Вирок № 67668516, 11.07.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1947/17

Номер провадження 1-кп/629/292/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220380000630 та № 12017220380001348 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, не військовозобов'язаного, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 02.07.2004 року апеляційним судом Дніпропетровської області за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 289, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України до 14 років позбавлення волі. Звільнений 27.03.2015 року умовно-достроково на не відбутий строк 2 роки 11 місяців 6 днів,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурорів Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Кривича І.В., ОСОБА_3,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше засуджений, маючи не зняту та не погашену судимість за скоєння корисних злочинів, скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, вчинені при наступних обставинах:

21 березня 2017 року близько 02-00 години ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілій і бажаючи їх настання, через паркан проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, де шляхом зриву замка проник до приміщення гаражу, звідки таємно, повторно, викрав металеві вироби загальною вагою 129 кг, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1700 від 24.05.2017 року вартістю 4 гривні за 1 кілограм. Після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 516 гривень.

Крім цього, на початку червня 2017 року у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні будинку АДРЕСА_1, який належить його співмешканці ОСОБА_5, побачив, що остання пішла з будинку і не слідкує за його діями, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілій і бажаючи їх настання, маючи прямий умисел на таємне викрадення майна, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав дриль марки «ИЭ 1035У2», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2906 від 27.06.2017 року 468 гривень та рибальські вудочки в кількості 3 штук марки «Kaida Duster wolf», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2906 від 27.06.2017 року 150 гривень. Після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 618 гривень.

Крім цього, 12 червня 2017 року близько 10-00 години, у ОСОБА_1, який знаходився за місцем мешкання своєї співмешканки ОСОБА_5, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 виник умисел на відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілій і бажаючи їх настання, маючи прямий умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, в присутності потерпілої взяв до рук кухонні терези марки «Азовье» та люстру білого кольору, після чого не реагуючи на вимоги власниці повернути належне їй майно, і утримуючи в руках кухонні терези вартістю 90 гривень та люстру вартістю 100 гривень, вийшов з приміщення будинку. Після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 190 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочинів визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєних ним злочинах. Також пояснив, що дійсно скоїв злочини при зазначених обставинах, а саме 21 березня 2017 року близько 02-00 години проник через паркан на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, де шляхом зриву замка проник до приміщення гаражу, звідки таємно викрав металеві вироби загальною вагою 129 кг. Після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд. Крім цього, на початку червня 2017 року близько 10-00 години він, знаходячись в приміщенні будинку АДРЕСА_1, який належить його співмешканці ОСОБА_5 таємно викрав дриль марки «ИЭ 1035У2» та рибальські вудочки. Після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд. Крім цього, 12 червня 2017 року близько 10-00 години, він знаходився за місцем мешкання своєї співмешканки ОСОБА_5, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 та в присутності потерпілої взяв до рук кухонні терези марки «Азовье» та люстру білого кольору, після чого не реагуючи на вимоги власниці повернути належне їй майно, вийшов з приміщення будинку. Після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно. Крім цього, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно. Також, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочини середньої тяжкості та тяжкі злочини.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він має не зняту та не погашену судимість, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, на військовому обліку не перебуває, не одружений, має середню спеціальну освіту, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обвинувачений ОСОБА_1 взяв участь у підготовці досудової доповіді, надав працівникам пробації всю необхідну інформацію.

Оцінка виявила високі ризики вчинення повторного кримінального правопорушення. Небезпека характеризується середньою ймовірністю спричинити певні негативні наслідки або збитки для суспільства або окремих осіб.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлені.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних злочинів, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, згідно висновку якої загальний рівень ризику вчинених кримінальних правопорушень високий, ризик небезпеки для суспільства зі сторони обвинуваченого оцінюється як середній, відповідно до ОСОБА_1 можна застосувати такий вид інтервенції, як покарання не пов'язане з позбавленням волі. До обвинуваченого можна застосувати такий захід підтримки та допомоги, як: працевлаштування, за умови реалізації якого, можна досягнути правослухняної поведінки без застосування покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

З урахуванням тяжкості злочинів, особи обвинуваченого ОСОБА_1, висновку органу пробації, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочинів та відношення до скоєного, суд, дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкцій ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Також при призначенні покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.07.2004 року засуджений за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 289, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України та йому призначено покарання у вигляді 14 років позбавлення волі, 27 березня 2015 року звільнений умовно-достроково на 2 роки 11 місяців 6 днів. Суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_1 в період умовно-дострокового звільнення знов скоїв злочини, а тому остаточно призначає покарання відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою до вступу вироку в законну силу в умовах Державної установи «Харківська установа виконання покарань (№ 27)», взявши під варту в залі суду.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з 11 липня 2017 року.

Цивільні позови по справі не заявлені.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судових експертиз.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України та піддати його покаранню:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавленні волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 у покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

У відповідності до ст. 71 КК України, до вказаного покарання, суд частково у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі, приєднує невідбуту частину покарання за вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.07.2004 року та остаточно визначає до відбуття обвинуваченому ОСОБА_1 за сукупністю вироків покарання у виді позбавлення волі, строком 5 (п'ять) років.

Змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою до вступу вироку в законну силу в умовах Державної установи «Харківська установа виконання покарань (№ 27)», взявши під варту в залі суду.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з 11 липня 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення:

- судово-товарознавчої експертизи № 1700 від 24.05.2017 року в розмірі 296 гривень 61 копійки (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова);

- судово-товарознавчої експертизи № 2906 від 27.06.2017 року в розмірі 296 гривень 61 копійки (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази по справі:

- металеві вироби, а саме металеві кутники в кількості 8 штук та металеві труби в кількості 5 штук, які передані потерпілій ОСОБА_4 згідно зберігальної розписки залишити останній;

- електричну дриль марки «ИЭ 1035У2», кухонні терези марки «Азовье» та люстру, які передані потерпілій ОСОБА_5 згідно зберігальної розписки залишити останній.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова