Рішення № 67684952, 26.06.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2017Справа №910/5917/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз»

до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

про зобов'язання вчинити дії

та

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз»

про стягнення 56 939 367, 51 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін (за первісним позовом):

від позивачa: Демченко І. І. за довіреністю № 27 від 24.04.2017;

Ярмоленко Є.П за довіреністю № 3 від 10.01.2017;

від відповідача: Собко О.В. за довіреністю № 2-103 від 08.12.2016;

Хлопузян Р.Д. за довіреністю № 2-107д від 08.12.2016.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз», як Оператор Спільної діяльності між ПАТ «Укргазвидобування», компанією Місен Ентерпрайзіс АБ та ТОВ «Карпатигаз» за Договором № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002 (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача передати ТОВ «Карпатигаз» як Оператору спільної діяльності за Договором № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002, укладеним між ПАТ «Укргазвидобування», компанією Місен Ентерпрайзіс АБ та ТОВ «Карпатигаз», видобуті в грудні 2016 р., січні 2017 р. та лютому 2017 р. 146 519, 043 тис.м.куб. природного газу, 7 261, 055 тон газового конденсату, 471, 884 тон нафти за актами приймання-передачі природного газу, газового конденсату, нафти.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач всупереч умов Договору на надання послуг по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу, нафти та газового конденсату № УГВ2949/06-11 від 20.04.2011 безпідставно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань та не передав позивачу обсяги природного газу, нафти та газового конденсату, видобутих у період з грудня 2016 року по лютий 2017 року зі свердловин, що є об'єктами спільної діяльності за Договором № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2017 порушено провадження у справі № 910/5917/17, її розгляд призначено на 26.04.2017 року.

В судовому засіданні 26.04.2017 року представниками сторін подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Крім того, в судовому засіданні 26.04.2017 року представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі № 910/5917/17.

В судовому засіданні 26.04.2017 року суд відклав розгляд поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі до встановлення фактичних обставин справи.

В судовому засіданні 26.04.2017 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 29.05.2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2017 в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду спору у справі № 910/5917/17 на п'ятнадцять днів, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 12.06.2017 року.

09.06.2017 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просить суд зобов'язати відповідача передати ТОВ «Карпатигаз» як оператору спільної діяльності за Договором № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002, укладеним між ПАТ «Укргазвидобування», компанією Місен Ентерпрайзіс АБ та ТОВ «Карпатигаз», видобуті в грудні 2016 р., січні 2017 р., лютому 2017 р., березні 2017 р. та квітні 2017 р. 224 177, 706 тис.м.куб. природного газу, 11 829, 587 тон газового конденсату, 890,439 тон нафти за актами приймання-передачі природного газу, газового конденсату, нафти.

12.06.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано зустрічну позовну заяву в порядку статті 60 Господарського процесуального кодексу України про стягнення з позивача заборгованості в сумі 26 460 975, 79 грн., пені в сумі 1 726 883, 63 грн., компенсаційної плати у розмірі 3% річних в сумі 187 122, 50 грн., інфляційних втрат в сумі 703 237, 14 грн.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги відповідач вказує на те, що на підставі укладеного між сторонами Договору № УГВ2949/06-11 від 20.04.2011 він надав позивачу послуги з видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу та газового конденсату у період з грудня 2016 року по січень 2017 року на загальну суму 26 460 975, 79 грн., про що склав Акти приймання-передачі наданих послуг № 12/16-1 від 31.12.2016, № 12/16-2 від 31.12.2016, № 12/16-3 від 31.12.2016, № 01/17-1 від 31.01.2017, № 01/17-2 від 31.01.2017, № 01/17-3 від 31.01.2017, які направив на адресу позивача для підписання та оплати. Проте, позивач належним чином взяті на себе договірні зобов'язання не виконав, надані послуги у встановлені строки не оплатив, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування пені за період з 27.01.2017 по 25.04.2017 в сумі 1 726 883, 63 грн. на підставі п. 6.2. Договору, а також 3% річних в сумі 187 122, 50 грн. за період з 27.01.2017 по 25.04.2017 та інфляційних втрат в сумі 703 237, 14 грн. за період з 27.01.2017 по 25.04.2017 на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2017 вищевказану зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

