Постанова № 67686004, 10.07.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2017 р.Справа № 914/3247/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Марка Р.І

суддівЖеліка М.Б.

ОСОБА_1

з участю представників:

від позивача: ОСОБА_2;

від відповідача: не зявився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Привокзальний ринок, б/н від 12.04.2017р. (вх. № 01-05/1883/17 від 20.04.17)

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2017р.

у справі № 914/3247/16, суддя Манюк П.Т.

за позовом: Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Привокзальний ринок, м. Львів

про: стягнення додаткової плати за скидання стічних вод з перевищенням допустимих забруднень в сумі 51 732, 38 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.03.2017р. у справі №914/3247/16 позовні вимоги Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал до Товариства з обмеженою відповідальністю Привокзальний ринок про стягнення додаткової плати за скидання стічних вод з перевищенням допустимих забруднень в сумі 51 732, 38 грн. задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Привокзальний ринок на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" суму в розмірі 44 191, 00 грн з яких:

- 42 813, 00 грн - додаткова плата за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднень;

- 1 378, 00 грн судового збору.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Привокзальний ринок в дохід міського бюджету Львова нарахування за скид наднормативних забруднень у розмірі 8 919, 38 грн.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області від 13.03.2017р. у справі №914/3247/16 відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, б/н від 12.04.2017р. (вх. № 01-05/1883/17 від 20.04.17), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2017р. скасувати та прийняте нове рішення, яким в позовних вимогах відмовити.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що при винесенні рішення судом першої інстанції було неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

При цьому, скаржник звертає увагу на те, що місцевий господарський суд дійшов неправильного висновку щодо дотримання ЛМКП «Львівводоканал» національних стандартів та нормативного документа «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод» при відборі та транспортуванні проби стічних вод, що могло вплинути на проведення і на результат відбору. Також апелянт зазначає, що виходячи з аналізу проведеного позивачем розрахунку від 14.03.2016 № 6530/36, вбачається невідповідність порядку та методології обчислення додаткової плати за скид наднормативно забруднених стічних вод вимогам встановленим п. 2.3., п. 4.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 237. Скаржник, також звертає увагу суду, що позивачем було порушено порядок відбору проб стічної води, оскільки відбір проб Водоканалом проводився за участю не уповноваженої особи ТОВ Привокзальний ринок, так як інженер з охорони праці ОСОБА_3 не мав на той час повноважень представляти відповідача у відносинах з Водоканалом.

Згідно автоматичного розподілу справ КП Документообіг господарських судів, 20.04.2017р. справу за № 914/3247/16 розподілено до розгляду судді доповідачу Марку Р.І., у складі колегії суддів Желіка М.Б. та Костів Т.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.04.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Привокзальний ринок прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.05.2017р.

В судовому засіданні ухвалою від 22.05.17р. в порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався до 19.06.2017р.

Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду №262 від 19.06.2017р. у звязку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Костів Т.С. зобовязано провести автоматизовану заміну судді - члена колегії у справі №914/3247/16.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.06.2017р. у звязку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Костів Т.С., у склад колегії суддів для розгляду справи № 914/3247/16 введено замість судді Костів Т.С. - суддю Орищин Г.В.

На адресу канцелярії суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу від 02.06.2017р., в якій останній просить рішення Господарського суду Львівської області у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 19.06.2017р в порядку ст.77 ГПК України оголошено перерву до 10.07.2017р.

В судовому засіданні 10.07.2017 року представник позивача надав пояснення по суті спору, а також пояснення з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги.

Відповідач участі свого уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду явку представників сторін в судове засідання не визначено обов'язковою, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак, не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 10.07.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свою позицію, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Дослідивши матеріали справи судами встановлено, що 17 березня 2004 року між Львівським міським комунальним підприємства Львівводоканал та Товариством з обмеженою відповідальністю Привокзальний ринок було укладено договір № 300328 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, позивач надає послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а абонент (відповідач) користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені договором та чинним законодавством України, зокрема: Законом України Про питну воду і питне водопостачання, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України, Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова (надалі Правила).

