Вирок № 676634, 27.03.2006, Апеляційний суд Полтавської області

Справа № 1- 8 / 2006 року

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року березня місяця 27 дня. Колегія судців судової палати у кримінальних

справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді Копитько Л.І. судді Кисіля А.М.

народних засідателів: ОСОБА_28,

ОСОБА_29, ОСОБА_30

при секретарі Колодюк О.П,

техсекретарі Петренко О.В.

з участю прокурора Адамець AM.

захисника - адвоката ОСОБА_31

потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальну

справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Добропілля Донецької області, українця, громадянина України, з середньою загальною освітою, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, раніше судимого:

· 16 грудня 1985 року Мелітопольським районним судом Запорізької області за ч.З ст. 140 КК УРСР на 3 роки позбавлення волі, на ігідставі ст.9 КК УРСР 18 червня 1987 року невідбутий строк скорочений на 1/2 - на 11 місяців 20 днів, звільненого по відбуттю покарання;

· 9 липня 1991 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч.З ст. 101 КК УРСР на 8 років позбавлення волі, звільненого 24 квітня 1999 року по відбуттю покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.З ст. 189, ч.З ст.357, ч.І ст. 263, ч.І ст.309 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2004 року в м. Кременчуці Полтавської області ОСОБА_1 у невстановленої слідством особи придбав вогнепальну зброю - пістолет, придатний для стрільби, який незаконно носив та зберігав без передбаченого законом дозволу, а в подальшому в лютому 2004 року передав на зберігання ОСОБА_2, який 3 червня 2005 року добровільно видав вказаний пістолет працівникам міліції.

В лютому 2004 року в м. Кременчуці Полтавської області ОСОБА_1 у невстановленої слідством особи незаконно придбав та зберігав за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 наркотичний засіб - каннабіс (маріхуану) вагою 5,93 г (сухого залишку) для власного використання без мети збуту, яка 6 червня 2005 року була виявлена працівниками міліції під час огляду квартири на книжковій полиці у зошиті та вилучена.

В лютому 2004 року ОСОБА_1 познайомився із ОСОБА_2, від якого дізнався про те, що співмешканка останнього ОСОБА_3 має у власності квартиру АДРЕСА_3.

В цей же період через ОСОБА_2 ОСОБА_1 познайомився з ОСОБА_4, з яким, продовжуючи свою злочинну діяльність, домовився заволодіти квартирою ОСОБА_3 шляхом вимагання.

Реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння квартирою ОСОБА_3 шляхом вимагання, з метою входження в довіру до останньої ОСОБА_1 за попередньою змовою із особою, кримінальна справа стосовно якої виділена в окреме провадження у зв'язку із її розшуком, домовилися з ОСОБА_3 про найом вказаної квартири та передали їй 500 грн. для погашення боргу по комунальних платежах.

Після цього 21 квітня 2004 року ОСОБА_1 та особа, кримінальна справа стосовно якої виділена в окреме провадження, запропонували ОСОБА_3 приїхати на квартиру, щоб оглянути її, на що остання погодилась і запропонувала їм зустрітись у її подруги ОСОБА_5АДРЕСА_4., де вони в цей же день і зустрілись близько 11 год.30 хв.. Після розпивання спиртних напоїв через деякий час ОСОБА_1 та особа, кримінальна справа стосовно якої виділена в окреме провадження, разом з ОСОБА_3 поїхали дивитись квартиру останньої АДРЕСА_3.Будучи у вказаній квартирі, ОСОБА_1 за попередньою змовою з особою, кримінальна справа стосовно якої виділена в окреме провадження, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, почали вимагати у ОСОБА_3 передачі права власності на належну їй квартиру, для чого вимагали підписати генеральну довіреність на дану квартиру на ім'я ОСОБА_1.

Після того як ОСОБА_3 відмовилась це зробити, ОСОБА_1 та особа, кримінальна справа стосовно якої виділена в окреме провадження, продовжували вимагання, застосовуючи до неї фізичне насильство - били головою об підлогу, наносили удари в голову та по тулубу, по черзі припікали полум'ям від запальнички різні частини тіла ОСОБА_3, гасили цигарки, примушуючи підписати документи про передачу права власності на квартиру останньої, однак вона відмовлялася виконати їх вимогу.

ОСОБА_3 діями ОСОБА_1. та особи, кримінальна справа стосовно якої виділена в окреме провадження, були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка викликала струс головного мозку, рани на обличчі, травматичного вивороту нижньої повіки лівого ока, множинних крововиливів на обличчі, опіків тулубу, статевих органів і стегон ІІ-ІІІ Б ступенів на площі до 4% поверхні тіла, від яких вона втратила свідомість.

Після цього ОСОБА_1 та особа, кримінальна справа стосовно якої виділена в окреме провадження, обшукали її квартиру, в ході чого виявили та незаконно заволоділи паспортом ОСОБА_3, паспортом на ім'я ОСОБА_2, співмешканця останньої, та іншими важливими особистими документами - свідоцтвами про народження дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7, кредитною пластиковою карткою ПриватБанку на ім'я ОСОБА_2 та покинули квартиру.

Крім того, у 2004 році ОСОБА_1 познайомився із мешканцями м. Луганська ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і на пропозицію останніх в м. Кременчуці знаходив документи на автомобілі та за відповідну винагороду передавав їх вказаним особам через кур'єрів, які приїжджали з м. Луганська.

В березні 2005 року ОСОБА_1 по телефону отримав від ОСОБА_11 замовлення документів на автомобіль. В рекламних оголошеннях в газеті знайшов необхідні документи на автомобіль, про що повідомив ОСОБА_11, і за ними з м. Луганська був направлений ОСОБА_12, 1974 року народження.

По приїзді в м. Кременчук 15 березня 2005 року ОСОБА_12 поселився в готелі „Кремінь", де проживав до 16 березня 2005 року. За цей час ОСОБА_1 ніяких документів ОСОБА_12 не передав, пояснивши тим, що продавець відсутній, і запропонував пожити в нього, на що останній погодився.

ОСОБА_1, будучи обізнаний про наявність у ОСОБА_12при собі коштів в сумі близько 2000 доларів США для розрахунку за документи, маючи умисел на заволодіння ними, вирішив вчинити розбійний напад на останнього та умисне вбивство ОСОБА_12 з корисливих мотивів.

Реалізуючи свій злочинний намір, 16 березня 2005 року ОСОБА_1, близько 24 години, взяв на балконі в квартирі своєї співмешканки ОСОБА_13 АДРЕСА_5, де проживав з останньою і куди запросив ОСОБА_12., молоток, підійшов до ОСОБА_12., який лежав на дивані, відпочиваючи, та, тримаючи молоток в правій руці, наніс йому з великою силою 7 ударів зверху вниз по голові, заподіявши тілесні ушкодження в області голови з пошкодженням черепу, що викликало кровотечу. Від отриманої відкритої черепно-мозкової травми, яка спричинила перелом зводу та основи черепа і крововиливи під тверду мозкову оболонку настала смерть останнього.

Після цього ОСОБА_1 надів на голову ОСОБА_12поліетиленовий пакт, накрив труп покривалом та залишив до ранку. В ході вчинення злочину незаконно заволодів належними потерпілому грошима в сумі 1650 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 8893,92 грн., мобільним телефоном „NOKIA-5210", НОМЕР_1 вартістю 100 грн., які знаходились в кишенях одягу ОСОБА_12., кросівками вартістю 100 грн., курткою вартістю 400 грн., кепкою вартістю' 50 грн., спортивним костюмом вартістю 95 грн., а всього його майном на суму 9638,92 грн.

Крім цього, ОСОБА_1 заволодів паспортом ОСОБА_12., серія НОМЕР_2, виданим Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області 7 травня 2003 року.

Наступного дня, 17 березня 2005 року, з метою приховування злочинів ОСОБА_1 придбав на ринку в м. Кременчуці ножівку та дві господарські сумки і приніс додому. Користуючись відсутністю вдома своєї співмешканки ОСОБА_13, ОСОБА_1 зняв з трупу одяг, переніс його до ванної кімнат, де за допомогою ножівки розчленив труп ОСОБА_12., упакував частини трупу в дві господарські сумки, виставив їх на балкон.

З метою приховати сліди вчинених злочинів ОСОБА_1 вимив від крові поверхню дивану та ковдру, молоток, ножівку та ванну, виніс та викинув в сміттєвий контейнер дві подушки, спортивну кофту ОСОБА_12., які були зі слідами крові. З цією ж метою та метою приховати труп ОСОБА_12 ОСОБА_1 викликав з м. Полтави свого знайомого ОСОБА_14 під виглядом подивитись автомобіль ГАЗ - 66, який останній хотів придбати і який нібито знаходиться в Кременчуцькому районі.