12.06.2017 року представником відповідача подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи та відзив на первісну позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач проти задоволення первісного позову заперечує. Так, відповідач вказує на те, що у провадженні господарського суду міста Києва знаходилась справа № 910/21720/15 за позовом ТОВ «Сбербанк Лізинг Україна» до ТОВ «Карпатигаз», ПАТ «Укргазвидобування», компанії Місен Ентерпрайзіс АБ про зобов'язання ТОВ «Карпатигаз», як Оператора спільної діяльності за Договором про спільну діяльність № 3 від 10.06.2002 передати ТОВ «Сбербанк Лізинг Україна» турбінний компресорний агрегат Mars 90, 2013 року випуску; турбінний компресорний агрегат Mars 90, 2013 року випуску, турбінний компресорний агрегат Mars 90, 2013 року випуску, відповідно до умов Договору купівлі-продажу від 14.08.2013 № 130814-01/КП та стягнення солідарно 352 987 637, 88 грн. неустойки за порушення строків поставки товару. Крім того, у провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/765/15 за позовом ПАТ «Сбербанк» до ПАТ «Укргазвидобування», треті особи ТОВ «Карпатигаз» та Місен Ентерпрайзіс АБ (Королівство Швеція) про стягнення 346 858 443, 35 грн. заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013, що був укладений між позивачем та ТОВ «Карпатигаз» (відповідач-1) як оператором спільної діяльності за Договором № 3 від 10.06.2002. Таким чином, відповідач стверджує, що позивач як Оператор за Договором про спільну діяльність неналежним чином виконував свої обов'язки у межах Договору, внаслідок чого до Спільної діяльності, тільки за означеними судовими справами, з'явились грошові вимоги, що у подальшому призведе до нанесення збитків спільній діяльності, та, зокрема, відповідачу як її учаснику. Всі ці обставини дали підстави відповідачу вважати, що позивач не виконає свого обов'язку за Договором № УГВ 2949/06-11 від 20.04.2011, у зв'язку з чим відповідач керуючись приписами ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України зупинив виконання Договору зі свого боку, а не відмовився від його виконання, як вказує позивач.

В судовому засіданні 12.06.2017 року судом прийнято до розгляду подану позивачем через відділ діловодства господарського суду міста Києва заяву про збільшення розміру первісних позовних вимог, у зв'язку з чим первісний позов розглядається в редакції означеної заяви.

В судовому засіданні 12.06.2017 року судом розглянуто подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі № 910/5917/17 до набрання законної сили рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2016 у справі № 910/21002/16 та вирішено відмовити в його задоволенні, оскільки відповідно до відомостей бази даних "Діловодство господарського суду" 06.06.2017 року Київським апеляційним господарським судом прийнято постанову, якою апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2016 у справі № 910/21002/16 - без змін, у зв'язку з чим відсутні передбачені ст. 79 ГПК України правові підстави для зупинення провадження у даній справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 26.06.2017 року.

23.06.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано заяву про збільшення розміру зустрічних позовних вимог, відповідно до змісту якої відповідач просить суд стягнути з позивача заборгованість у розмірі 52 954 385, 92 грн., пеню в сумі 2 860 019, 44 грн., компенсаційну плату в розмірі 3% річних в сумі 317 502, 65 грн., інфляційні втрати в сумі 807 459, 50 грн.

23.06.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи та відзив на заяву відповідача про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом, відповідно до змісту яких позивач просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову, оскільки у нього не виникло зобов'язання з оплати наданих відповідачем послуг через відсутність підписаних Актів приймання-передачі вуглеводнів, на підставі яких сторони підписують акти приймання-передачі наданих послуг.

Крім того, 23.06.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Компанію Місен Ентерпрайзіс АБ.

26.06.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 26.06.2017 року судом прийнято до розгляду подану 23.06.2017 року відповідачем заяву про збільшення розміру зустрічних позовних вимог, у зв'язку з чим справа розглядається в редакції означеної заяви, відповідно має місце нова ціна зустрічного позову, виходячи з якої вирішується спір.

В судовому засіданні 26.06.2017 року судом було розглянуто подане відповідачем клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Компанію Місен Ентерпрайзіс АБ, та вирішено відмовити в його задоволенні, враховуючи наступне.

Частинами 1-3 статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Відповідно до пункту 1.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.

