Ухвала суду № 67677918, 10.07.2017, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 1-кс/331/2495/2017

331/4675/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2017 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Скользнєва Н.Г., при секретарі Постарнак М.М., за участю: прокурора Герченової А.І., захисника ОСОБА_1, слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області ОСОБА_2, розглянувши його клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12017080020000237 від 23.01.2017 року, відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, розлученого, маючого середню освіту, не працюючого, маючого на утриманні доньку ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та иешкаючого за адресою м. Запоріжжя вул. Балка Поповка буд.68, раніше засудженого: 04.01.1994, Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст. 140 КК України до 2 років та 9 місяців позбавлення волі; 17.08.1995, Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 140 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставіст. 43 КК України приєднано невідбуте покарання по вирокувід 04.01.1994 та визначено 3 роки 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 27.06.1997 по відбуттю строку покарання; 26.11.1997, Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст. 229-6 КК України до 1 року та 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України рахувати засудженим умовно з випробувальним терміном 1 рік ; 07.05.1998, Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 140 КК України до 4 років та 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Перегляд вироку 02.11.1998 на підставі ст. 7-А ЗУ «Про амністію» від 24.07.1998 невідбуту частину покарання скорочено на 1/2частини. Звільнений 10.02.2001 по відбуттю строку покарання; 16.07.2001, Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 140, ч.2 ст. 141, ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 12.04.2005 по відбуттю строку покарання; 14.12.2006, Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 3 роки; 14.12.2008, Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 3 роки; 03.09.2013, Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців; 11.12.2013, Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст. 152, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч. 1 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України поглинуто покарання за вироком Шевченківського районного суду від 03.09.2013 та остаточно визначено покарання 4 роки позбавлення волі. Звільнений 05.05.2016 умовно-достроково з невідбутим терміном 6 місяців та 29 днів.,

- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12017080020000237 від 23.01.2017 року, відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, погодженим з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4

В клопотанні органу досудового розслідування зазначено, що 23.01.2017, о 05 годині 00 хвилин ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись у тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, із комунікаційного колодязя, розташованого поблизу коледжу Радіоелектроніки за адресою пр. Соборний 117, м. Запоріжжі таємно, шляхом перерізу кабелю, за допомогою заздалегідь підготовлених ножа та пасатижів, викрав майно, що належить ПАТ «Укртелеком», а саме: кабель телефонний мідний ТППеп 100х2х0,4, довжиною 130 метрів, вартістю 56 грн. 57 коп. за погонний метр без урахування ПДВ, загальною вартістю 3710 грн. 14 коп., без урахування ПДВ, а всього таємно викрав майно на суму 3710 грн. 14 коп., спричинивши матеріальну шкоду ПАТ Укртелеком на вказану суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, який кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

23 червня 2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

23 червня 2017 року об 18 год. 57 хв. підозрюваному ОСОБА_3 вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими обґрунтовується необхідність запобіжного заходу.

Слідчий, прокурор у судовому засідання внесене клопотання підтримали.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечували.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та надані матеріали, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, прийшов до наступного.

В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою, що підтверджується: протоколом допиту свідка ОСОБА_5; протоколом предявлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_5; постановою про визнання речовим доказом; показаннями підозрюваного ОСОБА_3, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

В матеріалах провадження є наявними ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого чи свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення, чи продовжити свою злочинну діяльність.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу слідчим суддею також враховується, що підозрюваний ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, віднесене до категорії середньої тяжкості, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років; не працює, тобто не має стійких соціальних звязків, що в свою чергу свідчить про те, що ОСОБА_3 усвідомлює, що вчинив корисливий злочин із застосування насильства, який має незворотливий характер, а тому може вчинити дії щодо переховування від органу досудового слідства з метою уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких обєктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

На підставі викладеного, а також з урахуванням ступеня порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню: переховуванню від органів досудового розслідування та/або суду, вчиненню ним інших кримінальних правопорушень; знищенню, приховуванню та спотворенню будь-яких з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення., а також забезпечить високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів громадян України.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 є доведеним та обґрунтованим, у звязку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, таким чином, відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України у розмірі 32000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12017080020000237 від 23.01.2017 року, відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4, задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів у Запорізькому СІЗО.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України, у розмірі 32000 (тридцять дві тисячі) гривень 00 копійок.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, яку необхідно внести на р/р № 37319085001205, відкритий в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області , ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрювану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, провадження по справі № 1-кс/331/2495/2017, ЄУН 331/4675/17 від 10.07.2017 року.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обовязки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,

2)не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду,

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Розяснити підозрюваній наслідки невиконання вказаних обовязків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали слідчого судді доручити співробітникам Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області.

Термін дії ухвали закінчується 08 вересня 2017 року об 15 год. 30 хв..

Строк тримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою відраховувати з 10 липня 2017 року 15 год. 30 хв..

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом пяти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Н.Г.Скользнєва

10.07.2017