Рішення № 67670968, 27.06.2017, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/590/17

Провадження №2/173/473/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Шевченко О.Ю.

при секретарі судового засідання Демяненко С.І.,

за участю

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мишуринрізької сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Малашова Г.В.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Мишуринрізької сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла мати позивача ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина, а саме право власності на земельну ділянку на території Мишуринрізької сільської ради площею 3,989 га. Позивач прийняла спадщину після смерті матері та 21 лютого 2017 року звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з розбіжностями в наданих документах. Так в державному акті на право приватної власності на землю, який виданий 12 березня 2001 року, помилково зазначено ім'я «ОСОБА_3», замість «ОСОБА_3», як зазначено у свідоцтві про смерть. За життя мати не встигла виправити вказані розбіжності у документах, що перешкоджає позивачу оформити свої спадкові права. На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку на території Мишуринрізької сільської ради площею 3,989 га в порядку спадкування за заповітом.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, просила суд задовольнити заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених у позові. Суду пояснила, що мати була членом колгоспу та отримала пай, вони самостійно обробляли цю земельну ділянку. Інших спадкоємців, окрім неї, не має Чоловік матері помер ще раніше, в 1998 році.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, кожний окремо подав заяву про розгляд справи без їхньої участі.

Суд, вислухавши пояснення позивача. дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.13). За життя вона мала у власності земельну ділянку площею 3,989 га на території Мишуринрізької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, проте у державному акті на право приватної власності на землю НОМЕР_2 зазначено її ім'я як ОСОБА_3 (а.с.14-15). Факт належності цієї земельної ділянки саме ОСОБА_3 підтверджується листом Мишуринрізької сільської ради № 211 від 13 червня 2017 року (а.с.36).

Після смерті ОСОБА_3, її донька, ОСОБА_1 (а.с.8-9), звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено постановою від 21 лютого 2017 року у зв'язку з неможливістю встановити факт належності спадкового майна спадкодавцю через наявні розбіжності в документах (а.с.16).

Згідно з матеріалами спадкової справи, а саме довідки виконавчого комітету Мишуринрізької сільської ради № 143 від 9 лютого 2017 року на момент смерті ОСОБА_3 проживала разом із зятем та донькою - ОСОБА_1 (а.с.44). Також встановлено, що за життя, 14 травня 2003 року, ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 (а.с.17-18). Інших спадкоємців за законом або заповітом після смерті ОСОБА_3 не встановлено. Непрацездатних, неповнолітніх, недієздатних спадкоємців, або ж спадкоємців, цивільна дієздатність яких обмежена, після смерті ОСОБА_3, які б мали право на обов'язкове частку у спадщині судом не встановлено.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Частиною 1 ст. 1267 ЦК України передбачено, що частки у спадщини кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки судом встановлено, що на день смерті ОСОБА_3 фактично набула право власності на земельну ділянку, а ОСОБА_1 прийняла спадщину, тому до неї перейшло право власності на це майно, проте її право не визнається, а тому заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими та позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 392, 1216, 1218 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 до Мишуринрізької сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,989 га на території Мишуринрізьської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, проте не були присутні під час проголошення рішення суду мають право оскаржити його протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю.Шевченко