Постанова № 67682522, 10.07.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 липня 2017 року № 826/2113/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючого судді Аблова Є.В., суддів - Григоровича П.О., Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом компанії STALMAG Sp. Z О.О. до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за участю третьої особи - Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування наказу № 23 від 13 січня 2017 року в частині, -

ВСТАНОВИВ:

Компанія STALMAG Sp. Z О.О. (далі також - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі також - Мінекономрозвитку України, відповідач), в якому, з урахуванням поданої заяви про зміну позовних вимог, просила визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 23 від 13.01.2017 року в частині застосування до компанії STALMAG Sp. Z О.О. спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ відповідача в частині застосування до компанії STALMAG Sp. Z О.О. спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України не відповідає нормам діючого законодавства, у зв'язку із чим підлягає скасуванню в цій частині.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/2113/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 22.03.2017 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Державну фіскальну службу України (далі також - ДФС України, третя особа).

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

В наданих суду запереченнях проти адміністративного позову представник відповідача вказав, що оскаржуване рішення прийнято контролюючим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в таких запереченнях.

В ході судового розгляду справи представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити в їх задоволенні.

В судове засідання 05.07.2017 року належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник третьої особи не прибув, причину неявки суду не повідомив, заперечень, письмових пояснень або інших документів, з яких можливо було б встановити його відношення щодо заявлених позовних вимог не надав.

Відповідно до вимог ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника третьої особи у судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Між компанією STALMAG Sp. Z О.О. та TOB «Країна Ідей» 10.07.2015 року був укладений контракт № 10071552KS, відповідно до якого позивач зобов'язувався продати TOB «Країна Ідей» кокс доменний 28-90 мм протягом серпня-вересня 2015 року.

Крім того, компанія STALMAG Sp. Z О.О. та TOB «Країна Ідей» 21.07.2015 року уклали додаткову угоду до контракту № 10071552KS, відповідно до якої, у випадку не постачання товару на суму отриманої попередньої оплати компанія STALMAG Sp. Z О.О. гарантує повернення даної суми TOB «Країна Ідей» не пізніше 80 календарних днів з дати отримання попередньої оплати.

11.08.2015 року була отримана попередня оплата в сумі 94 679 206,56 грн. (еквівалент 4 489 318,93 доларів США), проте постачання по даному контракту не відбулися.

Компанія STALMAG Sp. Z О.О. та компанія MEXIROM VENTURES LIMITED, в межах 80-денного строку, передбаченого додатковою згодою від 21.07.2015 року, за згодою TOB «Країна Ідей», уклали тристоронній договір № 11/2015 від 21.09.2015 року про заміну боржника у зобов'язанні.

Відповідно до договору № 11/2015 від 21.09.2015 року, компанія STALMAG Sp. Z О.О. передає, а компанія MEXIROM VENTURES LIMITED (Кіпр) приймає на себе зобов'язання щодо сплати TOB «Країна Ідей» заборгованості за контактом № 10071552KS від 21.07.2015 року в розмірі 4 489 318,93 доларів США або 94 679 206,56 грн., а компанія STALMAG Sp. Z О.О. зобов'язується сплатити новому боржнику винагороду в розмірі 4 489 318,93 доларів США.

Також, між компанією STALMAG Sp. Z О.О. та TOB «Запоріжнафтопродукт» 24.06.2015 року був укладений контракт № 240615KS, відповідно до якого STALMAG Sp. Z О.О. зобов'язується продати TOB «Запоріжнафтопродукт» кокс доменний 28-90 мм протягом серпня-вересня 2015 року.

15.07.2015 року компанія STALMAG Sp. Z О.О. та TOB «Запоріжнафтопродукт» уклали додаткову угоду до контракту № 240615KS, відповідно до якої, у випадку не постачання товару на суму отриманої попередньої оплати компанія STALMAG Sp. Z О.О. гарантує повернення даної суми TOB «Запоріжнафтопродукт» не пізніше 80 календарних днів з дати отримання попередньої оплати.

10.07.2015 року була отримана попередня оплата в сумі 170 000 000 грн. (еквівалент 7 737 204,13 доларів США.).

13.07.2015 року була отримана попередня оплата в сумі 132 000 000 грн. (еквівалент 6 041 695,11 доларів США), проте постачання по даному контракту не відбулися.

10.09.2015 року компанія STALMAG Sp. Z O.O. частково повернуло попередню оплату в розмірі 249 130 106 грн. (еквівалент 11 359 022,12 доларів США).

