Ухвала суду № 67684411, 12.07.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 липня 2017 року Справа № 904/3067/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Гольцової Л.А.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон"на ухвалу відДніпропетровського апеляційного господарського суду 20.03.2017у справі№ 904/3067/15Господарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Весна" 2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-3" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон"простягнення заборгованостіВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 у справі № 904/3067/15.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на наступне.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Вищий господарський суд України встановив, що скаржником не надано належних доказів надсилання копії касаційної скарги Публічному акціонерному товариству "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Весна" та Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Союз-3", що є підставою, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, для неприйняття касаційної скарги до розгляду та повернення її скаржникові. При цьому, додані до касаційної скарги фіскальні чеки та описи вкладення до цінного листа від 04.04.2017 не приймаються судом касаційної інстанції в якості доказу надсилання копії касаційної скарги іншим сторонам у справі, оскільки вони свідчать про надсилання касаційної скарги сторонам у справі 04.04.2017, в той час як подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" касаційна скарга датована 21.04.2017. Відтак, фіскальні чеки та описи вкладення до цінного листа від 04.04.2017 не можуть підтверджувати надсилання сторонам касаційної скарги, яка датована 21.04.2017.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Законом України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір" (далі - Закон) визначено правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону, у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, за подання до господарського суду, зокрема, касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується у сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розрахунку на місяць станом на 01.01.2017, відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", - 1600,00 грн.

Отже, заявник касаційної скарги повинен був сплати судовий збір, виходячи зі ставок, що визначені Законом, тобто - 1 600, 00 грн. Натомість, відповідно до квитанції № 0.0.751035630.1 від 21.04.2017, скаржник перерахував 160, 00 грн.

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" судовий збір сплачено не у встановленому розмірі, що є підставою відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України для неприйняття касаційної скарги до розгляду та повернення її скаржникові.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 у справі № 904/3067/15 підлягає поверненню скаржнику на підставі п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Беручи до уваги, що касаційна скарга повертається скаржникові на підставі п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, клопотання скаржника про відновлення процесуального строку на оскарження судового рішення колегією суддів не розглядається.

Відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 86, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Не приймати до розгляду та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 у справі № 904/3067/15.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО СуддіТ.Л. БАРИЦЬКА Л.А. ГОЛЬЦОВА