19 березня 2005 року ОСОБА_14 приїхав в м. Кременчук, де ОСОБА_1 попросив останнього по дорозі вивезти за місто сміття, на що той погодився, і ОСОБА_1 забрав з балкону, виніс та поставив в багажник автомобіля ОСОБА_14 ДЕО-НЕКС1Я д.н.з. НОМЕР_3 дві господарські сумки з розчленованим трупом, пояснивши останньому, що в них знаходиться сміття. По дорозі на прохання ОСОБА_1. заїхали на ринок, де він купив лопату, і далі на вказаному автомобілі під керуванням ОСОБА_14 виїхали за місто по автодорозі Кременчук - Полтава, де в районі 268 км ОСОБА_1 попросив звернути з траси у напрямку с. Пришил Кременчуцького району і проїхати до лісопосадки, пояснивши, що необхідно викинути сміття. По дорозі до лісопосадки автомобіль застряг на ґрунтовій дорозі і ОСОБА_14 почав намагатися виїхати, а ОСОБА_1 в цей час, взявши з багажника дві сумки з трупом ОСОБА_12 і лопату, пішов до лісопосадки, де викопавши дві ями, закопав частини трупу потерпілого, виклавши їх із сумок, а сумки та лопату викинув на деякій відстані від вказаних ям.

Після цього ОСОБА_1 з ОСОБА_14 повернувся у м. Кременчук, залишившись там, а ОСОБА_14 поїхав додому у м. Полтаву.

Майном ОСОБА_12 ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_1 винним себе по всіх епізодах не визнав і пояснив, що вогнепальної зброї він ніколи не мав і ОСОБА_2 на зберігання не передавав і його обмовляє останній.

До виявленого в квартирі своєї співмешканки ОСОБА_13, з якою він проживав, наркотичного засобу він ніякого відношення не має.

Обвинувачення за ч.З ст. 189 КК України також заперечує, стверджуючи, що ОСОБА_3 його обмовляє, і пояснив, що він дійсно сприяв останній у вирішенні питання здачі своїй знайомій у найом квартири, яка через нього передала ОСОБА_3 1000 грн., однак остання в подальшому відмовилась здавати квартиру і гроші не повернула. Він дійсно був 21 квітня 2004 року у квартирі ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4, однак вони звідти пішли разом. До заподіяння останній тілесних ушкоджень та вимагання у неї передачі права власності на належну їй квартиру він непричетний. Йому від самого ОСОБА_4 відомо, що той повертався у вказаний день до квартири ОСОБА_3 і що там відбувалось йому невідомо. Ніяких документів він у ОСОБА_3 в квартирі не брав.

Щодо пред'явленого обвинувачення у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_12з корисливих мотивів при розбійному нападі на останнього показав, що як умисне вбивство ОСОБА_12., так і подальше розчленування трупу вчинила його співмешканка ОСОБА_13 у його відсутності, він лише допоміг їй позбавитись трупу, для чого викликав з м. Полтави під приводом подивитись у Кременчуцькому районі автомобіль свого знайомого ОСОБА_14 і, пояснивши, що необхідно вивезти сміття, вивіз на автомобілі останнього дві господарські сумки з частинами трупу ОСОБА_12 за м. Кременчук і закопав у лісопосадці. Документами ОСОБА_12він не заволодівав. Речі ОСОБА_1 2забрала ОСОБА_13, а він знайшов у одязі гроші 1650 доларів США, з яких 1200 доларів США віддав останній, а решту забрав собі.

Дослідивши і перевіривши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що винність підсудного ОСОБА_1. у вчиненні вказаних вище у вироку злочинів доведена матеріалами справи.

Так, свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що З червня 2005 року він добровільно видав працівникам міліції пістолет, який йому в лютому 2004 року дав на зберігання ОСОБА_1 Про те, що це пістолет він спочатку не знав, оскільки від останнього отримав на зберігання пакунок, який не розгортав, що в ньому не питав, а поклав у себе вдома, думав, що то деталь від автомобіля, а коли пізніше згадав про нього, розгорнув і побачив там перероблений з дрібнокаліберної гвинтівки пістолет, вирішив видати його працівникам міліції, що і зробив, про що був складений відповідний протокол.

Об'єктивно показання цього свідка підтверджуються протоколом добровільної видачі від 3 червня 2005 року, згідно якого дійсно ОСОБА_2 добровільно видав працівникам міліції пістолет, пояснивши, що йому в лютому 2004 року дав його на зберігання його знайомий таксист на ім'я ОСОБА_1 (т.2, а.с. 171).

З досліджених в судовому засіданні показань свідків ОСОБА_15. та ОСОБА_16 вбачається, що дійсно в їх присутності в якості понятих 3 червня 2005 року ОСОБА_2 добровільно видав працівникам міліції саморобний пістолет з довгим стволом, при цьому пояснивши, що даний пістолет дав йому на зберігання в лютому місяці 2004 року, його знайомий таксист на ім'я ОСОБА_18 ( т.2,а.с.172,173,188,189).

Будучи опитаний в той же день, 3 червня 2005 року, ОСОБА_1 пояснив працівникам міліції, що дійсно він у січні 2004 року, працюючи таксистом, у невідомого чоловіка придбав за 40 грн. саморобний пристрій, придатний для стрільби дрібнокаліберними патронами з довгим стволом і возив його із собою для самозахисту, а коли продав автомобіль, то цей пристрій віддав своєму знайомому ОСОБА_2, з яким познайомився у лютому 2004 року, на зберігання (т.2, а.с. 174).

Підтвердив такі свої пояснення ОСОБА_1 і при допиті його в якості підозрюваного 6.06.2005 року (т.2,а.с. 60-62).

Такі показання ОСОБА_1. повністю узгоджуються із показаннями, даними ОСОБА_2 при допиті в якості свідка 7.06.2005 року, дослідженими в судовому засіданні (т.2, а.с.72).

При цьому свідок пояснив суду, що ніяких підстав обмовляти ОСОБА_1. у нього не було, категорично заперечив показання останнього про те, що він зробив це на прохання чи в результаті погроз з боку працівників міліції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 підтвердив суду, що він вів розслідування кримінальної справи про вимагання стосовно ОСОБА_3 і співмешканець останньої ОСОБА_2 приніс в міліцію пістолет, який, як він пояснив, дав йому на зберігання ОСОБА_1., і добровільно видав його.

По пістолету ОСОБА_1 пояснював, що купив у невідомої особи пістолет для самозахисту незадовго до того, як дав на зберігання ОСОБА_2, пістолет не застосовував.

Пізніше ОСОБА_1 в ході досудового слідства змінив свої показання і став заперечувати факт незаконного придбання, зберігання та передачі ОСОБА_2 на зберігання вогнепальної зброї - пістолету. Зміну своїх показань пояснював тим, що визнавальні показання давав на прохання працівників міліції (т.1, а.с. 156-157, т!3 а.с.259-265).

Суд критично оцінює змінені показання ОСОБА_1., оскільки вони суперечать зібраним доказам у справі, вважає пояснення його первісні правдивими, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами, а причину зміни показань непереконливою і такою, що є способом захисту з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин.

У суду немає підстав не вірити показанням даних свідків, оскільки вони послідовні,

стабільні і підтверджуються іншими доказами, в тому числі речовим доказом - пістолетом

(т.2.,а.с.186). * "

З висновку судово-балістичної експертизи № 458 від 10.06 2005 року вбачається, що виданий ОСОБА_2 та належний ОСОБА_1 пістолет є вогнепальною зброєю - гладкоствольним однозарядним пістолетом, виготовленим саморобним способом з використанням заводського обладнання, який придатний для стрільби спортивно-мисливськими кулями калібру 5,6 мм (т.2,а.с. 182-184).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що в ході огляду її" квартири, де вона проживала із ОСОБА_1 АДРЕСА_1, працівниками міліції в її присутності та присутності двох понятих у залі у книжній шафі в зошиті, що належить її співмешканцю ОСОБА_1, в якому він робив відмітки, працюючи барменом, була виявлена загорнута у фольгу з-під цигарок та вилучена речовина рослинного походження, яка виявилася наркотичним засобом -маріхуаною. Свідок пояснила, що даний наркотичний засіб їй не належить, про його знаходження в квартирі вона не знала до моменту виявлення, належати він може лише ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що він приймав участь у проведенні огляду квартири ОСОБА_13 з метою можливого виявлення в квартирі документів, якими заволодів ОСОБА_1 під час вимагання стосовно ОСОБА_3, і в ході огляду в залі у книжковій шафі була виявлена речовина рослинного походження, схожа на наркотичний засіб, яка в присутності господарки квартири та понятих була вилучена. З цього приводу ОСОБА_1 пояснював, що він інколи полюбляв покурити маріхуану і в нього залишився залишок. Ніякої оперативної інформації про причетність ОСОБА_1. до незаконного зберігання наркотичних засобів працівники міліції на той час не мали.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 підтвердили свої показання, дані ними на досудовому слідстві, і показали, що при проведенні огляду квартири АДРЕСА_1 вони були присутні в якості понятих і в ході огляду в їх присутності працівники міліції виявили у залі в книжковій шафі у зошиті наркотик, який, як пояснила господарка квартири ОСОБА_13, може належати ОСОБА_1, який з нею проживав, а потім за книжками і документи, про що був складений відповідний протокол, який вони підписали.

