Рішення № 67684949, 11.07.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2017 Справа № 904/5863/17

За позовом ОСОБА_1, м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ" ("ДНІПРОВАЖПАПІРМАШ ім. Артема") (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 98, код ЄДРПОУ 00218911)

про стягнення середнього заробітку за час розрахунку при звільнені, індексу інфляції

Суддя Владимиренко І.В.

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1, особисто

від відповідача: представник Олійник О.М., дов. № 80 від 19.05.17р.

В провадженні господарського суду Дніпропетровської області з 16.12.2014р. перебуває справа про банкрутство Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ" ("ДНІПРОВАЖПАПІРМАШ ім. Артема").

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у проваджені якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про стягнення заробітної плати. Аналогічні положення містяться в п. 7 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

16.05.17р. до господарського суду Дніпропетровської області від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ" ("ДНІПРОВАЖПАПІРМАШ ім. Артема") про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час розрахунку при звільнені, індексу інфляції та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 16.05.17р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.06.17 р. о 12:00год., залучено розпорядника майна Ткаченко Дениса Володимировича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, зобов'язано позивача - надати суду оригінали доданих до позову документів (для огляду); докази на підтвердження обставин та фактів, викладених в заяві, нормативне та документальне обґрунтування заявлених вимог, копії витребуваних документів - у справу, розрахунок заявлених позовних вимог, надати суду розрахунок середнього заробітку за затримки розрахунку на 21.06.17р. (включно). відповідача - надати документи, підтверджуючі правовий статус; пояснення по суті позову, їх нормативне і документальне обґрунтування, нормативне та документальне обґрунтування заперечень на позов; довіреність на представника, копії витребуваних документів - у справу, довідку про нарахування та не виплату заробітної плати ОСОБА_1, надати суду розрахунок середнього заробітку за затримки розрахунку на 21.06.17р. (включно).

Ухвалою суду від 21.06.17р. відкладено розгляд позовної заяви на 11.07.17р. о 11:45год. Зобов'язано надати: позивача - надати суду розрахунок заявлених позовних вимог, надати суду розрахунок середнього заробітку за затримки розрахунку на 11.07.17р. (включно). відповідача - надати суду розрахунок середнього заробітку за час розрахунку при звільнені, індексу інфляції на 11.07.17р. (включно).

11.07.2017р. на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення (збільшення) розміру позовних вимог.

Заява позивача про уточнення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому прийнята судом до розгляду.

Розглядаються уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги визнав повністю про що надав відповідний відзив.

Позивач погодився з відповідачем щодо визнання відповідачем повністю уточнені позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні 11.07.17р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з 08.11.1964р. на підставі наказу №894 прийнятий на посаду механіка технолога Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема, що підтверджується відповідною відміткою в трудовій книзі позивача.

Наказом № 353/к від 09.12.2013р. Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема позивача відповідно до ст.38 КЗпП України звільнено.

У зв'язку з тим, що відповідач на даний час не розрахувався з позивачем в день звільнення, позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області для захисту своїх прав.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.16р. позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 98, код ЄДРПОУ 00218911) на користь ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 19 849 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 30 коп. - суму заборгованості з заробітної плати; 29 916 (двадцять дев'ять тисячі дев'ятсот шістнадцять) грн. 88 коп. - сума середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2016 року не виконано, кошти від Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ" ("ДНІПРОВАЖПАПІРМАШ ім. Артема") на користь ОСОБА_1 не надходили.

У зв'язку з тим, що позивачу не було виплачено належну йому заробітну плату, останнім нараховано та заявлено до стягнення з відповідача компенсацію середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 27.04.2016 року по 11.07.2017 року у сумі 31 167,76 грн.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Обчислення середньої заробітної плати для нарахування компенсації за час затримки працівникові всіх належних йому сум, проводиться у відповідності до порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Нарахування виплат провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абз. 1 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100).

