Рішення № 67669616, 05.07.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 623/31/17 Головуючий суддя І інстанції Бєссонова Т. Д.

Провадження № 22-ц/790/4196/17 Суддя доповідач Пилипчук Н.П.

Категорія: Спори, що виникають із житлових правовідносин про стягнення плати за користування житлом

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді: Пилипчук Н.П.,

суддів: Колтунової А.І., Кругової С.С.,

за участю секретаря - Кравченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 травня 2017 року по справі за позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2017 року Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж звернулось до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1. Квартира приєднана до централізованої мережі теплопостачання. Станом на 01.05.2016 року відповідач має заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 18 083,82 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 травня 2017 року позовну заяву Ізюмського комунального підприємства теплових мереж задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 629 грн. 49 коп. (шістсот двадцять дев'ять грн. 49 коп.) та судовий збір в сумі 1 600 грн. 00 коп., а всього 2 229,49 ( дві тисячі двісті двадцять дев'ять грн. 49 коп.). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування вказаного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог Ізюмського комунального підпри ємства теплових мереж в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, зазначає, що у жовтні 2003 року співробітниками Ізюмського комунального підприємства теплових мереж у квартирі відповідача були демонтовані батареї опалення, тому останній платіж за надані послуги з теплопостачання і був здійснений у 2003 році. Після демонтування батареї, ОСОБА_1 неодноразово зверталась до позивача з проханням надати документ, яким засвідчити факт відсутності у квартирі системи опалення, однак, до теперішнього часу такого документу не отримала. Також, вказує, що місцевий суд помилково стягнув з відповідача понесені позивачем судові витрати у повному обсязі, не врахувавши, що позов було задоволено частково.

У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги. Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що ним належним чином виконувалися обов'язки щодо сплати за послуги теплопостачання, так і щодо суми заборгованості у зв'язку із чим, сума заборгованості за послуги теплопостачання 629 грн. 49 коп., в межах строків позовної давності, підлягає стягненню з відповідача.

Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 17 грудня 2002 року, що підтверджується довідкою адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України від 11.01.2017 року. (а.с.18)

Відповідач ОСОБА_1 проживає та зареєстрована у вказаній квартирі з грудня 2002 року, отримує як споживач послуги з теплопостачання, які надаються Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж.

Згідно довідки про взаєморозрахунки абонента ОСОБА_1 заборгованість за послуги теплопостачання станом на 01.05.2016 року становить 18083,82 грн.(а.с.6-8)

Відповідно до визначення термінів, викладених у ч. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також ст. ст. 64, 68 ЖК України, наймач та повнолітні члени його сім"ї, які проживають разом з ним, є споживачами комунальних послуг та несуть за них солідарну майнову відповідальність.

Згідно з п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, плата за житлово-комунальні послуги вноситься власниками квартир, наймачами та орендарями щомісяця, не пізніше 20-го числа, що настає за розрахунковим.

Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води та теплової енергії або до затверджених нормативів споживання.

Станом на 01.05.2016 року відповідач не сплачувала вартість наданих послуг, у зв'язку з чим утворився борг у розмірі 18 083 грн. 82 коп.

Відповідно до статті 67 Житлового Кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, тепловаенергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідач наполягає, що її житло відключено від системи теплопостачання з 2003 року, між тим зазначені доводи не підтверджені належними та допустимими доказами.

За положеннями частини першої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У відповідності до пункту 25 Правил самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до пунктів 25, 26, 30 пункту 3 Правил № 630 відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (п. 2.1 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження Змін до Наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року № 4 ).

При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (п. 2.2 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року № 4 ).

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Матеріали справи не містять доказів, зокрема копії відповідної проектної документації, які б засвідчували факт відключення квартири відповідача від мереж центрального теплопостачання та ненадання йому послуг з постачання тепла.

Якщо відповідачі відключилися від централізованого опалення з порушенням порядку передбаченим законодавством, то і за таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «По теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно пункту 22 Правил № 630 точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві є - відгалуження від стояків у межах квартири.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг позивачем. Таким чином позивач виконав свої зобов'язання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач незалежно від споживання цієї послуги, або відмови від її споживання, зобов'язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мереж теплопостачання.

Отже, самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.

За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, яка в межа строку позовної давності становить 629 грн. 49 коп.

Однак судова колегія не погоджується із висновками суду в частині суми стягнення судового збору.

За правилами статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Задовольнивши позов частково, суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в повному обсязі, що суперечить ст. 88 ЦПК України.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає за необхідне рішення в частині суми стягнення судового збору змінити. Так, позовні вимоги були задоволені на 3,48%, отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволений вимог у сумі 55 грн. 70 коп. (1600грн. : 100% х 3,48%).

Крім того, ухвалою судді Апеляційного суду Харківської області від 08 червня 2017 року було відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у повному обсязі у задоволенні апеляційної скарги в частині, за яку справляється судовий збір, то судовий збір в розмірі 61 грн. 27 коп. (55,70*1,1,) підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Держави.

Відповідно до п 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставою для зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Отже, рішення суду підлягає відповідній зміні в частині суми стягнення судового збору з наведених підстав.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 4 ч. 1 ст. 309, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 травня 2017року - змінити в частині суми стягнення судового збору та загальної суми стягнення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 629 грн. 49 коп. (шістсот двадцять дев'ять грн. 49 коп.) та судовий збір в сумі 55 грн.. 70 коп., а всього 685 ,19 ( шістсот вісімдесят п'ять грн. 19 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 61 грн. 27 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - А.І. Колтунова

С.С. Кругова