Показання вказаних свідків об'єктивно підтверджуються рапортом о/у ВКР Автозаводського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_17 про те, що в ході огляду 6.06.2005 року квартири АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_1. було виявлено та вилучено речовину рослинного походження зеленого кольору, схожу на маріхуану, яка, як пояснила господарка квартири, належить її співмешканцю ОСОБА_1 (т.2,ах.ЗЗ), даними протоколу огляду місця події від 6.06.2005 року, в ході якого виявлено речовину рослинного походження зеленого кольору, схожу на маріхуану (т.2, а.с.35), яка за даними висновку судово-хімічної експертизи № 429 від 15.06.2005 року є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом (маріхуаною), вага сухого залишку якого становить 5,93 г (т.2, а.с.46-47), речовим доказом - наркотичним засобом - маріхуаною вагою сухого залишку 5,93 г (т.2, а.с.48).

Будучи опитаний в ході досудового слідства після вилучення у квартирі, де він проживав, наркотичного засобу, ОСОБА_1 пояснював, що він у лютому місяці 2004 року у невідомої жінки придбав для власного використання маріхуану без мети збуту, яку зберігав у зошиті в квартирі на антресолях (т.2, а.с. 174).

Пізніше в ході досудового слідства ОСОБА_1 змінив свої показання, став стверджувати про свою непричетність до зберігання наркотичного засобу, а свої первинні показання пояснив тим, що давав їх на прохання працівників міліції (т.1, а.с.156-157, т.З, а.с.259-265).

Колегія суддів розцінює змінені показання ОСОБА_1. про те, що наркотичний засіб, виявлений в квартирі за місцем його проживання, йому не належить критично і вважає їх обраним способом захисту і бере за основу його первинні показання, оскільки вони повністю відповідають зібраним по справі доказам, а саме: даним протоколу огляду квартири щодо місця незаконного зберігання ним наркотику, вище наведеними показаннями свідків, а підстави і обставини проведення огляду квартири вказують на повну непричетність інших осіб до вчинення даного злочину.

Будучи неодноразово допитана в ході досудового слідства потерпіла ОСОБА_3 показала, що ОСОБА_17(як пізніше їй стало відомо ОСОБА_1) і ОСОБА_4 вона знала як знайомих свого співмешканця ОСОБА_2 Саме вони навесні 2004 року запропонували їй допомогти знайти квартирантів в її квартиру АДРЕСА_3, на що вона погодилась, бо саме в такий спосіб мала намір погасити заборгованість за комунальні послуги. Вона не повідомляла їм, що дана квартира не приватизована.

ОСОБА_1 таОСОБА_4передали їй від жінки, яка погодилась зняти її квартиру, 500 грн., але через декілька днів вони почали вимагати повернення цих грошей, однак вони цього зробити не могла, оскільки витратила їх на погашення заборгованості за світло. Ніхто, крім ОСОБА_1 і ОСОБА_4, не вимагав в неї повернення цих грошей.

A 21 квітня 2004 року вони прийшли до неї і повідомили, що знайшли інших клієнтів і для огляду ними квартири необхідно туди піти, а тому вона разом з ними прийшла на свою квартиру АДРЕСА_3. Однак нікого не було і, коли вона почала збиратись уходити,ОСОБА_4та ОСОБА_1 почали вимагати в неї документи. А коли вона відмовилася їх дати, вони почали її бити в різні частини тіла. Від ударів вона не раз втрачала свідомість і приходила до тями тільки від болю по всьому тілу тоді як останні тушили об неї цигарки та припалювали частини тіла запальничкою. При цьому вони вимагали підписати генеральну довіреність на передачу їм права на зазначену квартиру, але вона нічого не підписала, аОСОБА_4також шукав по квартирі документи. Тільки знайшовши документи, вони покинули її непритомною в квартирі. Коли прийшла до тями, виповзла на площадку та покликала сусідку, яка викликала швидку.

Під час вимагання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заподіяли їй середньої тяжкості тілесні ушкодження, з якими вона тривалий час знаходилась на лікуванні.

Вказані особи заволоділи її паспортом, свідоцтвами про народження її дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7, паспортом та пластиковою карткою на ім'я ОСОБА_2 (т.2, а.с. 20-21,115).

В судовому засіданні допитана в якості потерпілої ОСОБА_3 підтвердила свої показання, які вона дала в ході досудового слідства, та уточнила, що вони хотіли забрати її квартиру, що першим почав її бити саме ОСОБА_1, наніс удар рукою в обличчя, від чого вона впала на підлогу, а він, схопивши за волосся рукою, бив об підлогу головою та вимагав підписати документ на квартиру, однак вона цього не зробила. Саме ОСОБА_1 палив її тіло цигарками та спричинив великий опік в області серця. Неодноразово втрачала свідомість, а вони, щоб повернути до тями, палили її тіло запальничкою, а коли приходила до тями, бачила перед собою ОСОБА_1, а ОСОБА_4стояв позаду.

ОСОБА_4 шукав документи в квартирі. З квартири пропали її паспорт та паспорт ОСОБА_2, які були в її сумці, інші документи (свідоцтва про народження дітей) лежали в шафі, які також пропали в той день, документів на квартиру вони не знайшли.

Потерпіла також пояснила, що вона ніколи не мала наміру продавати цю квартиру, а лише хотіла її здати в найом, про що казала ОСОБА_1., коли була розмова, що в нього є знайомий нотаріус і можна швидко оформити купівлю-продаж квартири.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що він на початку 2004 року познайомився із ОСОБА_1, якого познайомив із своїм знайомим ОСОБА_4.

Свідок пояснив, що саме ОСОБА_1 запропонував йому допомогти здати в найом квартиру ОСОБА_3

В розмові з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 домовились, що вони допоможуть знайти квартирантів на квартиру його співмешканки ОСОБА_3 Продавати квартиру вона не збиралась. Йому відомо, що вони дали їй гроші для погашення боргів за електроенергію, але світло ніяк не підключали і вони висловлювали останній претензії.

21 квітня 2004 року він поїхав у село, щоб забрати сина ОСОБА_3, а коли повернулись додому наступного дня, то ніде не міг знайти останню. Коли зателефонував її подрузі ОСОБА_5, та сказала, що ОСОБА_3 заходила до неї з двома чоловіками і вони пішли на квартиру останньої по вул. Київській. В квартирі по вул. Київській все було зачинено і лише 23 квітня 2004 року йому зателефонувала сусідка з вул. Київської ОСОБА_20 і повідомила, що ОСОБА_3 у своїй квартирі дуже побита. Коли він із своїм товаришем та сином ОСОБА_6 приїхали туди, то побачили, що ОСОБА_3 була побити і з опіками, розповіла, що побили її ОСОБА_4 і ОСОБА_1, що бив її більше останній та вимагали підписати папери, пов'язані із її квартирою.

Пізніше від ОСОБА_3 йому стало відомо, що вони забрали її паспорт, свідоцтва про народження її дітей, а також забрали і його паспорт та пластикову картку ПриватБанку, на рахунок якої він отримував допомогу по безробіттю.

З досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_21 вбачається, що 23 квітня 2004 року, коли він був у свого товариша ОСОБА_2, останньому зателефонувала знайома його співмешканки ОСОБА_22 і повідомила, що та знаходиться у своїй квартирі по вул. Київській і дуже побита. Коли вони, а також син ОСОБА_6 поїхали туди, то у квартирі знайшли ОСОБА_3, яка була дуже побита і сказала, що її побили ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які вимагали, щоб вона підписала на них генеральну довіреність на квартиру. Вони відразу викликали швидку допомогу і відправили ОСОБА_3 у 3-ю міськлікарню ( т.2, а.с.78-79).

