Вирок № 67672344, 22.06.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5902/16-к

В И Р О К

іменем України

"22" червня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Марченко М.В.,

при секретарі: Гончаренко М.Р.,

за участю прокурора: Семененка Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальне провадження №12016100040002970 від 03.03.2016 року за обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 21.03.1997 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ч.3 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;

06.03.2003 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ч.1 ст.309 КК України (в редакції 2001 року) на 1 рік позбавлення волі;

21.05.2004 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ч.2 ст.190 КК України (в редакції 2001 року) на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

15.06.2007 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ч.2 ст.309, 395 КК України (в редакції 2001 року) із застосуванням ст.70 КК України (в редакції 2001 року) на 3 роки позбавлення волі;

31.05.2011 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ч.2 ст.185, ч.2 ст.309, 395 КК України (в редакції 2001 року) із застосуванням ст.70 КК України (в редакції 2001 року) на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

24.07.2014 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ч.2 ст.185 КК України (в редакції 2001 року) на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, звільненого 20.02.2015 року з місць позбавлення волі на підставі ухвали Березанського міського суду Київської області від 12.02.2015 року умовно достроково на 1 місяць 22 дня;

16.03.2017 року вироком Апеляційного суду м.Києва за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 03 березня 2016 року, приблизно о 09 годині 45 хвилини, знаходячись в салоні трамвая, який здійснював рух та знаходився на зупинці громадського транспорту «Алішера Навої» у м.Києві, помітив раніше незнайому жінку ОСОБА_2, яка тримала в руках сумку з особистими речами, при цьому у нього виник умисел на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, скориставшись скупченням людей в салоні трамвая, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 та, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно повторно, відкрив блискавку на сумці, з якої повторно таємно викрав мобільний телефон марки «iPhone 5С», вартістю 5290 гривень 00 копійок, після чого, з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 5290 гривень 00 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав, вищезазначені обставини підтвердив та пояснив, що дійсно 03 березня 2016 року, приблизно о 09 годині 45 хвилини, він, знаходячись в салоні трамвая, який здійснював рух та знаходився на зупинці громадського транспорту «Алішера Навої» у м.Києві, помітив раніше незнайому жінку, якою виявилась в подальшому ОСОБА_2, яка тримала в руках сумку, при цьому вирішив вчинити крадіжку майна з сумки останньої. З цією метою, скориставшись скупченням людей в салоні трамвая, він підійшов до ОСОБА_2 та, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно повторно, відкрив блискавку на сумці, з якої таємно викрав, належний останній мобільний телефон марки «iPhone 5С», після чого, з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Свою винність ОСОБА_1 визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, послався на те, що зробив для себе відповідні висновки, а також зазначив, що з доказами зібраними у кримінальному провадженні згоден повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Крім того, зазначив, що майно потерпілій вернуто та потерпіла не має до нього будь-яких матеріальних претензій.

Дані обвинуваченим ОСОБА_1 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.

Винність обвинуваченого ОСОБА_1 повністю підтверджується його показаннями та щирим каяттям у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч.3 ст.349 КПК України, роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, протоколу огляду місця події, дані товарного чеку про вартість майна, яким ОСОБА_1 заволодів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Винність ОСОБА_1, який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого йому злочину знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинене повторно.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, майно потерпілій повернуто, раніше неодноразово судимий.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, вищезазначених даних про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий та вчинив новий умисний корисливий злочин, маючи не зняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, а тому вважає, що виправлення ОСОБА_1 неможливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, яке, виходячи з сукупності зазначених судом обставин, буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

У зв'язку з наведеним, підстав для застосування ст.75 КК України суд не вбачає.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив злочин, за який засуджується по даній справі до постановлення вироку Апеляційного суду м.Києва від 16.03.2017 року, остаточне покарання йому слід призначити за правилами ч.4 ст.70 КК України.

Поряд з цим, також суд вважає за необхідне відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, в редакції, що діяла станом на момент вчинення кримінального правопорушення, зарахувати в строк відбуваня покарання ОСОБА_1 термін його попереднього ув'язнення, а саме: з моменту взяття під варту по даній кримінальній справі, тобто з 23 листопада 2016 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази у справі: мобільний телефон марки «iPhone 5С», який переданий на зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_2 - слід залишити у володінні та розпорядженні потерпілої; диск із відеозаписом слідчого експерименту, який приєднаний до матеріалів кримінального провадження - слід зберігати при матеріалах кримінального провадження як джерело доказів.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.336, 368-371, 373-374, 376, КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді 1 (одного) року 10 (десяти) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покаранням, призначеним вироком Апеляційного суду м.Києва від 16 березня 2017 року у виді 2 (двох) років позбавлення волі, менш суворого покарання, призначеного цим вироком у виді 1 (одного) року 10 (десяти) місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в Державній установі Київському слідчому ізоляторі Міністерства юстиції України залишити без зміни до набрання вироком законної сили та вважати продовженим до набрання вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття під варту по даній кримінальній справі, тобто з 23 листопада 2016 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції, що діяла станом на момент вчинення кримінального правопорушення, зарахувати в строк відбуваня покарання ОСОБА_1 термін його попереднього ув'язнення, а саме: з моменту взяття під варту по даній кримінальній справі, тобто з 23 листопада 2016 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази у справі: мобільний телефон марки «iPhone 5С», який переданий на зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_2 - слід залишити у володінні та розпорядженні потерпілої; диск із відеозаписом слідчого експерименту, який приєднаний до матеріалів кримінального провадження - слід зберігати при матеріалах кримінального провадження як джерело доказів.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення..

Суддя: