Рішення № 67685044, 04.07.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.07.2017 Справа №905/1035/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,

до відповідача, Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 00191678,

про врегулювання розбіжностей, що залишились не врегульованими, при укладенні договору про постачання електричної енергії №5 від 15.03.2017р.,-

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 – за довіреністю, -

Згідно приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.06.2017р. по 20.06.2017р., з 20.06.2017р. по 04.07.2017р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №51юр-176/17 від 03.05.2017р. до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м.Маріуполь Донецької області, про врегулювання розбіжностей, що залишились не врегульованими, при укладенні договору про постачання електричної енергії №5 від 15.03.2017р.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1035/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 11.05.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/1035/17.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що укладання договору про постачання електричної енергії є обов’язковим згідно з законом, при цьому останній не погоджується з редакцією умов договору №5 від 15.03.2017р., запропонованою відповідачем у протоколі розбіжностей, позивач вважає власну редакцію договору про постачання електричної енергії такою, що відповідає діючому законодавству України.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.11, 509, 633 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 178, 179, 181, 184, 275 Господарського кодексу України, ст.ст.12, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст.26 Закону України “Про електроенергетику”, Правилами улаштування електроустановок, Правилами користування електричною енергією.

01.06.2017р. відповідачем через канцелярію господарського суду Донецької області подано відзив б/н від 31.05.2017р. на позовну заяву, відповідно до якого погоджує п.3.1.5 договору у новій редакції позивача, абз.2 п.4.2.1 просить виключити, адже типовій договір не передбачає в розрахунковому документі визначення окремим рядком або в окремому розрахунковому документі суми 3% річних, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції , по-друге, "суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції" зумовлює подвійне пред'явлення до сплати основного боргу, по-третє, п.6.1 договору передбачає право позивача обмежити або припинити електропостачання відповідача у разі несплати рахунків, виставлених відповідно до умов договору, при цьому 3% річних та інфляційних витрат визначаються розрахунковим шляхом і, з огляду на судову практику, з помилками при нарахуванні. Відтак, п.4.2.1 у редакції позивача може призвести до необґрунтованого неправомірного припинення електроенергії відповідачу або спонукання останнього до необґрунтованої сплати штрафних санкцій, 3% річних, інфляційних витрат; стосовно п.3 додатку №5 до договору посилається на абз.3 п.6.6 ПКЕЕ, свідчить, що підприємство відповідача є житлово-комунальним, діяльність якого полягає у централізованому забезпеченні технічною та питною водою населення, підприємств, міст, інших населених пунктів та споживачів води, надання послуг водовідведення, оплата, здійснена споживачами за надані послуги є єдиним джерелом надходження грошових коштів для відповідача, одночасно, проведення антитерористичної операції на території Донецької області погіршало економічне становище в регіоні, а тим самим фінансове становище споживачів, останні розраховуються несвоєчасно, що приводить до дефіциту грошових коштів відповідача, підприємство несе збитки, тому неприйнятна оплата за спожиту електричну енергію у формі передоплати.

До відзиву додано документи, наведені у переліку.

20.06.2017р. позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області подано заперечення б/н від 20.06.2017р. на відзив до позовної заяви, у яких звернуто увагу, що у розумінні приписів чинного законодавства, обов'язковою умовою обмеження споживачу електроспоживання або припинення йому електропостачання є несплата або неповна оплата останнім рахунків за фактично спожиту електричну енергію, а відтак, припущення відповідача є необґрунтованими; щодо тверджень відповідача в частині обґрунтування позиції викладення п.3 додатку №5 до договору у його редакції, зазначив про те, що згідно відповідних положень п.6.6 ПКЕЕ, попередня оплата споживання електричної енергії не проводиться суб'єктами господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, проте, з відомостей, що містить додаток №3 до договору не можна визначити, що саме обєкти зазначені у ньому споживають електричну енергію для централізованого забезпечення технічною та питною водою та надання послуг тільки населенню, або ще на інші обєкти (підприємствам).

До заперечень додано копію додатку №3 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” до договору №5 від 15.03.2017р. про постачання електричної енергії.