Як видно з оголошених та досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_23, навесні 2004 року, точної дати свідок не пам'ятає, до неї в двері подзвонила ОСОБА_3, яка була дуже побита та обпалена, і попросила зателефонувати, що з нею сталося не розповідала (т.2,а.с.80-81).

Показання потерпілої ОСОБА_3 та вказаних свідків об'єктивно підтверджуються даними:

· довідки .НОМЕР_4, підписаною зав. нейрохірургічним відділенням третьої міської лікарні про те, що ОСОБА_3, яка проживає АДРЕСА_3, дійсно 23 квітня 2004 року була госпіталізована до вказаного відділення з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, крововиливи голови, опіки тулубу, сідниць, стегон, статевих органів ІІ-ІІІ А - ІІІ Б ст. до 4% (т.2,а.с. 12) і перебувала на лікуванні до 5.05. 2004 року (т.2,а.с. 136);

· акту судово-медичного обстеження НОМЕР_4 та висновку судово-медичної експертизи № 1158 від 16.06.2005 року, згідно яких у ОСОБА_3 виявлені середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка викликала струс головного мозку, рани на обличчі, травматичного вивороту нижньої повіки лівого ока, множинних крововиливів на обличчі, опіків тулубу, статевих органів і стегон П-ПІ Б ступенів на площі до 4% тіла., які утворилися від дії високої температури, можливо полум'я, інші - від неоднократної дії тупих предметів.( т. 2 а.с. 14-15,134).

Крім того, винність ОСОБА_1. у вчиненні вище вказаних злочинів доведена дослідженими та перевіреними в судовому засіданні іншими доказами:

· заявою ОСОБА_3 від 23 квітня 2004 року на ім'я начальника Автозаводського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області про вчинений щодо неї злочин чоловіками на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_4 21.04.2004 року (т.2,а.с.2);

· рапортами працівників міліції про те, що перевіркою вказаної заяви було встановлено, що 21 квітня 2004 року ОСОБА_3 в її квартирі АДРЕСА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спричинили останній тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, крововиливи голови, опіки тулубу, сідниць, стегон, полових органів, з якими вона госпіталізована і знаходиться у 3-й міській лікарні, та незаконно заволоділи паспортами на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ( т.2, а.с.4,5);

· даними протоколів впізнання по фотознімках, в ході яких потерпіла ОСОБА_3 впізнала по фото ОСОБА_1., як особу на ім'я ОСОБА_1, який 21.04.2004 року вимагав у неї підписати довіреність на передачу квартири, та свідок ОСОБА_2 впізнав по фото ОСОБА_1., який вчинив вимагання щодо його співмешканки ОСОБА_3 (т.2,а.с.69-70,75-76);

даними відповіді Кременчуцької філії КФ „Приватбанк" № 2457 від 22.09.2005 року, з якої вбачається, що дійсно ОСОБА_2 звернувся 27.04.2004 року до філії із заявою про втрату картки, на яку надходила допомога по безробіттю на його ім'я, і розрахунки по картковому рахунку було заблоковано (т.2,а.с.191);

· первинними поясненнями ОСОБА_1. від 3.06.2005 року, де він вказував, що спочатку він допомагав ОСОБА_3 здати її квартиру АДРЕСА_3 в найом. Щоб не шукати останню, хотіли оформити довіреність на дану квартиру на нього. Він не відкидав думки бути самому власником цієї квартири. А 21 квітня 2004 року, будучи в стані сильного алкогольного сп'яніння (чимало випивши) в квартирі ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4. стали вимагати від неї документи, але вона не погоджувалась їх віддавати і тоді вони по черзі стали припікати їй тіло запальничкою та цигарками, наносили удари руками по різних частинах тіла і лишили її, коли побачили, що вона лежить непритомна Документи скоріше за все забрав ОСОБА_4 (т.2, а.с.31);

· поясненням від 4.06.2005 року, в яких ОСОБА_1 вже став вказувати на те, що ОСОБА_3 погодилась на обмін своєї квартири на ту, що знайшов ОСОБА_4, але довіреність у нотаріуса не змогли оформити через її старий паспорт. Тоді набрали спиртного, прийшли до ОСОБА_3 додому і на ґрунті п'янки заподіяли останній серйозні тілесні ушкодження (т.2,а.с.30);

Допитаний 6.06.2005 року як підозрюваний ОСОБА_1 показував, що з

ОСОБА_3 він та ОСОБА_4 домовились, що останній буде жити в її квартирі,

хотіли оформити у нотаріуса генеральну довіреність на його чи на ОСОБА_4 ім'я,

але не вийшло. Після цього поїхали на квартиру до ОСОБА_3, де випили, а коли на

пропозицію останньої залишитися з нею на ніч і він і ОСОБА_4 відмовили, вона

сказала, що також відмовляється оформляти довіреність. До цього ОСОБА_3 сама

роздяглась. Визнавав, що, обурившись відмовою оформляти документи, вони спричинили

їй тілесні ушкодження, били, припікали цигарками різні частини тіла, від чого ОСОБА_3 неодноразово втрачала свідомість. З квартири останньої ОСОБА_4 забрав

документи ОСОБА_3 (т.2,ас.60-62). *

Далі в ході слідства, будучи допитаний як обвинувачений 14.06.2005 року, ОСОБА_1 визнавав вину у вимаганні частково, змінивши показання, визнавав факт заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень спільно з ОСОБА_4 та пояснював, що вони ходили з ОСОБА_3 до нотаріуса для оформлення довіреності на право розпоряджатися її квартирою за згодою останньої, але не оформили через те, що в неї був паспорт старого зразка. Після чого пішли до ОСОБА_3 на квартиру, де вживали спиртні напої, остання роздяглась і запропонувала їм вступити з нею у статевий зв'язок, на що вони відмовили, вона чіплялась до них, а вони відбивались від її приставань, вона падала і билась об предмети обстановки, паспортів з квартири вони не брали (т.1, а.с. 156-157).

Наприкінці досудового слідства, будучи допитаний при пред'явленні остаточного обвинувачення 23.09.2005 року (т.3,а.с.259-265), ОСОБА_1 дав показання аналогічні тим, що і в судовому засіданні, при цьому пояснив, що в лютому 2004 року він познайомився із ОСОБА_2, від якого дізнався, що його співмешканка ОСОБА_3 здає в найом свою квартиру АДРЕСА_3. Він почав підтримувати з ними стосунки і познайомився із ОСОБА_4., який також хотів зняти квартиру для своєї співмешканки. Вони стали домовлятись з ОСОБА_3 про найом її квартири і передали останній 1000 грн. як розрахунок за квартиру та для погашення боргу по комунальних платежах. Після чого вона почала їх уникати і вони знайшли її на вул. Бутиріна 21 квітня 2004 року. ОСОБА_3 сказала їм, що їй квартира не потрібна і щоб вони самі займались нею і запропонувала оформити довіреність на цю квартиру. Але нотаріус не прийняв документи і вони пішли спочатку до знайомої ОСОБА_3, де вживали спиртні напої, а потім втрьох пішли на квартиру останньої АДРЕСА_3, де продовжили розпивати алкогольні напої, після чого ОСОБА_3 стала пропонувати їм вступити з нею у статевий зв'язок. Коли вони відмовилися, то сказала, що тоді не буде здавати квартиру і повертати гроші. Після цього вони із ОСОБА_4 пішли, а ОСОБА_3 залишилась в квартирі. Він вимагання не вчиняв, тілесних ушкоджень не заподіював і документів не забирав.

Дослідивши зібрані в справі докази, колегія суддів кладе в основу вироку показання ОСОБА_1., дані ним на початку досудового слідства, оскільки саме вони узгоджуються та об'єктивно підтверджуються іншими доказами по справі. Початкові показання ОСОБА_1. щодо обставин і характеру спричинення тілесних ушкоджень потерпілій повністю співпадають із показаннями потерпілої та узгоджуються із даними висновку судово-медичної експертизи. Оскільки, як показав в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, після 21 квітня 2004 року він більше ОСОБА_3 жодного разу не бачив, то наведене свідчить про те, що показання , які він давав спочатку, могла дати тільки обізнана особа, яка безпосередньо їх завдавала.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності і фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що винність ОСОБА_1. у вимаганні, поєднаному з насильством, небезпечним для життя потерпілої, а також у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї та незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, встановлена і доведена наведеними вище доказами.

