Вирок № 67675219, 10.07.2017, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/1574/17

1-кп/264/317/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.2017 р. Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Кузнецова Д.В., при секретарі Ткачук Г.В., за участю прокурора Гришаєва О.І., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Маріуполя Донецької області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

03 лютого 2017 року, приблизно о 21 годині 10 хвилин, водій ОСОБА_1, діючи в порушені вимог п.2.9 а) згідно якого: водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин; перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем «Ореl Vectга» номерний знак НОМЕР_4 та здійснював на ньому рух по проїжджій частині вул. Карпінського з боку пр. Нікопольського в напрямку вул. Блажевича в Кальміуському районі м. Маріуполя Донецької області. Здійснюючи рух у вказаному напрямку та під'їжджаючи до перехрестя з вул. Заворуєва, водій ОСОБА_1, діючи в порушення вимог

п. 2.3. б) та п. 13.1. Правил дорожнього руху України, згідно яких: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу;

проявляючи злочинну недбалість, діючи необережно, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, не уважно стежачи за дорожньою обстановкою та відповідно, не реагуючи на її зміни, при достатній видимості у напрямку руху, не обрав безпечної дистанції до транспортного засобу, що рухався попереду по тій самій смузі, в наслідок чого, здійснив зіткнення з автомобілем «ТОYОТА RAV4», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2, що рухався попереду та зменшував швидкість, після зіткнення з яким, втративши керування над автомобілем здійснив зіткнення з автомобілем «GEELY Еmgrand 7», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, що рухався в зустрічному напрямку, після чого, здійсни виїзд за межі проїжджої частини вліво з наступним наїздом на дерево.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події водію автомобіля «ТОYОТА RAV4», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 були спричинені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно мозкова травма, струс головного мозку, забій м'яких тканин потиличної області справа, забій м'яких тканин і садна лобово-тім'яної області справа, перелом 11, 12 ребр справа, що в своїй сукупності відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричиняють за собою тривалий розлад здоров'я на термін понад 21 день.

Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненому злочині, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав повністю, підтвердив всі обставини, викладені в обвинувальному акті та пояснив, що в лютому 2017 року йому для проведення ремонту привезли авто «Ореl Vectга», номерний знак НОМЕР_4, та ввечері мали забрати після проведеного ремонту. Проте ОСОБА_1 вжив алкоголь та приблизно о 21 годині вечора поїхав на даному автомобілі по вул. Карпінського, де під час руху не помітив автомобіль «ТОYОТА RAV4», що їхав попереду, та здійснив наїзд на задню частину даного автомобіля, після чого відбулась ДТП та його одразу забрав автомобіль швидкої допомоги. У вчиненому щиро каявся, дуже жалкує про вчинені ним дії.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, переконавшись у добровільності та істинності його позиції за згодою сторін у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та матеріалів, що характеризують його особу.

Таким чином, вина ОСОБА_1 доведена у повному обсязі, а його дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України.

При обранні міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, неодружений, на обліках в диспансерах м.Маріуполя не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, у вчиненому щиро кається, що є обставиною, яка пом'якшує покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Із урахуванням викладеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 в цілях недопущення вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, тому обирає йому міру покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк і поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Водночас із урахуванням тяжких наслідків, що настали від дій обвинуваченого та знаходженням його в стані алкогольного сп'яніння під час вчинення злочину, суд вважає необхідним призначити покарання із позбавленням обвинуваченого правом керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази - автомобіль «ТОYОТА RAV4», номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на відповідальному зберіганні ОСОБА_2, залишити останньому за належністю; автомобіль «Ореl Vectга», номерний знак НОМЕР_4, який знаходиться на відповідальному зберіганні ОСОБА_1, залишити як законному володільцю; автомобіль «GEELY Еmgrand 7», номерний знак НОМЕР_2, який знаходиться на відповідальному зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м.Маріуполь, вул. Флотська, 145 - повернути ОСОБА_3 як законному володільцю.

У разі ухвалення відносно особи обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, що передбачено ч.2 ст.124 КПК України. Таким чином, ОСОБА_1 повинен відшкодувати державі понесені з державного бюджету витрати на проведення судових експертиз в загальному розмірі 2020,08 гривень, які підлягають стягненню за даним вироком.

Також потерпілим ОСОБА_2 був заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» про відшкодування матеріальної шкоди, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь майнову шкоду в розмірі 120 484 гривень та з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» майнову шкоду в розмірі 100 000,00 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 позовні вимоги визнав повністю.

Цивільний відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Здорово» надіслало письмові заперечення на позов, в якому повідомило, що до вирішення кримінальної справи судом не може в добровільному порядку провести виплату страхового відшкодування , оскільки на даний час вина заподіювача шкоди не встановлена.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи в частині вирішення цивільного позову, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно звіту автотоварознавця №46 від 27.02.2017 року вартість матеріального збитку, завданого володільцю автомобіля «ТОYОТА RAV4», номерний знак НОМЕР_1, 2003 року випуску, складає 218 972,82 гривні.

Також згідно товарних чеків від 04 лютого та 10 лютого 2017 року потерпілим було додатково понесені витрати за послуги евакуатора до місця стоянки в розмірі 800 гривень та послуги стоянки за період з 04 лютого по 10 лютого 2017 року в розмірі 650,00 гривень.

Водночас згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/2804681 на момент ДТП цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу «Ореl Vectга», номерний знак НОМЕР_4, яким керував обвинувачений, була застрахована у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово».

Потерпілий у встановленому законом порядку звертався до страхової компанія із заявою-повідомленням про пошкодження транспортного засобу та про виплату страхового відшкодування.

Розмір відповідальності страховика ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» обмежуються лімітом, встановленим полісом та положеннями закону.

Згідно статті 9 пункту 9.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховою сумою є грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до умов страхування страхова сума (ліміт відповідальності) страхової компанії за шкоду, заподіяну майну потерпілого становить 100 000,00 грн., в межах якої страхова компанія має нести відповідальність перед обвинуваченим, та вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку на користь потерпілого.

Згідно статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вказані положення законодавства обвинувачений ОСОБА_1 для повного відшкодування завданої ним шкоди має сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди (218 972,82 гривні) і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка складає 118 972,82 грн, а також вартість додаткових вимушених послуг за послуги стоянки та евакуатор в загальному розмірі 1450,00 гривень, а всього 120422,82 гривень.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року шести місяців обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного виду покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи та періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 не застосовувались.

Речові докази: автомобіль «ТОYОТА RAV4», номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на відповідальному зберіганні ОСОБА_2, залишити останньому за належністю; автомобіль «Ореl Vectга», номерний знак НОМЕР_4, який знаходиться на відповідальному зберіганні ОСОБА_1, залишити як законному володільцю; автомобіль «GEELY Еmgrand 7», номерний знак НОМЕР_2, який знаходиться на відповідальному зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м.Маріуполь, вул. Флотська, 145 - повернути ОСОБА_3 як законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 2020,08 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, грошові кошти в сумі 120422 гривень 82 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» (код ЄДРПОУ 33637321) на користь потерпілого ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди страхове відшкодування в сумі 100 000 гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, встановлених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілому.

Суддя : Кузнецов Д. В.