Постанова № 67682550, 12.07.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

12 липня 2017 року №826/4420/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді колегії суддів: головуючого судді Літвінової А.В., суддів Аблова Є.В., Мазур А.С., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністраціїпровизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства соціальної політики України, Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства соціальної політики України щодо зняття ОСОБА_1, який є пенсіонером з числа слідчих прокуратури, з обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги;

- зобов'язати Міністерство соціальної політики України внести до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, відомості про ОСОБА_1, який є пенсіонером з числа слідчих прокуратури, до картки пільговиків категорії «слідчий прокуратури на пенсії» з 15.07.2015.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1, як пенсіонера з числа слідчих прокуратури, було безпідставно виключено з Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації - проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про те, що ОСОБА_1, відповідно до частини п'ятої статті 49 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ у період з 18.02.2006 по 15.07.2015 користувався 50-відсотковою знижкою плати за житло, комунальні послуги у межах норм, встановлених законодавством, абонентної плати за телефон. Разом з тим, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, який частково набрав чинності 15.07.2015, Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 визнаний таким, що втратив чинність. Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 не передбачено права пенсіонерів з числа слідчих прокуратури на пільги з оплати житлово-комунальних послуг та користування телефоном. На підставі викладеного, позивачем зроблено висновок, що позивач втратив право на такі пільги, а тому засобами програмного забезпечення автоматично була закрита картка пільговика в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги за ознакою «Втрата статусу».

Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії довідки від 15.09.2016 №11-418 вих-16, ОСОБА_1 звільнено з посади слідчого в особливо важливих справах прокуратури міста Києва з 20.08.2001 у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років (наказ від 16.08.2001 №768).

Виявивши факт позбавлення позивача, як пенсіонера прокуратури, пільг, які були передбачені положеннями Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, які діяли станом на момент виходу позивача на пенсію, останній звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації з відповідним зверненням.

У відповідь на вказане звернення Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації листом від 26.10.2016 №35-К-233/16 повідомило позивача про те, що останній з 15.07.2015 втратив право на пільги на житлово-комунальні послуги та послуги зв'язку, з огляду на набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, положеннями якого такі пільги не передбачено.

Вважаючи таку підставу для відміни власних пільг, гарантованих позивачу станом на момент виходу на пенсію, необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 1 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України (далі - пільговики).

Реєстр складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінь праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурних підрозділів з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад.

У силу пункту 2 вказаного Положення, до Реєстру включається така інформація: загальні відомості про пільговика (прізвище, ім'я та по батькові, число, місяць, рік народження, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, адреса зареєстрованого місця проживання (або за рішенням комісій, утворених місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до пункту 4 Положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. N 848 (ЗП України, 1996 р., N 2, ст. 76; Офіційний вісник України, 1997 р., число 39, ст. 17; 2000 р., N 5, ст. 178), адреса фактичного місця проживання), склад сім'ї, характеристика житла), реквізити паспорта та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика, перелік пільг, на які він має право, інформація про те, якими пільгами він реально користується.

У свою чергу, управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою « 1-пільга», в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; вносять до Реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, у тому числі в частині уточнення його даних, покладено саме на районні, районні у містах Києві та Севастополі держадміністрації, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад, до яких, у тому числі, відноситься Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

Приписами частини п'ятої статті 49 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції, яка діяла станом на момент виходу позивача на пенсію) передбачено, що слідчі прокуратури забезпечуються жилою площею місцевими органами влади в першочерговому порядку. Їм також надається 50-процентна знижка плати за займане ними та членами їх сімей житло, комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія) і користування квартирним телефоном.

У той же час, 15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, внаслідок чого переважна більшість положень Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ втратила чинність (у тому числі частина п'ята статті 49 останнього).

На підставі викладеного, а також виходячи з того, що Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII не передбачено права пенсіонерів з числа слідчих прокуратури на пільги з оплати житлово-комунальних послуг та користування телефоном, Управлінням праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації зроблено висновок про те, що позивач втратив право на такі пільги, а тому засобами програмного забезпечення автоматично була закрита картка пільговика в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги за ознакою «Втрата статусу».

Суд визнає вказані твердження відповідача необґрунтованими, з огляду на таке.

Так, суд дійшов до висновку, що позивач має право на продовження отримання вказаних пільг, що узгоджується зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яку можна застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у тому числі права на отримання пільг зі сплати комунальних послуг та послуг зв'язку), оскільки їх можна вважати складовою частиною права власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала всі підстави вважати таке рішення дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Невід'ємною частиною положень цієї статті є практика Європейського суду з прав людини, яка виробила критерії правомірності позбавлення власника його майна в інтересах суспільства (справа «Зубко та інші проти України»).

Зокрема, позбавлення власника його майна повинно мати правомірну мету в «суспільному інтересі» (a legitimate aim «in the public interest»), обрані засоби мають бути належними (спроможні досягти мети в принципі) і пропорційними. Позбавлення власника його майна також має бути законним, а саме: відповідати не лише нормативно-правовим актам, а і принципу верховенства права, положенням Конвенції; складовою принципу «законності» є принцип «правової визначеності», що передбачає обов'язок органів влади при обмеженні права діяти відповідно до відомих (прозорих) та достатньо визначених правил («передбачуваних» з точки зору застосування), що виключають свавілля (вибірковість та непередбачуваність дій).

У той же час позбавлення позивача у межах спірних правовідносин права на отримання вказаних пільг не відповідає жодному з цих критеріїв. Слід зазначити, що зупинення гарантування таких пільг порушує справедливий баланс, що має виникнути між потребами державного інтересу та необхідністю захистити права позивача на мирне володіння своїм майном, яке він правомірно розраховував отримати внаслідок виходу на пенсію та на підставі правових норм, які діяли у цей період. Відтак, відмова відповідача у продовженні гарантування пільг зі сплати комунальних послуг та послуг зв'язку свідчить про безпідставне звужування прав, які позивач правомірно (законно) очікував отримати.

Таким чином, суд вказує, що саме дії Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, на якого приписами Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, покладено обов'язки з ведення вказаного реєстру, а не Міністерства соціальної політики України, який є неналежним відповідачем у межах спірних правовідносин, щодо зняття ОСОБА_1, який є пенсіонером з числа слідчих прокуратури, з обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, є протиправними.

Внаслідок вказаного, Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації слід зобов'язати внести до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, відомості про ОСОБА_1, який є пенсіонером з числа слідчих прокуратури, до картки пільговиків категорії «слідчий прокуратури на пенсії» з 15.07.2015.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги викладене, суд вказує про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 28.03.2017 №ПН147711, позивачем в якості судового збору сплачено 1280,00 грн.

Отже, сума судового збору, що підлягає присудженню на користь позивача, становить 1280,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 14, 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації щодо зняття ОСОБА_1, який є пенсіонером з числа слідчих прокуратури, з обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації внести до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, відомості про ОСОБА_1, який є пенсіонером з числа слідчих прокуратури, до картки пільговиків категорії «слідчий прокуратури на пенсії» з 15.07.2015.

Присудити здійснені ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) документально підтверджені квитанцією від 28.03.2017 №ПН147711 судові витрати у розмірі 1280,00 грн. (однієї тисячі двохсот вісімдесяти грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37470057, адреса: 01135, місто Київ, проспект Перемоги, 5).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Літвінова А.В.

Судді Аблов Є.В.

Мазур А.С.