Рішення № 6766958, 10.11.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.09р. Справа № 30/247-09 За позовом: закритого акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи", м. Київ До відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Менеджмент", м. Дніпропетровськ Про: стягнення заборгованості в розмірі 59 472,81 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Ворошило О.М.

Представники:

Від позивача: Борійчук О.П., довіреність від 01.12.2008 року, представник

Від відповідача: Штифурко Ю.І., довіреність №09 від 05.10.2009 року представник

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство "Інформаційні комп'ютерні системи" (м. Київ) звернулося до господарського суду із позовом, згідно якого просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Менеджмент" (м. Дніпропетровськ) основний борг в розмірі 59268,22 грн., три проценти річних у сумі 204,59 грн., судові витрати по справі: державне мито в сумі 594,73 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов ліцензійного договору №Сдн-0471 від 16.11.2007 року в частині своєчасної та повної оплати винагороди –роялті.

Відповідач не заперечує проти суми боргу, однак пояснює, що погасити її одноразовим платежем не має можливості через скрутне фінансове становище товариства. Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду на один рік з оплатою рівними частина до 29 числа кожного місяця. Відповідач зазначає, що одноразове стягнення суми заборгованості в повному обсязі, рівно як і звернення стягнення на майно відповідача потягне за собою зупинення діяльності товариства, невиплату заборгованості іншим контрагентам, не виплату заробітної плати та несплату податків на інших обов’язкових зборів і платежів.

Позивач проти надання розстрочки виконання рішення суду заперечує.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.10.2009 року оголошувалася перерва до 10.11.2009 року.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) представниками сторін не заявлялося.

За погодженням представників сторін у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2007 року між закритим акціонерним товариством "Інформаційні комп'ютерні системи" (Субліцензіар) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Менеджмент" (Ліцензіат) був укладений ліцензійний договір №Сдн-0471, відповідно до п.2.1 якого предметом даного договору є встановлення порядку надання Субліцензіаром Ліцензіату ліцензій (тимчасових і постійних) на право користування програмними продуктами Microsoft в рамках ліцензійної угоди.

Список базових програмних продуктів зазначено у розділі 7 Microsoft Enterprise Enrollment (indirect), повний перелік програмних продуктів вказується в Додатку №1 до даного договору (п.2.2 договору).

Сторонами узгоджено та підписано: перелік програмних продуктів (Додаток №1), форму Звіту про кількість відповідних комп’ютерів, що беруть участь у Програмі ліцензування Microsoft Enterprise Agreement (Додаток №2), форму акту звірки (Додаток №3), форму акту до ліцензійного договору (Додаток №4).

Відповідно до п.3.1 договору вартість даного договору складається із суми коштів у національній валюті України, що сплачується як винагорода Ліцензіатом Субліцензіару за надання прав користування програмними продуктами, зазначеними в Додатку №1.

Ліцензіат сплачує Субліцензіару за передачу права користування програмними продуктами, які перераховані в Додатку №1 до даного договору, винагороду –роялті без ПДВ відповідно до підпункту 3.2.7 пункту 3.2 статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість” (зі змінами і доповненнями).

Роялті, що сплачується на підставі даного договору є разовим і фіксованим платежем. Розмір роялті визначається та встановлюється за домовленістю сторін, виходячи із кількості ліцензій, що надаються за даним договором і вартості винагороди за кожну таку ліцензію. У випадку зміни кількості ліцензій або зміни кількості програмних продуктів розмір роялті за даним договором змінюється в порядку, встановленому сторонами у відповідній додатковій угоді до даного договору (п.3.2 договору).

Додатковою угодою №2 від 01.06.20009 року до ліцензійного договору №Сдн-0471 від 16.11.2007 року внесені зміни до п.3.3 договору, відповідно до якого загальна суму роялті, що сплачується по даному договору, виходячи з кількості ліцензій для кожного програмного продукту зазначеного в Додатку №1 до даного договору, складає 646890,62 грн.