Пунтом 2.1. договору передбачено, що позивач повинен надати передбачені цим договором послуги постачання питної води, яка відповідає чинному стандарту (ГОСТ 2874-82) або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоровя України на відхилення від стандарту в обємі 580 куб.м/міс. та послуги приймання стічних вод, у яких не перевищено допустимі концентрації забруднювальних речовин в обємі:- 580 куб. м./міс., дощових (талих) стічних вод 772 куб.м/міс.

Додатком № 1 до договору визначено перелік організацій, які використовують воду (від яких приймаються стоки), зокрема передбачено: ТОВ Привокзальний ринок за адресою м. Львів, вул. А. Горської, 2.

На виконання вимог договору (п. 2.1.3) та Правил (п.п. 3.1.4. 3.2.4.) позивачем, в присутності відповідача в особі інженера з охорони праці ОСОБА_3, 23.02.2016 було здійснено відбір контрольної вибіркової проби стічних вод відповідача для проведення головного і контрольного хімічних аналізів КК-1, вид проби - разова, про що складено акт від 23.02.2016 № 7483 (надалі Акт).

Проведення вимірювань здійснювалося хіміко-бактеріологічною лабораторією по контролю за якістю очистки стічних вод на КОС м. Львова ЛМКП Львіводоканал що діє на підставі Свідоцтва про атестацію № РЛ 078/14 виданого 17.06.2014 та чинного до 17.06.2018.

Для транспортування проб Водоканал використовував автомобіль (ГАЗ-2752 Соболь) відповідно обладнаний для забезпечення непошкодженості проб і відсутності їх освітлення, крім того, усі проби поміщаються і транспортуються в закритих сумках - холодильниках де містяться наперед охолоджені холодильні агенти, що сприяють охолодженню проби до ~5°С під час транспортування в лабораторію.

Позивач стверджує, що проба не консервувалась, а відразу після відбору транспортувалась в хімбаклабораторію Водоканалу і прийнята на аналіз 23.02.2016, про що представник хімбаклабораторії дав відповідну розписку представнику Бюро контролю Служби контролю. Відповідні лабораторні дослідження проби було розпочато негайно після її прийняття. Обєму проби (1,5 л) є достатньо для проведення усіх необхідних досліджень. При дослідженні проби на вміст аміаку застосовувалась методика РНД 04-05-2002, при дослідженні проби на вміст фосфатів використовувалась методика РНД 09-05-2002, при дослідженні проби на вміст завислих речовин застосовувалась методика РНД 03-05-2002, при дослідженні проби на вміст БСК5 застосовувалась методика РНД 05-05-2002.

На підставі аналізу даних результату вимірювань № 148 (головна проба) відповідно до Правил (п.п. 2.6. 3.2.6) Водоканалом виявлено, що відповідач перевищив у стоках максимально дозволені (Ліміт № 1546) значення допустимих концентрацій аміаку, БСК-5, завислих речовин та фосфатів.

У звязку з вищезазначеним, позивач, відповідно до Правил (п.п. 3.1.5, 9.2.2) та договору (п.п. 4.8), розрахував загальну додаткову плату у розмірі 51 732, 38 грн, що відображено у розрахунку від 14.03.2016 № 6530/36.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 06.05.2016 № 6530 про сплату додаткової плати за скид стічних вод з порушенням вимог Правил щодо їх складу і властивостей на суму 51 732, 38 грн, сума якої розрахована відповідно до вимог п.п. 8.1. 8.4. Правил та підтверджена розрахунком від 14.03.2016 № 6530/36, однак, претензія була залишена відповідачем без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Між сторонами у справі виникли зобовязання з приводу подачі води та приймання стічних вод на підставі договору.

