Ухвала суду № 67684188, 10.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 липня 2017 року м. Київ П/800/275/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Цвіркун Ю.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1

до Члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_2,

треті особи - Генеральна прокуратура України,

Суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Ковтунович Микола Іванович,

про визнання рішення протиправним,

встановив:

ОСОБА_1 пред'явив позов до Члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_2, в якому просить визнати ухвалу від 21.06.2017 року ОСОБА_2 протиправною.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі згідно зі статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України, з'ясовано таке.

За змістом статей 18, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України Вищий адміністративний суд України як суд першої інстанції уповноважений розглядати справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

У частині першій статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, закріплено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) актів Вищої ради правосуддя; 3) дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя; 4) рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Відповідачами у справах, що розглядаються Вищим адміністративним судом України як судом першої інстанції можуть бути лише визначені законом суб'єкти владних повноважень (перелік їх є виключним).

Таким чином, оскарження рішення Члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя до Вищого адміністративного суду України не відповідає нормам Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, пред'явлений позов не узгоджуються із наведеними нормами в частині суб'єкта владних повноважень, до якого можуть бути заявлені позовні вимоги у Вищому адміністративному суді України.

В силу пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Аналіз цієї норми вказує на те, що під обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги слід розуміти конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

В недодержання названої норми позивачем не викладено обставини, яким він обґрунтовує свої вимоги до відповідача.

У позовній заяві відсутні будь-які доводи стосовно допущення відповідачем як колегіальним органом норм закону щодо позивача під час здійснення владних управлінських функцій. Не зазначено у чому полягає порушення його прав, свобод та інтересів відповідним суб'єктом.

Разом з тим, частиною першою статті 89 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа, яка звертається до адміністративного суду, зокрема із позовною заявою, повинна сплатити судовий збір.

Частина третя статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України зокрема передбачає, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з частиною другою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначені розміри ставок судового збору. Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» встановлює пільги щодо сплати судового збору.

Позивач заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору ні підставі пункту 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до пункту 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Слід зазначити, що це законодавче положення поширюється на вимогу щодо судового захисту прав споживачів, у разі порушення їх прав, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів.

Оскільки до позовної заяви документ про сплату судового збору не додано, а також не подано документ, який свідчить про звільнення від його сплати, є підстави вважати, що позивачем не дотримано вимоги статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, таку позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення зазначених вище недоліків шляхом приведення тексту позовної заяви у відповідність до названих норм Кодексу та долучення документу про сплату судового збору або документу, який свідчить про звільнення від його сплати.

Керуючись ст.ст. 106, 108, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви - відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 залишити без руху.

3. Встановити строк до 20 липня 2017 року на усунення зазначених вище недоліків позовної заяви шляхом приведення тексту позовної заяви у відповідність до норм частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України та долучення документу про сплату судового збору або документу, який свідчить про звільнення від його сплати.

4. Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява буде повернута йому відповідно до статті 108 КАС України, а в разі усунення недоліків у відповідний строк позовна заява вважатиметься поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.І. Цвіркун