Постанова № 67684416, 11.07.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 року Справа № 910/3515/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києвана постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 у справі№ 910/3515/17 Господарського суду міста Києваза позовомКиївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Київської міської ради доОбслуговуючого кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру № 7 з розробки Бортницького родовища пісків"провитребування земельної ділянкиза участю представників: прокуратуриПаршутіна Ю.А. - посв.№044787позивачане з'явивсявідповідачаБуртовий М.В. - предст., дов. від 14.03.17

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 у справі №910/3515/17 (суддя Лиськов М.О.) зупинено провадження у цій справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 753/5207/17.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 (судді: Гончаров С.А. - головуючий, Куксов В.В., Скрипка І.М.) перевірену ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Заступник прокурора міста Києва подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить ухвалу та постанову про зупинення провадження у справі скасувати, справу направити на розгляд по суті до суду першої інстанції. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про неправильне застосування судами статей 43, 79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки обставини щодо змісту прав позивача як дійсного власника спірної земельної ділянки, особи теперішнього її користувача не залежать від встановлення дійсності правочину, укладеного відповідачем та третьою особою без відома власника, та можуть бути встановлені судом самостійно; заявник звертає увагу, що на спірну земельну ділянку накладено обтяження, а тому навіть у разі задоволення позову про визнання договору недійсним із застосуванням наслідків реституції, земельна ділянка не буде зареєстрована за іншою особою; вважає, що подане відповідачем клопотання не сприяє законному та своєчасному розгляду справи.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу та в судовому засіданні просив ухвалу та постанову у справі залишити без змін, як законні та обґрунтовані, зазначаючи, що у разі задоволення позову у пов'язаній цивільній справі, будуть відсутні підстави для задоволення позовних вимог у даній справі; також вказує, що у провадженні господарського суду знаходяться інші аналогічні справи, провадження за якими зупинено з тих же підстав.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на касаційну скаргу не надав, про час та місце розгляду касаційної скарги повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Генеральної прокуратури України та відповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи, Київська місцева прокуратура № 2 в інтересах держави в особі Київської міської ради звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру № 7 з розробки Бортницького родовища пісків" про витребування земельної ділянки площею 0,0910 га, що розташована на території АДРЕСА_1. Прокурор зазначав, що спірна земельна ділянка незаконно вибула із власності територіальної громади міста Києва за відсутності її волевиявлення та з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян, була відчужена за договорами купівлі-продажу ОСОБА_8 та в подальшому відповідачу, а, відтак, підлягає витребуванню у відповідача на підставі статті 388 Цивільного кодексу України як така, що вибула з володіння власника поза його волею.

Відповідач надав клопотання про зупинення провадження у цій справі до вирішення Дарницьким районним судом міста Києва пов'язаної з нею справи №753/5207/17 за позовом ОСОБА_8 до Обслуговуючого кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру № 7 з розробки Бортницького родовища пісків" про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів.

Задовольняючи заяву позивача, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, вказав, що позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений; водночас, процесуальним наслідком задоволення позову ОСОБА_8 є скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно про право власності на предмет спірної земельної ділянки, що є предметом позову у цій справі, за відповідачем та, відповідно, відсутність підстав для задоволення позову до Обслуговуючого кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру № 7 з розробки Бортницького родовища пісків".

Відповідно до пункту 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

За змістом вищевказаної статті причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Тобто, господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Зокрема, якщо спір про визнання недійсним правочину вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним. Між тим, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо змісту ухвали, у разі якщо господарський спір не вирішується по суті, зокрема, ухвала має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання; ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, передбаченим статтею 86 вказаного Кодексу, а також містити викладення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Суди попередніх інстанцій викладене вище не врахували та не навели обставин, які впливали б на збирання та оцінку доказів у справі № 910/3515/17 відповідно до предмету та підстав поданого позову та свідчили саме про неможливість її розгляду до вирішення Дарницьким районним судом міста Києва спору у справі № 753/5207/17.

Припущення про подальшу можливість перереєстрації спірного нерухомого майна за іншою особою, як наслідку задоволення позову у цивільній справі № 753/5207/17 не може позбавляти особу, яка вважає себе належним власником, права витребувати майно від чинного користувача незалежно від наявності інших спорів між учасниками зобов'язальних правовідносин, стороною яких ця особа не є, не впливає на чинний стан та не може бути перешкодою для встановлення істотних обставин відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України у даній справі при її розгляді господарським судом.

Як наслідок, прийняті апеляційним та місцевим судами ухвала та постанова не відповідають приписам статей 86 та 105 Господарського процесуального кодексу України вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до частини першої та третьої статті 11113 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскарженні в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу; у випадках скасування касаційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або про залишення без розгляду заяви у провадженні у справі про банкрутство, справа передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, постанова апеляційної інстанції та ухвала господарського суду підлягають скасуванню, з направленням справи на розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11111,11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 у справі № 910/3515/17 Господарського суду міста Києва та ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 скасувати.

Справу направити до Господарського суду міста Києва для здійснення провадження у справі.

Головуючий Л. Рогач

Судді І. Алєєва

Т. Дроботова