У відповідності до вимог ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК Українизобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобовязання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

На підставі укладеного з позивачем ОСОБА_6 відповідач користується послугами водопостачання та водовідведення і є абонентом позивача, здійснює скид стічних вод у систему каналізації міста Львова і сплачує за надані послуги відповідно до умов договору.

Статтею 44 Водного кодексу України визначені обов'язки водокористувачів, які зобов'язані, зокрема, дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та лімітів скидання забруднюючих речовин. Згідно із статтею 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин

У статті 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" вказано, що екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі за текстом - Правила № 190), які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Пунктом 1.4 Правил № 190 визначено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за № 403/6691 (далі за текстом - Державні правила), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (Правила приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова затверджені рішенням виконкому Львівської міської ради від 18.09.2002 № 292).

Пунктом 4.3.1. Правил передбачено, що уповноваженим органом Львівського міськвиконкому затверджується Перелік підприємств, дозвіл на скид для яких надається на підставі доведеного ліміту на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації (далі - Перелік). Відповідно до п. 4.3.3. Правил, відповідач зобов'язаний розробити і погодити Проект ліміту і на його підставі до вилучення з Переліку отримувати дозвіл на скид та ліміт на скид (п. 4.5.2 Правил). Відповідач внесений у Перелік і перебуває у ньому під № 679 як такий, що розробляє Проект ліміту (пп. 4.4.1, 4.4.1.1 Правил).

Відповідачу доведено ліміт № 1546 на скид забруднювальних речовин у міську каналізацію, в якому наведено максимально допустимі концентрації речовин, що можуть міститись у його стічних водах.

Сторони не заперечують, що договір був пролонгований на підставі п. 5.2. і станом на момент виникнення спірних правовідносин був чинним.

Пунктом 3.5.1. Правил передбачено, що підприємство зобов'язане здійснювати систематичних контроль за кількістю та якістю стічних вод, які воно скидає до системи міської каналізації (п. 7.3.); не перевищувати встановлені ліміти водовідведення та допустимі показники стічних вод в КК на своїх випусках.

Згідно з пунктами 3.1.5, 4.2.2.4, 8.4.3, 9.2.2 місцевих Правил приймання стічних вод при виявленні перевищень якісних показників стічних вод, Водоканал зобовязаний нарахувати додаткову плату за водовідведення, обчислену за підвищеним коефіцієнтом кратності, а відповідач зобовязаний її сплатити.

Водоканал має право у будь-який час самостійно або за участю представника абонента (попередивши підприємство) відбирати проби стічних вод. Також Водоканал має право здійснювати раптовий (в будь-який час доби) непогоджений з абонентом заздалегідь, відбір проб. Акт відбору проб підписується уповноваженими представниками Водоканалу і Підприємства. (п.п. 3.2.4., 3.2.5., 3.10.3. Правил).

Відповідно до п. 7.2.2. Місцевих Правил з метою контролю якості стічних вод підприємства здійснюється відбір разових проб. Вибіркові разові проби повністю характеризують склад та властивості стічних вод і відповідність фактичних концентрацій забруднювальних речовин допустимим. Виявлення таким чином перевищення допустимих якісних показників є необхідною і достатньою підставою для нарахування додаткової плати.

Пунктом 7.6. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України передбачено, що для визначення вмісту забруднень у стічних водах підприємств використовуються як дані лабораторії Водоканалу так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі акредитації.

Порядок відбору проб передбачений пунктом 7.2 місцевих Правил. За призначенням хімічні аналізи проби поділяються на головні; контрольні; арбітражні (пункт 7.2.10 місцевих Правил приймання стічних вод). Відповідно до пункту 7.2.12 місцевих Правил, головний аналіз це аналіз, за результатами якого визначаються концентрації забруднювальних речовин (СФ), робиться висновок про якісні показники стічних вод, відсутність чи наявність у стічних водах перевищень допустимих концентрацій, встановлених для даного підприємства (обєкта).