Допущення або притягнення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому. (пункт 1.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

В даному випадку, за висновком суду, рішення у даній справі жодним чином не впливає на права та обов'язки Компанії Місен Ентерпрайзіс АБ, у зв'язку з чим жодні правові підстави для залучення означеної до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В судовому засіданні 26.06.2017 року представник позивача первісні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечив.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.06.2017 року просив суд відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 26.06.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 25.10.2011 року між Дочірньою компанією «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» (Учасник-1), Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» (Учасник-2) та Компанією Місен Ентерпрайзіс АБ було укладено Додаткову угоду № 4 про внесення змін та доповнень до Договору № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002, укладеного між ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Карпатигаз».

За умовами даного Договору учасники зобов'язуються спільно діяти без утворення юридичної особи для досягнення мети, а саме збільшення видобутку вуглеводнів на ліцензійних ділянках учасника 1 за рахунок підвищення ступеню вилучення, залучення до розробки недренованих або нових запасів, проведення робіт з поліпшення інфраструктури учасника 1, капітального ремонту та відновлення свердловин учасника 1, буріння нових свердловин, удосконалення процесів видобутку, підготовки, транспортування та поглиблення переробки вуглеводнів з метою отримання прибутку. Учасники домовились, що спільна діяльність може здійснювати будь-яку господарську діяльність, не заборонену законодавством України з метою отримання прибутку.

20.04.2011 року між Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз», як оператором Спільної діяльності між ДК»Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Карпатигаз» та Компанією «Місен Ентерпрайзіс АБ» за договором про Спільну діяльність № 3 від 10.06.2002 (Замовник) було укладено Договір № УГВ2949/06-11 на надання послуг по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу, нафти та газового конденсату (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого на виконання умов Договору № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002 (далі - Договір № 3):

1.1.1. Виконавець надає Замовнику на відремонтованих, відновлених або нових свердловинах, які є об'єктами Спільної діяльності за Договором № 3, послуги по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу, нафти та газового конденсату Замовника та передає Замовнику обсяг товарного природного газу, нафти та газового конденсату у пункті поставки, визначеному п. 2.5. цього Договору.

1.1.2. Виконавець надає Замовнику на родовищах, об лаштованих компресорними станціями (установками) за рахунок спільної діяльності за Договором № 3, послуги по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу та газового конденсату Замовника, видобутого за допомогою компресорних станцій (установок), та передає Замовнику обсяг товарного природного газу та газового конденсату у пункті поставки, визначеному в п. 2.5. даного Договору.

Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю вартість наданих послуг згідно з п. 3.1. даного Договору (п. 1.2. Договору).

Пунктом 2.1. Договору на Виконавця покладено обов'язок якісно надавати послуги по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу, нафти та газового конденсату Замовника.

Згідно з п. 2.5. Договору Виконавець зобов'язаний передати Замовнику вуглеводні у пункті поставки. За цим Договором пунктом поставки для природного газу є магістральний трубопровід, для нафти, видобутої на Яблунівському родовищі, - залізнична станція «Сенча», для інших рідких вуглеводнів є ТЦСК «Базилівщина» та (чи) залізнична станція «Мерчик». На об'єктах спільної діяльності за Договором № 3, УКПГ яких обладнані пунктами наливу, пунктом поставки є ці УКПГ.

Відповідно до п. 2.6. Договору Замовник зобов'язується своєчасно проводити оплату послуг Виконавця згідно з п. 4.2. даного Договору.

Як передбачено п. 3.1. Договору №УГВ2949/06-11 в редакції додаткової угоди №3 від 27.10.2015, вартість всіх видів послуг по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню вуглеводнів визначена Протоколом узгодження договірної ціни, що є додатком №1 до додаткової угоди №3 від 27.10.2015, що є невід'ємною частиною договору.

Оплата за послуги здійснюється шляхом передоплати у розмірі 25% від вартості фактично наданих послуг за попередній місяць до 20 числа поточного місяця на підставі наданого оригіналу рахунку-фактури та сплати решти суми по факту надання послуг після підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг до 20 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг (п. 4.2. Договору №УГВ2949/06-11 в редакції додаткової угоди №2 від 31.03.2015).