Компанія STALMAG Sp. Z O.O. та компанія MEXIROM VENTURES LIMITED, в межах 80-денного строку, передбаченого додатковою угодою від 15.07.2015 року, за згодою TOB «Запоріжнафтопродукт», уклали тристоронній договір № 13/2015 від 21.09.2015 року про заміну боржника у зобов'язанні.

Відповідно до договору № 13/2015 від 21.09.2015 року, компанія STALMAG Sp. Z O.O. передає, а компанія MEXIROM VENTURES LIMITED (Кіпр) приймає на себе зобов'язання щодо сплати TOB «Запоріжнафтопродукт» заборгованості за контактом №240615KS від 24.06.2015 року в розмірі 2 419 877,12 доларів США або 52 869 894 грн., а компанія STALMAG Sp. Z O.O. зобов'язується сплатити новому боржнику винагороду в розмірі 2 419 877,12 доларів США.

Також, між компанією STALMAG Sp. Z O.O. та TOB «Брена» 10.07.2015 року був укладений контракт № 10071528KS, відповідно до якого STALMAG Sp. Z O.O. зобов'язується продати TOB «Брена» кокс доменний 28-90 мм протягом серпня-вересня 2015 року.

21.07.2015 року компанія STALMAG Sp. Z O.O. та TOB «Брена» уклали додаткову угоду до контракту № 10071528KS, відповідно до якої, у випадку не постачання товару на суму отриманої попередньої оплати компанія STALMAG Sp. Z O.O. гарантує повернення даної суми TOB «Брена» не пізніше 80 календарних днів з дати отримання попередньої оплати.

05.08.2015 року була отримана попередня оплата в сумі 94 883 412,96 грн. (еквівалент 4 368 987,35 доларів США), проте постачання по даному контракту не відбулися.

Компанія STALMAG Sp. Z O.O. та компанія MEXIROM VENTURES LIMITED, в межах 80-денного строку, передбаченого додатковою угодою від 21.07.2015 року, за згодою TOB «Брена», уклали тристоронній договір № 10/2015 від 21.09.2015 року про заміну боржника у зобов'язанні.

Відповідно до договору № 10/2015 від 21.09.2015 року, компанія STALMAG Sp. Z O.O. передає, а компанія MEXIROM VENTURES LIMITED (Кіпр) приймає на себе зобов'язання щодо сплати TOB «Брена» заборгованості за контактом № 10071528KS від 10.07.2015 року в розмірі 4 368 987,35 доларів США або 94 883 412,96 грн., а компанія STALMAG Sp. Z O.O. зобов'язується сплатити новому боржнику винагороду в розмірі 4 368 987,35 доларів США.

Крім того, між компанією STALMAG Sp. Z O.O. та TOB «Оніка Плюс» 20.05.2015 року був укладений контракт № 76/7, відповідно до якого STALMAG Sp. Z O.O. зобов'язується продати TOB «Оніка Плюс» високоуглеродистий ферохром згідно специфікації протягом 60 календарних днів з дати отримання попередньої оплати.

Також, компанія STALMAG Sp. Z O.O. та TOB «Оніка Плюс» 15.07.2015 року уклали додаткову угоду до контракту № 76/7, відповідно до якої, у випадку не постачання товару на суму отриманої попередньої оплати компанія STALMAG Sp. Z O.O. гарантує повернення даної суми TOB «Оніка Плюс» не пізніше 80 календарних днів з дати отримання попередньої оплати.

01.07.2015 року була отримана попередня оплата в сумі 100 000 000 грн. (еквівалент 4 758 424,77 доларів США), 06.07.2015 року - в сумі 41 550 000 грн. (еквівалент 1 977 478,26 доларів США), 09.07.2015 року - в сумі 155 000 000 грн. (еквівалент 7 142 731,40 доларів США), проте постачання по даному контракту не відбулися.

Протягом 07-09 вересня 2015 року компанія STALMAG Sp. Z 0.0. частково повернула попередню оплату в розмірі 216 739 909,68 грн. (еквівалент 10 200 814,84 доларів США).

Водночас, компанія STALMAG Sp. Z О.О. та компанія MEXIROM VENTURES LIMITED, в межах 80-денного строку, передбаченого додатковою угодою від 15.07.2015 року, за згодою TOB «Оніка Плюс», уклали тристоронній договір № 12/2015 від 21.09.2015 року про заміну боржника у зобов'язанні.