Відповідно до п. 7.2.18. Правил, проба для контрольного аналізу маркується та пломбується контролюючою службою і передається підприємству з відповідним записом в акті про відбір проби. Не передається підприємству лише у випадку відмови останнього виділити представника для відбору проби, відмови представника від підпису акта відбору проб.

Згідно з п. 7.4. Правил, відбірковий відбір проб для забезпечення контролю за скиданням стічних вод здійснюється уповноваженими представниками контролюючих служб з КК, про що складається акт про відбір проби. У разі виявлення перевищення норм (ДК), встановлених правил Водоканал скеровує Підприємству повідомлення (телефонограму) про порушення Правил після закінчення головного аналізу у триденний термін за умови здійснення контрольного аналізу; у 15 денний термін, якщо контрольного аналізу Підприємством не проводилося. Першим днем терміну вважається день, наступний після закінчення аналізу.

Дослідивши матеріали справи судами встановлено, що згідно із змістом листа Державної екологічної інспекції у Львівській області від 08.08.2012 р. № 08-3778, в якому повідомляється, що відповідно до Положень про Державну екологічну інспекцію у Львівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 р. № 136 Положення про відділ інструментально лабораторного контролю та свідоцтва атестації відділу за № 114/12 від 30.01.2012 р. на підставі національних стандартів ДСТУ ISO 5667-3-2001 і ДСТУ ISO 5667-10-2005 та керівного нормативного документу КНД 211.1.0.009-94, Держеконінспекція здійснює контроль, зокрема, за стічними водами, які скидаються у відкриті водойми (річки, озера тощо). Порядок скиду стічних вод підприємств у систему міської каналізації та контроль за цими скидами, вищевказані документи не внормовують, а відтак доводи відповідача про порушення вказаних нормативів є безпідставними, та не стосуються суті даної справи .

Судом встановлено, що на виконання договору (п. 2.1.3) та Правил (п.п. 3.1.4. 3.2.4.) представники позивача, в присутності представника відповідача - інженера з охорони праці ОСОБА_3 (є відповідальною особою відповідача за договором згідно з анкетою абонента за договором № 300328, підписаною 21.12.2011), здійснили відбір контрольної вибіркової проби стічних вод відповідача для проведення головного і контрольного хімічних аналізів КК-1, вид проби - разова, про що складено акт від 23.02.2016 № 7483.

Цей акт є належним і допустимим доказом у даній справі з питань, викладених у ньому. Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що доводи представника відповідача про відсутність у вказаного представника повноважень на його підписання нічим не підтверджені.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції, контрольна вибіркова разова проба була відібрана атестованим пробовідбірником ОСОБА_4 (наказ від 24.05.2013 № 177 о/д) в загальному обємі - 3 літри: посуд для головного аналізу містить 1.5 л, посуд для контрольного аналізу містить 1.5 л. Обидві посудини мали бірку марковану: 7483 - № Акту, 23.02.2016 - дата акту. 1 - № проби. Проба для контрольного аналізу була передана відповідачу (абоненту) з відповідним записом про це в Акті.

Окрім того, акт підписано представником відповідача без зауважень та заперечень, зокрема, і щодо методу відбору, маркування, консервування і зберігання проб.

Хімічні аналізи здійснюються акредитованими на право проведення вимірювань показників стічних вод лабораторіями (п. 7.2.32 Правил). Відповідальність за вірогідність результатів аналізу несе лабораторія, яка проводила аналіз.

Проведення вимірювань відібраних проб здійснювалося хіміко-бактеріологічною лабораторією по контролю за якістю очистки стічних вод на КОС м. Львова ЛМКП Львіводоканал що діє на підставі Свідоцтва про атестацію № РЛ 078/14 виданого 17.06.2014 та чинного до 17.06.2018.

