Рішення № 67684868, 10.07.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/22/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2017 Справа № 908/1006/17

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН», 54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, поштова адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Фалеївська 9-Б

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «МІК», 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69-А

про стягнення 10 539,14 грн.

Суддя Горохов І.С.

Представники сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 10.05.2017.

Суть спору:

До господарського суду Запорізької області звернулося ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН», м. Миколаїв до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «МІК», м. Запоріжжя про стягнення 10 539,14 грн.

16.05.2017 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 16.05.2017 порушено провадження у справі № 908/1006/17, присвоєно справі номер провадження 15/22/17, судове засідання призначене на 31.05.2017. Ухвалою суду від 31.05.2017 розгляд справи відкладався на 31.05.2017.

Ухвалами суду від 31.05.2017 та 19.06.2017 розгляд справи відкладався на 19.06.2017 та 10.07.2017.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі документальними доказами.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в порушення зобовязань за договором поставки відповідач не виконав умови договору, а саме: поставив твар з порушенням строку. У звязку з чим просить стягнути пеню за період з 21.11.2016 по 15.12.2016 в сумі 907,14 грн. та штрафу в сумі 9 632,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на приписи ст. ст. 509, 526, 530, 639, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України та умови договору поставки.

У судовому засіданні 10.07.2017 представник позивача не зявився, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 10.07.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника відповідача, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд встановив наступне.

12.03.2016 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством «НІБУЛОН» (покупець, позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «МІК» (постачальник, відповідач) укладений договір поставки № NВ-214-16 (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити та передати покупцю у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до пункту 1.2. договору кількість, асортимент та вартість товару вказується у додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 5.2 договору товар поставляється на умовах, визначених у додаткових угодах до цього договору. Строк поставки товару зазначається у додаткових угодах до цього договору (п. 5.3 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017, а в частині зобов'язань за цим договором, які є невиконаними на зазначену дату - до повного виконання сторонами зобов'язань за договором (п. 9.1 договору).

26.09.2016 сторони уклали додаткову угоду № NВ-214-16/8 до договору поставки № NВ-214-16 від 12.03.2016 (додаткова угода).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець оплатити та прийняти наступний товар: костюм утеплений (куртка + напівкомбінезон) чол. у кількості 56 шт.

Пунктом 2 додаткової угоди встановлено, що загальна вартість товару за цією додатковою угодою до договору складає 48 160,00 грн.

Пункт 3 додаткової угоди узгоджено умови проведення оплати товару: 50% передплата протягом 5-х банківських днів після підписання додаткової угоди та отримання рахунку, 50% протягом 5-х банківських днів з моменту отримання товару.

Строк поставки товару відповідно до п. 6 додаткової угоди складає 38 календарних днів з моменту виконання умов оплати згідно п. 3 даної додаткової угоди.

В іншому, що не зазначено у даній додатковій угоді, сторони керуються умовами договору (п. 7 додаткової угоди).

Сторони не надали доказів припинення дії договору, отже, його умови є чинними на момент розгляду даної справи судом.

11.10.2016 позивачем отримано рахунок-фактуру № СФ-10/11/20 від 11.10.2016 на суму 48 160,00 грн.

13.10.2016 позивачем було здійснено оплату в розмірі 24 080,00 грн., що складає 50% від загальної суми зазначеної в рахунку-фактурі та підтверджується платіжним дорученням № 53713.

Перша поставка товару в кількості 15 шт. на суму 12 900,00 грн. відбулась 13.12.2016 про, що свідчить відмітка на видатковій накладній № РН-12/12/06 від 12.12.2016. Порушення строку складає 23 дня.

Друга поставка товару в кількості 41 шт. на суму 35 260,00 грн. відбулась 15.12.2016 про, що свідчить відмітка на видатковій накладній № РН-12/14/30 від 14.12.2016. Порушення строку складає 25 дня.

Відповідач неналежно виконав договірні зобов'язання, визначені договором, що полягає у простроченні поставки товару.

06.12.2016 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 15338/3-16/42 в семиденний строк сплатити неустойку та штраф, яка залишена без задоволення.

З урахуванням вищевикладеного, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.

Аналіз норм чинного законодавства та наданих матеріалів, дає суду можливість зробити висновки, що правовідносини сторін врегульовані договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних обєктивних обставин.

За порушення виконання відповідачем грошового зобовязання позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 21.11.2016 по 15.12.2016 в сумі 907,14 грн. та штрафу в сумі 9632,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2 договору встановлено, що у разі несвоєчасної поставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на день виконання зобов'язань, обчислену від вартості непоставленого у строк товару, за кожний календарний день прострочення.

Пунктом 8.3. договору встановлено, що у разі прострочення поставки товару більше ніж на п'ять днів, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від суми додаткової угоди, за якою відбулось прострочення поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Прострочення поставки товару доведено матеріалами справи.

Судом перевірено правильність нарахування сум, та встановлено, що стягненню підлягає сума пені в розмірі 901,35 грн. подвійної облікової ставки НБУ за період з 21.11.2016 по 15.12.2016. У стягненні пені в розмірі 5,79 грн. суд відмовляє внаслідок помилковості розрахунку.

Таким чином, позовні вимоги судом задовольняються частково.

Також відповідачем надано клопотання від 07.07.2017 щодо зменшення розміру штрафних санкцій на 50% до суми 5269,57 грн. з посиланням на недобросовісне виконання позивачем власних зобовязань з оплати товару, оскільки позивачем прострочено оплату другої частини вартості товару на 10 днів.

Розглянувши клопотання відповідача, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання, оскільки добровільно погоджено умови договору, якими саме і визначено нарахування штрафних санкцій та їх розмір, який не є невідповідним наслідкам порушення зобовязання. Передплату позивачем було здійснено своєчасно та відповідно до умов договору. Недобросовісне виконання позивачем умов договору з оплати другої частини за поставлений товар, на які посилається відповідач, може бути предмет іншого спору та підставою для подання позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «МІК» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69-А; ідентифікаційний код 30105738) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, поштова адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Фалеївська 9-Б; ідентифікаційний код 14291113) пеню в розмірі 901,35 грн. (девятсот одна гривня 35 коп.), штрафу в сумі 9632,00 грн. (девять тисяч шістсот тридцять дві гривні 00 коп.), судовий збір в розмірі 1599,12 грн. (одна тисяча пятсот девяносто девять гривень 12 коп.). Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 12 липня 2017 року.

Суддя І. С. Горохов