповідний наказ у порядку ст.116 Господарського процесуального кодексу України (т.1 а.с.231).

05.05.2017р. відповідач, Селянське (фермерське) господарство «Прометей» звернувся до господарського суду Донецької області з заявою про визнання наказу від 15.11.2016р., виданого господарським судом Донецької області, таким, що не підлягає виконанню та допустити розворот виконання, з посиланням на ст.117 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, заявник просив зупинити стягнення за наказом від 15.11.2016р. та витребувати наказ від 15.11.2016р. з Великоновосілківського районного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області з матеріалів виконавчого провадження №53047620 (т.2 а.с. 26-27).

Господарський суд Донецької області ухвалою від 13.05.2017р. заяву Селянського (фермерського) господарства «Прометей» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню прийняв до розгляду та призначив її розгляд на 23.05.2017р. о 15-00год. (т.2 а.с.33).

Господарський суд Донецької області ухвалою від 23.05.2017р. у задоволенні заяви Селянського (фермерського) господарства «Прометей» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відмовив та відмовив у задоволенні клопотань про зупинення стягнення за наказом від 15.11.2016р. та витребування наказу від 15.11.2016р. з Великоновосілківського районного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області (т.2 а.с. 41-43), з чим відповідач не погодився.

Перевіривши правомірність відмови у задоволені заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги та відповідність оскаржуваної ухвали вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, частини першої статті 4-5, частини першої статті 84 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Судові рішення ухвалюються іменем України.

Згідно зі ст. ст. 85, 93 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до органів державної виконавчої служби.

Частинами 2-5 ст. 117 ГПК України унормовано, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Як вказано у п. 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2009 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Як вже зазначалось вище, рішенням господарського суду Донецької області від 19.10.2016р. позовні вимоги Приватного підприємства «Рондо» до Селянського (фермерського) господарства «Прометей» про стягнення заборгованості за договором поставки №2 від 03.01.2014р. у розмірі 658240,34грн. задоволені у повному обсязі (т.1 а.с. 208-212).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2016р. апеляційну скаргу було повернуто відповідачу, Селянському (фермерському) господарству «Прометей», на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (т.1 а.с.228-229).

В касаційному порядку та за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 19.10.2016р. по справі № 905/2458/16 не переглядалось.

15.11.2016р. господарським судом Донецької області був виданий відповідний наказ, у порядку ст.116 Господарського процесуального кодексу України про стягнення основного боргу у сумі 658 240,34грн. та витрат по сплаті судового збору у сумі 9873,61грн. (т.1 а.с.231).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що при видачі наказу господарського суду Донецької області від 15.11.2016р. по справі № 905/2458/16 не встановлено жодної помилки, вказаний наказ виданий у відповідності до приписів чинного законодавства після набрання рішенням господарського суду Донецької області від 19.10.2016р. по вказаній справі законної сили.

При цьому, обставини, на які апелянт посилається у апеляційній скарзі, як на підстави для скасування ухвали суду від 23.05.2017р. по вказаній справі, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до підпункту 6 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України (в редакції, що діє з 30.09.2016р.) з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) до впровадження нового адміністративно-територіального устрою України відповідно до змін до Конституції України щодо децентралізації влади, але не довше ніж до 31 грудня 2017 року, утворення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснює Президент України на підставі та у порядку, що визначені Законом.

Статтею 19 Закону України Про судоустрій і статус суддів (в редакції, що діє з 30.09.2016р.) встановлений порядок утворення і ліквідації судів, а саме, суд утворюється і ліквідовується законом. Проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою. Утворення суду може відбуватися шляхом створення нового суду або реорганізації (злиття, поділу) судів.

На теперішній час, закон про ліквідацію господарських судів, зокрема, господарського суду Донецької області, не прийнятий. Приписи вказаних законів не містять жодних положень щодо припинення здійснення повноважень господарських судів до утворення та початку діяльності окружних господарських судів.

