Постанова № 67684812, 11.07.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 року Справа № 927/1131/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Палій В.В. і Селіваненко В.П.,

розглянувши касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017

зі справи № 927/1131/15

за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ашер", м. Чернігів,

про стягнення 68 000 грн.,

та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ашер" (далі - Товариство)

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення)

про визнання рішення недійсним,

за участю представників сторін:

позивача - Підгорного К.Є.,

відповідача - Кравченко О.К.,

ВСТАНОВИВ:

Відділення в серпні 2015 року звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Товариства на підставі рішення адміністративної колегії Відділення від 19.03.2013 № 48-К зі справи № 1/12-22-13 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК) 34 000 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 34 000 грн. пені за прострочення сплати штрафу.

Товариство 10.09.2015 подало зустрічний позов про визнання Рішення АМК недійсним.

Справа неодноразово розглядалася господарськими судами.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.01.2017 (суддя Фетисова І.А.) первісний позов задоволено повністю, а в задоволенні зустрічного позову відмовлено. Рішення місцевого суду мотивовано пропуском Товариством встановленого статтею 60 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) двомісячного строку для оскарження Рішення АМК та обов'язковістю виконання чинного Рішення АМК.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 (колегія суддів у складі: Куксов В.В. - головуючий суддя, судді Станік С.Р., Тищенко А.І.) зазначене рішення місцевого суду зі справи скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким у первісному позові відмовлено, а зустрічний позов задоволено. Постанову апеляційного суду зі справи з посиланням на приписи статті 59 Закону № 2210 мотивовано невідповідністю висновків, викладених у Рішенні АМК, обставинам справи, а також тим, що строк оскарження Рішення АМК відповідачем не пропущений через неодержання ним належної копії Рішення АМК.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Відділення просить зазначену постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення первісного позову і відмову в зустрічному позові.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши присутніх представників позивача та відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим господарським судом у справі встановлено, що:

- Рішенням АМК:

визнано, що Товариство, не надавши інформацію територіальному відділенню на вимогу його голови від 08.06.2012 № 02-26/1-2556/18 у строк, встановлений головою територіального відділення, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону № 2210, у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки (пункт 1);

за вчинення зазначеного порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 34 000 грн. (пункт 2);

зобов'язано Товариство надати Відділенню інформацію, передбачену вимогою голови від 08.06.2012 № 02-26/1-2556/18, у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання Рішення АМК (пункт 3);

- копія Рішення АМК направлена Відділенням до Товариства разом з супровідним листом від 04.04.2013 № 02-26/1-1684, які отримані представником Товариства 08.04.2013, що підтверджується копією листа Центру поштового зв'язку № 1 Харківської дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 06.08.20163 № 09-01-1590;

- відповідно до супровідного листа від 04.04.2013 № 02-26/1-1684 додатком до нього зазначено копію Рішення АМК в 1 прим. на 3 арк. Лист містить інформацію про прийняте Відділенням рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, порядок оплати штрафу та інформацію про надання до Відділення доказів оплати штрафу, підстави для нарахування 1,5 % пені;

- примірник отриманого Товариством Рішення АМК та оригінал Рішення АМК повністю збігаються за текстом, окрім відсутніх оригіналів підписів членів і голови адміністративної колегії та наявних штампу "копія", штампу про завірення 19.03.2013, підпису відповідальної особи та печатки загального відділу органу Відділення на примірнику, отриманому Товариством;

- Відділенням було доведено до Товариства порядок оскарження Рішення АМК і останньому було відомо про це саме з примірника отриманого ним 08.04.2013 Рішення АМК (зокрема, про можливість і строки його оскарження саме до господарського суду);

- двомісячний строк оскарження Рішення АМК слід рахувати з 09.04.2013;

- матеріали справи № 1/12-22-13 не містять доказів направлення Товариству іншого примірника Рішення АМК, ніж надісланий супровідним листом від 04.04.2013 № 02-26/1-1684 та який Товариством використано у процесі оскарження до адміністративного суду;

- Товариством 23.04.2013 (у встановлений законом двомісячний строк для оскарження до господарського суду) подано адміністративний позов про визнання протиправним та скасування Рішення АМК до Чернігівського окружного адміністративного суду;

- постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 у справі № 825/1605/13-а позов Товариства задоволено в повному обсязі;

- підставами подання даного адміністративного позову була зазначена Товариством (що й досліджувалось судом) відсутність у Відділення повноважень на здійснення дослідження ринку поза межами Харківської області (з огляду на відсутність відповідного доручення голові Відділення), тоді як Товариство зареєстроване у місті Чернігові;

- ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 у справі № 825/1605/13-а: названу постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 скасовано; провадження у справі за адміністративним позовом Товариства до Відділення про визнання протиправним та скасування Рішення АМК закрито; роз'яснено Товариству право на звернення до суду в порядку господарського судочинства;

- Товариство звернулося до господарського суду із зустрічним позовом 10.09.2015;

- для Товариства встановлений законом двомісячний строк оскарження Рішення АМК закінчився 10.06.2013 (09.06.2013 - неділя); в зазначений строк Товариство до господарського суду не звернулося;

- строк добровільної сплати штрафу Товариством сплив 10.06.2013; доказів оплати штрафу на підставі Рішення АМК Товариством не надано;

- Відділення здійснило нарахування пені за період з 11.06.2013 по 03.08.2015 (784 дні) у сумі 399 840 грн.;

- розмір пені за прострочення сплати штрафу (з урахуванням законодавчого обмеження її максимального розміру) складає 34 000 грн.

