
Справа № 466/7753/16-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 липня 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Свірідової В.В.
при секретарі Степанюк Н.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3-ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_2-ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, з участю третьої особи приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, з участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільній квартирі, визнання права власності на частку у квартирі,-
в с т а н о в и в:
05.09.2016 представник позивача ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, в якому просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/12 частку у спільній квартирі АДРЕСА_1.
В судовому засіданні 18.10.2016 судом у справі в якості третьої особи залучено приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на те, що 23 лютого 2014 року помер батько позивача ОСОБА_8, про що свідчить свідоцтво про смерть серія 1-СГ №348796. Позивач ОСОБА_5 є сином померлого. Заповіту після смерті батько не залишив. З липня 2012 року позивач відбуває покарання в Дрогобицькій виправній колонії №40 УДПтСУ у Львівській області. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10 листопада 2015 року рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 липня 2015 року, яким визначено ОСОБА_5 додатковий строк 3 (три) місяці після набрання рішення законної сили, для прийняття спадщини за законом після смерті його батька ОСОБА_8, який помер 23 лютого 2014 року, залишено без змін. Позивач зазначає, що у встановлений судом строк подав заяву на прийняття спадщини. Після смерті батька позивача залишилось його право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1. Однак постановою приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 відмовлено ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_8, оскільки позивачем не надано оригінал Свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2. Відтак, позивач змушений звернутись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.
До початку розгляду справи по суті, відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5, з участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільній квартирі, визнання права власності на частку у квартирі, в якому просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/12 частку у квартирі АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_2 вніс 100 000 грн. грошової компенсації, за належну ОСОБА_5 1/12 частку у квартирі АДРЕСА_3 на депозитний рахунок суду 06 липня 2017 року у ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідно до квитанції № 0.0.800656741.1, Код квитанції 0917-5261-0494-9898 (одержувач ТУДСА України у Львівській області, Код 26306742 (Банк одержувача Держказначейська служба України, м. Київ).
Свої вимоги ОСОБА_2 мотивує тим, що ознайомившись з спадковою справою після судового засідання, яке відбулося 25 травня 2017 року, ОСОБА_2, довідався, що дійсно ОСОБА_5 своєчасно, у трьох місячний строк, наданий йому згідно із рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23 липня 2015 року, яке вступило у законну силу 10 листопада 2015 року, а саме 8 грудня 2015 року, подав письмову заяву від 02 грудня 2015 року про прийняття ним спадщини після смерті спадкодавця - ОСОБА_8, посвідчену начальником Дрогобицької виправної колонії №40, яка була зареєстрована 8 грудня 2015 року у реєстрі за №233/02-14.
Під час вирішення питання мирного врегулювання даного спору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 погодилися з тим, що частка ОСОБА_5 у спадковому майні, а саме у спірній квартирі АДРЕСА_4 становить відповідно 1/12, оскільки дана квартира була приватизована чотирма особами, а саме: ОСОБА_8, батьком сторін; ОСОБА_9, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матірю, на той час сестра ще не була одружена та носила прізвище ОСОБА_2, та позивачем, ОСОБА_2, згідно із свідоцтвом про право власності на квартиру від 01 вересня 1994 року за № 26345.
Після смерті матері - ОСОБА_2 ОСОБА_9 ОСОБА_10, прийняв спадщину, оскільки і батько і сестра відмовилися від своїх часток у спадковому майні на користь ОСОБА_2, то належна нині покійній матері 1/4 частка у даній квартирі перейшла ОСОБА_2, спадкоємцю за законом першої черги.
Як вбачається із спадкової справи після смерті спадкодавця - ОСОБА_8, є дві заяви від ОСОБА_2 та від ОСОБА_3 про те, що вони не заперечують, що частка спадкодавця - ОСОБА_8 у спірній квартирі АДРЕСА_5 становить відповідно 1/4 ідеальну частину.
ОСОБА_2, подав письмову заяву на імя приватного нотаріуса ОСОБА_6 15 липня 2014 року про відмову від частки у спадковому майні після смерті батька, спадкодавця - ОСОБА_8 на користь дочки покійного спадкодавця, рідної сестри ОСОБА_2 ОСОБА_3, яка своєчасно, у шестимісячний строк, а саме 15 липня 2014 року звернулася із письмовою заявою про прийняття нею спадщини після смерті спадкодавця, тобто прийняла спадщину, хоча не отримала на даний час ще свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця - ОСОБА_8.
Рідна дочка ОСОБА_8 від його першого шлюбу ОСОБА_11 не прийняла спадщини після смерті спадкодавця і тому належна на праві власності спадкодавцю ОСОБА_8 1/4 частка у спірній квартирі по вул. Варшавській 62/29 у м. Львові повинна бути поділена між трьома спадкоємцями і відповідно частка ОСОБА_5 становить 1/12.
Третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 також згідна, що частка ОСОБА_5 у спірній квартирі становить відповідно 1/12 та вона не претендує на дану частку, яка належить ОСОБА_5 та не бажає приймати участь у виплаті йому грошової компенсації за належну йому частку у спірній квартирі, що підтверджується її письмовою заявою.
ОСОБА_2 зазначає, що згідний сплатити ОСОБА_5 дійсну, ринкову вартість 1/12 частки у спірній квартирі, яка за взаємною згодою становить відповідно 100 000 гривень, з припиненням права власності ОСОБА_5 на належну йому фактично 1/12 частку у даній квартирі та звертаєтьсяся до суду з даним зустрічним позовом про припинення права власності ОСОБА_5 на 1/12 частку у спірній квартирі та про визнання за мною права власності на дану 1/12 частку у даній квартирі, згідно із вимогами ст. 365 ЦК України.