20.06.2017р. відповідачем через канцелярію господарського суду Донецької області подано пояснення б/н від 16.06.2017р., за змістом яких повідомлено суд про те, що за договором №5 від 15.03.2017р. позивач постачає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а саме станцій катодного захисту (СКЗ), які є невід'ємною частиною Добропільського водоводу Д=800мм та застосовуються для забезпечення антикорозійного захисту водоводу, СКЗ експлуатуються в єдиному технологічному режимі цілодобово, Добропільським водоводом Д=800 транспортується з Красноармійської фільтрувальної станції питна вода Добропільському ВУВКГ КП "Компанія Вода "Донбасу", який у свою чергу постачає питну воду населенню у кількості 84,1тис.чол, а також споживачу КП "Агрокомсервіс" Добропільської районної ради Донецької області, що постачає питну воду населенню у кількості 0,824тис.чол.; об'єм споживання населенням питної води, яка транспортується Добропільським водоводом Д=800мм з Красноармійської фільтрувальної станції, у відсотковому відношенні складає 14,8% від загального обсягу питної води, яку отримує населення з Красноармійської фільтрувальної станції.

До пояснень додано документи, наведені у переліку.

Представник позивача у судовому засіданні 04.07.2017р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.07.2017р. заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі; наполягав на виключенні п.4.2.1 з договору №5 від 15.03.2017р. про постачання електричної енергії та укладанні додатку №5 до нього з урахуванням його редакції п.3.

Дослідив матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо такого.

Порядок укладання договорів визначений ст.ст.179-187 Господарського кодексу України та ст.ст.638-650 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Згідно із ч.2 ст.638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 ст.641 Цивільного кодексу України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття.

За приписами ч.2 ст.181 Цивільного кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Як свідчать матеріали справи, 20.03.2017р. Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” в особі Красноармійського регіонального виробничого управління звернулось до Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго” з заявою №б/н від 21.02.2017р. про укладання договору на поставку електричної енергії на об'єкт Красноармійське РВУ КП "Компанія "Вода Донбасу", розташоване за адресою: ул.Захисників України, 11, м.Покровськ, Донецька область, вид виробничої діяльності 36.00 забір, очищення та постачання води.

Позивачем складено та підписано зі свого боку договір №5 від 15.03.2017р. про постачання електричної енергії та надано його для погодження відповідачу.

Відповідно до ч.1 ст.642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно із ч.ч.3, 4 ст.181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору, сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

11.04.2017р. за вх.№286 позивачем отримано від Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” договір №5 від 15.03.2017р., підписаний уповноваженою особою відповідача з протоколом розбіжностей, відповідно до якого відповідачем запропоновано викласти п.3.1.5 договору, п.3, останнє речення абз.2 та абз.4 п.10 додатка №5 до договору – в редакції споживача, п.4.2.1, п.9.1 договору - виключити.

В силу норм ч.5 ст.181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, у цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

За змістом ч.1 ст.649 Цивільного кодексу України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Згідно з листом Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго” №389 від 27.04.2017р., позивач направив відповідачу протокол узгодження розбіжностей від 25.04.2017р., згідно якого п.9.1 договору, останнє речення абз.2 та абз.4 п.10 додатка №5 до договору – узгоджено прийняти в редакції споживача.

Позивач вважає пункти договору п.3.1.5, п.4.2.1 та п.3 додатку №5 такими, що залишились неузгодженими і таке зумовило звернення до суду з розглядуваним позовом.

Наразі, відповідач будь-яких заперечень щодо передання спору на розгляд суду не надав.

Як вказано вище, за змістом відзиву б/н від 31.05.2017р. неузгоджені розбіжності, які виникли під час укладання договору №5 від 15.03.2017р. про постачання електричної енергії, підлягають врегулюванню судом, а саме п.4.2.1, п.3 додатку №5 викласти в редакції відповідача, щодо п.3.1.5 договору у новій редакції позивача заперечень немає.

Редакція п.3.1.5 ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»: «Доступу до належних як Споживачу, так і субспоживачам, електроустановок, засобів (систем) обліку електроенергії, приладів вимірювання потужності, контролю показників якості електроенергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання електроенергії та потужності, виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ПКЕЕ порядку і виконання інших необхідних робіт передбачених даним договором та ПКЕЕ».

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч.6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному.

По-перше, визнання позову в означеній частині опосередковано належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, фактично визнано п.3.1.5 договору у редакції викладеної позивачем у резолютивній частині позову і це здійснено уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою – ОСОБА_2 (на підставі довіреності №03-48 від 14.12.2016р.).