Додатковою угодою №2 від 01.06.20009 року до ліцензійного договору №Сдн-0471 від 16.11.2007 року внесені зміни до порядку сплати платежів, зокрема, встановлений наступний порядок сплати: п.3.4.6 шостий платіж: 24728,91 грн., що є еквівалентом 3245,90 доларів США за курсом НБУ на дату підписання цього Додатку, липень 2009 року включно; п.3.4.7 сьомий платіж: 24728,91 грн., що є еквівалентом 3245,90 доларів США за курсом НБУ на дату підписання цього Додатку, серпень 2009 року включно.

В пункті 4 додаткової угоди №2 від 01.06.20009 року сторони домовилися перерахувати суму роялті, сплачену п’ятим платежем та визначили, що недоплачена Ліцензіатом сума за відрахуванням переплаченої суми за четвертим платежем складає 14715,61 грн., та підлягає сплаті в наступному порядку: перший платіж у розмірі 4905,20 грн. –липень 2009 року включно; другий платіж у розмірі 4905,20 грн. –серпень 2009 року включно; третій платіж у розмірі 4905,21 грн. –листопад 2009 року включно.

Закрите акціонерне товариство "Інформаційні комп'ютерні системи" виконало свої зобов’язання по ліцензійному договору №Сдн-0471 від 16.11.2007 року, про що свідчать акти №1 від 22.11.2007 року, №2 від 22.02.2008 року, №3 від 22.05.2008 року, №4 від 22.08.2008 року, №6 від 22.11.2008 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Менеджмент" своєчасно не здійснило оплати винагороди –роялті по шостому, сьомому платежах та доплату по четвертомуплатежу, що і є причиною спору.

Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діловогооборотуабоіншихвимог,щозвичайно ставляться. Одностороння відмовавідзобов'язанняабо одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Закрите акціонерне товариство "Інформаційні комп'ютерні системи" просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати винагороди –роялті по: шостому платежу в сумі 24 728,91 грн., сьомому платежу в сумі 24 728,91 грн., доплату по четвертому платежу в сумі 9 810,40 грн., з яких 4905,20 грн. –перший платіж, 4905,20 грн. –другий платіж.

З огляду на положення п.п. 3.4.6, 3.4.7 договору, п. 4 додаткової угоди №2 від 01.06.2009 року, строк оплати спірних платежів є таким, що настав.

Доказів оплати винагороди - роялті по спірним платежам в сумі 59268,22 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 59268,22 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання зобов’язання, позивач просить стягнути з відповідача три відсотка річних за період з 01.08.2009 року по 15.09.2009 року в сумі 204,59 грн.

Оскільки позивачем при розрахунку трьох відсотків річних допущено арифметичну помилку в кількості днів прострочення, позовні вимоги про стягнення трьох відсотків річних за період з 01.08.2009 року по 15.09.2009 року підлягають задоволенню частково в сумі 146,14 грн.

В судовому засіданні 10.11.2009 року відповідач надав відзив на позов, в якому заявив про визнання позову.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Згідно ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем щодо суми основного боргу –59268,22 грн., та трьох відсотків річних в сумі 146,14 грн.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 59414,36 грн. (59268,22 грн. –основний борг, 146,14 грн. - 3% річних).

Відповідачем заявлене клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду строком на один рік з оплатою рівними частинами до 29 числа кожного місяця. Позивач проти задоволення клопотання відповідача заперечує.

Згідно п.6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд не вбачає підстав розстрочити виконання судового рішення та, відповідно, відхиляє заявлене клопотання з огляду на відсутність доказів неможливості виконання рішення суду після набрання ним законної сили. Посилання відповідача, у тому числі на світову фінансову кризу, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки сторони договору знаходяться в рівних економічних умовах і суд не може своїм рішенням надавати будь-яких переваг одній із них.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача в такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в розмірі 594,14 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,77 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Менеджмент" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 1а, ідентифікаційний код 33517151, рахунок 2600830283701 в АБ „Кредит –Дніпро”, МФО 305749) на користь закритого акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" (03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, ідентифікаційний код 21670779, рахунок 260083010178 в АБ „Національні інвестиції”, МФО 300498) основний борг в розмірі 59268,22 грн., три проценти річних у сумі 146,14 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 594,14 грн. та 235,77 грн. витрат, пов’язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                             Н.М.Євстигнеєва

(Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального кодексу України, - 11.11.2009 року)