Рішення № 67676491, 12.07.2017, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/3549/17

Провадження №2/751/1079/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2017 року м. Чернігів

Новозаводський районний суд м. Чернігова

в складі: головуючого-судді Філатової Л.Б.

при секретарі Палуб М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чернігові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ТехНова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплопостачання,

Встановив:

ТОВ фірма «ТехНова» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 21 006,10 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання та судових витрат. Заявлені позовні вимоги мотивують тим, що відповідач являється власником квартири АДРЕСА_1 і користувачем послуг теплопостачання, оплату за які здійснює нерегулярно та не в повному обсязі, через що за період з 01.03.2014 року по 01.05.2017 року утворилась заборгованість у сумі 21 006,10 грн. Посилаються, що ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 26.05.2017 року скасовано судовий наказ №751/1982/17 від 25.04.2017 року за вимогою про стягнення заборгованості за отримані послуги з теплопостачання на користь ТОВ фірми «ТехНова» з ОСОБА_1 Просять стягнути суму заборгованості з відповідача в примусовому порядку та стягнути судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з»явилась, про час і місце слухання справи повідомлена належним чином, про що свідчить розписка, звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутності, в разі неявки відповідача проти винесення заочного рішення не заперечує. Просить стягнути судові витрати в розмірі 1600 грн.

Відповідач в судове засідання повторно не зявилася, про час і місце слухання справи повідомлена в установленому законом порядку, причини неявки суду не відомі, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили. На електронну пошту суду надійшли письмові пояснення щодо предмету спору.

Суд вважає, що в матеріалах справи достатньо даних про права і взаємовідносини сторін, а отже, керуючись ст. 169 ч. 4, 224 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній даних і доказів, постановивши заочне рішення.

Оскільки сторони в судове засідання не з»явились, у відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи: лист-розрахунок по особовому рахунку № 52616 (а.с.4), копію ухвали Новозаводського районного суду м.Чернігова від 26.05.2017 року (а.с.5), особовий рахунок № 090687-5 (а.с.6), тарифи на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води (а.с.8-12), довідку за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Чернігівській області від 04.07.2017 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з наступного:

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується її письмовими поясненнями від 11.07.2017 року.

Вона зареєстрована у вказаній квартирі (а.с.6) та являється користувачем послуг з опалення та підігріву води, що надає ТОВ фірма ТехНова, опалення оплату за які в повному обсязі не здійснювала.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача в письмових поясненнях на неотримання послуг з опалення та гарячого постачання за місцем розташування своєї власності, оскільки факт отримання послуг і їх неоплату відповідач не заперечує, доказів на спростування тверджень позивача по наданню послуг відповідачу саме ТОВ фірмою «ТехНова» суду не було надано, як і доказів на підтвердження відмови ОСОБА_1 від отримання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води у відповідності з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630. В той же час, відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Щодо відсутності договору між позивачем та ОСОБА_1, на що посилається відповідач в письмових поясненнях, то відповідно до п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» укладення договору є обов»язком споживача послуг, як і її обов»язок по оплаті за отримані послуги у відповідності до п.5 ч.3 ст. 20 цього Закону. Споживачі зобов»язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними і факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсягу, що повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-2951цс15, врахування якої є обов»язком суду.

Позивачем заборгованість розраховувалась в спірний період з 01.03.2014 року по 01.12.2016 року на двох осіб, з 01.12.2016 року на одну особу (а.с.4), що повністю узгоджується із даними по особовому рахунку на квартиру (а.с.6) і що споостовує твердження відповідача щодо невірності нарахування на двох осіб.

Внаслідок часткового здійснення оплати за надані послуги у відповідача перед позивачем за період з 01.03.2014 року по 01.05.2017 року виникла заборгованість в сумі 21 006 гривень 10 копійок (а.с.4). При цьому суд погоджується з розрахунком заборгованості наданим позивачем, оскільки нарахування платежів здійснюється у відповідності до затверджених тарифів (а.с.8-12) і на спростування якого жодного доказу відповідачем не надано.

Частиною 4 статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов»язує.

Положення ст. 322 ЦК України передбачає, що власник зобов»язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проаналізувавши і дослідивши всі надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсягу, оскільки відповідач всупереч ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» своєчасно не здійснювала в повному обсягу оплати за надані послуги, а отже заявлена сума заборгованості 21 006 гривень 10 копійок підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Суд враховує, що ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 26.05.2017 року скасовано судовий наказ №751/1982/17 від 25.04.2017 року за вимогою про стягнення заборгованості за отримані послуги з теплопостачання на користь ТОВ фірми «ТехНова» з ОСОБА_1 (а.с.5).

В порядку ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1600 гривень, що були сплачені при подачі заяви про видачу судового наказу (судовий наказ №751/1982/17) та позовної заяви (а.с.1,5).

Керуючись ст.ст. 57-64, 88, 208-209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.11, 610 ЦК України, Законами України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про судовий збір», суд,

Вирішив :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми ТехНова задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми ТехНова Комунального енергогенеруючого підрозділу «Чернігівська теплоелектроцентраль» (р/р 26001012350101 у ПАТ „Альфа-Банк в м. Києві, МФО 300346, код 21680602) 21 006 (двадцять одну тисячу шість) гривень 10 копійок заборгованості за надані послуги.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ТехНова» - 1600 (одну тисячу шістсот) гривень 00 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м.Чернігова шляхом подання в 10-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Л.Б. Філатова