Відповідно до договору № 12/2015 від 21.09.2015 року, компанія STALMAG Sp. Z О.О. передає, а компанія MEXIROM VENTURES LIMITED (Кіпр) приймає на себе зобов'язання щодо сплати TOB «Оніка Плюс» заборгованості за контактом № 76/7 від 20.05.2015 року в розмірі 3 677 819,59 доларів США або 79 810 090,32 грн., а компанія STALMAG Sp. Z О.О. зобов'язується сплатити новому боржнику винагороду в розмірі 3 677 819,59 доларів США.

13.01.2017 року Мінекономрозвитку України було видано наказ № 23 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності», яким, зокрема, до позивача застосовано спеціальну санкцію у вигляді запровадження індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України.

Підставою для застосування зазначеної санкції стало перевищення вказаних у статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строків зарахування виручки в операціях позивача з його контрагентами, а саме з ТОВ «Країна Ідей», ТОВ «Запоріжнафтопродукт», ТОВ «Брена» та ТОВ «Оніка Плюс».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти зазначені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства (ч. 2 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Згідно положень ч. 3 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Оскаржуваним рішенням до позивача були застосовані санкції у вигляді запровадження індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України за порушення ним вимог ст.ст. 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Так, відповідно до приписів ст.ст. 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Водночас, відповідно до вимог Постанов Правління Національного банку України від 03.03.2015 року № 160, від 03.06.2015 року № 354 та від 03.09.2015 року №581 було встановлено, що у період з 04.03.2015 року по 04.12.2015 року розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Отже, у період з 04.03.2015 року по 04.12.2015 року розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», не могли перевищувати 90 календарних днів без отримання висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

В своїх запереченнях Мінекономрозвитку України зазначає, що підставою для застосування вказаної вище санкції є подання ДФС України від 05.10.2016 року № 17234/5/99-99-14-06-16

Так, з наявного в матеріалах справи подання третьої особи від 05.10.2016 року № 17234/5/99-99-14-06-16 «Про застосування спеціальних санкцій» вбачається, що ДФС України відповідно до спільної постанови Кабінету Міністрів України на Національного банку України від 26.12.1995 року № 1044 «Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю» пропонує застосувати спеціальні санкції згідно із ст. 37 Закону України від 16.04.1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» до 96 українських суб'єктів господарської діяльності, у яких за результатами проведених перевірок встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості за здійсненими економічними операціями та 129 іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Оскільки вказане подання за формою та змістом відповідало ч. 3 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у відповідача не було передбачених законодавством підстав для незастосування до компанії STALMAG Sp. Z О.О. спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Разом з тим, такі доводи суб'єкта владних повноважень не можна визнати обґрунтованими, оскільки, з урахуванням положень ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та ст. 218 Господарського кодексу України, підставою для застосування санкцій є саме правопорушення, а наявність відповідного подання є лише однією з умов застосування санкцій.

Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 12.04.2016 року (№ К/800/43747/15) та від 15.09.2016 року (№ К/800/38838/15).

При цьому, належить врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України (далі також - ГК України), учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно положень ч. 1 ст. 239 ГК України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції як, зокрема, застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом.

Отже, санкція, застосована відповідачем у спірних правовідносинах, а саме індивідуальний режим ліцензування, є адміністративно-господарською санкцією.

Частиною першою ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором

Тобто, застосування адміністративно-господарських санкцій має відбуватись з урахуванням правил, передбачених, зокрема, Господарським кодексом України.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що у позивача відсутня заборгованість перед компаніями-резидентами України в межах виконання ним наведених вище правочинів.

Відповідно, дія положень статей 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», встановлення відповідачем порушення яких у правовідносинах з ТОВ «Країна Ідей», ТОВ «Запоріжнафтопродукт», ТОВ «Брена» та ТОВ «Оніка Плюс» стало підставою накладення на позивача штрафних санкцій згідно оскаржуваного рішення відповідача, в даному випадку не можуть розповсюджуватись на компанію STALMAG Sp. Z О.О.

Отже, обставини справи свідчать, що відповідачем безпідставно застосовано до позивача санкцію у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України на підставі ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», оскільки вина позивача в перевищенні вказаних у статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строків зарахування виручки в операціях позивача з його контрагентами відсутня.

Відповідно до ст. 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Згідно положень ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Суд оцінює докази відповідно до ст. 86 КАС України, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов компанії STALMAG Sp. Z О.О. задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 23 від 13.01.2017 року в частині застосування до компанії STALMAG Sp. Z О.О. (Hutnicza street 2, Rud Slaska, PL-41-709, Польща, Regon 015562692) спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя Є.В. Аблов

Судді П.О. Григорович

І.В. Смолій