Пояснення підсудного ОСОБА_1. про те, що під час досудового слідства він визнавав свою вину за ч.І ст.263, ч.І ст.309, ч.З ст. 189 КК України тільки у зв'язку із застосуванням до нього працівниками міліції недозволених методів слідства, колегія суддів вважає надуманими і безпідставними.

Зазначені доводи підсудного перевірялись в ході досудового слідства прокуратурою і свого підтвердження не знайшли, а тому постановою від 22.08.2005 року в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції Автозаводського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області та ІТТ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області відмовлено на підставі п.2 ст.б КПК України за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 127,365,373 КК України (т.З, а.с.97-107).

Допитані в судовому засіданні свідки - працівники Автозаводського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_17 та ОСОБА_24 категорично заперечили будь-який вплив на суть даних ОСОБА_1 пояснень та застосування до нього незаконних методів дізнання та слідства.

Ніяких доказів, які б підтверджували ці твердження ОСОБА_1. як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні не добуто.

Щодо обвинувачення у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_12., то ОСОБА_1 в ході досудового слідства давав різні показання щодо мотивів та обставин вчинення злочину.

Так, 7.06.2005 року ОСОБА_1 дав власноручні пояснення про те, що 16 березня 2005 року вчинив умисне вбивство ОСОБА_12 з метою заволодіння грошима останнього, оскільки знав про наявність у нього грошей в сумі 1650 доларів США за документи, а він на той час „сидел на мели", і ОСОБА_12 зібрався від'їжджати в м. Луганськ.

Вбивство вчинив у квартирі своєї співмешканки ОСОБА_13, куди запросив ОСОБА_12під видом, що клієнт із документами на автомобіль повинен приїхати до нього ввечері.. Взявши на балконі молоток, наніс йому декілька ударів ним в голову, коли ОСОБА_12 лежав на дивані в залі, після чого надів на голову останнього поліетиленовий пакет, щоб кров не набігла на диван, накрив ковдрою і залишив до ранку, чекаючи, поки піде співмешканка на роботу. Після цього помив молоток і виніс на балкон, забрав гроші з кишені брюк 1650 доларів США, ключі, які відразу викинув у сміття, мобільний телефон ,,NOKIA", картку викинув. На ринку купив пилку і дві господарські сумки. Труп розчленив шляхом розпилювання, відрізавши руки, ноги, голову, склав у сумки і виніс їх на балкон. Зателефонував своєму знайомому у м. Полтаву і попросив його, приїхати. Труп приховав, вивізши у двох господарських сумках за межі м. Кременчука, де закопав. Паспорт ОСОБА_12., мобільний телефон і речі залишились у квартирі (т.1,а.с.31-33).

Будучи допитаний в цей же день в якості підозрюваного, ОСОБА_1 змінив свої показання і став стверджувати, що вбивство ОСОБА_12він вчинив, оскільки боявся розправи з боку останнього за зрив угоди по придбанню документів на автомобіль. Про наявність у ОСОБА_12грошей він не знав і заволодів ними лише після вчинення убивства. Уточнив, що удари прийшлись здебільшого у ліву бокову частину голови, оскільки ОСОБА_12 лежав більше на правому боці. Помер він швидко. Проводячи розчленування трупу, ноги відрізав на рівні колінних суглобів, руки трохи вище ліктів, голову - на рівні шиї. Тулуб поклав в одну сумку, а інші частини тіла - в іншу. Прибрав у залі: заправ поверхню дивана та ковдру (т. 1. а.с.50-59).

Аналогічні показання він дав і 10.06.2005 року, будучи допитаний в якості обвинуваченого (т. 1,ас. 156).

Колегія суддів приходить до висновку, що з такою точністю та деталізацією про обставини вбивства потерпілого та розчленування трупу могла давати показання лише особа, яка безпосередньо його вчинила. І наведені докази у співставленні з такими показаннями підсудного переконливо свідчать про це.

Так, під час досудового слідства було проведено відтворенні обстановки і обставин події злочину з участю підозрюваного ОСОБА_1, при проведенні якого він детально розповів про обставини, механізм та спосіб вчинення умисного вбивства ОСОБА_12., але змінив свої показання в частині мотиву вбивства. При цьому пояснив, що умисне вбивство вчинив через боязнь розправи з боку замовників документів на автомобіль з м. Луганську, оскільки він не знайшов документів, за якими приїхав ОСОБА_12, та з метою уникнути від сплати неустойки.

Убивство вчинив за допомогою молотка, який для цього взяв на балконі, і наніс лежачому на дивані ОСОБА_12 3-4 удари по голові, від яких останній відразу помер. Наступного дня розчленив труп купленою для цього ножівкою, склав у куплені також дві господарські сумки частині тіла та через день вивіз на автомобілі свого знайомого ОСОБА_14, якому сказав, що то сміття, сумки з трупом та закопав у лісопосадці в Кременчуцькому районі.

В ході відтворення обстановки та обставин події злочину у місті, вказаному підозрюваним ОСОБА_1, на балконі квартири АДРЕСА_1, де він проживав, було виявлено та вилучено молоток, яким, як пояснив ОСОБА_1 він убив ОСОБА_12., а також в кухні цієї квартири в місці, вказаному підозрюваним, виявлено та вилучено металеву ножівку, якою, як він пояснив, він розчленив труп ОСОБА_12.. При виїзді до лісопосадки ОСОБА_1 вказав місце приховування розчленованого трупу ОСОБА_12., пояснивши, що в одну яму закопав тулуб, а в іншу - голову, нижні та верхні кінцівки. В ході відтворення у місці, вказаному підозрюваним знайдено тулуб трупу людини, а в іншому місці, вказаному ним же, знайдено голову, верхні та нижні кінцівки трупу людини, дві господарські сумки (т.1,а,с.60-80).

Зміну своїх показань суду пояснив тим, що, коли давав перші пояснення, працівників міліції не цікавив мотив убивства, їм це було байдуже.

Далі в ході досудового слідства, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 .взагалі відмовився від своїх показань і в наявних скаргах став стверджувати про свою непричетність до вчинення умисного вбивства ОСОБА_12., показуючи, що цей злочин вчинила його співмешканка ОСОБА_13, а він допомагав їй розпилювати труп потерпілого та вивіз його в сумках за межі м. Кременчука, де закопав в землю( т.З, а.с.88-91, 93-96).

Таку зміну своїх показань ОСОБА_1 суду пояснив тим, що він спочатку взяв всю вину на себе, оскільки сподівався, що остання допоможе йому за допомогою його грошей, що залишились в квартирі, вибратись на волю, а коли при відтворенні грошей і алмазів не знайшов, зрозумів, що вона їх забрала і йому сподіватись немає на що, вирішив розказати правду, що вбивство учинила ОСОБА_13 з мотиву боязні.

Далі в ході досудового слідства, наприкінці його, будучи допитаний як обвинувачений, ОСОБА_1 знову змінив показання і став стверджувати, що вбивство ОСОБА_12дійсно вчинив він, але в ході сварки з останнім, яка переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_12 схопив молоток, який стояв під стіною в кімнаті і замахнувся на нього, а він, захищаючись, вихопив у нього молоток , штовхнув ОСОБА_12на диван та, не усвідомлюючи що робить, наніс останньому 3-4 удари молотком по голові, вбивати не хотів. Наголосив, що вбивати ОСОБА_12з корисливих мотивів наміру не мав, так як не знав про наявність у нього грошей.

Наступного дня купленою металевою ножівкою розчленив труп ОСОБА_12та склав у дві господарські сумки, які також спеціально купив. В кишенях брюк ОСОБА_12виявив гроші в сумі 1650 доларів США та паспорт останнього, які привласнив, також залишив собі мобільний телефон ОСОБА_12„NOKIA", спортивні брюки, куртку шкіряну (дублянку), кепку та кросівки, а ще через день на автомобілі свого знайомого вивіз сумки з трупом ОСОБА_12за межі м. Кременчука, пояснивши останньому, що то сміття, і закопав у лісопосадці, сумки і лопату викинув окремо.

Пояснив, що ОСОБА_13 участі у вбивстві ОСОБА_12не приймала, звинувачував її у вбивстві, оскільки боявся відповідальності та піддавшись на поради співкамерників.( т.З, а.с.259-265).

В судовому засіданні в своїх показаннях повернувся до версії про непричетність до вбивства ОСОБА_12.. Але і тут змінив дещо показання і став показувати, що вбивство ОСОБА_12вчинила його співмешканка ОСОБА_13, він же в момент вбивства взагалі в квартирі присутній не був і розпилювати чи пакувати в поліетиленові пакети частини трупу ОСОБА_13 не допомагав, лише вивіз труп в сумках за межі м. Кременчука.