В судовому засіданні сторони підтримали свої вимоги та просили їх задовольнити, визнавши вимоги один одного.
Третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, в судове засідання не зявилась, однак скерувала на адресу суду належно завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_8, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення сторін, представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши матеріали справи і всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 4, 10, 11, 60, 61, 213 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Рішення суду обґрунтовується лише тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Так, судом встановлено та підтверджено письмовими доказами, що 23 лютого 2014 року помер батько позивача за первісним позовом ОСОБА_8, про що свідчить свідоцтво про смерть серія 1-СГ №348796. Позивач ОСОБА_5 є сином померлого.
ОСОБА_5 своєчасно, у трьох місячний строк, наданий йому згідно із рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23 липня 2015 року, яке вступило у законну силу 10 листопада 2015 року, а саме 8 грудня 2015 року, подав письмову заяву від 02 грудня 2015 року про прийняття ним спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_8, посвідчену начальником Дрогобицької виправної колонії №40, яка була зареєстрована 8 грудня 2015 року у реєстрі за №233/02-14.
Частка ОСОБА_5 у спадковому майні, а саме у спірній квартирі АДРЕСА_4 становить відповідно 1/12, оскільки дана квартира була приватизована чотирма особами, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_9, та позивачем за зустрічним позовом, ОСОБА_2, згідно із свідоцтвом про право власності на квартиру від 01 вересня 1994 року за № 26345.
Після смерті матері - ОСОБА_2 ОСОБА_9 ОСОБА_10, прийняв спадщину, оскільки і батько і сестра відмовилися від своїх часток у спадковому майні на користь ОСОБА_2, то належна нині покійній матері 1/4 частка у даній квартирі перейшла ОСОБА_2, спадкоємцю за законом першої черги.
Як вбачається із спадкової справи після смерті спадкодавця - ОСОБА_8, є дві заяви від ОСОБА_2 та від ОСОБА_3 про те, що вони не заперечують, що частка спадкодавця - ОСОБА_8 у спірній квартирі АДРЕСА_5 становить відповідно 1/4 ідеальну частину.
ОСОБА_2, подав письмову заяву на імя приватного нотаріуса ОСОБА_6 15 липня 2014 року про відмову від частки у спадковому майні після смерті батька, спадкодавця - ОСОБА_8 на користь дочки покійного спадкодавця, рідної сестри ОСОБА_2 ОСОБА_3, яка своєчасно, у шестимісячний строк, а саме 15 липня 2014 року звернулася із письмовою заявою про прийняття нею спадщини після смерті спадкодавця, тобто прийняла спадщину, хоча не отримала на даний час ще свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця - ОСОБА_8.
Рідна дочка ОСОБА_8 від його першого шлюбу ОСОБА_11 не прийняла спадщини після смерті спадкодавця і тому належна на праві власності спадкодавцю ОСОБА_8 1/4 частка у спірній квартирі по вул. Варшавській 62/29 у м. Львові повинна бути поділена між трьома спадкоємцями і відповідно частка ОСОБА_5 становить 1/12.
Третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 також згідна, що частка ОСОБА_5 у спірній квартирі становить відповідно 1/12 та вона не претендує на дану частку, яка належить ОСОБА_5 та не бажає приймати участь у виплаті йому грошової компенсації за належну йому частку у спірній квартирі, що підтверджується її письмовою заявою.
В судовому засіданні ОСОБА_2 згідний сплатити ОСОБА_5 дійсну, ринкову вартість 1/12 частки у спірній квартирі, яка за взаємною згодою становить відповідно 100 000 гривень, з припиненням права власності ОСОБА_5 на належну йому фактично 1/12 частку у даній квартирі.
Частина перша статті 365 ЦК України передбачає, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена у натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.
Частина друга цієї статті 365 ЦК України передбачає, що суд постановляє рішення про припинення права на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Оскільки частка відповідача у спірній квартирі по вул. Варшавській 62/29 у м. Львові є незначною, становить лише 1/12 та виділити йому у натурі дану частку неможливо, та з врахуванням того, що ОСОБА_5 сам у своєму первісному позові просить сплатити йому грошову компенсацію за належну йому 1/12 частку у даній квартирі, що свідчить, що таке припинення не завдасть ні йому, ні членам його сімї істотної шкоди, вважаю, що є всі правові підстави для задоволення первісного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, з участю третьої особи приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5, з участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3 про припинення права власності на 1/12 частку у спільній квартирі, визнання права власності на 1/12 частку у квартирі.
Керуючись ст.ст.3, 10, 11,15, 57, 58, 59, 60,61, 88,169, 209, 212, 213- 215, 218 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, з участю третьої особи приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5, з участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3 про припинення права власності на 1/12 частку у спільній квартирі, визнання права власності на 1/12 частку у квартирі- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1,ІПН НОМЕР_1, право власності на 1/12 частку у спільній квартирі АДРЕСА_6.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, право власності на 1/12 частку у квартирі АДРЕСА_7, яка належала ОСОБА_5.
Присудити з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 100 000 грн.(сто тисяч гривень) грошової компенсації, за належну ОСОБА_5 1/12 частку у квартирі АДРЕСА_6, що внесені ОСОБА_2,ІПН НОМЕР_2, на депозитний рахунок суду 06 липня 2017 р. у ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідно до квитанції № 0.0.800656741.1, Код квитанції 0917-5261-0494-9898(одержувач ТУДСА України у Львівській області, Код 26306742 (Банк одержувача Держказначейська служба України, м.Київ).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_12
Судове рішення № 67679159, Шевченківський районний суд м. Львова було прийнято 07.07.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 466/7753/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: