Постанова № 67683269, 06.07.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2017 рокуЛьвів№876/5699/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Костіва М.В.,

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області та Управління МВС України в Закарпатській області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 квітня 2017 року у справі №308/13461/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, Управління МВС України в Закарпатській області про вчинення певних дій та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, Управління МВС України в Закарпатській області про вчинення певних дій та стягнення коштів.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 квітня 2017 року позов задоволено частково. Визнано дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у донарахуванні та видачі йому довідки про донараховану заробітну плату, а саме один розмір заробітної плати за 4 доби із застосуванням кратності 5, тобто 4 понад збережений заробіток, за вихідні дні - 7, 8, 14, 15 червня 1986 року, відпрацьовані ним у III зоні небезпеки ЧАЕС з 05 по 18 червня 1986 року протиправними. Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області донарахувати ОСОБА_1 один розмір заробітної плати за 4 доби із застосуванням кратності 5, тобто 4 понад збережений заробіток, за вихідні дні - 7, 8, 14, 15 червня 1986 року, відпрацьовані ним у III зоні небезпеки ЧАЕС з 05 по 18 червня 1986 року та видати додаткову довідку про донараховану йому заробітну плату за ці дні згідно форми, яка затверджена листом Міністерства соціального захисту населення України від 27 лютого 1996 року №01-3/241-013-2. Зобов'язано Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області призначити, донарахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків згідно вимог ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 21 серпня 2000 року по день прийняття судового рішення на підставі додаткової довідки про донараховану ОСОБА_1 суму одного розміру заробітної плати за 4 доби із застосуванням кратності 5, тобто 4 понад збережений заробіток, за вихідні дні - 7, 8, 14, 15 червня 1986 року, відпрацьовані ним у III зоні небезпеки ЧАЕС з 05 по 18 червня 1986 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції Ужгородським об'єднаним управління Пенсійного фонду України Закарпатської області подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Зазначає, що Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області будь - яких протиправних дій чи бездіяльності до позивача не допускало та жодних рішень не приймало, у зв'язку із відсутністю звернень позивача до нього з цього приводу. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Крім того, апеляційна скарга подана Управлінням МВС України в Закарпатській області, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Доводи апелянта зводяться до наступного: судом першої інстанції не взято до уваги, що у постанові Ужгородського міськрайонного суду від 28 жовтня 2016 року у справі №308/8993/16-а було вирішено спір щодо нарахування та виплати заробітної плати позивачу з 05 по 18 червня 1986 року з урахуванням кратності 4 понад збережений заробіток - 5 заробітних плат, при цьому, судом (справа №308/8993/16-а) зобов'язуючи нарахувати позивачеві заробітну плату з 05 по 18 червня 1986 року, не було нараховано та не зобов'язано виплатити в подвійному розмірі як оплату за вихідні дні 7, 8, 14, 15 червня 1986 року. Тобто, усі обставини щодо нарахування та виплати заробітної плати позивачеві з 05 по 18 червня 1986 року (в період якого входять й вихідні дні 7,8,14,15 червня 1986 року) були відомі суду та встановлені постановою Ужгородського міськрайонного суду від 28 жовтня 2016 року яка набрала законної сили, а тому не повинні були додатково оспорюватись; при винесені рішенні Ужгородським міськрайонним судом від 28 жовтня 2016 року у справі №308/8993/16-а, предметом розгляду був також наказ начальника УВС Закарпатського облвиконкому від 08.06.1986 р. №63л/с про проведення оплати позивачу під час відрядження в зоні ЧАЕС в період з 05 по 18.06.1986 року, який є підставою для виплати грошового забезпечення у вказаний строк, яким не передбачено подвійної оплати грошового забезпечення позивачу у вихідні дні. Даний наказ судом не визнано незаконним, а тому правових підстав для встановлення подвійного розміру грошового забезпечення за роботу у вихідні дні 7,8,14,15 червня які входять в період з 05 по 18.06.1986 року та донараховану йому заробітну плату за ці дні згідно форми, яка затверджена листом Міністерства соціального захисту населення України від 27 лютого 1996 року № 01 -3/241-013-2- не має. Крім цього, судом не враховано, що додаткова оплата праці за роботу в нічний час та вихідні і святкові дні під час ліквідації аварії на ЧАЕС проводилась лише тим працівникам, умови оплати праці яких регламентуються Кодексом Законів про працю України, дія якого на осіб рядового і начальницького складу не поширюється. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що оплата роботи у зоні відчуження у святкові дні та у вихідні дні провадилась за правилами статті 107 КЗпП Української РСР за фактично відпрацьовані у святковий чи вихідний день години, із застосуванням показників кратності, зокрема, відрядникам - за подвійними відрядними розцінками.

Проте апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції невірними та такими, що суперечать нормам матеріального права з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи, постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.10.2016 року у справі № 308/8993/16-а, яка набула законної сили 08.11.2016 року, за наслідками розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Закарпатській області, Управління МВС України в Закарпатській області, про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, судом було постановлено наступне:

Адміністративний позов - задовольнити.

Зобов'язати Управління МВС України в Закарпатській області відновити та видати ОСОБА_1 довідку про те, що ОСОБА_1 прибув у м. Київ, 14.05.1986 року і приступив до виконання службових обов'язків по ліквідації аварії в ІІІ зоні небезпеки Чорнобильської АЕС у м. Прип"ять та на пошкодженому реакторі ЧАЕС 05 червня 1986 року, вибув із ІІІ зони небезпеки Чорнобильської АЕС 18.06.1986 року, де ОСОБА_1 відпрацював в ІІІ зоні Чорнобильської АЕС 14 дні.

Нарахувати ОСОБА_1 заробітну плату за 14 діб відпрацьованих у ІІІ зоні ЧАЕС з 05 по18 червня 1986 року з врахуванням кратності 4 понад збережений заробіток - 5 заробітних плат та нараховану заробітну плату стягнути з УМВС України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1.

Видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату за період роботи в ІІІ зоні небезпеки ЧАЕС з 05.06.1986 по 18.06.1986 року згідно форми, яка затверджена листом Міністерством соціального захисту населення України від 27.02.1996 року №01-3/241-013-2 з урахуванням кратності 4 понад збережений заробіток та копію первинного документу про виплату вказаної заробітної плати.

На підставі виданої Управлінням МВС України в Закарпатській області довідки про заробітну плату працівника міліції ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження, а саме за 14 діб відпрацьованих у III зоні небезпеки ЧАЕС м. Прип'ять та пошкодженому реакторі ЧАЕС з 05 червня 1986 року по 18 червня 1986 року з урахуванням кратності 4 понад збережений заробіток - тобто кратність 5, зобов'язати Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків згідно вимог ст. 24 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 21.08.2000 року по 28.10.2016 року з врахуванням отриманої ним грошової суми пенсії по іншому виду пенсійного забезпечення - вислуги років з врахуванням інвалідності , яка була йому призначена з 20.06.2006 року згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

07.12.2016 р. за заявою позивача здійснено перехід з одного виду пенсії на інший.

Загальна сума виплачених позивачу, з урахуванням виплачених сум в Головному управління ПФУ в Закарпатській області становить 27156,53 грн. Нараховані кошти позивач отримав 04.01.2017 р. через філію ЗОУАТ «Ощадбанк».

У рішенні Ужгородського місмькрайонного суду від 28.10.2016 р. по справі №308/8993/16 про оплату вихідних днів 7, 8, 14 та 15 червня 1986р. у подвійному розмірі та донарахованої суми застосування кратності не зазначено.

Крім того, пунктом 5 Постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986р. №665-195 передбачено, що робітників підприємств, організацій, які виконують роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забруднення навколишнього середовища,- дозволено підприємствам, організаціям і установам залучати працівників на роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії, у вихідні і святкові дні з оплатою праці у подвійному розмірі.

Згідно з пунктом 1 постанови Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань та Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року №153/10- 43 працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, винагороди і заохочення нараховуються відповідно до діючих положень.

Порядок проходження служби на той час, регулювалось Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 23.10.1973 №778.

Пунктом 40 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 23.10.1973 №778, для осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ встановлюється ненормований робочий час.

При змінній роботі або безперервному чергуванні встановлюється однакова вдень і вночі тривалість робочого часу. В разі необхідності особи рядового та начальницького складу зобов'язані нести службу в дні щотижневого відпочину і святкові дні. При цьому взамін невикористаних днів щотижневого відпочинку і святкових днів їм надаються інші вихідні дні.

Пунктом 41 Положення від 23.10.1973 №778, - особи рядового та начальницького складу отримують грошове забезпечення відповідно до норм встановлених Радою Міністрів СРСР.

Порядок встановлення та отримання грошового забезпечення регулювалось Положенням про грошове утримання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ від 19 березня 1984 року №090 де сказано, що основою для виплати грошового забезпечення є відповідний наказ начальника.

Відповідно до Порядку застосування окремих норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчислення пенсій в розмірах фактичних відшкодувань збитків значиться, що оплата праці рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, здійснювалась відповідно до розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 р. № 964-рс у кратних розмірах в залежності від зони відчуження. При цьому грошове утримання в підвищених розмірах виплачувалось особам офіцерського і начальницького складу, виходячи з посадових окладів та окладів за військове чи спеціальне звання.

Додаткова оплата праці за роботу в нічний час та вихідні і святкові дні під час ліквідації аварії на ЧАЕС проводилась лише тим працівникам, умови оплати праці яких регламентувались Кодексом законів про працю України, дія якого на осіб рядового і начальницького склад не поширювалась.

Крім того, у наданій позивачу відповіді УМВСУ в Закарпатській області від 12.12.2016р. №161-Л/106/52016, та неодноразово роз'яснено раніше, що в УМВСУ в Закарпатській області відсутні будь - які оригінали первинних документів щодо обставин та умов проходження позивачем служби в зоні відчуження, в тому числі і табелі обліку робочого часу у вихідні та святкові дні.

Також, у справі №308/8993/16-а, предметом розгляду був наказ начальника УВС Закарпатського облвиконкому від 08.06.1986 р. №63л/с про проведення оплати позивачу під час відрядження в зоні ЧАЕС в період з 05 по 18.06.1986 року, який є підставою для виплати грошового забезпечення у вказаний строк, яким не передбачено подвійної оплати грошового забезпечення позивачу у вихідні дні.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, даний наказ судом не визнано незаконним, а тому правових підстав для встановлення подвійного розміру грошового забезпечення за роботу у вихідні дні 7,8,14,15 червня які входять в період з 05 по 18.06.1986 року та донараховану йому заробітну плату за ці дні згідно форми, яка затверджена листом Міністерства соціального захисту населення України від 27 лютого 1996 року №01 -3/241-013-2 не має.

Що стосується позовних вимог про призначення, донарахування і виплати позивачу пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків згідно вимог ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 21 серпня 2000 року по день прийняття судового рішення на підставі додаткової довідки про донараховану суму одного розміру заробітної плати за 4 доби, то такі є безпідставними, оскільки на час звернення позивача до суду та розгляду справи судом, відповідач Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області ніяких протиправних дій чи бездіяльності не допускав та жодного рішення не приймав.

Таким чином, суд не вправі зобов'язувати орган ПФУ вчиняти певні дії на майбутнє.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову задоволенні позову з наведених вище підстав.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги відповідачів підлягають задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області та Управління МВС України в Закарпатській області - задовольнити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 квітня 2017 року у справі №308/13461/16-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді В. С. Затолочний М. В. Костів Повний текст постанови складено 11.07.2017р.