Пунктом 5.1. Договору №УГВ2949/06-11 передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та діє до припинення дії договору №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

01.12.2011 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою внесено зміни до п. 2.5. п. 2 Договору та визначено, що Виконавець зобов'язаний передати Замовнику вуглеводні у пункті поставки. За цим Договором пунктом поставки для газу є магістральний трубопровід, для нафти, видобутої на Яблунівському родовищі, - залізнична станція «Сенча», для газового конденсату, видобутого із Єфремівського ГКР - Єфремівська ПГРС, для Західно-Хрестищенського ГКР - Хрестищенські ГКС, а для інших рідких вуглеводнів є ТЦСК «Базилівщина» та (чи) залізнична станція «Мерчик». На об'єктах спільної діяльності за Договором № 3, УКПГ яких обладнані пунктами наливу, пунктом поставки є ці УКПГ.

31.03.2015 року сторони уклали Додаткову угоду № 2 до Договору, якою змінили пункт 4.2. Договору та визначили, що оплата за послуги здійснюється шляхом передоплати у розмірі 25% від вартості фактично наданих послуг за попередній місяць до 20 числа поточного місяця на підставі наданого оригіналу рахунку-фактури та сплати решти суми по факту надання послуг після підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг до 20 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг.

27.10.2015 року сторони уклали Додаткову угоду № 3 до Договору, якою доповнили п. 1.1. Договору підпунктом наступного змісту: п. 1.1.3. Перелік та найменування послуг, що виконавець надає замовнику по даному Договору, наведений у Додатку № 1 до Додаткової угоди № 3 від 27.10.2015, що є його невід'ємною частиною.

Крім того, вищевказаною Додатковою угодою сторони змінили п. 3.1. Договору, включаючи підпункти 3.1.1.-3.1.4., та визначили, що вартість всіх видів послуг по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню вуглеводнів, визначена Протоколом узгодження договірної ціни, що є Додатком № 1 до Додаткової угоди № 3 від 27.10.2015, що є невід'ємною частиною Договору.

27.10.2016 сторонами було погоджено Протокол узгодження договірної ціни, відповідно до якого вартість послуг з видобутку, збору, підготовки та транспортування природного газу (подача 1 тис. м3 газу) - 531, 42 грн.; послуг з видобутку, збору, підготовки, транспортування та компремування природного газу, який безпосередньо після ДКС транспортується в магістральні газопроводи (подача 1 тис. м3 газу), - 793, 50 грн.; послуг з видобутку, збору, підготовки та транспортування нафти та газового конденсату (подача 1 т. конденсату та нафти) - 1 062, 78 грн.

З матеріалів справи вбачається, що листами відповідач направляв позивачу для підписання акти приймання-передачі наданих послуг за грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, та одночасно повідомив, що оскільки позивач систематично порушує умови Договору, відповідач на підставі ч. 3 ст. 538 ЦК України зупиняє фактичну передачу обсягів природного газу, газового конденсату та нафти до повного виконання позивачем умов Договорів.

Листами від 06.02.2017 №№ 06/02-2, 06/02-5, 06/02-6, 06-02/7, від 13.03.2017 № 13/03-8, 13/03-9, 13/03-10, 13/03-11, від 21.03.2017 №№ 21/03-3, № 22/03-2, від 23.03.2017 № 23/02-1, від 22.04.2017 №№ 22/04-2, 22/04-1, від 24.05.2017 № 24/05-2, від 25.05.2017 №№ 25/05-3, 25/05-2, 25/05-1 та від 30.05.2017 № 30/06-1 позивач повідомив відповідача про те, що акти приймання-передачі наданих послуг можуть бути складені та підписані Сторонами лише після підписання Сторонами актів приймання-передачі вуглеводнів, у зв'язку з чим позивач просив направити на його адресу підписані з боку відповідача акти приймання-передачі вуглеводнів. Проте, відповідачем означені акти надані не були.

Відповідно до вказаної відповідачем в Актах приймання-передачі наданих послуг обсяг видобутих вуглеводнів складає: у грудні 2016 року - 50 365, 956 тис.м.куб. природного газу, 2 519, 643 т газового конденсату, 193,924 т нафти; у січні 2017 року 50 590, 671 тис.м.куб. природного газу, 2 496,148 т газового конденсату, 179,595 т нафти, у лютому 2017 року 45 562,416 тис.м.куб. природного газу, 2 245,264 т газового конденсату, 98,365 т нафти, у березні 2017 року 50 796,236тис.м.куб природного газу, 2 444,825 т газового конденсату, 163,317 т нафти, у квітні 2017 року 46 862,427 тис.м.куб. природного газу, 2 123, 707 т газового конденсату, 255,238 т нафти.

Оскільки вищевказані обсяги видобутих відповідачем вуглеводнів у відповідності з умовами Договору позивачу переданий не був, останній вирішив звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відповідач, у свою чергу, в порядку статті 60 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення з позивача заборгованості за надані у період з грудня 2016 року по березень 2017 року послуги у розмірі 52 954 385, 92 грн., а також нарахованих пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню, тоді як у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Умовами Договору передбачено обов'язок відповідача надавати послуги з видобутку, збору, підготовки та транспортування природного газу, нафти та газового конденсату (акти приймання-передачі послуг) та передати позивачу газ, нафту та газовий конденсат (акти приймання-передачі вуглеводнів).

Як зазначалось судом вище, п. 4.1. Договору передбачено, що на підставі Актів приймання-передачі вуглеводнів, які складаються сторонами на пунктах поставки вуглеводнів, Виконавець складає та разом із Замовником підписують Акти приймання-передачі наданих послуг по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу, газового конденсату та нафти не пізніше п'ятого робочого дня місяця, наступного за звітним.

Оплата за послуги здійснюється шляхом передоплати у розмірі 25% від вартості фактично наданих послуг за попередній місяць до 20 числа поточного місяця на підставі наданого оригіналу рахунку-фактури та сплати решти суми по факту надання послуг після підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг до 20 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг. Оплата послуг, передбачених даним Договором, здійснюється грошовими коштами або, за згодою сторін, іншим способом, що не суперечить вимогам чинного законодавства України (п.п. 4.2., .4.3. Договору).

Так, наведені умови Договору дають підстави для висновку, що сторонами погоджено такий порядок надання послуг з видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу, нафти та газового конденсату, відповідно до якого виконавець, який, власне, здійснює надання послуг, що є предметом договору, складає та передає замовнику для підписання акт приймання-передачі вуглеводнів, які є об'єктами видобутку, збору, підготовки та транспортування, після чого сторонами підписуються акти приймання-передачі наданих послуг з видобутку, збору, підготовки та транспортування.

З матеріалів справи вбачається, що листами відповідач повідомив позивача проте, що він керуючись ч. 3 ст. 538 ЦК України зупиняє фактичну передачу позивачу обсягів природного газу, газового конденсату та СПБТ через систематичне порушення позивачем умов Договору щодо оплати наданих послуг.

У відзиві на первісний позов відповідач зазначає, що ним було прийнято рішення про зупинення виконання зобов'язань. При цьому, обґрунтовуючи обставини неналежного виконання позивачем своїх обов'язків за Договором про спільну діяльність, відповідач посилається, зокрема на: справу № 910/21720/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сбербанк Лізинг Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз", Публічного акціонерного товариства "Укргазвидабування", компанії Місен Ентерпрайзис АБ (Misen Enterprises AB) про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз", як оператора спільної діяльності між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування", компанією Місен Ентерпрайзис АБ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" за договором №3 про спільну діяльність без створення юридичної особи від 10 червня 2002 року в редакції Додаткової угоди № 4 від 25 лютого 2011 року передати Товариству з обмеженою відповідальністю "СБЕРБАНК ЛІЗИНГ УКРАЇНА": Турбінний компресорний агрегат (виробництва компанії "Солар Турбінс Інтернешнл Компані" США) Маrs 90, 2013 року випуску серійний номер: МС 13259; Турбінний компресорний агрегат (виробництва компанії "Солар Турбінс Інтернешнл Компані" США) Маrs 90, 2013 року випуску, серійний номер: МС 13260; Турбінний компресорний агрегат (виробництва компанії "Солар Турбінс Інтернешнл Компані" США) Маrs 90, 2013 року випуску, серійний номер МС 13261, відповідно до умов Договору купівлі-продажу від 14 серпня 2013 року № 130814-01/КП та стягнення солідарно з відповідачів 352987637,88 грн. штрафу за несвоєчасну поставку товару; справу № 910/765/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" та Місен Ентерпрайзес АБ (Misen enterprises АВ) про стягнення 346 858 443, 35 грн., та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" про визнання недійсним договір поруки від 12.04.2013.

Таким чином, відповідач підтвердив факт невиконання ним умов Договору, обґрунтовуючи це обставинами зупинення виконання договору на підставі ст. 538 Цивільного кодексу України.

Окрім того, як вбачається з розпорядження Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» № 240-р від 16.11.2016 «Щодо припинення передачі вуглеводнів», з метою захисту прав і інтересів товариства та запобігання завданню збитків товариству, зобов'язано призупинити передачу вуглеводнів Товариству з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» як оператору ДСД № 3 від 10.06.2002, які видобуваються за договором про спільну діяльність № 3 від 10.06.2002 та договором про надання послуг №УГВ2949/06-11 від 20.04.2011, починаючи з жовтня 2016 року та відповідно не здійснювати підписання актів приймання-передачі зазначених вуглеводнів.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Суд зазначає, що норми даної статті встановлюють право сторони зупинити виконання свого обов'язку у випадку невиконання іншою стороною свого обов'язку в межах єдиного зобов'язання, що передбачає зустрічне виконання (виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду міста Києва від 23.12.2016 у справі № 910/21002/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 та набрало законної сили, визнано відсутнім право Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (ідентифікаційний код: 30019775) на односторонню відмову від виконання договору на надання послуг по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу, нафти та газового конденсату №УГВ2949/06-11 від 20.04.2011 щодо передання Товариству з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» (ідентифікаційний код: 30162340) як оператору спільної діяльності за договором №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування», компанією Місен Ентерпрайзіс АБ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз», природного газу, газового конденсату та нафти.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 3 ст. 35 ГПК України).

Таким чином, викладені відповідачем у відзиві на первісний позов заперечення є безпідставними та до уваги не приймаються.

Так само, суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені у письмових поясненнях від 23.06.2017 щодо неналежного виконання позивачем взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг з посиланням на рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2016, постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 у справі № 910/8551/16, рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2016, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 у справі № 910/15529/16, не спростовують наведених вище висновків суду.

Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язань, взятих на себе згідно з умовами Договору, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги про зобов'язання відповідача передати ТОВ «Карпатигаз» як оператору спільної діяльності за Договором № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002, укладеним між ПАТ «Укргазвидобування», компанією Місен Ентерпрайзіс АБ та ТОВ «Карпатигаз», видобуті в грудні 2016 р., січні 2017 р., лютому 2017 р., березні 2017 р. та квітні 2017 р. 224 177, 706 тис.м.куб. природного газу, 11 829, 587 тон газового конденсату, 890,439 тон нафти за актами приймання-передачі природного газу, газового конденсату, нафти є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає передчасними та відмовляє відповідачу у задоволенні зустрічних позовних вимог в частині стягнення з позивача заборгованості в розмірі 52 954 385, 92 грн., пені в сумі 2 860 019, 44 грн., компенсаційної плати у розмірі 3% річних в сумі 317 502, 65 грн., інфляційних втрат у розмірі 807 459, 50 грн., з наступних підстав.

Відповідач у зустрічній позовній заяві стверджує, що на виконання умов Договору він надав позивачу послуги з видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу у грудні 2016 року у кількості 20 939, 840 тис.м.куб. на суму 12 333 804, 61 грн., у січні 2017 року у кількості 21 435, 750 тис.м.куб. на суму 12 535 394, 56 грн., у лютому 2017 року у кількості 19 219,765 тис.м.куб. на суму 11 210 639, 38 грн., у березні 2017 року 23 529,882 тис.м.куб. природного газу на суму 13 596 792, 49 грн., а також послуги з видобутку, збору, підготовці та транспортуванню газового конденсату у грудні 2016 року у кількості 734, 399 тон на суму 780 504, 57 грн., у січні 2017 року у кількості 763, 349 тон на суму 811 272, 05 грн., у лютому 2017 року у кількості 680,201 тон на суму 722 904, 03 грн., у березні 2017 року на суму 963 074, 23 грн.

За результатами надання послуг відповідачем складені Акти приймання-передачі наданих послуг № 12/16-1 від 31.12.2016, № 12/16-2 від 31.12.2016, № 12/16-3 від 31.12.2016, № 01/17-1 від 31.01.2017, № 01/17-2 від 31.01.2017, № 01/17-3 від 31.01.2017, № 02/17-1,№ 02/17-2 та № 02/17-3 від 28.02.2017, № 03/17-1, № 03/17-2 та № 03/17-3 від 31.03.2017, які направлено на адресу позивача для підписання та оплати. Проте, позивач належним чином взяті на себе договірні зобов'язання не виконав, надані послуги у встановлені строки не оплатив, акти приймання-передачі наданих послуг не підписав.

