Рішення № 67670841, 27.06.2017, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/531/17

Провадження №2/173/446/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Шевченко О.Ю.

при секретарі судового засідання Демяненко С.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Новомиколаївської селищної ради про визнання права власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: відділ з питань державної реєстрації Верхньодніпровської районної державної адміністрації,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2, Новомиколаївської селищної ради про визнання права власності. в обґрунтування позову посилається на те, що 24 жовтня 2003 року ОСОБА_3 подарував їй земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Позивач вирішила звернутися до державного реєстратора з метою реєстрації права власності, проте їй було відмовлено у проведенні державної реєстрації у зв'язку з тим, що з наданих документів неможливо встановити набуття, зміну чи припинення прав на нерухоме майно, а саме, у правовстановлюючих документах не співпадає площа земельної ділянки. На підставі вищевикладеного позивач просила суд визнати за нею право власності на ? частину земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

В судовому засіданні позивач позов підтримала, просила суд задовольнити заявлені позовні вимоги, суду пояснила, що ОСОБА_3 подарував їй ? частину будинку та земельної ділянки, проте в документах неправильно було зазначено площу подарованої земельної ділянки. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та після його смерті вона вирішила оформити земельну ділянку належним чином, проте їй було відмовлено. Інша половина майна належала ОСОБА_3, але після його смерті спадкоємцем є його донька - ОСОБА_2

Відповідач, ОСОБА_2, в судовому засіданні позов визнала, проти задоволення позовних вимог не заперечувала. Суду пояснила, що вона є донькою ОСОБА_3 та є єдиною спадкоємицею після його смерті. Вона не може також оформити спадкові права на ? частину житлового будинку та земельну ділянку в порядку спадкування після смерті батька через неточності в документах, тому вона не заперечує проти визнання за позивачем права власності на ? частину спірної земельної ділянки.

Представник відповідача, Новомиколаївської селищної ради, в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав.

Представник тертої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі договору купівлі-продажу від 22 жовтня 1988 року ОСОБА_3 був власником житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-6). 24 жовтня 2003 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 ? частку вказаного житлового будинку з відповідною часткою господарчих та побутових спору та будівель. Право власності ОСОБА_1 було зареєстровано у визначеному законом порядку (а.с.7-8). Також ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 ? частину земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1. При цьому в договорі дарування площа земельної ділянки зазначена як 0,234 га, проте не зазначено, що це є ? частина земельної ділянки загальною площею 0,367 га (а.с.9).

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру станом на 28 лютого 2017 року за вищевказаною адресою знаходиться дві земельні ділянки: для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,2170 га (кадастровий номер НОМЕР_2) та для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,2500 га (кадастровий номер НОМЕР_3) (а.с.34,35).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відомості про земельну ділянку за договором дарування, яка була фактична подарована, не співпадають з відомостями з технічної документації, що і стало підставою для відмови у реєстрації права власності на це майно, що підтверджується відповідним рішенням державного реєстратора від 27 березня 2017 року (а.с.10).

Вирішуючи питання про законність та обґрунтованість вимог ОСОБА_1 суд приймає до уваги, що на час розгляду справи вона є власником ? частки житлового будинку з господарчими та побутовими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.31). Власником іншої половини майна фактично є ОСОБА_2, яка є донькою ОСОБА_3, який згідно з свідоцтвом про смерть помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.33). Ці обставини в судовому засіданні сторони визнали, а тому вони не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав право власності на спірну земельну ділянку ні за ким не зареєстровано (а.с.32), що виключає порушення прав та інтересів інших осіб у разі задоволення позовну.

Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 фактично є власником ? частки земельної ділянки по АДРЕСА_1 проте її право не визнається, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими та позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 16, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Новомиколаївської селищної ради про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) право власності на ? частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,2170 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_2).

Визнати за ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) право власності на ? частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_3).

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, проте не були присутні під час проголошення рішення суду мають право оскаржити його протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю.Шевченко