Постанова № 67681577, 19.06.2017, Київський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2017 року № 810/1862/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач або ОСОБА_1) з позовом до Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі також - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Прохацького Руслана Олександровича про відкриття виконавчого провадження ВП №53891392 від 11.05.2017.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що 11.04.2017 начальником Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради Київської області Сидоріною О.В. було винесено постанову №06-07/17 у справі про адміністративне правопорушення, якою застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

21.04.2017 позивачем було оскаржено постанову №06-07/17 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

У свою чергу, 27.04.2017 Відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради Київської області надіслав до відповідача заяву №06-09/41 про відкриття виконавчого провадження по постанові №06-07/17, зазначивши у ній, що «постанова №06-07/17 від 11.04.2017 набрала законної сили 27.04.2017».

Як вказує позивач у позовній заяві, 03.05.2017 ОСОБА_1 подав до відповідача заяву про повернення виконавчого документу стягувачу, надавши докази того, що постанова №06-07/17 не набрала чинності через відповідне її оскарження.

04.05.2017 ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження в адміністративній справі №357/4277/17 за позовом позивача щодо оскарження постанови Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради Київської області №06-07/17 від 11.04.2017.

Разом з цим, 11.05.2017 відповідач в особі державного виконавця Прохацького Руслана Олександровича прийняв оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження №53891392 з примусового виконання постанови №06-07/17.

На думку позивача, вказана постанови прийнята всупереч вимогам чинного законодавства, є протиправною та такою, що підлягають скасуванню.

Так, зокрема, позивач зазначає про те, що постанова Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради Київської області від 11.04.2017 №06-07/17 по справі про адміністративне правопорушення, що є виконавчим документом, на підставі якої було прийнято оскаржувану постанову, не набрала законної сили, оскільки вищезазначена постанова по справі про адміністративне правопорушення позивачем оскаржена у судовому порядку у встановлений законом строк, а її оскарження зупиняє її виконання.

Зокрема, позивач посилається на вимоги пункту 1 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Враховуючи викладене, на думку позивача, відповідач був зобов'язаний повернути стягувачу виконавчий документ без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, а не виносити рішення (постанову) про відкриття виконавчого провадження.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Білоцерківський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області надав заперечення у письмовій формі (а.с.69), згідно із якими заперечував проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на те, що від виконавчого комітету Тетіївської міської ради надійшла заява про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню постанови №06-07/17, виданої 11.04.2017 Відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у сумі 8500,00 грн.

11.05.2017 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53891392 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа.

Відповідач зазначає, що оскаржувану постанову винесено відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідач вказав, що постанова №06-07/17, видана 11.04.2017 Відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у сумі 8500,00 грн. відповідає вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім цього, виконавчим комітетом Тетіївської міської ради вищевказаний виконавчий документ пред'явлено до виконання у строки та за місцем виконання рішення, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

З огляду на зазначене, державним виконавцем не порушено норми Закону України «Про виконавче провадження» при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження №53891392 від 11.05.2017.

У судове засідання, призначене на 16.05.2017, сторони по справі не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Разом з цим, матеріали справи містять клопотання представника відповідача про здійснення розгляду справи без його участі (а.с.24).

Крім цього, 16.06.2017 через канцелярію Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження (а.с.60).

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що сторони були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, та приймаючи до уваги заявлене позивачем клопотання, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий міським відділом №2 Білоцерківського МУ ГУ МВС України в Київській області 14.03.1997 (а.с.45).

11.04.2017 начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради Сидоріною О.В. було прийнято постанову №06-07/17 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 8 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн. (а.с.6-7).

У цей же день позивачем було отримано примірник вказаної постанови, що підтверджується розпискою останнього (а.с.7).

Судом встановлено, що 21.04.2017 позивач та Релігійна громада Свідків Єгови в м. Біла Церква звернулись до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради про визнання протиправним та скасування акту індивідуальної дії, зокрема, постанови №06-07/17 від 11.04.2017 по справі про адміністративне правопорушення.

04.05.2017 ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі №357/4277/17 (провадження №2-а/357/549/17) та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 08.05.2017 (а.с.10).

Одночасно з поданням позову до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, представник Релігійної громади направив повідомлення про оскарження Релігійною громадою та ОСОБА_1 постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема, постанови №06-07/17 по справі про адміністративне правопорушення від 11.04.2017 (а.с.61).

Вказане повідомлення було отримане Відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради 25.04.2017, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.62).

Проте, 27.04.2017 Відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради звернувся до відповідача із заявою №06-09/41, згідно якої просив відкрити виконавче провадження по постанові про адміністративне правопорушення №06-07/17 від 11.04.2017 та виконати вказану постанову шляхом стягнення з ОСОБА_1 штрафу у подвійному розмірі - 17000,00 грн. (а.с.71-72).

Зазначена заява надійшла до Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області 05.05.2017 вх. №6380/16, що підтверджується відтиском штемпелю вказаного органу.

У свою чергу, позивач подав до Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області заяву від 03.05.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття її до виконання у зв'язку з тим, що виконавчий документ, а саме, постанова №06-07/17 від 11.04.2017, не набрала законної сили у зв'язку з її оскарженням 21.04.2017 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (а.с.66).

Вказана заява ОСОБА_1 надійшла до відповідача 10.05.2017 вх. №6481/15.24-25, що підтверджується відтиском штемпелю зазначеного органу.