Більш того, у п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій та статус суддів (в редакції, яка діє з 05.01.2017р.) встановлено, що господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя продовжують здійснювати свої повноваження без обмеження строком до утворення та початку діяльності окружних господарських судів, юрисдикція яких розповсюджується на відповідну територію.

Статтею 52 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.

Згідно з положеннями ст. 23 вказаного вище Закону, суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Статтею 56 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлені обовязки судді, зокрема, суддя зобовязаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Судді гарантується перебування на посаді судді до досягнення ним шістдесяти пяти років, крім випадків звільнення судді з посади або припинення його повноважень відповідно до Конституції України та цього Закону. (ст. 53 Закону України Про судоустрій і статус суддів).

Відповідно до ст. 112 Закону України Про судоустрій і статус суддів суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України Про Вищу раду правосуддя. Відповідно до ст. 119 Закону України Про судоустрій і статус суддів повноваження судді припиняються виключно з підстав, визначених частиною сьомою статті 126 Конституції України.

На теперішній час у встановленому законом порядку повноваження судді господарського суду Донецької області Ніколаєвої Л.В. не припинені, рішення про звільнення судді з посади відсутнє.

Статтею 16 Закону України Про судоустрій та статус суддів визначені символи судової влади, зокрема, встановлено, що суд як державний орган має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Відповідно до п. 1.6.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.02.2013р. № 28, гербова печатка суду використовується у випадках, передбачених законодавством, а саме: для засвідчення договорів, посвідчень, грошових та банківських документів, доручень, трудових книжок, довідок про місце роботи і розмір заробітної плати, бухгалтерської, статистичної звітності, фінансових планів, номенклатури справ, виконавчих документів суду, ухвал про повернення судового збору тощо.

У п. 2.6.13. вказаної вище Інструкції зазначено, що оригінал наказу господарського суду, підписаний суддею, засвідчується гербовою печаткою суду і видається стягувачеві під розписку або надсилається йому рекомендованим чи цінним листом після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з ч.3 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обовязковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобовязаний мати таку печатку.

Отже, рішення господарського суду Донецької області від 19.10.2016р. по справі № 905/2458/16 прийнято та підписано повноважним державним органом - господарським судом Донецької області у повноважному складі - суддею господарського суду Донецької області Ніколаєвою Л.В., наказ господарського суду Донецької області від 15.11.2016р. по справі № 905/2458/16 у встановленому порядку виданий та підписаний повноважним державним органом - господарським судом Донецької області у повноважному складі - суддею господарського суду Донецької області Ніколаєвою Л.В., а також скріплений гербовою печаткою повноважного державного органу, який за законом зобовязаний мати таку печатку, - господарського суду Донецької області.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Донецької області, що у даному випадку заява відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не підлягає задоволенню, з огляду на вищевикладене.

Доводи апелянта щодо порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права не знайшли підтвердження, тому не приймаються до уваги колегією суддів.

Окрему ухвалу господарський суд виносить в порядку ст. 90 ГПК України у разі виявлення порушення законності або недоліків в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вимога апелянта стосовно постановлення окремої ухвали відносно судді Ніколаєвої Л.В., є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

Інші доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не спростовують висновку місцевого господарського суду.

Вимога апелянта про зупинення стягнення за наказом господарського суду Донецької області від 15.11.16р., а також витребування наказу від 15.11.16р. з Великоновосілківського районного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області не підлягає задоволенню, оскільки апелянтом не надано жодних доказів, що підтверджують перебування наказу на виконанні у Великоновосілківському районному відділі ДВС ГТУЮ у Донецькій області. Крім того, здійснення таких дій є правом, а не обовязком суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 23.05.2017р. у справі №905/2458/16 є законною та обґрунтованою, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Прометей» смт.Велика Новосілка, Донецька область на ухвалу господарського суду Донецької області від 23.05.2017р. у справі № 905/2458/16- залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 23.05.2017р. у справі № 905/2458/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О. Радіонова

Судді О.А.Марченко

ОСОБА_3

Надруковано: 4 екз.

1.позивачу

1.відповідачу

1 у справу

1.ДАГС