Ухвала суду № 67670092, 05.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/3577/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Родіонов С.О.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Паленика І.Г., Присяжнюка О.Б.

секретаря судового засідання Орліченко О.Ю.

за участю прокурора Батрин Ю.М.

власника майна ОСОБА_1

представника власника майна ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ТОВ ВФ «Будкомплекс» - адвоката Ліпатова І.А. на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 26 червня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 Батрина Ю.М. та накладено арешт на грошові кошти в сумі 920 976 гривень які знаходяться в безготівковому вигляді, на рахунках:

№ 26056000050984 (українська гривня),

№ 26000347117600 (українська гривня);

№ 26055347117600 (українська гривня);

№ 26009347117601 (українська гривня)

відкритих в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, відкритих ТОВ «ВФ «Будкомплекс» (код ЄДРПОУ 24747554), із забороною відчужувати кошти в частині видаткових операцій, крім обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати.

В решті вимог викладених у клопотанні відмовлено.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував належність вказаного у клопотанні прокурора майна до речових доказів, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання з метою забезпечення його збереження, недопущення втрати, знищення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, адвокат Ліпатов І.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, адвокат зазначає, що прокурором, в порушення ст. 171 КПК України, не долучено до клопотання жодних доказів на підтвердження відношення грошових коштів на рахунках ТОВ ВФ «Будкомплекс» до вчинення кримінального правопорушення у рамках даного кримінального провадження та додає, що органом досудового розслідування не доведено відповідність арештованого майна критеріям визначеним ст. 98 КПК України.

Далі в апеляційній скарзі представник зазначає про невідповідність даного клопотання прокурора вимогам ст. 171 КПК України та вказує, що на арештованих судом рахунках грошові кошти відсутні.

Також представник зазначає, що прокурором не взято до уваги Рішення ДФС України від 30.05.2017 року про результати розгляду скарги товариства на податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 22.032.2017 року та вказує, що розмір завданої шкоди не підтверджується контролюючим органом, який склав акт перевірки, а тому, як зазначає апелянт, у даному кримінальному провадженні відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 212 КК України.

Крім того представник зазначає, що сума податкових зобов'язань зазначена в акті перевірки не є узгодженою, у зв'язку із процедурою судового оскарження результатів перевірки, а тому, не може підтверджувати будь-яку підозру.

Заслухавши доповідь судді, думку власника майна та його представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Київської місцевої прокуратурою № 5 перебувають матеріали кримінального провадження № 32017100050000027, відомості про яке 30.03.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Прокурор Київської місцевої прокуратури № 5 Батрин Ю.М., звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти в сумі 920 976 гривень які знаходяться в безготівковому вигляді, на рахунках: № 26056000050984 (українська гривня), № 26000347117600 (українська гривня); № 26055347117600 (українська гривня); № 26009347117601 (українська гривня), відкритих в АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, відкритих ТОВ «ВФ «Будкомплекс», яке ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 26 червня 2017 року задоволено.

Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання прокурора, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання слідчого в межах кримінального провадження № 32017100050000027 про арешт майна, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора та, прийшов до правильного висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно зазначене в клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене в клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.

Твердження апелянта про те, що клопотання прокурора не містить доказів на підтвердження відношення арештованих грошових коштів на рахунках ТОВ ВФ «Будкомплекс» до вчинення кримінального правопорушення, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами провадження, а саме постановою про визнання речовими доказами від 19.06.2017 року, відповідно до якої арештоване слідчим суддею майно визнано у рамках даного кримінального провадження речовим доказом, з посиланням на ті обставини, що вказані у клопотанні рахунки використовуються ТОВ ВФ «Будкомплекс» в незаконній діяльності, яка полягає в ухиленні від сплати податків.

З цих же підстав не заслуговують на увагу і посилання апелянта на невідповідність арештованого майна критеріям визначеним ст. 98 КПК України та на невідповідність клопотання вимогам ст. 171 КПК України через не долучення прокурором доказів на підтвердження відношення грошових коштів до вчинення злочину.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Посилання апелянта на відсутність коштів на арештованих судом рахунках, колегія суддів вважає в повному обсязі недоведеними, з огляду на надані самим апелянтом довідки про стан рахунків, а саме № 82-4-27/611 від 05.07.2017 року та № 82-4-27/612 від 05.07.2017 року.

Посилання адвоката на те, що розмір завданої шкоди не підтверджується контролюючим органом, який склав акт перевірки, а сума податкових зобов'язань зазначена в акті перевірки не є узгодженою, колегія суддів визнає необгрунтованими, оскільки метою накладення арешту у даному кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів, тобто це не вимагає доведення причетності особи до кримінального правопорушення, з цих же підстав необгрунтованими є посилання апелянта на відсутність у даному кримінальному провадженні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Крім того, не є підставою для задоволення апеляційної скарги і скасування оскаржуваного судового рішення і посилання автора апеляційної скарги на Рішення ДФС України від 30.05.2017 року про результати розгляду скарги товариства на податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 22.032.2017 року, оскільки це рішення не є предметом розгляду у даному судовому засіданні, проте підлягає перевірці на досудовому розслідуванні.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти в сумі 920 976 гривень які знаходяться в безготівковому вигляді, на рахунках, відкритих в АТ «УкрСиббанк», відкритих ТОВ «ВФ «Будкомплекс», з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо незаконності ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.

Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ ВФ «Будкомплекс» - адвоката Ліпатова І.А. - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 26 червня 2017 року, якою частково задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 Батрина Ю.М. та накладено арешт на грошові кошти в сумі 920 976 гривень які знаходяться в безготівковому вигляді, на рахунках відкритих в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, відкритих ТОВ «ВФ «Будкомплекс» (код ЄДРПОУ 24747554), із забороною відчужувати кошти в частині видаткових операцій, крім обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ ВФ «Будкомплекс» - адвоката Ліпатова І.А., залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

____ _______ ______

Масенко Д.Є. Паленик І.Г. Присяжнюк О.Б.