Рішення № 6767655, 12.11.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.09.09р. Справа № 33/291-09 (6/104-08) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Богдан", с. Григорівка, Дніпропетровська область

про стягнення 236 481,42 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Ковальова Е.Г., довіреність № 17 від 24.02.09 року

Від відповідача: Іванова О.М., довіреність за вих. № 1 від 02.02.09 року

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Богдан" про стягнення 120 043 грн. 63 коп. - основного боргу по договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК120407/2 від 12.04.2007 року, 9 050 грн. 95 коп. - пені, 93 568 грн. 51 коп. - штрафу, 12 328 грн. 48 коп. - інфляційних, 1 489 грн. 85 коп. - 3% річних та витрат по справі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2008 року по справі № 6/104-08 в позові відмовлено в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.02.2009 року рішення господарського суду від 28.10.2008 року скасовано, а позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2009 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.02.2009 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2008 року у справі 6/104-08 в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "Агрофірма "Богдан" на користь ТОВ "Корпорація "Агросинтез" штрафу в розмірі 93 568 грн. 51 коп., пені у розмірі 9 050 грн. 95 коп. та судових витрат скасовані. В скасованій частині справу № 6/104-08 направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. В іншій частині постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.02.2009 року з даної справи залишено без змін.

Розпорядженням в.о.голови господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2009 р. справу № 6/104-08 передано для розгляду судді Рудовській І.А

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2009 року справу № 6/104-08 прийнято до провадження суддею Рудовською І.А. та призначено до розгляду в засіданні на 23.06.09 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2009 року за клопотанням представників сторін розгляд спору продовжений до 01.10.2009 року.

По справі оголошувалась перерва з 23.09.2009 року до 29.09.2009 року.

В судове засідання 29.09.2009 року з'явились представники сторін. Представник позивача в судовому засіданні та в своїх поясненнях від 15.07.2009 року (вих. № 69/08-юр) наполягав на стягненні з відповідача пені в розмірі 9050 грн. 95 коп. та штрафу в розмірі 93 568 грн. 51 коп.

          Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти стягнення суми пені, а в частині стягнення штрафу - просив суд відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні 29.09.2009 року за згодою представників позивача та відповідача оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши докази в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ :

Як зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 23.04.2009 року у справі № 6/104-08 : "12.04.2007 року ТОВ "Корпорація "Агросинтез" (постачальник) та ТОВ "Агрофірма "Богдан" (покупець) уклали договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК 120407/2, відповідно до якого постачальник зобов’язався передати у власність покупця товар, який повинен оплатити його вартість, а також проценти за користування кредитом в розмірі 16% річних від вартості отриманого і неоплаченого товару за кожен день користування товарним кредитом.

Згідно з п. 2.1. договору, товарний кредит надається на період з 17.06.2007 року (дата отримання товару покупцем) до 25.10.2007 року.

Відповідно до п. 2.5. договору, оплата за товар здійснюється в безготівковому порядку шліхом перерахування платіжним дорученням грошових коштів в строки, які зазначені в додатку № 1.

Додатком № 1 до договору № ТК 120407/2 від 12.04.2007 року встановлено, що датою оплати товару є 25.10.2007 року.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору передав відповідачу товар за видатковими накладними №№ 0000331 від 13.04.2007 р., 0000458 від 20.04.2007 р., 0000667 від 28.04.2007 р., 0000695 від 03.05.2007 р., 0000963 від 23.05.2007 р., 0001002 від 30.05.2007 р., 0001016 від 01.06.2007 р., 0001120 від 16.06.2007 р. на загальну суму 295 075,74 грн. (а.с. 18-31 т.1).

Відповідно до п. 2.2. договору, розмір за користування товарним кредитом складає 16819,32 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач в порушення умов договору лише частково оплатив вартість отриманого товару та процентів за користування товарним кредитом, в результаті чого утворилась заборгованість у сумі 120043,63 грн.

Сума заборгованості також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами від 14.03.2008 року, який підписаний обома сторонами без будь-яких застережень (а.с. 34 т.1).

Після порушення провадження у справі, позивач 24.04.2008 року платіжними дорученнями сплатив відповідачу 60000,00 грн. заборгованості за отриманий товар по договору (а.с. 70 т.1).

Враховуючи вищевикладене, а саме неналежне виконання відповідачем умов договору товарного кредиту, судова колегія погоджується з висновком апеляційної інстанції про стягнення з відповідача 60 043 грн. 63 коп. заборгованості за товар та припинення провадження у справі в частині стягнення 60 000,00 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Доводи скаржника, що товар за даним договором по накладним не отримувався, спростовується, як самими матеріалами справи, зокрема накладними, які підтверджують отримання товару на підставі договору № ТК-120407/2 від 12.04.2007 року, а також тим, що відповідачем були вчинені юридично значимі дії щодо частково виконання умов договору –оплата товару та визнання ним заборгованості по акту звірки взаємних розрахунків.

Посилання скаржника на те, що акт звірки взаємних розрахунків був підписаний, а оплата товару здійснена помилково не може братись судом до уваги, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів (відкликання підпису на акті звірки чи заява до позивача про повернення грошових коштів, як помилково сплачені, тощо), які б підтверджували дані обставини.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи даної статті, а також те, що відповідач прострочив грошове зобов’язання по договору, судова колегія також погоджується з висновком апеляційного господарського суду про стягнення в даному випадку з відповідача 12 328,48 грн. інфляційних втрат та 1 489,85 грн. –3% річних".

В даному судовому засіданні справа розглядається в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Богдан" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" штрафу в розмірі 93 568 грн. 51 коп., пені в розмірі 9 050 грн. 95 коп. та судових витрат.

Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.3.1. договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК120407/2 від 12.04.2007 року встановлена відповідальність покупця за порушення строку оплати товару у вигляді стягнення пені в розмірі 0,25%, але не більше розміру, визначеного законодавством, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також штраф в розмірі 30% вартості договору за кожен факт порушення строку платежу, пеня складає 9 050 грн. 95 коп. та підлягає до стягнення з відповідача.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 93 568 грн. 51 коп. на підставі п. 5.3.1. Договору, який не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з пп. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний.

З огляду на викладене, за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Крім того, згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі 9 050 грн. 95 коп. –пені.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 49, 82-85, 116, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Богдан" (52660, Дніпропетровська область, Васильківський район, с. Григорівка, вул. Широка, 1, код ЄДРПОУ 30763539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 3, код ЄДРПОУ 30345439) 60 043 (шістдесят тисяч сорок три) грн. 63 коп. –основного боргу, 9 050 (дев'ять тисяч п’ятдесят) грн. 95 коп. –пені, 12 328 (дванадцять тисяч триста двадцять вісім) грн. 48 коп. - інфляційних втрат, 1 489 (одна тисяча чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 85 коп. –3% річних, 829 (вісімсот двадцять дев'ять) грн. 12 коп. –державного мита та 41 (сорок одна) грн. 37 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог –відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя І.А. Рудовська Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України 27.10.2009 року