Також, необхідно зазначити, що відібрані проби в межах встановленого Правилами строку, після відбору були доставлені в атестовану лабораторію, що підтверджується розпискою підписаною представником Хімбаклабораторії ЛМПК Львівводоканал інженером-хіміком ОСОБА_5 про прийняття проб стічних вод для проведення аналізу від 23.02.2016 та протягом періоду дослідження зберігались в лабораторних умовах.

При дослідженні проби на вміст аміаку застосовувалась методика РНД 04-05-2002, при дослідженні проби на вміст фосфатів використовувалась методика РНД 09-05-2002, при дослідженні проби на вміст завислих речовин застосовувалась методика РНД 03-05-2002, при дослідженні проби на вміст БСК5 застосовувалась методика РНД 05-05-2002.

Як правомірно встановлено судом, на підставі аналізу даних результату вимірювань № 148 (головна проба) відповідно до Правил (п.п. 2.6. 3.2.6) Водоканалом виявлено, що відповідач перевищив у стоках максимально дозволені (Ліміт № 1546) значення ДК аміаку, БСК-5, завислих речовин та фосфатів.

Як уже було вищенаведено, що відповідно до п. 2.2.7. договору відповідач зобов'язувався не перевищувати встановлені ліміти водоспоживання і водовідведення та допустимі концентрації забруднювальних речовин в контрольних колодязях на каналізаційних випусках абонента. Пунктом 4.4. договору визначено, що обєм відібраної води, а також обєм скинутих стічних вод понад встановлений ліміт оплачується в пятикратному розмірі. При відсутності технічних умов і неотриманні їх на протязі чотирьох місяців від дати укладення договору, весь обєм води та стоків вважається понадлімітним і оплачується в пятикратному розмірі. При відсутності дозволу на скид забруднювальних речовин чи закінчення строку його дії весь обєм стоків вважається понадлімітним і оплачується в пятикратному розмірі.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що факт скиду абонентом стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин зумовлює виникнення у нього обов'язку зі сплати додаткової плати, розрахованої, відповідно до місцевих Правил.

При виявлені перевищень якісних показників стічних вод, відповідно до Правил (п.п. 3.1.5, 9.2.2) та договору (п.п. 4.8), Водоканал зобовязаний провести нарахування, а відповідач зобовязаний їх сплатити.

Згідно з розрахунком від 14.03.2016 № 6530/36 загальна сума додаткової плати становить 51 732, 38 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 06.05.2016 № 6530 про сплату додаткової плати за скид стічних вод з порушенням вимог Правил щодо їх складу і властивостей на суму 51 732, 38 грн, сума якої розрахована відповідно до вимог п.п. 8.1. 8.4. Правил та підтверджена розрахунком від 14.03.2016 № 6530/36.

Претензія позивача була залишена відповідачем без задоволення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з правомірним висновокм суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутня інформація щодо оскарження відповідачем правомірності акта чи результатів вимірювань № 148, право на яке передбачено п. 2.3 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України від 19.02.2002 №37. Відповідач також не оскаржував проведені позивачем розрахунки.

Згідно з пунктом 4.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року №37, плата за скид понаднормативних забруднень розподіляється наступним чином: 20 відсотків перераховуються Водоканалом до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворені в складі сільських, селищних, міських бюджетів; 80 відсотків залишаються у розпорядженні Водоканалу і використовуються на відшкодування збитків Водоканалу, викликаних цими скидами, на ремонт і поліпшення експлуатації каналізаційної мережі та очисних споруд, а також на розвиток каналізаційного господарства населеного пункту.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги та стягнено з відповідача 51 732, 38 грн, з яких 42 813, 00 грн. додаткова плата за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднень та 8 919, 38 грн. нарахування за скид наднормативних забруднень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2017р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в:

1.Рішення господарського суду Львівської області від 13.03.2017р. в справі за номером 914/3247/16 залишити без змін.

2.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Привокзальний ринок, б/н від 12.04.2017р. залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлений 12.07.2017р.

Головуючий-суддяМарко Р.І.

СуддяЖелік М.Б.

СуддяОрищин Г.В.