Апеляційним судом додатково встановлено, що:

- згідно з пунктом 3.13.2 Інструкції з діловодства у структурних підрозділах Антимонопольного комітету України, затвердженої наказом голови Антимонопольного комітету України від 01.08.1997 № 54/01 (далі - Інструкція), копія документа відтворюється рукописним або машинописним способами, текст документа відтворюється повністю, включаючи елементи бланка, засвідчується підписом службової особи, яка підтверджує відповідність змісту копії оригіналові, і скріплюється печаткою (не гербовою). Засвідчувальний напис складається за такою формою: слово "Вірно", найменування посади, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, дата засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту "підпис";

- оригінал Рішення АМК підписано головою, членами колегії, виконавцем Г.Сєдих, юрисконсультом Д.Нестерцов, секретарем колегії І.Ковтун;

- направлена Товариству копія Рішення АМК не відповідає оригіналу, оскільки на ній відсутні як підписи голови та членів колегії, так і позначка про те, що ці підписи були вчинені. Відсутні назви посад, прізвища та підписи трьох посадових осіб, які також підписали Рішення АМК (виконавця Г.Сєдих, юрисконсульта Д. Нестерцова, секретаря колегії І. Ковтун);

- 22.10.2015 Товариство належним чином ознайомилось з оригіналом Рішення АМК у засіданні господарського суду Чернігівської області, що підтверджується протоколом судового засідання від 22.10.2015;

- строк на оскарження Рішення АМК Товариству слід рахувати з 22.10.2015;

- Товариство, подавши зустрічний позов до господарського суду Чернігівської області 10.09.2015, не пропустило строку на оскарження Рішення АМК;

- Товариство є юридичною особою, його місцезнаходженням є Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Борисенка, 47;

- 15.06.2012 на адресу Товариства надійшла вимога Відділення від 08.06.2012 № 02-26/1-2558/18 про надання інформації в зв'язку з проведенням дослідження ринку прийому (збору) склотари на підставі діючого законодавства та доручень голови Антимонопольного комітету України від 10.04.2012 № 12-01/2305 та від 26.04.2012 № 13-01/222 щодо надання Відділенню повноважень з дослідження ринку прийому (збору) склотари за межами Харківського регіону; суб'єкту господарювання належало надати необхідну інформацію в строк до 20.06.2012;

- Товариство листом від 19.06.2012 за № 563 просило для надання відповіді на зазначену вимогу надати належним чином завірені копії названих доручень голови Антимонопольного комітету України щодо надання повноважень щодо дослідження ринку прийому (збору) склотари за межами Харківського регіону; направлення цього листа підтверджується копією фіскального чека Укрпошти від 20.06.2012;

- Відділенням відповіді на лист від 19.06.2012 Товариству не надано;

- позивач листом від 01.02.2013 № 02-26/1-639 направив Товариству копію розпорядження адміністративної колегії Відділення від 30.01.2013 № 24-рк про початок розгляду справи № 1/12-22-13 за ознаками вчинення Товариством порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- вимогою від 07.02.2013 № 02-26/1-756 Відділення вимагало від Товариства надання зазначених у вимозі копій документів та повідомлення про причини неподання інформації на вимогу від 08.06.2012 № 02-26/1-2556/18;

- Товариство листом від 19.02.2013 № 149 надало відповідь, у якій, зокрема, зазначило, що єдиною причиною неподання запитуваної інформації є відмова Відділення ознайомити Товариство з документами, на підставі яких територіальне відділення має право таку вимогу заявляти. До листа додано копії витребуваних вимогою від 07.02.2013 документів, крім пункту 2 вимоги. Направлення листа за адресою підтверджується копією фіскального чека Укрпошти від 19.02.2013 та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення адресату;

- листом від 04.03.2013 № 02-26/1-1232 Відділення надіслало Товариству копію подання про попередні висновки у справі № 1/12-22-13;

- листом від 13.03.2013 № 206 Товариство повідомило Відділення про свою незгоду з висновками подання. Просило надіслати на його адресу копії доручень голови Антимонопольного комітету України на підтвердження повноважень з дослідження ринку прийому (збору) склотари за межами Харківського регіону. Отримання листа адресатом підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення;

- дорученням від 10.04.2012 № 12-01/2305 Відділення уповноважено провести дослідження щодо наявності в діях ПАТ "САН ІНБЕВ Україна" та його дистриб'юторів на ринках прийому (збору) склотари ознак порушення, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 6 Закону № 2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються розподілу прийому (збору) склотари за територіальним принципом; прийняття розпорядження про початок розгляду справи, подання про попередні висновки та проект рішення у справі попередньо погодити з Комітетом;

