Постанова № 67681551, 12.07.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2017 р. Справа № 805/1775/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву Державної служби

України з питань праці в особі начальника Головного управління Держпраці у

Донецькій області ОСОБА_1

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «ЦЗФ «РОСІЯ»

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

В С Т А Н О В И В:

Державна служба України з питань праці в особі начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 акціонерного товариства «ЦЗФ «РОСІЯ» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом зобовязання повного зупинення робіт з експлуатації моста передачі рядового вугілля на аварійний склад ПАТ «ЦЗФ «РОСІЯ» у звязку з загрозою життю та здоровю людей.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що під час перевірки ПАТ «ЦЗФ «РОСІЯ» виявлені 26 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, з яких 19 створюють загрозу життю та здоровю людей.

Зазначає, що у звязку з виникненням загрози життю та/або здоровю людей з метою недопущення спричинення шкоди життю та/або здоровю людей є підстави для повного зупинення робіт з експлуатації моста передачі рядового вугілля на аварійний склад ПАТ «ЦЗФ «РОСІЯ» у звязку з загрозою життю та здоровю людей.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву та заяву, в якому зазначив, що ПАТ «ЦЗФ «РОСІЯ» фактично не експлуатує міст щодо якого позивач просить застосувати заходи реагування, а є його власником та клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 12.07.2017 року у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд зясував наступні обставини справи.

ПАТ «ЦЗФ «РОСІЯ» перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 37339327), зареєстроване за юридичною адресою: 85380, Донецька область, с. Михайлівка, вул. Степова, б. 49.

06.04.2017 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області проведена позапланова перевірка ПАТ «ЦЗФ «РОСІЯ», за результатами якої складений акт № 06.5-5/51 (а.с. 12-14).

Під час перевірки виявлені 26 порушень ПАТ «ЦЗФ «РОСІЯ» нормативно-правових актів з охорони праці, з яких 19 створюють загрозу життю та здоровю людей, зауваження або заперечення до акту проведеної перевірки від ПАТ «ЦЗФ «РОСІЯ» до контролюючих органів не надходили.

На момент звернення до суду порушення, встановлені під час перевірки ПАТ «ЦЗФ «РОСІЯ», у встановлений законом термін та спосіб не усунені.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом зобовязання повного зупинення робіт з експлуатації моста передачі рядового вугілля на аварійний склад ПАТ «ЦЗФ «РОСІЯ» у звязку з загрозою життю та здоровю людей.

Проаналізувавши матеріали справи, законодавство, що регулює спірні правовідносини, доводи позовної заяви, докази, надані сторонами до матеріалів справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.

Державна служба України з питань праці України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у звязку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно п. 7 даного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 11.02.2015 року № 100 утворено Головне управління Держпраці у Донецькій області, реорганізувавши шляхом злиття Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області та Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області.

Відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України «Питання державної служби праці» від 30.09.2015 року № 1021-р функції і повноваження Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки, що припиняється, покладені на Державну службу з питань праці.

Наказом Держпраці України від 07.05.2015 року № 16 затверджене Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області (далі Управління Держпраці), згідно пункту 1 якого, Головне управління Держпраці у Донецькій області є територіальним органом, який діє у складі Державної служби України з питань праці у та їй підпорядковується.

Згідно ст. 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Згідно пп. 15 п. 4 Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області, Головне управління Держпраці у Донецькій області відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

Таким чином, позивач у справі орган владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції щодо реалізації державної політики у сфері охорони праці.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарського діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства субєктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

- впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються

- законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

- здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростоване відповідачем, під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки встановлені порушення норм чинного законодавства, які відповідачем не усунені.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення вимог, зазначених у ч. 1 статті.

Оскільки порушення, встановлені позивачем під час перевірки відповідача у встановлений час та спосіб не усунені, існує загрози життю та/або здоров'ю людей та з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоровю людей, суд вважає за доцільне застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду повного зупинення ведення робіт з експлуатації моста передачі рядового вугілля на аварійний склад ПАТ «ЦЗФ «РОСІЯ» у звязку з загрозою життю та здоровю людей.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про охорону праці», Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 2, ст. 7-14, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Державної служби України з питань праці до ОСОБА_2 акціонерного товариства «ЦЗФ «РОСІЯ» про застосування заходів реагування шляхом зобовязання повного зупинення робіт з експлуатації моста передачі рядового вугілля на аварійний склад ПАТ «ЦЗФ «РОСІЯ» у звязку з загрозою життю та здоровю людей задовольнити повністю.

Застосувати до ОСОБА_2 акціонерного товариства «ЦЗФ «РОСІЯ» (ЄДРПОУ 37339327, юридична адреса: 85380, Донецька область, с. Михайлівка, вул. Степова, б. 49) заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом зобовязання повного зупинення робіт з експлуатації моста передачі рядового вугілля на аварійний склад ПАТ «ЦЗФ «РОСІЯ» у звязку з загрозою життю та здоровю людей.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Суддя Давиденко Т.В.