Рішення № 6768438, 16.11.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.11.09р. Справа № 8/286-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геобуд-Дніпро" (м.Дніпропетровськ) до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Дніпропетровськ) Третя особа-1: Дніпропетровська обласна державна адміністрація (м. Дніпропетровськ)

Третя особа-2: Криничанська районна державна адміністрація (смт. Кринички Дніпропетровської області)

про припинення права на користування земельною ділянкою відповідача та визнання державного акту на право постійного користування землею ДП КН 000130 від 21.01.1999р. таким, що втратив чинність

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Ляшенко О.Б. - представник (дов. б/№ від 21.10.09р.)

від відповідача: Галасун Г.І. - нач.відділу (дов. № 257 від 01.01.09р.)

Міщенко О.О. - пров.юрисконсульт (дов. № 316 від 18.06.09р.)

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Геобуд-Дніпро" (далі-позивач) звернувся до господарського суду із позовом до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі-відповідач); за участю Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі-третя особа-1) та Криничанської районної державної адміністрації (далі-третя особа-2) про припинення права на користування земельною ділянкою відповідача та визнання державного акту на право постійного користування землею ДП КН 000130 від 21.01.1999р. таким, що втратив чинність.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка не використовується за призначенням, на ній відсутні об'єкти нерухомості та інше майно відповідача, роботи по рекультивації порушених земель не проведені.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідач, у зв'язку із реорганізацією Криничанського шляхового ремонтно-будівельного управління, не втратив право постійного користування земельною ділянкою, крім того, спірна земельна ділянка не використовувалась відповідачем способами, які б суперечили екологічним вимогам, та він в повному обсязі та своєчасно сплачує земельний податок.

Треті особи-1, 2 у судове засідання не з'явилися, але у раніше поданих клопотаннях просили розглянути справу без участі їх представників, відповідно до діючого законодавства.

Вислухавши представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

16.12.2008 року відповідно до протоколу проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами №17, та договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами від 16.12.2008р., позивачем було отримано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4891 від 03.02.2009р. на добування гранітів на ділянці надр Кудашівського-3 родовища площею 4,6 га, розташованої на території Криничанського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту терміном на двадцять років.

Територія ділянки надр, на яку позивачем отримано спеціальний дозвіл, знаходиться в межах земельної ділянки, наданої у постійне користування Криничанському шляховому ремонтному будівельному управлінню, правонаступником якого стало Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор»відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (відповідач у по справі).

Державний акт на право постійного користування землею ДП КН 000130 від 21.01.1999 р. був виданий для цілей надрокористування, а саме: для видобування будівельних матеріалів та обслуговування кам'яного кар'єру.

Право на надрокористування відповідач мав на підставі ліцензії (спеціального дозволу) №2134 від 18.02.2000р. Зазначена ліцензія (спеціальний дозвіл) була анульована Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №199 від 19.04.2007 року.

Згідно даних перевірки стану використання земель промисловості на території Криничанського району, що була здійснена у квітні 2008 року Дніпропетровським міжрайонним відділом з контролю за використанням та охороною земель, земельна ділянка не використовується за призначенням, на ній відсутні об'єкти нерухомості та інше майно відповідача, роботи по рекультивації порушених земель - не проведені. Про виявлені порушення земельного законодавства державним інспектором було внесено клопотання №28 від 21.04.2008 року на адресу третьої особи-2 щодо вжиття заходів для усунення порушень земельного законодавства.

Третя особа-2, яка на час внесення вищезазначеного клопотання мала повноваження для припинення права користування земельною ділянкою відповідачем, передбачених законодавством заходів не вчинила.