По-третє, сторонами у розглядуваних правовідносинах є лише позивач та відповідач, отже, судом не вбачається підстав для порушення прав і обов'язків інших осіб внаслідок визнання відповідачем грошових вимог позивача за вказаними правовідносинами.

Так, не врегульованими є розбіжності, при укладанні договору постачання електричної енергії №5 від 15.03.2017р. між Публічним акціонерним товариством “ДТЕК Донецькобленерго” та Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу”, щодо п.4.2.1 та п.3 додатку №5.

Дослідив правове обґрунтування запропонованих сторонами редакцій спірних пунктів, беручи до уваги юридичні статуси учасників процесу та сферу діяльності, поряд із нормами чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з такого.

Згідно із ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а уповноважена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина 3 статті 179 вищезазначеного нормативно-правового акту передбачає, що укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

В силу норм ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України “Про засади функціонування ринку електричної енергії України” та “Про електроенергетику”. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), також врегульовані Правилами користування електричною енергією, що затверджені постановою №28 від 31.07.1996р. Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (далі – Правила). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Норми розділів “Загальні положення”, “Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін” та “Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів” поширюються на всіх споживачів без винятку (п.п.1.1 Правил).

У цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини. Сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Більш того, сторони в цивільно-правовому договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства лише якщо в них прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або з суті відносин між сторонами (п.3 ч.1 ст.3, ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України).

Конституційним Судом України у рішенні №7-рп/2013 від 11.07.2014р. по справі №1-12/2013 наголошено, що свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства. Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності.

Закріпивши принцип свободи договору, законодавець, разом з тим, визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 та ст.627 Цивільного кодексу України при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства. Зазначені положення повністю узгоджуються з нормами ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Отже, умови типового договору, які набули юридичного обов’язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов’язковими для сторін. Відтак, сторони не мають права відступити від їх положень та врегулювати договірні відносини на власний розсуд.

Таким чином, укладання договору про постачання електричної енергії є обов’язковим для споживача в тій частині, в якій запропонований постачальником договір відповідає типовому та не суперечить актам цивільного законодавства.

Як визначено у п.1.2 Правил, договір про постачання електричної енергії – це домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

За приписами п.п.5.1, 5.2 Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. При укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3). Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

Згідно з абз.4 ч.4 ст.179 Господарського кодексу України сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. При цьому, слід враховувати, що укладення договору спрямоване на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. Тому викладення умов договору у спосіб, відмінний від застосованого у типовому договорі (приміром, викладення умов договору іншими словами), не є відступом від змісту типового договору. Водночас, з огляду на те, що право конкретизувати умови договору є правом, не обов’язком учасників переддоговірних відносин, відповідна конкретизація може мати місце, якщо на це є згода обох сторін.

З урахуванням вищенаведеного, щодо суперечностей, які виникли між сторонами, суд зазначає про наступне:

Пункт 4.2.1:

Редакція ПАТ “ДТЕК Донецькобленерго”:

“За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 “Порядок розрахунків” до цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі, обумовленому додатком №5 “Порядок розрахунків” до цього Договору за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов’язання за цим договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Сума пені, 3% річних з простроченої суми, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції зазначається у розрахунковому документі окремим рядком, або в окремому розрахунковому документі”.

Редакція Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”:

“Сума пені, 3% річних з простроченої суми, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції зазначається у розрахунковому документі окремим рядком, або в окремому розрахунковому документі” - виключити.

Так, спірним є абзац 2 означеного пункту договору.

Пункт 4.2.1 типового договору викладений у наступній редакції:

“За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3, 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі __ % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком”.

Як слідує, п.4.2.1 типового договору передбачено зазначення окремим рядком суми пені у розрахунковому документі.

Разом з цим, у спірному випадку, у розумінні згаданих вище норм чинного законодавства, включення, зокрема, відповідальності, що не зафіксовано у типовому договорі, а також у випадках прямо встановлених Законом, та розширення умов щодо неї, у тому числі віднесення 3% річних з простроченої суми, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції до складової рахунку, можливо у разі передбачення такого у договорі за обопільною згодою сторін. Однак, як свідчать фактичні обставини, взаємного погодження щодо цього не встановлено.

За таких обставин, в оспорюваній частині п.4.2.1 договору №5 від 15.03.2017р. підлягає викладенню у редакції, яка відповідає типовій, а саме: "Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком".