Зміну своїх показань пояснив тим, що на нього на досудовому слідстві був моральний тиск з боку працівників міліції та слідчого.

Із змісту пояснень підсудного ОСОБА_1., даних ним в ході досудового слідства та в судовому засіданні, колегія суддів вбачає намагання поступово зменшити свою роль в умисному вбивстві ОСОБА_12при розбійному нападі на останнього до самого мінімуму з метою уникнути відповідальності за вчинене.

Разом з тим, колегія суддів, давши аналіз і оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, кладе в основу вироку первинні пояснення підсудного ОСОБА_1. щодо мотиву та обставин вчинення злочину, а також показання, дані ним при відтворенні обстановки і обставин події злочину щодо уточнення обставин та механізму його вчинення, оскільки саме вони повністю співпадають з даними протоколів огляду місця події, з даними висновків судово-медичних експертиз дослідження трупу потерпілого, а також даними висновків медико-криміналістичних експертиз, показаннями свідків, потерпілого і об'єктивно підтверджуються іншими зібраними у справі доказами, а саме:

· рапортом в. о. начальника ВКР Автозаводського РВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_25. від 7.06.2005 року про те, що в ході документування злочинної діяльності ОСОБА_1. було встановлено вчинення останнім умисного вбивства в березні 2005 року ОСОБА_12 з подальшим розчленуванням та закопуванням за м. Кременчуком (т.1,а,с.30);

· даними протоколу огляду місця події злочину від 8.06.2005 року та фото таблицями до нього, в ході якого в лісопосадці, яка розташована на відстані 195 м від автодороги с.Солониця - с.Пришип Кременчуцького району у місці, вказаному ОСОБА_1 як на місце приховування трупу ОСОБА_12., при огляді виявлено частини трупу людини: голову, верхні та нижні кінцівки (т.1, а.с. 82-89);

даними протоколу місця події злочину від 9.06.2005 року та фототаблицями до нього, в ході якого в місці вказаному підозрюваним ОСОБА_1 у лісопосадці біля автодороги с. Солониця - с. Пришип Кременчуцького району виявлено тулуб людини (т. 1, а.с.90-94).

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що з ОСОБА_1 вони проживали разом в її квартирі в АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 ніде не працював, лише підробляв то в кафе, то на млині, то в службі таксі, а коли продав свою машину, то більше ніде не працював.

В березні 2005 року вона з ОСОБА_1 посварились, майже не розмовляли і жили в різних кімнатах, вона - в спальні, він - в залі. В середині березня вона прийшла з роботи додому близько 19 години, назустріч їй вийшов ОСОБА_1 і повідомив, що з ним прийшов чоловік, вони будуть недовго і підуть. Того чоловіка вона не бачила, оскільки в залу не заходила, зайшла в спальню і до ранку не виходила. Вранці пішла на роботу, до зали не заходила, з зали ніхто не виходив, ОСОБА_1. вранці не бачила. А через 1-2 дні побачила на балконі велику базарну нову сумку в клітинку, яка була чимось заповнена. На її запитання відносно сумки ОСОБА_1 сказав, що то сумка чужа, щоб вона не чіпала, прийде людина і забере. Ніяких змін в квартирі не помітила. Лише через місяць побачила в залі на шпалерах за цвітком замив так як від води, на що ОСОБА_1 пояснив, що то від поливу квітів. В цей період на її мобільний телефон були дзвінки від якоїсь жінки, запитували ОСОБА_1, на що відповіла, що це її телефон.

Про вбивство ОСОБА_12взнала від працівників міліції, коли її викликали як свідка. Ніякого відношення до вчинення вбивства не має, так само як і до його розчленування та приховування. ОСОБА_12 вона не бачила і не знала, причини бажати його смерті чи вбивати його у неї не було.

Обвинувачення ОСОБА_1 її у вбивстві ОСОБА_12пояснює бажанням його перекласти вину на неї і таким чином уникнути відповідальності за вчинені злочини.

Аналогічні показання свідок ОСОБА_13 давала і в ході всього досудового слідства, в тому числі і на очній ставці з ОСОБА_1 (т.1.а.с. 97-99, 100-102, Hi­ll 6. 165-167).

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що 18 березня 2005 року до нього зателефонував його знайомий ОСОБА_1 з м. Кременчука і сказав, що в нього є на продаж автомобіль ГАЗ-66, яким він зацікавився і вони домовились подивитись його і 19 березня 2005 року він приїхав до ОСОБА_1. По приїзді ОСОБА_1 пояснив йому, що автомобіль знаходиться у Кременчуцькому районі, куди слід поїхати, запропонував заїхати до нього додому, щоб забрати сміття і викинути по дорозі, на що він погодився. ОСОБА_1 виніс з квартири дві повні великі господарські сумки, поклав у багажник, після чого на прохання останнього поїхали на ринок, де ОСОБА_1 купив мішок цукру та макаронів і знову пішов на базар, потім щось поклав у багажник і поїхали в напрямку м. Полтави. По дорозі з'їхали з траси на прохання ОСОБА_1, щоб викинути сміття, але автомобіль застряг і він став намагатися щось зробити, щоб він виїхав, а ОСОБА_1, забравши сумки, пішов викидати сміття, повернувся без нічого.

Автомобіль так і не подивились, оскільки, коли виїхали на трасу, з'ясувалось, що продавці автомобіля у м. Кременчуці, але з ними так і не зустрілись. Про те, що в сумках був труп ОСОБА_12 дізнався в ході слідства від працівників міліції, останнього не знав. В ході досудового слідства давав аналогічні показання ( т.1, а.с. 117-119, 123 133-136).

Свої показання свідок ОСОБА_14 підтвердив при відтворенні обстановки та обставин події злочину від 8.06.2005 року і показав місце, куди ОСОБА_1 відніс сумки із сміттям ( т.т.1,а.с. 127-128). Саме в цьому місці при відтворенні обстановки та обставин події злочину з участю підозрюваного ОСОБА_1. були виявлені частини трупу людини, як в подальшому встановлено, трупу ОСОБА_12.

На очних ставках з обвинуваченим ОСОБА_1 свідок ОСОБА_14 підтвердив свої показання щодо вивезення останнім 19 березня 2005 року двох сумок господарських із сміттям за межі м. Кременчука та обоє підтвердили факт, що свідок не був обізнаний щодо наявності у сумках розчленованого трупу ОСОБА_12(т.1. а.с. 132. 142-144).

З протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 14.09.2005 року вбачається, що свідок ОСОБА_14 впізнав господарські сумки, вилучені під час огляду місця події злочину, в яких ОСОБА_1 19 березня 2005 року, як останній йому пояснив, вивозив сміття на його автомобілі у лісопосадку за м. Кременчуком, а як виявилось пізніше, в сумках був розчленований труп ОСОБА_12( т.1.а.с. 145-146);

- даними протоколу пред'явлення трупу для впізнання від 10.06.2005 року, згідно з

яким потерпілий ОСОБА_12 впізнав у пред'явлених для впізнання складених разом

частинах трупу, виявлених при оглядах місця події 8 та 9 червня 2005 року в лісосмузі,

труп свого рідного брата ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2(т. 1,а.с. 95-96).

Допитаний на досудовому слідстві потерпілий ОСОБА_12, чиї показання були оголошені та досліджені в судовому засіданні, показав, що ОСОБА_12 його рідний брат. 11 березня 2005 року на похороні батька брат повідомив його, що 14 березня 2005 року він збирається їхати поїздом у м. Кременчук для придбання автомобіля, подробиць не пояснював. 15 березня 2005 року він зателефонував ОСОБА_12 на мобільний телефон і розмовляв, а 17 березня 2005 року, зателефонувавши брату, отримав відповідь оператора, що абонент не може прийняти дзвінок. Більше ОСОБА_12 не чув і не бачив.

Показав, що звичайно брат був одягнутий у дублянку шкіряну коричневого кольору, спортивний костюм темно-синього кольору, кросівки білого кольору з вставками чорного кольору, теніску темного кольору, при собі повинен був мати паспорт, ключі, мобільний телефон „NOKIA", за гроші не знає (т. 1,а.с. 149-150);

- даними протоколу огляду місця події від 6.06.2005 року - квартири за місцем

проживання ОСОБА_1. АДРЕСА_1, в ході

якого виявлено та вилучено паспорт на ім'я ОСОБА_12,

25.11.1974 року народження, мешканця м. Луганська, мобільний телефон „NOKIA 5210"

НОМЕР_1(т.2,а.с.35).

З досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_26 видно, що вона разом проживала із ОСОБА_12 з 1998 року, але чим він займався не знала. Пояснила, що він неодноразово їздив у відрядження у м. Кременчук Полтавської області, з якою метою не пояснював, лише один раз сказав, що треба забрати якісь документи. З телефонних розмов із ОСОБА_12 знає, що його в м. Кременчуці зустрічає чоловік на ім'я ОСОБА_1* Коли ОСОБА_12 14 березня 200$ року їхав у м. Кременчук, при ньому були гроші - гривні та долари, грошей було багато, для чого не запитувала.

15 березня 2005 року ОСОБА_12 в телефонній розмові повідомив, що в нього все гаразд і сказав, щоб вона записала прізвище - ОСОБА_1 і його АДРЕСА_1, а також, що в нього все нормально, ОСОБА_1 його зустрів з поїзда. Для чого він повідомив їй таку інформацію не знає, ніколи раніше такого він не робив. Близько 18 год.45 хв. ОСОБА_12 їй повідомив, що він у ОСОБА_1 вдома і вночі вони від'їжджають на м. Луганськ.

17 березня 2005 року вона зателефонувала ОСОБА_12 на мобільний телефон, але автовідповідач говорив, що зв'язку немає. Більше ОСОБА_12 вона не чула і не бачила, він не приїхав.

Через тиждень вона знайшла в речах ОСОБА_12 номер телефону ОСОБА_1 і зателефонувала, але відповіла жінка, що цей номер належить їй.

Також показала, що при виїзді у м. Кременчук ОСОБА_12 був одягнутий у темно-синій теплий спортивний костюм, дублянку коричневого кольору, кросівки білого кольору, шкіряну кепку, при собі мав паспорт, мобільний телефон „NOKIA" чорно-зеленого кольору (т.1 .а.с. 158-162);

- речовими доказами - паспортом на ім'я ОСОБА_12 серії НОМЕР_2,

виданим Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області 7.05.2003 року,мобільним телефоном „NOKIA-5210", металевою ножівкою та господарським молотком, які були вилучені в ході огляду за місцем проживання ОСОБА_1. в м. Кременчуці в квартирі АДРЕСА_1(т.З, а.с. 111);

· даними протоколу пред'явлення предметів для впізнання, в ході якого свідок ОСОБА_26 впізнала мобільний телефон „ NOKIA-5210", вилучений в квартирі за місцем проживання ОСОБА_1., як такий, що належав її співмешканцю ОСОБА_12 (т.1,а.с.163-164).

· даними довідки НОМЕР_5 туристичного готелю „Кремінь" м. Кременчука Полтавської області, згідно з якою ОСОБА_12 проживав у готелі з 15 по 16 березня 2005 року (т.1,а.с.172).

За даними висновку судово-медичної експертизи дослідження трупу ОСОБА_12 .№ 576 від 09.06.2005 року надані на дослідження частини людського тіла: голова, тулуб, верхні і нижні кінцівки належать одній людині чоловічої статі.

Причиною смерті є відкрита черепно-мозкова травма, яка викликала переломи кісток склепіння та основи черепу. Смерть настала через короткий проміжок часу, розрахований хвилинами.

При судово-медичній експертизі виявлені прижиттєві тілесні ушкодження в області

голови у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, яка викликала вдавлений дірчастий

перелом лівої тім'яної кістки з розривами твердої мозкової оболонки і крововиливами під

тверду мозкову оболонку в області розривів; вдавленого оскольчатого перелому

потиличної кістки зліва з переходом лінії перелому на велике крило основної кістки зліва;

закритого оскольчатого перелому кісток носу; закритого перелому нижньої щелепи в

області її тіла; двох продовгуватої форми ран на лобі зліва; дугоподібної форми рани в

лівій тім'яній області; рани невизначеної форми в потиличній області голови,

крововиливу прямокутної форми на лобі зліва.

Вказані тілесні ушкодження утворились від неодноразової дії тупим предметом (предметами) з обмеженою контактуючою поверхнею і по часу утворення можуть відповідати 15-16 березня 2005 року.

Тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, яка викликала вдавлений дірчастий перелом лівої тім'яної кістки з розривами твердої мозкової оболонки і крововиливи під тверду мозкову оболонку в області розривів, дугоподібної форми рани в лівій тім'яній області, вдавлений оскольчатий перелом потиличної кістки зліва з переходом лінії перелому не велике крило основної кістки зліва, рани невизначеної форми в потиличній області утворилися від дії тупого предмету, який діяв з великою силою прикладання і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння.

Потерпшому було нанесено не менше семи ударів, які могли утворитися від неодноразових ударів робочою поверхнею господарського молотка по голові.

Під час заподіяння тілесних ушкоджень потерпілий знаходився в горизонтальному чи близькому до нього положення (т.З, а.с. 4-10).

Відповідно до даних висновку додаткової судово-медичної експертизи № 576/1 від 17.06.2005 року показання підозрюваного ОСОБА_1., дані при відтворенні обстановки і обставин події злочину щодо способу та механізму спричинення тілесних ушкоджень, а також методу розчленування трупу потерпілого на суперечать даним судово-медичної експертизи частин розчленованого трупу ОСОБА_12.Смерть потерпшого могла настати 15-16 березня 2005 року, як вказує підозрюваний ОСОБА_1 (т.3,а.с. 14).

Згідно даних висновку медико-криміналістичної експертизи № 64-МК від 28.07.2005 року при експертизі шкіряних клаптів з фрагмента тіла (голови) ОСОБА_12по краях пошкоджень та в глибині ран виявлено з'єднання заліза. Тілесні ушкодження могли утворитись від дії ударної частини господарського молотка, наданого на експертизу (т.З, а.с.25-29).

З висновку медико-криміналістичної експертизи № 65-МК від 28.07.2005 року видно, що на наданих на експертизу кісткових фрагментах з тіла ОСОБА_12 виявлені пошкодження кісткової речовини по типу розпилу, які могли утворитися від дії наданої на експертизу металевої ножівки (т.З а.с. 18-21).

Такі висновки експертиз повністю узгоджуються з первинними показаннями ОСОБА_1. про те, яким чином він вбив ОСОБА_12., які використав знаряддя для цього та для розчленування трупу.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 10.06.2005 року та фототаблиць до нього, в квартирі АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_1. виявлено та вилучено фрагменти шпалер з нашаруванням речовини бурого кольору, схожої на кров (т.1.а.с. 104-106), яка за висновком судово-цитологічної експертизи № 112 від 25.07.2005 року є кров'ю людини(т.З,а.с.65-70); фрагмент шпалер зі слідами дії вологого предмету (т.1,а.с. 104-106), що підтверджує факт знищення ОСОБА_1 слідів крові на шпалерах шляхом їх замивання водою.

Неспроможні доводи ОСОБА_1. про необ'єктивність проведеного досудового слідства по справі. Будь-яких даних, які б стверджували це твердження підсудного не добуто. Не пред'являв він претензій до слідчого і під час досудового слідства, не заявляв про необ'єктивність слідчого і при проведені слідчих дій з участю захисника.

Доводи ОСОБА_1. про те, що він умисного вбивства ОСОБА_12 не вчиняв, труп не розчленовував, що вбивство скоїла ОСОБА_13 ретельно перевірялись в ході досудового слідства шляхом детального допиту як підсудного, так і ОСОБА_13, проведенням очної ставки між ними, аналізом інших об'єктивних доказів, їх співставлення, і свого підтвердження не знайшли.

Не підтвердились такі доводи підсудного і в судовому засіданні.

Мотивів, за наявності яких ОСОБА_13 могла вчинити вбивство потерпілого, з яким не була знайома, ОСОБА_1 суду навести не зміг.

Допитаний в судовому засіданні працівники міліції ОСОБА_17, ОСОБА_24 та слідчий ОСОБА_27 категорично заперечили будь-який тиск чи вплив на підсудного при проведення дізнання та досудового слідства, ствердивши, що записували показання зі слів ОСОБА_1. так, як він їх давав, всі необхідні слідчі дії виконані з участю адвоката.

На час дачі ОСОБА_1 визнавальних показань ні працівникам міліції чи прокуратури, ні судовим медикам не було відомо не тільки про .характер, спосіб та механізм вбивства ОСОБА_12., а й про сам факт вбивства, що підтвердив суду сам підсудний.

Про причини дачі визнавальних показань про вбивство суду пояснив, що вирішив нести відповідальність за те, що дійсно вчинив, а не за те, чого не вчиняв. Коли він вперше розповів працівнику міліції про вчинення вбивства ОСОБА_12., до нього ніхто недозволених методів не застосовував, працівнику міліції було однаково все рівно показання якого змісту він давав.

Про добровільність і відсутність будь-якого тиску на підсудного підтвердили і свідки ОСОБА_15. та ОСОБА_16, показання яких були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши в судовому засіданні відеозапис проведення слідчої дії - відтворення обстановки та обставин події злочину з участю ОСОБА_1., колегія суддів переконалась, що порушень кримінально-процесуального законодавства при її проведенні не було, показання давались добровільно, детально.

З матеріалів справи вбачається, що під час досудового слідства підсудний неодноразово змінював свої показання, доповнював їх, уточнював їх власноручно, про що свідчать їх записи в протоколах слідчих дій і підписи.

Переконливих доводів зміни показань підсудний в судовому засіданні не зміг, навести.

В судовому засіданні встановлено, що у потерпілої та свідків не було підстав обмовляти ОСОБА_1. на досудовому слідстві і в суді у вчиненні злочинів.

Пояснення підсудного ОСОБА_1 про те, що він непричетний до вбивства і розбою щодо ОСОБА_12 не ґрунтуються на матеріалах справи, суперечать наявним у ній доказам і тому колегія суддів вважає їх безпідставними.

Органами досудового слідства перевірялась причетність до вчинення вбивства ОСОБА_13 та ОСОБА_14 і будь-яких доказів про їх участь чи співучасть у вбивстві ОСОБА_12та вчиненні іншого злочину не добуто, а тому постановами слідчого відповідно від 22.08.2005 року та 14.09.2005 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_13 за ознаками ст.ст. 115, 396 КК України, ОСОБА_14 - за ознаками ст.ст.27, 115,396 КК України - на підставі п.2 ст.б КПК України за відсутністю в їх діях складу даних злочинів.(т.З. а.с. 191-192,193-194).

Допитана судом ОСОБА_13, дочка ОСОБА_13, спростувала показання ОСОБА_1. про те, що їй особисто від матері відомі обставини вбивства останньою ОСОБА_12 у їхній квартирі.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності і фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що змінивши свої первинні показання та висуваючи різні версії, підсудний ОСОБА_1 переслідує мету уйти від кримінальної відповідальності за скоєне.

З врахуванням наведених доказів колегія суддів прийшла до висновку про доведеність винності ОСОБА_1. в умисному вбивстві ОСОБА_12 з корисливих мотивів при розбійному нападі на нього.

Позбавлення життя потерпілого не охоплюється складом розбою.

А тому дії підсудного ОСОБА_1. правильно кваліфіковані за п.6 ч.2 ст. 115 та ч.4 ст. 187 КК України, оскільки він вчинив умисне вбивство з корисливих мотивів та напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із умисним вбивством, і діяв як виконавець.

Правильно кваліфіковані дії ОСОБА_1. і за ч.З ст.357 КК України, оскільки він незаконно заволодів паспортами (ОСОБА_12., ОСОБА_3 та ОСОБА_2) та іншими важливими особистими документами (свідоцтвами про народження дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7).

Відповідає вимогам закону і кваліфікація дій ОСОБА_1. за ч.З ст. 189 КК України, оскільки він повторно (маючи не зняту і не погашену судимість за вчинення крадіжки), за попередньою змовою групою осіб вчинив вимагання, тобто вимогу передачі права на чуже майно (квартиру ОСОБА_3), поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілої.

Дії ОСОБА_1. за ч.І ст.263 КК України також правильно кваліфіковані, оскільки він незаконно придбав, носив та зберігав вогнепальну зброю (пістолет) без передбаченого законом дозволу.

Також вірно кваліфіковані дії ОСОБА_1. і за ч.І ст.309 КК України, оскільки він незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб (маріхуану) без мети збуту.

Згідно висновку амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи № 573 від 26.08.2005 року підсудний ОСОБА_1 осудний, під дію ст.ст. 19, 20 КК України не підпадає (т.З, а.с.75-81).

А тому колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 за скоєне повинен нести кримінальну відповідальність за законом.

При обранні ОСОБА_1 покарання колегія суддів виходить з вимог ст. 65 КК України, при цьому враховує тяжкість вчинених злочинів, що він вчинив два особливо тяжких злочини, один тяжкий злочин, два злочини середньої тяжкості та один невеликої тяжкості, дані про особу підсудного та конкретні обставини справи.

Як обтяжуючі покарання обставини суд враховує, що ОСОБА_1 вчинив злочин (вимагання) в стані алкогольного сп'яніння та повторно.

Пом'якшуючих покарання ОСОБА_1. обставин по справі не встановлено.

ОСОБА_1 не працював, двічі притягувався до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство (т.3.а.с. 165,167).

При цьому колегія суддів приймає до уваги особливу небезпеку вчинених ОСОБА_1 злочинів, вчинення умисного вбивства за наявності обтяжуючої обставини, іншого особливо тяжкого та тяжкого злочинів, який характеризується негативно, двічі судимий за вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину із заподіянням смерті потерпілого.

Все це свідчить про його вперте небажання ставати на шлях виправлення.

Сам характер вчиненого, а також поведінка ОСОБА_1. в побуті, притаманні йому риси характеру: злопам'ятність, холоднокровність, регідність, злобність, неврівноваженість і агресивність свідчать про його виключну небезпеку для оточуючих.

В силу особливої тяжкості вчиненого та виключної небезпеки для суспільства підсудного ОСОБА_1., колегія суддів не знаходить таких обставин, які суттєвим чином пом'якшували б його відповідальність і покарання та давали суду можливість призначити йому покарання на певний строк. Тому колегія суддів вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Колегія суддів вважає необхідним призначити ОСОБА_1 і додаткове покарання у виді конфіскації всього майна, оскільки він вчинив корисливі злочини і санкція трьох статей, за якими він засуджується, передбачає обов'язкову конфіскацію майна

Саме таке покарання є необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження ним нових злочинів.

Потерпілою ОСОБА_3 по справі заявлений цивільний позов на суму 50350

грн., з яких 350 грн. - матеріальної шкоди та 50000 грн. - моральної шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України підлягає задоволенню частково цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, оскільки діями ОСОБА_1. потерпілій завдані великі душевні, психічні та фізичні страждання і вона обґрунтувала в судовому засіданні свої вимоги частково, тому колегія суддів вважає необхідним задовольнити позов в цій частині на суму 10000 грн.

В іншій частині позов потерпілої ОСОБА_3 внаслідок відсутності необхідних даних про розмір матеріальної шкоди слід залишити без розгляду.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки на стаціонарне лікування' потерпілої ОСОБА_3, яка потерпша від винних дій підсудного, витрачено 371 грн. 50 коп. державних коштів.

Речові докази по справі підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Судові витрати по справі необхідно віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, колегія суддів апеляційного суду

ЗАСУДИЛА:

ОСОБА_1 за п.6 ч.2 ст.115 КК України на довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого,

за ч. 4 ст. 187 КК України - на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю,

за ч. З ст. 189 КК України - на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого,

за ч. З ст. 357 КК України - на 3 роки обмеження волі,

за ч. 1 ст. 263 КК України - на 3 роки позбавлення волі,

за ч. 1 ст. 309 КК України - на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ч.І ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначити ОСОБА_1 покарання - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній - взяття під варту.

Строк відбуття покарання рахувати ОСОБА_1 з часу затримання - з 6 червня 2005 року, що уточнено в судовому засіданні.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) грн., в іншій частині позов залишити без розгляду.

Цивільний позов прокурора задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1. на користь держави в особі Кременчуцької міської лікарні № 3 (р/р 35419001001809 МФО 831019 ЗКПО 01999649 Банк-одержувач УДК в Полтавській області м. Полтава) на відшкодування витрат за стаціонарне лікування потерпшої ОСОБА_3 371 грн. 50 коп.

На підставі ст. 81 КПК України речові докази: паспорт ОСОБА_12- залишити при справі, мобільний телефон „NOKIA" - повернути потерпілому ОСОБА_12, ножівку, молоток, дві господарські сумки, фрагменти шпалер, зіскоб зі столу, наркотичні засоби - знищити, пістолет - передати в розпорядження служби озброєння господарського відділу УМВС України в Полтавській області.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України через Апеляційний суд Полтавської області в місячний строк: засудженим - з моменту вручення йому копії вироку, а іншими учасниками нроцесу - з часу його проголошення.