На теперішній час, відповідно до п. 4. ст. 122 Земельного кодексу України, зазначені повноваження перейшли до третьої особи-1.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»невикористання земельної ділянки - є невиконанням вимог щодо використання її за цільовим призначенням, що згідно до пп. ґ ст. 141 Земельного кодексу України, є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - це невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Згідно ст. 141 цього ж закону, підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно ст. 18 Кодексу України про надра, земельні ділянки для користування надрами, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами в порядку, встановленому земельним законодавством України. З огляду на це, та керуючись п. 1 ст. 151 Земельного кодексу України, позивач, як особа зацікавлена у наданні земельної ділянки що знаходиться у постійному користуванні іншої особи, що не має право використовувати її за цільовим призначенням, звернувся до відповідача з проханням надати згоду на вилучення в нього земельної ділянки (лист № 01/03 від 23.03.2009р.).

Листом № 01-14/187 від 07.04.2009р. відповідач відмовив позивачу у наданні такої згоди, посилаючись на те що не вбачає підстав для надання згоди на вилучення земельної ділянки.

Відповідно до ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Тобто з 19.04.2007 р. відповідач втратив право на використання надр у зв'язку із закінченням терміну дії спеціального дозволу (ліцензії), та відповідно не має правових підстав на використання земельної ділянки за визначеним у Державному акті на постійне користування цільовим призначенням.

Згідно ст. 143 Земельного кодексу України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині припинення права на користування земельною ділянкою відповідача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд виходив також з наступного:

Згідно ст.ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України, громадяни та юридичнi особи набувають права власностi та права користування земельними дiлянками iз земель державної або комунальної власностi за рiшенням органiв виконавчої влади або органiв мiсцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здiйснюється шляхом передачi земельних дiлянок у власнiсть або надання їх у користування. Право власностi та право постiйного користування на земельну дiлянку виникає пiсля одержання її власником або користувачем документа, що посвiдчує право власностi чи право постiйного користування земельною дiлянкою, та його державної реєстрацiї. Право на оренду земельної дiлянки виникає пiсля укладення договору оренди i його державної реєстрацiї. Приступати до використання земельної дiлянки до встановлення її меж у натурi (на мiсцевостi), одержання документа, що посвiдчує право на неї, та державної реєстрацiї забороняється.

Право власностi на земельну дiлянку i право постiйного користування земельною дiлянкою посвiдчується державними актами. Форми державних актiв затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Право оренди землi оформляється договором, який реєструється вiдповiдно до закону.

Відповідно до ст. ст. 3, 4 Земельного кодексу України, земельнi вiдносини регулюються Конституцiєю України, цим Кодексом, а також прийнятими вiдповiдно до них нормативно-правовими актами. Земельне законодавство включає цей Кодекс, iншi нормативно-правовi акти у галузi земельних вiдносин. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних вiдносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осiб, територiальних громад та держави, рацiонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 158 Земельного кодексу України, земельнi спори вирiшуються судами.

У позовній заяві позивач просить також визнати державний акт на право постійного користування землею ДП КН 000130 від 21.01.1999р. таким, що втратив чинність.

Позивачем заявлено вимогу, яку слід розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки акт на право постійного користування землею ДП КН 000130 від 21.01.1999р. є актом суб'єкта владних повноважень, якому надано законодавством право видавати такі акти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

При викладених обставин з вказаною позовною вимогою позивач повинен звернутись до адміністративного суду з адміністративним позовом, а не в порядку господарського судочинства, оскільки справа адміністративної юрисдикції не підлягає розгляду господарським судом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині припинення права на користування земельною ділянкою відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, стосовно вимоги про визнання державного акту на право постійного користування землею ДП КН 000130 від 21.01.1999р. таким, що втратив чинність, слід припинити провадження.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 116, 122, 125, 126, 141, 143, 151, 158 Земельного кодексу України, ст. 18, 19 Кодексу України про надра, ст.ст. 1, 141 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст.ст. 2, 44, 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Припинити право на користування земельною ділянкою Кудашівського-3 родовища площею 4,6 га, розташованої на території Криничанського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту Дочірнього підприємства "Дніпропетровський Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 24; код ЄДРПОУ 31950828).

Припинити провадження в частині вимог щодо визнання державного акту на право постійного користування землею ДП КН 000130 від 21.01.1999р. таким, що втратив чинність.

Суддя І.Ю. Дубінін