Відповідач вказує, що враховуючи умови п. 4.2. Договору та згідно з приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України позивач повинен був здійснити попередню оплату за послуги, надані у січні 2017 року не пізніше 26.01.2017; здійснити попередню оплату за послуги, надані у лютому 2017 року не пізніше 23.02.2017 року; здійснити повну оплату послуг, наданих у грудні 2016 року не пізніше 26.01.2017; здійснити повну оплату послуг, наданих у січні 2017 року не пізніше 23.02.2017 року.

Так, як зазначалось судом вище, відповідно до п. 4.1. Договору на підставі Актів приймання-передачі вуглеводнів, які складаються сторонами на пунктах поставки вуглеводнів, Виконавець складає та разом із Замовником підписують Акти приймання-передачі наданих послуг по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу, газового конденсату та нафти не пізніше п'ятого робочого дня місяця, наступного за звітним.

Оплата за послуги здійснюється шляхом передоплати у розмірі 25% від вартості фактично наданих послуг за попередній місяць до 20 числа поточного місяця на підставі наданого оригіналу рахунку-фактури та сплати решти суми по факту надання послуг після підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг до 20 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг. Оплата послуг, передбачених даним Договором, здійснюється грошовими коштами або, за згодою сторін, іншим способом, що не суперечить вимогам чинного законодавства України (п.п. 4.2., 4.3. Договору).

Виходячи з вищевказаних умов Договору, після закінчення звітного місяця сторонами повинні бути складені та підписані акти приймання-передачі вуглеводнів, на підставі яких сторони складають та підписують акти наданих послуг, які сплачуються позивачем по факту наданих послуг після підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг.

Під час розгляду справи судом встановлено, що направлені відповідачем Акти приймання-передачі наданих послуг з боку позивача не підписані.

При цьому, суд зазначає, що згідно з п. 4.2. Договору сплата передоплати здійснюється у розмірі 25% від вартості фактично наданих послуг за попередній місяць, тобто в січні 2017 року позивач повинен був оплатити 25% передоплати від вартості послуг, наданих за грудень 2016 року, в лютому 2017 року - 25% від вартості послуг, наданих за січень 2017 року, в березні 2017 року - 25% від вартості послуг, наданих за лютий 2017 року.

Проте, оскільки сторонами не підписувались Акти приймання-передачі вуглеводнів та Акти приймання-передачі наданих послуг, через що, зокрема, неможливо визначити передбачений умовами договору розмір попередньої оплати, суд вважає, що станом на час розгляду справи у відповідача не настало право вимоги виконання позивачем зобов'язання з оплати наданих послуг, у зв'язку з чим зустрічні позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані у період з грудня 2016 року по березень 2017 року послуги в сумі 52 954 385, 92 грн. є передчасними та задоволенню не підлягають.

Як наслідок, суд відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 2 860 019, 44 грн., 3% річних в сумі 317 502, 65 грн., інфляційних втрат в сумі 807 459, 50 грн., оскільки судом не встановлено порушення з боку позивача взятих на себе зобов'язань щодо оплати наданих послуг у період з грудня 2016 по березень 2017 року.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено обґрунтованість заявлених первісних позовних вимог, вони підлягають задоволенню, тоді як зустрічні позовні вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за первісним позовом та за зустрічним позовом покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28; код ЄДРПОУ 30019775) передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 13-19; код ЄДРПОУ 30162340) як Оператору спільної діяльності за Договором № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування», компанією Місен Ентерпрайзіс АБ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз», видобуті у грудні 2016 року, січні 2017 року, лютому 2017 року, березні 2017 року та квітні 2017 року 244 177, 706 тис.м.куб. природного газу, 11 829,587 т газового конденсату, 890,439 тон нафти за актами приймання-передачі природного газу, газового конденсату, нафти.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28; код ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 13-19; код ЄДРПОУ 30162340) витрати по сплаті судового збору у розмірі 240 000 (двісті сорок тисяч) грн. 00 коп.

4. Видати наказ.

5. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.07.2017.

Суддя М.Є. Літвінова