Ухвала суду № 67684004, 07.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 липня 2017 року м. Київ К/800/23095/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року в частині стягнення грошового забезпечення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області , Селидівського відділення поліції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області , Атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції в Донецькій області , Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Донецькій області про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення, скасування рішення (висновку) атестаційної комісії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Селидівського відділення поліції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просив суд: скасувати рішення (висновок) атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції в Донецькій області (м. Покровськ), яке оформлене протоколом №18 від 19.12.2016р. та полягає у тому, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність; скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 03 січня 2017 року № 1 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби у Селидівському відділенні поліції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області; поновити сержанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського Селидівського відділення поліції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 04 січня 2017 року; стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 04 січня 2017 року по день фактичного поновлення його на посаді.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Скасовано висновок атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції в Донецькій області, оформлений протоколом № 18 від 19 грудня 2016 року, щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та необхідності звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 03 січня 2017 року № 1 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність) сержанта поліції ОСОБА_1 - поліцейського Селидівського відділення поліції Покровського відділу поліції. Поновлено сержанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського Селидівського відділення поліції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 04 січня 2017 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109058, юридична адреса: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Нахімова, буд. 86) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 січня 2017 року по 10 квітня 2017 року в сумі 28 056 (двадцять вісім тисяч п'ятдесят шість) гривень 92 копійки.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з наступного.

Прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

До списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені ч. 2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Разом з тим, відповідачами, на яких покладено обов'язок доказування, не доведено, що ОСОБА_1 підлягав атестації та, відповідно, включенню до списку поліцейських, які підлягають атестації, оскільки не наведено підстав для проведення атестації ОСОБА_1, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", та не надано відповідних доказів, які б підтверджували, що позивач мав бути призначений на вищу посаду чи переміщення на нижчу посаду, або щодо нього виявлено ознаки службової невідповідності.

Отже, рішення про призначення атестації позивача є незаконним.

Також, наслідком невідповідності займаній посаді за результатами тестування є, у тому числі, переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність. Дійшовши висновку про невідповідність позивача займаній посаді, атестаційна комісія не обґрунтувала необхідність звільнення його зі служби в поліції при наявності позитивної характеристики безпосереднього та прямого керівників, не розглянувши, при цьому, можливості переведення на нижчу посаду за наявності обґрунтованих підстав.

Отже, відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 1 о/с від 03.01.2017 в частині звільнення ОСОБА_1 через службову невідповідність, діяв з порушенням вимог ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1465 від 17.11.2015, у зв'язку з відсутністю підстав для атестування позивача, прийнятого на службу в поліцію, прийняття рішення без повного та всебічного вивчення документів особової справи позивача, аналізу повноти виконання позивачем функціональних обов'язків, показників службової діяльності тощо.

Крім того, відповідно до правового висновку Вищого адміністративного суду України, атестований має право вимагати в суді скасування рішення (висновку) атестаційної комісії з метою захисту своїх процедурних прав, у результаті порушення яких і було прийняте оскаржене рішення (висновок) за умови, якщо ця вимога заявлена разом із вимогою про скасування адміністративного акта, який завершує відповідну атестаційну процедуру.

Також безпідставним є посилання скаржника на те, що судоми не застосовано при розрахунку середньго заробітку за час вимушеного прогулу положення Закону № 580-VIII, постанову Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988).

Так в нормах на які посилається відповідач, а саме пункт 2 Постанови № 988, яким визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ, на пункт 1 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799 (далі - Порядок та умови), визначено критерії виплати грошового забезпечення поліцейським атональної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Пунктом 6 розділу III Порядку та умов передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

З наведеного вбачається що перелічене законодавство передбачає право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу, однак не встановлює саме порядок розрахунку.

Посилання представника відповідача на необхідність застосування п.8 Порядку, також є безпідставним, оскільки зазначена норма регулює виплату грошового забезпечення за невикористану відпустку.

У касаційній скарзі Головне управління Національної поліції в Донецькій області не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення грошових коштів, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

В обгрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій проігноровано норми Закону №583-VIII, постанови КМУ №988, Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, яким передбачено виплату поліцейському грошового забезпечення за час вимушеного прогулу внаслідок визнання звільнення зі служби в поліції незаконним.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Ознак необґрунтованого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в касаційній скарзі не зазначено та викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Крім того, доводи та зміст касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування рішень.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року в частині стягнення грошового забезпечення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області , Селидівського відділення поліції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області , Атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції в Донецькій області , Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Донецькій області про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення, скасування рішення (висновку) атестаційної комісії.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Заїка