Ухвала суду № 67683975, 07.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 липня 2017 року м. Київ К/800/22956/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи Одеська виправна колонія № 14 управління Державної пенітенціарної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

встановив:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної установи Одеська виправна колонія № 14 управління Державної пенітенціарної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу начальника Одеської виправної колонії № 14 управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області Стахова О.А. від 06 грудня 2016 року № 42/ОС-16 про звільнення ОСОБА_1 з посади молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки Одеської виправної колонії № 14; поновлення позивача на службі в Державній установі Одеська виправна колонія № 14 на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки; стягнення з Державної установи Одеська виправна колонія № 14 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 07 грудня 2016 року і до моменту фактичного поновлення на службі; стягнення з Державної установи Одеська виправна колонія № 14 моральної шкоди в сумі 5000,00 грн.

Судами встановлено, що з жовтня 2011 року ОСОБА_1 проходив службу в Державній установі Одеська виправна колонія № 14 на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки.

Наказом від 28 листопада 2016 року № 449-ОД-16 за фактом порушення службової дисципліни, що виразилося у прибутті старшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 на службу 25 листопада 2016 року з явними ознаками алкогольного сп'яніння, призначене службове розслідування.

06 грудня 2016 року виконуючим обов'язки начальника установи - начальника арештного дому Одеської виправної колонії № 14 управління Державної пенітенціарної служби в Одеській області підполковником внутрішньої служби Стаховим О.А. затверджено висновок за фактом порушення службової дисципліни молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки Одеської виправної колонії № 14 старшим сержантом внутрішньої служби ОСОБА_1, що виразилось у прибутті на службу з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Із висновку вбачається, що 25 листопада 2016 року згідно з наказом про забезпечення охорони та нагляду на добу від 24 листопада 2016 року № 329 молодший інспектор відділу нагляду і безпеки Одеської виправної колонії № 14 старший сержант внутрішньої служби ОСОБА_1 повинен був заступити на добове чергування, але цього дня прибув на службу з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук. Факт вживання алкоголю напередодні не заперечував, цей факт виявлений начальником відділу нагляду та безпеки Одеської виправної колонії № 14 капітаном внутрішньої служби ОСОБА_3, черговим помічником начальника установи майором внутрішньої служби ОСОБА_4 і заступником чергового помічника начальника установи прапорщиком внутрішньої служби ОСОБА_5, що підтверджується рапортами.

Після виявлення даного випадку начальником відділу нагляду і безпеки Одеської виправної колонії № 14 капітаном внутрішньої служби ОСОБА_3 старшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 доставлено до відділу по роботі з персоналом установи для проведення освідчення в установленому порядку, але він став поводити себе неадекватно, стан сп'яніння заперечував. В присутності виконуючого обов'язки начальника відділу охорони Одеської виправної колонії № 14 капітана внутрішньої служби ОСОБА_6, начальника оперативного відділу Одеської виправної колонії № 14 майора внутрішньої служби ОСОБА_7, начальника відділу нагляду та безпеки Одеської виправної колонії № 14 капітана внутрішньої служби ОСОБА_3, старшого інспектора відділу нагляду та безпеки Одеської виправної колонії № 14 старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_8 та фельдшера медичної частини установи ОСОБА_9 запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд, з метою підтвердження чи спростування зазначеної інформації. Від проходження медичного огляду та надання будь-яких пояснень своїм діям позивач відмовився, про що складено акт, до виконання службових обов'язків допущений не був.

Також, у висновку службового розслідування зазначено, що молодший інспектор відділу нагляду і безпеки старший сержант внутрішньої служби ОСОБА_1 має діючі стягнення: 01 червня 2016 року - догана (наказ № 273), 10 червня 2016 року - сувора догана (наказ № 286), 10 червня 2016 року - попередження про не повну службову відповідність (наказ № 287). Враховуючи непоодинокі випадки порушення службової дисципліни, небажання виконувати законні розпорядження керівництва установи, прогули, низький рівень особистої дисциплінованості та професійної підготовки, за грубе порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Закон № 3460-IV), Кодексу етики та службової поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, схваленого рішенням колегії ДПтС від 19 грудня 2012 року № 11 РК, що виразилось у систематичних порушеннях службової дисципліни, відмову проходити первинну професійну підготовку, прибутті на службу з явними ознаками алкогольного сп'яніння, молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки Одеської виправної колонії № 14 УДПтС України в Одеській області старшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 рекомендовано звільнити з органів Державної кримінально-виконавчої служби, не нараховувати грошове забезпечення за відсутність на службі 25 листопада 2016 року та позбавити премії за листопад 2016 року в повному обсязі.

06 грудня 2016 року відповідачем були складені: - акт №1/3/8006 про відмову від надання письмового пояснення молодшим інспектором ВНіБ Одеської виправної колонії № 14 старшим сержантом внутрішньої служби ОСОБА_1 по факту прибуття ним на службу 25 листопада 2016 року з явними ознаками алкогольного сп'яніння; акт про відмову ознайомлення з матеріалами службового розслідування; акт №7/3/8065 про відмову від ознайомлення з наказом про порушення службової дисципліни та притягнення винних осіб до відповідальності.

Відповідно до наказу «Про порушення службової дисципліни та притягнення винних осіб до відповідальності» від 06 грудня 2016 року вирішено, за грубе порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом № 3460-ІV, Кодексу етики та службової поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, схваленого рішенням колегії ДПтС № 11 РК від 19 грудня 2012 року, що виразилось у систематичних порушеннях службової дисципліни, відмову проходити первинну професійну підготовку, прибутті на службу з явними ознаками алкогольного сп'яніння, молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки Одеської виправної колонії № 14 УДПтС України в Одеській області старшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнити з органів Державної кримінально-виконавчої служби.

Наказом Одеської виправної колонії № 14 управління Державної пенітенціарної служби в Одеській області від 06 грудня 2016 року № 42/ОС-16 «З особового складу» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», наказу ДДУВП «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу Державної кримінально-виправної служби України» від 07 жовтня 2009 року № 222 старшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1, молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки звільнено 06 грудня 2016 року на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України «Про Національну поліцію».

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем доведено правомірність спірного наказу, а позивачем не спростовані обставини, встановлені в ході проведення службового розслідування. Крім того, позивачем не оскаржено наказ «Про порушення службової дисципліни та притягнення винних осіб до відповідальності» від 06 грудня 2016 року № 458-ОД-16, а оскаржуваний наказ від 06 грудня 2016 року № 42/ос-16 є лише актом індивідуальної дії, що прийнятий як захід реалізації дисциплінарного стягнення, тому за умови чинності накладеного дисциплінарного стягнення наказом № 458-ОД-16, відсутні підстави для скасування наказу № 42/ос-16, виданого на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності за систематичне порушення службової дисципліни, відмову проходити первинну професійну підготовку і, в тому числі, за прибуття на службу з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Службове розслідування, також, проводилося не по факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, а по факту порушення службової дисципліни. В ході проведення службового розслідування позивач мав право спростувати наведені в рапортах обставини, надавши письмові обґрунтовані пояснення, що ним зроблено не було, та про що було складено акт від 06 грудня 2016 року №1/3/8066.

До того ж, відсутні докази, які б свідчили, що ОСОБА_1 намагався спростувати звинувачення у порушенні службової дисципліни у зв'язку із прибуттям 25 листопада 2016 року на службу з явними ознаками алкогольного сп'яніння, вимагав проведення медичного освідчення для цього у будь-якій установі.

Оскільки, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України передбачено, що у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ані ж попереднє, тому при прийнятті наказу від 06 грудня 2016 року № 42/ОС-16 про звільнення ОСОБА_1 з посади молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки Одеської виправної колонії № 14 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а відтак підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування цього наказу відсутні.

Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23 грудня 2015 року № 901-VIII до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, а згідно частини 1 статті 5 вказаного Статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади.

При цьому, звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування (стаття 14 Дисциплінарного статуту)

Наказом Міністерства юстиції України від 12 березня 2015 року № 356/5 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України (далі -Порядок № 356/5).

Розділом ІІ Порядку № 356/5 встановлено, що службове розслідування проводиться за рішенням уповноваженого на те начальника у разі, серед іншого, невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на органи і установи завдань. Підстави для призначення службового розслідування можуть міститися у службових документах осіб рядового і начальницького складу, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих посадовими особами органів і установ в установленому законодавством України порядку.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Зазначає, що відповідачем порушено встановлений законодавством порядок підтвердження перебування особи у стані алкогольного сп'яніння для цілей застосування до неї дисциплінарної відповідальності, оскільки таке підтвердження повинно відбуватися в порядку, передбаченому Тимчасовою інструкцією про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння, затвердженою заступником міністра Міністерства охорони здоров'я СРСР від 01 вересня 1988 року № 06-14/33-14, відповідно до якої, єдиною законною та достовірною підставою для встановлення перебування особи в стані алкогольного сп'яніння є протокол лікаря психіатра-нарколога спеціального медичного закладу, який складається навіть і у випадках, якщо особа, що оглядається, відмовляється від огляду.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень, в яких надана відповідна оцінка доказам, у тому числі доводам касатора, які він зазначав також у судах попередніх інстанцій, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній аргументи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи Одеська виправна колонія № 14 управління Державної пенітенціарної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак