Рішення № 67684845, 07.07.2017, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" (далі - позивач, ПрАТ "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" (далі - відповідач, ПрАТ "СК "Страховий капітал") про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 24 257, 23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" на підставі договору страхування "ПРОСТО-КАСКО ПЛЮС" № PKS 1501166 від 25.09.2015 року, страхового акту № 114237 від 29.06.2016 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 05.06.2016 року за участю застрахованого транспортного засобу IVECO, д/н НОМЕР_1, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 24 757, 23 грн., а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія ВАЗ, д/н НОМЕР_2, була застрахована у відповідача на підставі Полісу № АЕ/7036297 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2017 року порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.07.2017 року за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача наполягав на позові, надавав усні пояснення по справі.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 07.07.2017 року відповідно до ст. 85 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2015 року між ПрАТ "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" та ТОВ "Київ - Транс - Буд" укладено договір страхування "ПРОСТО-КАСКО ПЛЮС" № PKS 1501166 (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом IVECO, д/н НОМЕР_1.

Відповідно до п. 9 Договору страхування на умовах цього Договору підлягають такі ризики:

- пошкодження;

- незаконне заволодіння.

Договір страхування укладено на термін з 30.09.2015 року по 29.09.2016 року.

05.06.2016 року в місті Києві на вулиці Кільцева Дорога сталася дорожньо-транспортна пригода: водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_3, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4, що належить ТОВ "Київ - Транс - Буд", в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 07.07.2016 р. по справі № 759/8430/16-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до Звіту № 114237 про визначення розміру заподіяної шкоди ФОП ОСОБА_3, вартість відновлювального ремонту IVECO, д/н НОМЕР_1 становить 28 707, 23 грн.

Відтак, позивач на підставі договору страхування "ПРОСТО-КАСКО ПЛЮС" № PKS 1501166 від 25.09.2015 року, страхового акту № 114237 від 29.06.2016 року, постанови Святошинського районного суду міста Києва від 07.07.2016 року по справі № 759/8430/16-п, внаслідок завданої шкоди застрахованому транспортному засобу під час спірної ДТП здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 24 757, 23 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 11430 від 30.06.2016 року.

Відповідно до ст. 993 ЦК України виплата страхового відшкодування страхувальнику є юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні норми містить стаття 27 Закону України "Про страхування", за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке право позивач може реалізувати, звернувшись за виплатою і до страхової компанії (відповідача), яка застрахувала цивільну відповідальність особи, яка завдала шкоди, на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", адже за змістом статті 3 цього Закону одним із принципів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є гарантоване забезпечення відшкодування шкоди потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ВАЗ, була застрахована ПрАТ "СК "Страховий капітал" на підставі Полісу № АЕ/7036297 зі строком дії з 19.07.2016 року по 18.07.2017 року, цим полісом встановлено франшизу в розмірі 500, 00 грн.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно із статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, які не відшкодовуються страховиком за договором страхування.

Отже, в даному випадку саме відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності автомобіля НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_2, тобто особи, яка визнана винною у ДТП, має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_5, за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації вищевказаного автомобіля була застрахована у ПрАТ "СК "Страховий капітал" за полісом № АЕ/7036297.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Частиною 2 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, у зв'язку із настанням страхового випадку - пошкодженням ОСОБА_2 автомобіля НОМЕР_4, у відповідача виник обов'язок відшкодувати останньому витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування застрахованого автомобіля НОМЕР_4 у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку - до ПрАТ "СК "Страховий капітал".

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" (01032, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 33-Б, приміщення 36; ідентифікаційний код 32206908) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" (04050, місто Київ, вулиця Герцена, будинок 10; ідентифікаційний код 24745673) 24 257, 23 грн. страхового відшкодування та 1 600, 00 грн. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 12.07.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко