Рішення № 67667989, 10.07.2017, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/657/17

Провадження № 2/396/380/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2017 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Гарбуз Ольга Анатоліївна

за участю секретаря: Пономаренко Р.В.,

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 21.10.2014 року відповідач отримав кредит у розмірі 4046,76 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном поверненняя, що відповідає строку дії картки.

У зв’язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 05.04.2017 року має заборгованість в розмірі 10824,07 грн., тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з»явився по невідомим суду причинам, про день та час розгялду справи повідомлений у встановленому законом порядку. В позовній заяві зазначив, про розгляд справи у відсутність їх представника.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що кредит не сплачував відповідно графіку та умов договору, так як картка була і знаходиться у рідної сестри, звідки виникла заборгованість не розуміє в наступних судових засіданнях пояснював, що він особисто кредит не брав, кредит отримала ОСОБА_2. В судовому засіданні надав заяву в якій просить суд застосувати строк позовної давності у відповідності ст. 391 ЦК України.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що дійсно кредитнима коштами та картою користувалась вона, так як на її ім'я неможна було отримати ще один кредит, ходила разом з ОСОБА_1 до банку по питанню переведення на неї боргу, але банком відмовлено, сплачувала кошти в розмірі 1000,00 грн., зобов'язалася надати суду підтверджуючі дані.

Заслухавши пояснення відповідача, свідка ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що 21.10.2014 року між позивачем і відповідачем укладено договір № б/н згідно якого відповідачу було надано кредит у розмірі 4046,76 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановлено банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з “Умовами та правилами надання банківських послуг”, "Правилами користування платіжною карткою" та “Тарифами Банку”, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с.7).

ПАТ КБ “Приватбанк” свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п.2.1.1.5.6 умов та правил надання банківських послуг у разі невиконня зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту) оплати винагороди банку.

Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.1.1.2.7 умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Згідно п.1.1.3.2.2 "Умов та правил надання банківських послуг" у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного договору та/або у разі виникнення Овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та /або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або в установленому банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим договором.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановлено банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг.

Отже підписана заява-анкета разом з “Умовами та правилами надання банківських послуг”, складає між позивачем та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.1.1.2.7 умов та правил надання банківських послуг.

Як встановлено судом, підпису, який би підтвердив ознайомлення відповідача в “Умовами та правилами надання банківських послуг”, “Правилами користування платіжною карткою” не має (а.с. 9-32) також інших доказів, які б підтвердили обізнаність відповідача з даними Умовами та правилами представником позивача суду не надано.

За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 2 ст.1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 2, 3 ст.549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що відповіно розрахунку позивача (а.с. 6) відповідач порушив умови договору тому станом на 05.04.2017 року має заборгованість за кредитом – 10824 грн. 07 коп., яка складається з наступного: 4046,76 грн. - заборгованість за кредитом; 1816,99 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4532,36 грн. - заборгованість за пенею та комісією; також 427,96 грн. - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди (а.с.8).

З даного розрахунку також вбачається, що відповідач взагалі не спачував кредитні кошти банку. Позов пред'явлено до суду 27.04.2017 року, а тому суд не вбачає пропуску загального строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч.2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Відповідач ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору та наведених норм ЦК України, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав та не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню в межах строку позовної давності.

За умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені графіком повернення кредиту та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, за порушення графіку повернення кредиту та процентів за користування ним, договором встановлено відповідальність.

Тобто, у даному конкретному випадку умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями (з 1 по 25 число кожного місяця).

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховним Судом України викладеними у постанові від 06.11.2013 року у цивільній справі № 6-116цс13 та у постанові від 03.06.2015 року у цивільній справі № 6-31цс13, які в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів України.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Згідно розрахунку наданого позивачем до матеріалів справи вбачається, що розмір пені нараховано в межах загального строку позовної давності, тому суд відповідно ст. 258 ЦК України в межах застосування спеціального строку позовної давності (1 рік) вважає за доцільне стягнути пеню за період з 30.04.2016 року по 27.04.2017 року (день подання позову), яка згідно розрахунку становить 1942,44 гривень, (4532,36-2589,92=1942,44 гривень).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно умов договору 2.1.1.12.6.2, 2.1.1.12.8.1 пеня за несвоєчасне погашення заборгованості нараховується за кожний день прострочки кредиту (в день нарахування прцентів) в розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом + 50 грн. (одноразово).

Положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Суд, дійшов висновку про те, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, та вважає, що встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачу. При цьому позивач нараховував, а відповідач сплатив комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок позивача, що є незаконним.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16, яка обов'язкова для всіх судів.

Позовні вимоги про стягнення пені та комісії за період 21.10.2014 року по 01.04.2016 року, стягненню не підлягають, так як представником позивача є безпідставними.

На час розгляду справи в суді відповідач не подав доказів повного виконання ним кредитного зобов'язання.

З урахуванням встановлених обставин справи і відповідних їм правовідносин, суд вважає, що відповідач порушив вимоги ст.ст. 526, 530 ЦК України і не виконав належним чином умов кредитного договору. Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за кредитом є частково обгрунтованими та позов підлягає частковому задоволенню, зокрема в розмрі 8234 грн. 15 коп., з яких: 4046,76 грн. - заборгованість за кредитом; 1816,99 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1942,44 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 427,96 грн. - штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди.

Крім того, відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відшкодування судових витрат понесених позивачем 1600,00 грн., пропорційно сумі задоволення позовних вимог, а саме у розмірі (8234,15:10824,07х1600=1217,12)= 1217 грн. 12 коп..

На підставі ст.ст. 253, 258, 261, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 629, 631, 1049, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ч.1 ст. 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 21 жовтня 2014 року в розмірі 8234 (вісім тисяч двісті тридцять чотири) грн. 15 коп., яка складається з наступного:

- 4046,76 грн. - заборгованість за кредитом;

- 1816,99 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1942,44 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 427,96 грн. - штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” судові витрати у розмірі 1217 (одна тисяча двісті сімнадцять) грн. 12 коп.

Всього підлягає стягненню 9451 (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят одна) грн. 27 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: О. А. Гарбуз