Ухвала суду № 67683465, 03.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 липня 2017 року м. Київ К/800/19099/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Атестаційної комісії №6 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, зокрема, КАС України. Вказує, що апеляційний суд не дав належної правової оцінки обставинам справи та доводам відповідача про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження, зокрема, тривалість процедури виділення коштів на сплату судового збору.

Згідно із пунктом 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із змісту оскаржуваного судового рішення видно, що у січні 2017 року відповідач вперше звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, яку ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року повернуто особі, яка її подала.

У березні 2017 року Головне управління Національної поліції в Тернопільській області повторно подало апеляційну скаргу, з пропуском строку апеляційного оскарження, який просило поновити посилаючись на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно подати апеляційну скаргу в порядку, встановленому процесуальним законом. Крім того, відповідач сплатив судовий збір, тобто усунув причини, за яких повернуто його первісну апеляційну скаргу.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року цю скаргу залишено без руху, оскільки судовий збір відповідач сплатив 09 березня 2017 року, проте скаргу подав лише 15 березня 2017 року, не зазначаючи поважних підстав, що перешкоджали йому подати скаргу до 15 березня 2017 року.

На виконання ухвали судді, відповідач надіслав клопотання, в якому зазначив, що 06 березня 2017 року на рахунки Головного управління Національної поліції в Тернопільській області додатково виділено кошти в сумі 29600 грн для забезпечення судових витрат, однак виділена відповідачу сума коштів для сплати судового збору була значно меншою від необхідної суми, яку він замовляв. Поряд з цим, у період із 07 по 09 березня 2017 року відповідачу необхідно було сплатити велику кількість платіжних доручень за подання апеляційних та касаційних скарг на рішення судів, а тому лише 15 березня 2017 року Головне управління мало можливість повторно звернутися із апеляційною скаргою до якої додало документ про сплату судового збору.

До клопотання відповідач додав копії листа Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 11 травня 2017 року №277/3/02-2017, листа Національної поліції України від 02 лютого 2017 року №563/26/6-2017 та листа Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 07 лютого 2017 року №15/27/02-2017.

Перевіряючи обставини справи, апеляційний суд зазначив, що підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, відповідно до частини першої статті 102 КАС України, може бути лише наявність поважних причин такого його пропуску.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.

Вивчивши та проаналізувавши подане клопотання, розглянувши надані відповідачем докази для поновлення строку апеляційного скарження, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість зазначених відповідачем підстав поновлення строку, оскільки обмежене фінансування державного органу не може бути підставою як для звільнення його від сплати судового збору, так і для поновлення процесуального строку, встановленого законом.

Крім того, перевіряючи наведені Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області інші мотиви поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції зазначив, що ці обставини також не є поважними, оскільки виникли через неналежну організацію роботи суб'єктом владних повноважень.

Поряд з цим, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, а тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

У касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування чи зміни судових рішень, викладені в ній доводи перевірені судами і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми процесуального права.

Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Головчук