Разом з цим, за результатами розгляду заяви Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 27.04.2017 №06-09/41 головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Прохацьким Р.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53891392 від 11.05.2017 щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу у сумі 8500,00 грн. на користь держави (а.с.76).

Стягувачем у даному виконавчому провадженні є виконавчий комітет Тетіївської міської ради, боржником - ОСОБА_1.

Пунктом 2 оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У матеріалах виконавчого провадження міститься супровідний лист №18057 від 11.05.2017 про направлення позивачу та відповідачу для виконання та до відома постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.05.2017 (а.с.77).

Крім цього, суд зазначає, що на заяву позивача від 03.05.2017 (вх. №6418/15.24-25 від 10.05.2017) щодо повернення виконавчого документа стягувачу Білоцерківським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області повідомлено листом від 02.06.2017 №25459/В25 про те, що позивачем не додано до заяви від 03.05.2017 документів, які б надавали правові підстави для винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу чи постанови про закінчення виконавчого провадження (а.с.57).

Не погоджуючись з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження №53891392 від 11.05.2017 позивач звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону №1404-VIII).

Частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п'ятою статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

З положень статті 26 Закону №1404-VIII випливає, що відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня надходження такого документа є саме обов'язком державного виконавця, покладеним на нього чинним законодавством, якщо виконавчий документ відповідає вимогам статті 4 Закону №1404-VIII і не пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (частина 2 статті 12 Закону №1404-VIII).

Згідно з частиною першою статті 28 Закону №1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає про те, що постанова Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради Київської області №06-07/17 від 11.04.2017 по справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі якої відповідачем було прийнято оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження, не набрала законної сили, оскільки вищезазначена постанова позивачем оскаржена у судовому порядку.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог у цій частині, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту постанови від 11.04.2017 №06-07/17 по справі про адміністративне правопорушення, позивачем порушено частину 2 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та частину 1 статті 376 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 8 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідальність фізичної особи за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-Х (далі - КУпАП, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 2446 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 961 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 18842).

Суд зазначає, що відповідальність за адміністративне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 було визнано винним, полягає у тому, що виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об'єктів III категорії складності, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 8 статті 96 КУпАП).

Згідно з статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов, зокрема, про накладення адміністративного стягнення (стаття 284 КУпАП).

Відповідно до статті 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Отже законом передбачений 10-денний строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який обчислюється із дня винесення постанови.

Відповідно до статті 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Частиною першою статті 303 КУпАП передбачено, що в разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Крім цього, варто відмітити, що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради Київської області №06-07/17 по справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена 11.04.2017, відтак 10-денний строк на їх оскарження спливає 21 квітня 2017 року.

Так, судом встановлено, що у межах 10 денного строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивач 21.04.2017 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із адміністративним позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради про визнання протиправним та скасування актів індивідуальної дії, зокрема, постанови від 11.04.2017 року № 06-07/17 по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. відносно ОСОБА_1

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.05.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №357/4277/17 та призначено справу до судового розгляду (а.с.10).

Крім цього, 21.04.2017 представником Релігійної громади направлено повідомлення до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради про оскарження Релігійною громадою та ОСОБА_1 постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема, постанови №06-07/17 по справі про адміністративне правопорушення від 11.04.2017 (а.с.61).

Зазначене повідомлення було отримане 25.04.2017, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.62).

Проте, незважаючи на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що відповідно до положень статті 303 КУпАП зупиняє перебіг строку давності до розгляду скарги, Відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради 27.04.2017 звернувся до Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою про відкриття виконавчого провадження №06-09/41, на підставі оскаржуваної постанови від 11.04.2017 №06-07/17 по справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Як було зазначено вище судом, частиною першою статті 303 КУпАП передбачено, що в разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Частина перша статті 4 Закону №1404-VIII встановлює обов'язкові вимоги до виконавчого документа. Зокрема, у виконавчому документі зазначаються дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Виходячи з вищезазначених положень законодавства, суд дійшов висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є виконавчим документом і має відповідати вимогам виконавчого документу, тобто у ній зазначається дата набрання нею законної сили. Виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання лише після набрання ним законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

З наведеного слідує, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у разі її оскарження до суду набирає законної сили із набранням законної сили відповідним судовим рішенням.

Отже, така постанова не може бути пред'явлена до виконання до моменту набрання нею законної сили.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема, рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Як було зазначено вище судом, 21.04.2017 позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із адміністративним позовом щодо оскарження постанови від 11.04.2017 року № 06-07/17 по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн., а ухвалою вказаного суду від 04.05.2017 було відкрито провадження в адміністративній справі (а.с.10).

Наведене свідчить, що постанова по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. відносно ОСОБА_1 на дату відкриття виконавчого провадження не набрала законної сили, а отже, не підлягала примусовому виконанню.

Враховуючи факт оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та відсутність судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо скасування останньої або відмови у позові, у відповідача були відсутні підстави для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що на підставі вимог пункту 1 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII відповідач був зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу, оскільки, вказана норма є безальтернативною.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про відкриття виконавчого провадження №53891392 від 11.05.2017 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача не надав та не довів відсутності підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №53891392 від 11.05.2017.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

За приписами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 640,00 грн. згідно квитанції № 108 від 24.05.2017, оригінал якої міститься в матеріалах справи (а.с.2).

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 640,00 грн. підлягають стягненню з Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про відкриття виконавчого провадження №53891392 від 11.05.2017.

3. Стягнути судовий збір у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: 09112, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (ідентифікаційний код 34846021, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 94).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.