- дорученням від 26.04.2012 № 13-01/222 Відділення уповноважено на дослідження ринку прийому (збору) склотари;

- Відділенням не подано доказів звернення з листом від 23.03.2012 № 02-24/1-145 до голови Антимонопольного комітету України щодо надання повноважень на здійснення дослідження ринку прийому (збору) склотари за межами Харківської області для перевірки необхідної інформації;

- Відділення не було уповноважене на здійснення дослідження ринку прийому (збору) склотари за межами Харківського регіону, як про це ним вказано у вимозі від 08.06.2012, направленій Товариству;

- відповідно до письмових пояснень Відділення від 16.10.2015 головою Антимонопольного комітету України на розгляд Відділенню не передавались матеріали (справи) стосовно дослідження ринку прийому (збору) склотари, в тому числі відносно ПАТ "САН ІНБЕВ Україна" та його дистриб'юторів.

Причиною виникнення спору зі справи є питання щодо наявності правових підстав для визнання Рішення АМК недійсним, а також намагання Відділення стягнути штраф згідно з Рішенням АМК, яке у встановленому порядку не скасовано та недійсним не визнано.

У судовому процесі в господарських судах позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні та фізичні особи.

Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

За приписами статті 60 Закону № 2210 рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

Відповідно до пункту 13 розділу VIIІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Зазначені норми статті 12 ГПК України та статті 60 Закону № 2210 щодо підвідомчості справ зі спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам якраз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме - вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.

Таку ж правову позицію викладено як у пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (далі - Постанова № 15), так і в постанові Верховного Суду України від 13.10.2009 зі справи № 6/388 та в пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005, де також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, спори з відповідних правовідносин підвідомчі саме господарським судам України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України визначено статтею 59 Закону № 2210.

Згідно з частиною першою статті 60 Закону № 2210 заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Отже, передбачений цією статтею строк є присічним. Таку ж правову позицію відображено в постанові Верховного Суду України від 29.05.2007 № 9/205-06-5910 та пункті 2 Постанови № 15.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 2 Постанови № 15 закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Таку ж норму стосовно обов'язковості рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень містить й частина друга статті 56 Закону № 2210.

Згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону № 2210 за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону № 2210 у разі несплати штрафу в строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

З огляду на наведене суд першої інстанції, беручи до уваги чинність Інструкції та встановивши, що: одержаний Товариством примірник Рішення АМК та його оригінал повністю збігаються за текстом; Товариство, будучи обізнаним (щонайменше з 08.04.2013 з примірника отриманого ним Рішення АМК) про можливість його оскарження до господарського суду протягом двох місяців, своїм правом у встановленому порядку не скористалося, а звернулося з цього приводу до адміністративного суду; Товариством пропущено присічний двомісячний строк на оскарження Рішення АМК; названий присічний строк пропущено Товариством не внаслідок необізнаності щодо наявності Рішення АМК, його змісту чи порядку оскарження, а через порушення встановлених правил підвідомчості судових спорів; Товариством добровільно штраф не сплачено; Відділенням нарахована пеня за прострочення сплати штрафу з урахуванням законодавчого обмеження її максимального розміру, -

обґрунтовано задовольнив позовні вимоги Відділення, відмовивши в задоволенні зустрічного позову Товариства.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції, неправильно застосувавши приписи статей 32, 33, 34, 36, 43 ГПК України та частини першої статті 60 Закону № 2210, безпідставно вдався до довільної переоцінки встановленого місцевим судом факту отримання 08.04.2013 Товариством засвідченого примірника (копії) Рішення АМК (без встановлення факту непідписання цього Рішення АМК зазначеними в ньому головою і членами колегії та без врахування необов'язковості підписів виконавця Сєдих Г., юрисконсульта Нестерцова Д., секретаря колегії Ковтун І., а, отже, й без визнання виявлених недоліків такими, що впливають на чинність Рішення АМК, викривляють його зміст або перешкоджають можливості його судового оскарження), не порівнявши змісту одержаного Товариством Рішення АМК із змістом його оригіналу та не дослідивши фактичного обмеження в зв'язку з цим прав Товариства, а тому й всупереч приписам пунктів 7, 8 частини другої статті 105 ГПК України, не спростувавши висновків суду першої інстанції стосовно одержання Товариством Рішення АМК саме 08.04.2013, дійшов помилкового висновку про початок строку оскарження Товариством Рішення АМК з 22.10.2015 (не врахувавши, навіть, обставини його оскарження Товариством до окружного адміністративного) та безпідставно скасував законне і обґрунтоване рішення місцевого господарського суду зі справи.

З огляду на наведене постанова апеляційного господарського суду зі справи підлягає скасуванню відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України, а рішення суду першої інстанції за відсутності передбачених законом підстав для його зміни або скасування має бути залишено в силі як таке, що відповідає встановленим попередніми судовими інстанціями фактичним обставинам та прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 49, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 зі справи № 927/1131/15 скасувати.

3. Рішення господарського суду Чернігівської області від 17.01.2017 зі справи № 927/1131/15 залишити в силі.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ашер" на користь Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. судового збору з касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Чернігівської області.

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій

Суддя В.Селіваненко