Приписами п. 20 постанови пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999 року встановлено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Положеннями ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Враховуючи зазначене, та те, що прострочення сплати заробітної плати з боку відповідача має місце, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені за період з 27.04.2016 року по 11.07.2017 року (по день постановлення рішення) відповідно до вимог ст. 117 КЗпП у загальній сумі 31 167,76грн.

Враховуючи вищенаведене, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені за період з 27.04.2016 року по 11.07.2017 року задовольняються господарським судом у розмірі 31 167,76 грн.

Позивач також просить суд стягнути на його користь суму індексації заробітної плати у розмірі 22 768,97 грн.

Згідно розрахунку індексації заробітної плати який надав відповідач та з яким погодився позивач, за період з 01.02.13р. по 31.05.17р. становить 22 768,97 грн. Зазначений розрахунок сторони не оспорюють, а тому у суду відсутні підстави визнавати його не допустимим та не належним доказом.

Відповідно до ч. 5 ст. 95 КЗпП України і ст.33 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Таким чином, що індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Індексація заробітної плати працівників провадиться відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

У відповідності з положеннями ч.5 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до ч. 1 ст.4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, в якому індекс споживчих цін не перевищив поріг індексації, зазначений в частині першої цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Зазначений порядок індексації, заробітної плати передбачений і п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями.

У рішенні Конституційного суду України від 15.10.2013 №9-рп/2013 зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Статтею 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», визначені джерела коштів на проведення індексації грошових доходів населення. Частиною 6 цієї статті зазначено, що проведення індексації грошових коштів доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загального обов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Пунктом 14 Прикінцевих положень цього Закону Кабінету Міністрів України доручено за результатами першого півріччя 2015 року та з урахуванням економічної ситуації затвердити порядок проведення індексації заробітної плати, грошового забезпечення, пенсійних та соціальних виплат.

Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» також зобов'язано Кабінет Міністрів України затвердити особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на 2015 рік.

Проте рішення про затвердження особливого порядку індексації до цього часу не прийнято.

Аналіз наведених нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації працівників бюджетних установ у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на 2015 рік, дає підстави для нарахування індексації заробітної плати у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Щодо ч.6 ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» як було зазначено вище, цією нормою визначається джерело коштів на проведення індексації. Зазначена норма безпосередньо не скасовує виплату індексації заробітної плати та не пов'язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів. Відповідач не надав доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого він фінансується, гроші на індексацію заробітної плати відсутні.

За вказаних умов, невиплата індексації заробітної плати є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.

Подібне розуміння можливості обмежень прав власності на майно відповідає загальноєвропейським стандартам у галузі права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність». Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу №1.

Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).

У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Таким чином, з урахуванням того, що позивач погоджується із сумою індексації заробітної плати визначеної відповідачем, загальна сума заборгованості з індексації за період з 01.02.13р. по 31.05.17р. визнається судом у сумі 22 768,97 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сплату судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, стягнути з відповідача судовий збір у сумі 1 600,00 грн. в дохід держбюджету.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ" ("ДНІПРОВАЖПАПІРМАШ ім. Артема") (49098, м. Дніпро, вул. Любарського, 98, код ЄДРПОУ 00218911) на користь ОСОБА_1 (49051, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.04.2016 року по 11.07.2017 року року у сумі 31 167 (тридцять одна тисяча сто шістдесят сім) грн. 76 коп., заборгованості з індексації за період з 01.02.13р. по 31.05.17р. у сумі 22 768 (двадцять дві тисячі сімсот шістдесят вісім) грн. 97 коп. Видати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖПАПІРГІРМАШ" ("ДНІПРОВАЖПАПІРМАШ ім. Артема") (49098, м. Дніпро, вул. Любарського, 98, код ЄДРПОУ 00218911) на користь державного бюджету (одержувач - Управління Державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра, ЄДРПОУ 37989269, р/р 31214206783005, банк одержувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. - судового збору. Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 12.07.2017

Суддя І.В. Владимиренко