Рішення № 67670528, 11.07.2017, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/284/17

Провадження №2/319/218/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2017 року смт.Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Ходька В.М.,

при секретарі Сіляєвій Н.І.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Куйбишевського районного суду Запорізької області 09.03.2017 року звернулося Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі позивач, ПАТ КБ "ПриватБанк") з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) з вимогою (з урахуванням уточненої позовної заяви від 04.05.2017 року) стягнути з відповідача заборгованість за генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 20.11.2012 року в сумі 50 076,60 грн. і судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1 600 грн.. Вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаної генеральної угоди ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 21 515,40 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими ПАТ КБ "ПриватБанк" Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між ним та Банком кредитний договір.

У порушення ст.ст.526, 527, 530, 1054 ЦК України та умов Договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на 02.05.2017 року в загальній сумі 50 076,60 грн., яка складається з наступного: 15 985,90 грн. - заборгованість за кредитом; 8 299,91 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 18 722,33 грн. - заборгованість по пені; 7 068,46 грн. - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач та його представник у судове засідання не зявилися, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, просили відмовити в позові в частині стягнення пені та штрафу через тяжке матеріальне становище та невідповідність розміру неустойки реально завданим збиткам.

Враховуючи вищевикладене, а також положення ч.2 ст.158 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності відповідача і його представника.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

З метою створення сприятливих умов для виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору № SAMDN40000011231971 від 30.01.2007 року (далі Договір 1), № ZPK0SE00000385 від 21.04.2008 року (далі Договір 2), між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 20.11.2012 року, відповідно до якої сторони домовились зменшити розмір заборгованості, який виник в період з дати надання позичальнику кредиту, а саме по Договору 1: відсотки на 543,03 грн., комісію на 445,28 грн., пеню на 0,00 грн., штраф на 689,27 грн., по Договору 2: відсотки на 0,00 грн., комісію на 0,00 грн., пеню на 5 390,88 грн., штраф на 0,00 грн.. Заборгованість по Договору 1 з дати підписання Генеральної угоди складає 10 439,03 грн.. Дата закінчення погашення заборгованості по Договору 1 - 30.11.2017 року. Заборгованість по Договору 2 з дати підписання Генеральної угоди складає 12 581,37 грн.. Дата закінчення погашення заборгованості по Договору 2 - 30.11.2017 року (а.с.12).

Відповідно до п.2.1 Генеральної угоди, банк надає позичальнику строковий кредит в сумі 21515,40 грн. на строк 60 місяців, з 20.11.2012 року по 30.11.2017 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну карту на споживчі потреби в сумі 21 515,40 грн., в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів в розмірі в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту в зазначені в Заяві, Умовах та правилах строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з 1 по 25 число кожного місяця позичальник надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 549,28 грн. для погашення заборгованості по кредиту, яка складається з заборгованості по кредиту, відсотків, а також інших витрат відповідно до Умов та правил. Дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 30.11.2017 року.

Пунктом 2.2 Генеральної угоди передбачено, що згідно ст.212, 611, 651 ЦК України при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, зазначених в цій Генеральній угоді, Умовах та правилах, більш ніж на 31 день, по зобов'язанням, строк яких не настав, сторони домовились, що строк повернення кредиту рахується 32 день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по кредиту, що починається з 32 дня порушення, рахується простроченою. Позичальник сплачує банку штраф в розмірі 7 068,46 грн..

Як зазначено у п.2.8 Генеральної угоди, при порушенні позичальником зобов'язань по поверненню кредиту, позичальник сплачує Банку пеню, розмір якої зазначений в Умовах та правилах за кожний день затримки.

У відповідності до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вимогами ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною.

Як вбачається з положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно вимог ст.ст.526, 530, 611, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст.546, 549, 551 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням та задатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути сума, рухоме та нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно положень ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року в справі №6-2003 цс15.

Умовами Генеральної угоди сплата пені та штрафу передбачені за порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, тобто за одне й те саме порушення.

Таким чином позов в частині стягнення з відповідача 18 722,33 грн. пені не підлягає задоволенню.

Крім того, суд вважає неспроможними доводи представника позивача про здійснення розрахунку розміру пені згідно п. 2.7.7.5.1 Умов та правил надання банківських послуг, оскільки доказів того, що вони є частиною кредитного договору та саме вони були надані відповідачу для ознайомлення при підписанні Генеральної угоди надано не було. Зокрема, представник позивача в судовому засіданні не зміг назвати дату прийняття Умов та правил надання банківських послуг, до того ж, за змістом другого розділу Генеральної угоди відповідач приєднався до Умов та правил надання продукту кредитних карт, а не до Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно зі ст.ст.10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Відповідно до ст.ст.59, 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши до суду належні та допустимі докази на їх підтвердження, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, іншими зобов'язаннями згідно з умовами договору, і має відображення в розрахунку заборгованості за договором (а.с.81), який відповідачем не спростовується, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 31 354,27 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом 15 985,90 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом 8 299,91 грн., 7068,46 грн. - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

Оскільки позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" щодо стягнення заборгованості задоволені частково, тому суд в порядку ст.88 ЦПК України має підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім судових витрат по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 001,80 грн. (1 600 грн. х 31 354,27 грн. / 50 076,60 грн.).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 612, 623, 1054 ЦК України, ст.10, 11, 57-61, 88, 208, 209, 212- 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця реєстрації: Запорізька обл., Більмацький р-н, с. Руденка, вул. Садова, буд. 19, РНОКПП НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570, адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) заборгованість за кредитним договором б/н від 20.11.2012 року у розмірі 31 354,27 грн., яка складається з сум: заборгованість за кредитом 15 985,90 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 8 299,91 грн., штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди 7 068,46 грн.; а також судові витрати в сумі 1 001,80 грн., а всього 32 356 (тридцять дві тисячі триста п'ятдесят шість) грн. 07 коп..

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.М.Ходько