При цьому, суд зауважує, що постачальник не позбавлений права та можливості у разі наявності обставин порушення споживачем власних платіжних зобов’язань за договором, здійснити нарахування відсотків річних та інфляційних втрат на підставі ст.625 Цивільного кодексу України та захистити своє право на їх отримання в досудовому або судовому порядку.

Пункт 3 Додатку №5:

Редакція ПАТ “ДТЕК Донецькобленерго”:

“Споживач здійснює оплату за електричну енергію на підставі виставлених Постачальником рахунків до 5 числа календарного місяця розрахункового періоду, в розмірі 100% обсягу відповідного місячного споживання електричної енергії, обумовленого у додатку №8 "Договірні величини споживання електричної енергії" до договору.

Рахунок для здійснення оплати Постачальник надає Споживачу разом з остаточним рахунком попереднього розрахункового періоду за тарифами, які діяли на час надання рахунку.

За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок для остаточного розрахунку.

У разі, якщо за підсумками розрахункового періоду вартість спожитої електроенергії менше ніж сума оплати, що надійшла за цей період, залишок коштів зараховується як попередня оплата Споживача на наступний розрахунковий період. Зазначений пункт діє виключно за умови відсутності заборгованості Споживача за попередні розрахункові періоди.

У разі коригування за заявою Споживача договірної величини споживання електричної енергії Постачальник здійснює відповідне коригування сум виставлених рахунків”.

Редакція Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”:

“Споживач здійснює оплату вартості обсягу спожитої активної електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії 01 числа місяця, слідуючого за розрахунковим”.

Як зазначалось, до правовідносин сторін, що виникли у зв’язку з укладанням договору №5 від 15.03.2017р., підлягають застосуванню Правила користування електричною енергією, що затверджені постановою №28 від 31.07.1996р. Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України, зі змінами та доповненнями.

Згідно з п.6.6 Правил, у редакції від 06.04.2017р., оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з показами засобу (засобів) обліку.

Суб'єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії.

Установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, можуть здійснювати оплату вартості електричної енергії за попередньою оплатою, плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

У разі систематичного (тричі впродовж календарного року) порушення споживачем, який застосовує порядок оплати авансовими та/або плановими платежами, умов договору про постачання електричної енергії в частині своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії авансовими та/або плановими платежами постачальник електричної енергії має право ініціювати внесення змін до договору в частині переведення споживача на попередню оплату заявлених обсягів споживання електричної енергії.

Споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період.

Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.

При цьому, у абз.1, 3, 6 та 7 п.6.11 Правил визначено:

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Рахунок на оплату електричної енергії, спожитої впродовж звітного розрахункового періоду (остаточний розрахунок), та рахунок на оплату заявленого обсягу споживання електричної енергії на найближчий наступний розрахунковий або плановий період (авансовий платіж або попередня оплата) у разі, коли договором про постачання електричної енергії передбачено виставлення рахунків на авансовий платіж або попередню оплату, надаються постачальником електричної енергії одночасно у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії. У таких рахунках обов'язково зазначається кінцева дата їх оплати згідно з договором про постачання електричної енергії.

Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період мають бути враховані суми проведеної в попередньому та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період.

Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.

Як свідчать статутні документи відповідача, останній є підприємством, як цілісний господарчий суб’єкт, створений з метою отримання прибутку, централізованого забезпечення технічною та питною водою населення, підприємств, міст, інших населених пунктів та споживачів води, надання послуг водовідведення тощо. Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" є підприємством житлово-комунального господарства.

За визначеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» - підприємство – виконавець/виробник житлово-комунальних послуг, з огляду на що є суб’єктом, на якого розповсюджуються вищенаведені приписи абз.3 п.6.6 Правил, у межах наданих населенню послуг.

Разом з цим, договір про постачання електричної енергії №5 від 15.03.2017р., у частині, яка не оспорюється сторонами, направлений на врегулювання правовідносин, що стосуються забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною приєднаною потужністю 2,4 кВт (р.1 договору), до яких віднесено: станція катодного захисту, Добропільський район, с.Новий Донбас, опора №109пр. 6 кВ "Новий Донбас"; станція катодного захисту, Добропільський район, с.Первомайське, опора №18а пр.ф.1 від КТП-314 (додаток №3 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до договору).

Як свідчить відповідач, зазначені станції є невід'ємною частиною Добропільського водоводу Д=800мм та застосовуються для забезпечення антикорозійного захисту водоводу.

З огляду на таке, метою договору є забезпечення в отриманні електричної енергії, з використанням якої забезпечується технічна спроможність устаткування відповідача для надання послуг, що входять до сфери його діяльності.

Відповідач свідчить, що Добропільським водоводом Д=800мм транспортується вода з Красноармійської фільтрувальної станції Добропільському ВУВКГ КП "Компанія "Вода Донбасу", обсяг споживання населенням питної води у відсотковому відношенні складає 14,8% від загального обсягу питної води, яку отримує населення з Красноарміської фільтрувальної станції.

Проте, дане, у відповідності до приписів господарського процесуального кодексу України, не підтверджено належним чином.

Однак, враховуючи мету укладання договору, господарську діяльність відповідача, можливість розширення у зв'язку з цим меж, які підпадають під регулювання спірного договору, а також те, що угода встановлює загальні правила правовідношень між сторонами, суд дійшов висновку про доцільність та правомірність включення до умов договору положень, які кореспондуються з абз.3 п.6.6 Правил.

Абзац перший п.10 додатку №5 до договору погоджено сторонами у такій редакції: "Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 договору, у терміни, що не перевищують 10 операційних днів від дня отримання рахунку ".

За таких обставин, з урахуванням того, що п.6.6 Правил ставить порядок здійснення розрахунків в залежність від волі постачальника, при цьому встановлені певні правила щодо розрахунку, у тому числі п.6.11, п.3 додатку №5 підлягає викладенню у редакції суду:

“Споживач здійснює оплату за електричну енергію на підставі виставлених Постачальником рахунків до 5 числа календарного місяця розрахункового періоду, в розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період, за виключенням вартості спожитої за цим договором електричної енергії у межах наданих відповідачем населенню послуг, розрахунок за якими здійснюється у відповідності до вимог п.10 додатку №5 до договору.

Рахунок для здійснення оплати Постачальник надає Споживачу разом з остаточним рахунком попереднього розрахункового періоду за тарифами, які діяли на час надання рахунку.

За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок для остаточного розрахунку, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період мають бути враховані суми проведеної в попередньому та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період”.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго” до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” про укладення договору №5 від 15.03.2017р. в редакції позивача підлягають частковому задоволенню з визначених вище підстав.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ Донецької області, до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м.Маріуполь Донецької області, про врегулювання розбіжностей, що залишились не врегульованими, при укладенні договору про постачання електричної енергії №5 від 15.03.2017р., задовольнити частково.

2. Викласти п.3.1.5 договору про постачання електричної енергії №5 від 15.03.2017р. в редакції Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго”, а саме: «Доступу до належних як Споживачу, так і субспоживачам, електроустановок, засобів (систем) обліку електроенергії, приладів вимірювання потужності, контролю показників якості електроенергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання електроенергії та потужності, виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ПКЕЕ порядку і виконання інших необхідних робіт передбачених даним договором та ПКЕЕ».

3. Викласти абзац 2 п.4.2.1 договору про постачання електричної енергії №5 від 15.03.2017р. в редакції суду, а саме: “Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком”.

4. Викласти п.3 додатка №5 до договору про постачання електричної енергії №5 від 15.03.2017р. в редакції суду, а саме: “Споживач здійснює оплату за електричну енергію на підставі виставлених Постачальником рахунків до 5 числа календарного місяця розрахункового періоду, в розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період, за виключенням вартості спожитої за цим договором електричної енергії у межах наданих відповідачем населенню послуг, розрахунок за якими здійснюється у відповідності до вимог п.10 додатку №5 до договору.

Рахунок для здійснення оплати Постачальник надає Споживачу разом з остаточним рахунком попереднього розрахункового періоду за тарифами, які діяли на час надання рахунку.

За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок для остаточного розрахунку, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період мають бути враховані суми проведеної в попередньому та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період”.

5. Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (87547, Донецька область, м.Маріуполь, вул.К.Лібкнехта, буд.177А, код ЄДРПОУ 00191678, п/р №2600058660601 в ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-банк», МФО 322959) на користь Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго” (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, б.8, поштова адреса: 87518, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Бахчіванджи, 72, код ЄДРПОУ 00131268, р/р №26000962507828 у ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1066,67 грн.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

8. В судовому засіданні 04.07.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

9. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

10. Повний текст рішення складено та підписано 10.07.2017р.

Суддя О.В. Кротінова